Суверенітет економічний (політекономічний контекст)

Суверенітет економічний (політекономічний контекст) – власність народу на своє національне багатство, на підставі якої уповноважені ним органи влади самостійно здійснюють управління (в т. ч. регулювання) народним господарством і зовнішньоекономічною діяльністю в інтересах усього населення. С. е. органічно пов’язується з такою ознакою державного суверенітету, як верховенство держави на своїй території. З огляду на те, що національне багатство є сукупністю створених і нагромаджених у країні працею всього суспільства матеріальних і духовних благ, рівня освіти, виробничого досвіду людей, майстерності та обдарування населення, а також природних ресурсів, у процесі встановлення власності українського народу на національне багатство уповноважені ним органи мають регулювати розвиток усієї системи продуктивних сил: засобів і предметів праці, робочої сили, науки, форм і методів організації виробництва, використовуваних людьми сил природи, інформації. Крім того, виходячи зі змісту категорії “власність”, зокрема, враховуючи економічний аспект цієї категорії, вони покликані регулювати й відносини власності між людьми з приводу привласнення названих елементів системи продуктивних сил в усіх сферах суспільного відтворення (безпосередньому виробництві, розподілі, обміні та споживанні). Як економічна категорія С. е. поширюється на всі метасистеми, підсистеми та елементи цілісної економічної системи, але реалізується у боротьбі двох суперечливих тенденцій.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...

Твір оповідання за поданим сюжетом.
Ви зараз читаєте: Суверенітет економічний (політекономічний контекст)