СВІТОГЛЯД

Related posts:

1. ГІДНІСТЬ Культурологічний словник ГІДНІСТЬ – етичне і психологічне поняття, в якому фіксуються уявлення про цінність людини як особистості. Г. також категорія соціальної психології, означає ставлення людини до самої себе (на грунті адекватної самооцінки) і ставлення до неї інших людей. У психологічному плані Г. є формою вияву самосвідомості і самоконтролю, на яких базується вимогливість людини до самої […]...
2. Дохристиянський світогляд давніх слов’ян Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ IV ФІЛОСОФСЬКІ ІДЕЇ В КУЛЬТУРІ КИЇВСЬКОЇ РУСІ Дохристиянський світогляд давніх слов’ян – передісторія української філософії Одним із важливих питань історії вітчизняної філософії є питання про становлення і розвиток філософських ідей Київської Русі. Варто зауважити, що до останнього часу, як зазначає В. С. Горський, в нашій літературі побутувала думка, згідно […]...
3. Міф та міфологічний світогляд Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ І ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ПРОБЛЕМАТИКА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ Міф та міфологічний світогляд Міф – це форма існування духу, яка відповідала общинно-родовому суспільству, була його світоглядом і як світогляд зумовила його духовні і моральні особливості. Міф є історичною передумовою і витоком філософії. Цієї тези дотримуються автори майже всіх існуючих концепцій походження […]...
4. ПЕРСПЕКТИВА Культурологічний словник ПЕРСПЕКТИВА (від лат. perspicio – бачу наскрізь, уважно розглядаю) – потенціальна можливість розвитку особистості. Розрізняють історичну П., соціальну, життєву. Життєва П. – умовно символічний компонент просторово-часової структури життєдіяльності особистості в її соціально-практичних і духовно-психологічних формах, що надає життю глибини і багатомірності. Суб’єктивна П. – духовно-психологічна спрямованість особистості, ідеальна проекція на майбутнє її потреб, […]...
5. МІФОЛОГІЯ Культурологічний словник МІФОЛОГІЯ (від міф і…логія) – 1) Історичний тип світогляду на ранніх стадіях розвитку суспільства, що існує у формі переказів та обрядів, які утверджують прийняту в даному суспільстві систему цінностей (див. цінностей система) та норми поведінки. 2) Сукупність міфів будь-якого народу. 3) Спосіб духовно-практичного освоєння світу, форма суспільної самосвідомості та світосприйняття людини первісного докласового […]...
6. НІРВАНА Культурологічний словник НІРВАНА (санскрит – заспокоєння, згасання) – найвищий стан, кінцева мета людського існування, злиття індивідуальної людської душі з духовною першоосновою світу....
7. МІФ Культурологічний словник МІФ (від грец. mithos – слово, сказання) – оповідання про богів, героїв, спосіб усвідомлення природних та суспільних явищ, уявлення про природу та історію як наслідок діяльності надприродних сил. М. – історично перша світоглядна форма відображення дійсності, в якій художнє, моральне, пізнавальне та практично-перетворююче освоєння світу дані в синкретичній, взаємоопосередкованій єдності. Як елемент світоглядної […]...
8. Філософія і світогляд Розділ ІХ. СВІТОГЛЯД ЯК НАЙВИЩА ФОРМА САМОУСВІДОМЛЕННЯ ЛЮДИНИ Урок 67 . Філософія і світогляд Мета: сформувати поняття “філософія”, “світогляд”; розкрити взаємодії філософії і світогляду; виховувати культуру світогляду; розвивати вміння захищати електронні проекти. Тип уроку: комбінований. Форма проведення: захист електронних проектів. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент ІІ. Вивчення нового матеріалу Робота над поняттями Дати визначення понять […]...
9. Екологічний світогляд людини як обов’язковий елемент валеологічного світогляду ОСНОВИ ВАЛЕОЛОГІЇ Підручник РОЗДІЛ 3 ВПЛИВ НА СТАН ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕКОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ 3.4. Екологічний світогляд людини як обов’язковий елемент валеологічного світогляду Людина є складною, самоорганізованою, саморегульованою системою, функціонування якої значною мірою залежить від її взаємодії із зовнішнім середовищем. У глобальному вимірі людина як вищий рівень живих організмів належить до біосфери. Біосфера – галузь […]...
10. ПЕРСОНІФІКАЦІЯ Культурологічний словник ПЕРСОНІФІКАЦІЯ (від лат. persona – особа і facere – робити) – часткова ідентифікація себе з іншими, усвідомлення і відчуття власної індивідуальності та унікальності, відкриття особистістю самої себе....
11. САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник САМОСВІДОМІСТЬ – усвідомлення людиною самої себе як особистості, своїх фізичних сил і розумових здібностей, вчинків і дій, їхніх мотивів і мети, свого ставлення до зовнішнього світу, інших людей і до самої себе. Вирішальна роль у розвитку С. належить спілкуванню дитини (людини) з людьми, що її оточують, – з дітьми і дорослими, в ігровій, […]...
12. ОСОБИСТІСНИЙ ПІДХІД Культурологічний словник ОСОБИСТІСНИЙ ПІДХІД – ставлення педагога до вихованця як до особистості, як до самосвідомого відповідального суб’єкта власного розвитку і як до суб’єкта виховної взаємодії. Особистісний підхід – базова цінність, орієнтація педагога, яка визначає його позицію у взаємодії з кожною дитиною й колективом. Сучасне розуміння О. п. (або особистісно-центрованого підходу) визначили в 60-ті роки ХХ […]...
13. Узагальнення знань за темою “Світогляд людини” Розділ ІХ. СВІТОГЛЯД ЯК НАЙВИЩА ФОРМА САМОУСВІДОМЛЕННЯ ЛЮДИНИ Урок 68 . Узагальнення знань за темою “Світогляд людини” Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів з теми; виховувати навички самостійної дослідницької діяльності під час підготовки та захисту проектів. Тип уроку: систематизації й узагальнення знань. Форма проведення: захист проектів. Обладнання: комп’ютери, мультимедійне обладнання. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент […]...
14. АБСОЛЮТНА ІДЕЯ Культурологічний словник “АБСОЛЮТНА ІДЕЯ” – центральна категорія філософської системи Г. В. Ф. Гегеля, якою позначався духовний деміург, творець світу в його становленні і діяльному саморозвитку. Формаціями “А. і.”, ступенями саморозвитку у Гегеля виступають логіка (“в собі-буття” “А. і.”), природа (“інобуття” “А. і.”), тобто її буття в матеріальній дійсності) і дух (“для себе-буття” “А. і.”), її […]...
15. Мораль як світогляд Розділ ІХ. СВІТОГЛЯД ЯК НАЙВИЩА ФОРМА САМОУСВІДОМЛЕННЯ ЛЮДИНИ Урок 61 . Мораль як світогляд Мета: розкрити поняття: “мораль”, “світогляд”, “риси моралі та світогляду”; виховувати повагу до інших людей; розвивати вміння аналізувати факти, робити висновки. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Форма проведення: евристична бесіда. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент ІІ. Вивчення нового матеріалу Учитель. Мораль формується […]...
16. Свідомість особистості – ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ “СВІДОМІСТЬ-САМОСВІДОМІСТЬ” ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ “СВІДОМІСТЬ-САМОСВІДОМІСТЬ” Свідомість особистості Підсистема особистості “свідомість-самосвідомість” відображає її об’єктивний світ, індивідуальну свідомість. СВІДОМІСТЬ є здатністю людини до рефлексії, адекватного відображення навколишнього світу, подій, що відбуваються в ньому, своєї Батьківщини, обов’язку тощо, а також створення до них свого ставлення. Через свідомість людина здатна пізнати сутність навколишнього світу, розуміти його та одночасно […]...
17. АВТОНОМІЯ Культурологічний словник АВТОНОМІЯ (від грец. autos – сам та nomos закон) – відносна незалежність, внутрішнє почуття залежності особистості лише від самої себе, здатність певною мірою керувати подіями, які впливають на її власне життя....
18. ПЕРСОНАЛІЗМ Культурологічний словник ПЕРСОНАЛІЗМ (лат. persona – особа, особистість) – напрям сучасної філософії, який визнає особистість первинною творчою реальністю та вищою духовною цінністю, а світ загалом – прояв творчої активності верховної особистості – Бога....
19. Мистецтво і світогляд Розділ ІХ. СВІТОГЛЯД ЯК НАЙВИЩА ФОРМА САМОУСВІДОМЛЕННЯ ЛЮДИНИ Урок 62 . Мистецтво і світогляд Мета: сформувати поняття “мистецтво”, “світогляд”, “ознаки мистецтва і світогляду”; виховувати в учнів естетичну культуру. Тип уроку: комбінований. Форма проведення: зустріч із художником. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент ІІ. Вивчення нового матеріалу Робота над поняттями Дати визначення понять “мистецтво”, “свідомість”, “світогляд”, “ознаки […]...
20. КАРТИНА СВІТУ Культурологічний словник КАРТИНА СВІТУ – одна з форм світоглядного відображення об’єктивної реальності в суспільній свідомості, що являє собою науковий образ освоєної в практиці дійсності, компонент світогляду. Цілісна картина дійсності, насамперед узагальнений образ соціального середовища, що становить вихідну умову людського буття, створюється в процесі практичної діяльності людей. Як наукове зображення об’єктивної реальності, яке відповідає безпосередньому сприйняттю […]...
21. СОЦІАЛЬНИЙ ДОСВІД Культурологічний словник СОЦІАЛЬНИЙ ДОСВІД – побудоване на практиці чуттєво-емпіричне пізнання соціальної дійсності. С. д. має подвійний смисл: 1) як процес практичного впливу людини на соціальне середовище і 2) як результат цього впливу у вигляді єдності здобутих знань, умінь, навичок. Психологія розглядає С. д. як об’єкт пізнання і освоєння підростаючими поколіннями в ході соціалізації, а також […]...
22. РОЛЬ Культурологічний словник РОЛЬ – набір норм, які визначають способи та правила поведінки людей, що мають ту чи ту соціальну позицію, статус, функції....
23. КУЛЬТУРНА САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник КУЛЬТУРНА САМОСВІДОМІСТЬ – виділення людини із світу культури й усвідомлення себе в ній, оцінка себе як особистості. Людина не тотожна своїй життєдіяльності, вона розрізняє себе як діяча і предмети своєї діяльності. У процесі формування К. с. важливу роль відіграє мова, способи діяльності, спільна праця, система знань і спілкування....
24. ДУША Культурологічний словник ДУША – нематеріальне, глибоко особистісне начало в людині, її внутрішній світ як унікальне ціле, що залишається відносно рівним собі упродовж усього життя людини. Слово “Д.” вживається для означення сукупності психічних явищ, що характеризують внутрішній, суб’єктивний світ людини, а також основних рис особисті – її життєвих інтересів, переконань, ідеалів, моральних рис, її ставлення до […]...
25. Моральна свідомість, Психологічні властивості людини Безпека життєдіяльності 1. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 1.5. Психологічні властивості людини 1.5.13. Моральна свідомість Моральна свідомість – стрижнева складова формування моральної вихованості людини, яка визначається як відображення в свідомості людини принципів, норм поведінки, що регулюють ставлення людей один до одного й до суспільства. Моральні знання – основа розвитку моральної свідомості людини, основний її компонент, це засвоєння […]...
26. САМОЛЮБСТВО Культурологічний словник САМОЛЮБСТВО – емоційне ставлення, яке відображає оцінку власної особистості. Різкі вибухоподібні вияви С. особливо властиві юнакам і дівчатам в період статевого дозрівання. Людині важливо мати певну міру С. і самоповаги. Без цього немає особистості. Однак надмірне С. шкідливе і для навколишніх і для самої особи. Воно перешкоджає бачити позитивні риси в інших людях, […]...
27. Вплив творів мистецтва на розум, почуття, відчуття та світогляд молодої людини Мета: Повторити лексику теми. Продовжувати формувати комунікативні вміння учнів. Удосконалювати навички читання. Розвивати навички аудіювання. Розвивати ерудицію учнів. Виховувати усвідомлення важливості впливу мистецтва на естетичний розвиток людини. Обладнання: Підручник, дошка, робочий зошит. ХІД УРОКУ І. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙНЯТТЯ ІНШОМОВНОГО МОВЛЕННЯ 1. Прив і тання. Т: How are you today? Ps: We are fine, thank you! […]...
28. СПОСТЕРЕЖЕННЯ Культурологічний словник СПОСТЕРЕЖЕННЯ – метод дослідження предметів та явищ об’єктивної дійсності, який полягає в їх навмисному і цілеспрямованому сприйманні (стосовно власного суб’єктивного світу – самоспостереження). С. специфічно людський метод пізнання об’єктивної дійсності. С. вимагає активізації всіх психічних процесів особистості, особливо уваги та мислення. В процесі вправляння здатність до С. може удосконалюватися і поступово переходити в […]...
29. ПЕРЦЕПТИВНИЙ Культурологічний словник ПЕРЦЕПТИВНИЙ (від лат. perceptio – сприйняття, відображення об’єктивної дійсності органами чуттів) – такий, що стосується сприйняття....
30. АПОКАЛІПСИС Культурологічний словник АПОКАЛІПСИС (грец. – одкровення) – стан суспільства, коли існуванню самої людини загрожують руйнівні, смертоносні для неї сили....
31. ЕСТЕТИКА Культурологічний словник ЕСТЕТИКА (від грец. aisthetikos – чуттєво сприйманий) – наука про прекрасне, його сприйняття та значення для суспільства, про загальні закони художнього пізнання дійсності і розвитку мистецтва....
32. ДИХОТОМІЧНІСТЬ СВІТУ Культурологічний словник ДИХОТОМІЧНІСТЬ СВІТУ – концепція поділу світу на дві частини, сакральну і профанну....
33. ТРАУР Культурологічний словник ТРАУР (від нім. Trauer – туга, скорбота) – психічний стан скорботи, туги внаслідок трагічної події, суспільного лиха. Розрізняють індивідуальний Т. – вияв особистого горя і загальнонаціональний Т. – акт урочистої державної скорботи. Залежно від типу особистості і значущості втрати психофізіологічна реакція людини на Т. може виявлятися у нестримному плачу чи німій скорботі, глибокій […]...
34. СИМВОЛ Культурологічний словник СИМВОЛ (від грец. – знак, прикмета) – цілісна ідейно-образна структура, що узагальнено відбиває реальні предмети і явища. С. у нерозгорнутій формі містить у собі всі можливі конкретизації предмета, багатозначну смислову перспективу його розгортання в дійсності. С. відрізняють від алегорії, персоніфікації, метафори, емблеми, знака, формули. Сучасна наука використовує реально обгрунтовані С. як засіб формалізації […]...
35. МИЛОСЕРДЯ Культурологічний словник МИЛОСЕРДЯ – жаліслива й діяльна любов, яка виражається в готовності допомогти тим, що потрапили в біду, один з істотних виразів гуманності. У понятті М. поєдналися духовно-емоційний і конкретно-практичний (прагнення до реальної допомоги) аспекти. Без першого аспекту М. перетворюється в філантропію, без другого – обмежується сентиментальністю. Основний метод виховання здатності до М. – особистий […]...
36. ІМАНЕНТНИЙ Культурологічний словник ІМАНЕНТНИЙ (від лат. immanens – властивий, притаманний) – внутрішньо властивий будь-якому явищу, такий, що випливає із самої природи явища....
37. АМБІВАЛЕНТНІСТЬ Культурологічний словник АМБІВАЛЕНТНІСТЬ (від лат. ambo – обидва і valentia – сила) – двоїстість чуттєвого переживання, яка виявляється в тому, що один і той же об’єкт викликає в людини одночасно два протилежних почуття (наприклад, любові і ненависті). Звичайно одне з амбівалентних почуттів витісняється і маскується іншим. А. сягає корінням у неоднозначність ставлення людини до навколишнього […]...
38. ІДЕАЛ Культурологічний словник ІДЕАЛ (від грец. ідея) – уявлення про найвищу досконалість, котра як взірець, норма і найвища мета визначає певний спосіб і характер дії людини чи суспільного класу. І. вірно чи ілюзорно відображає корінні суспільні, насамперед класові, інтереси. Залежно від сфер людської життєдіяльності формуються суспільні, політичні, етичні, естетичні, гносеологічні та інші ідеали, які входять до […]...
39. ПІЄТЕТ Культурологічний словник ПІЄТЕТ – глибока повага, шанобливе ставлення до когось, до чогось....
40. Поняття мислення – МИСЛЕННЯ ТА ІНТЕЛЕКТ ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК МИСЛЕННЯ ТА ІНТЕЛЕКТ Поняття мислення Абстрактне пізнання здійснюється за допомогою мислення та уяви. Видатний філософ Р. Декарт стверджував таку максиму: “Я мислю, отже, я існую”. І цілком справедливо: ніщо так переконливо не доводить існування людини, як акт мислення. Предмет психології мислення розміщений ніби на перетині двох галузей: тієї, що належить до компетенції […]...