ТЕРМОНАСТІЇ

Related posts:

1. ТРОПІЗМИ Екологія – охорона природи ТРОПІЗМИ – ростові рухи рослин, спричинені однобічним впливом чинників зовн. середовища. Виявляються у згинах відповідних частин рослин, спрямованих у бік подразника (позитивний Т.) і від подразника (негативний Т.). Залежно від причини, що зумовила згин, розрізняють геотропізми, фототропізми, геліотропізми тощо....
2. СОН РОСЛИН Екологія – охорона природи “СОН” РОСЛИН – періодична зміна положення органів рослин протягом доби, зумовлена зміною дня і ночі, освітлення і т-ри. Під впливом цих змін, напр., квітка розкривається і закривається, листки складаються й опускаються у певний час. “С.” р. має велике значення як пристосування....
3. ГЕМЕРОФОБ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФОБ – 1) вид рослин, зниклий внаслідок впливу людини на прир. рослинність; 2) види рослин і тварин, які уникають співіснування з культ, рослинами (напр., більшість рослин лісу, дрофа та ін.)....
4. ТИГМОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ТИГМОТРОПІЗМ – здатність органів рослин вигинатися у відповідь на подразнення дотиком. Напр., обвивання стебел або вусиків рослин навколо різних предметів....
5. ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА – розділ екології, що вивчає взаємовідносини с.-г. рослин і тварин з навколишнім середовищем. Е. с. вивчає також вплив людини на культ. ландшафти: порушення, спричинені обробітком грунту, застосуванням хім. засобів боротьби зі шкідниками, надмірним внесенням добрив, інтродукцією нових видів рослин тощо. Об’єктами вивчення Е. с. є як окремі види с.-г. […]...
6. ТЕРОФІТИ Екологія – охорона природи ТЕРОФІТИ – однорічні рослини, що переживають несприятливу пору року у формі насіння. Напр., кріп, коноплі, грицики та багато ін. рослин. Одна з життєвих форм рослин....
7. ЖАРОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЖАРОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати значні підвищення т-ри порівняно з оптимальною. Ж. р. забезпечується зміною обміну речовин, специф. фіз.-хім. властивостями організму, зокрема, підвищеними в’язкістю та гідрофільністю цитоплазми, посиленням транспірації тощо. Серед вищих рослин найбільш жаростійкими є сукуленти....
8. ГІПОМОРФОЗ Екологія – охорона природи ГІПОМОРФОЗ – напрям істор. розвитку живих істот, що веде до спрощення їхньої організації. Г. пов’язаний зі зміною або спрощенням умов існування. Напр., у разі переходу деяких червів до паразитичного способу життя....
9. ГАПТОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ГАПТОТРОПІЗМ – явище згинання рослинного органа у відповідь на подразнення дотиком, напр., у лазячих або витких рослин....
10. ЕПІФІТОТІЯ Екологія – охорона природи ЕПІФІТОТІЯ – масове поширення хвороби рослин, викликане грибами, бактеріями, вірусами (напр., фітофторою на картоплі)....
11. ІНДИКАТОР ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕДІНКОВИЙ Екологія – охорона природи ІНДИКАТОР ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕДІНКОВИЙ – біол. індикатор забруднення (живий організм), за зміною поведінки якого можна судити про наявність забруднення (напр., зміна малюнка павутини, геометрії бджолиних стільників)....
12. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТРОФІЧНІ ТИПУ “ФІТОФАГ – РОСЛИНА” Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТРОФІЧНІ ТИПУ “ФІТОФАГ – РОСЛИНА”- живлення тварин рослинами шляхом поїдання їхніх тканин або органів (листків, пагонів, квіток, плодів, коренів), а іноді й цілих рослин....
13. ГЕОКАРПІЯ Екологія – охорона природи ГЕОКАРПІЯ – спосіб поширення плодів рослин, коли зав’язь після запліднення заглиблюється в грунт, де й розвивається плід (напр., арахіс)....
14. ДЕФОЛІАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕФОЛІАЦІЯ – штучне позбавлення рослин листків за допомогою дефоліантів, якщо листки заважають збиранню врожаю (напр., у бавовнику)....
15. АНОМАЛІЯ ВРОДЖЕНА Екологія – охорона природи АНОМАЛІЯ ВРОДЖЕНА, каліцтво – вада розвитку, вроджене морфологічне, а також стійке біохімічне та функціональне порушення онтогенезу, головним чином ембріогенезу. Напр., у людини А. в. – вроджені вади серця, не розділені близнюки, заяча губа (не зрощення бокових частин верхньої губи з її середньою частиною) та ін. У вищих рослин А. в. виявляється […]...
16. СКРУБЕР Екологія – охорона природи СКРУБЕР – циліндричний апарат, де пром. газ (напр., доменний) очищають від небажаних домішок (напр., пилу) рідиною (переважно водою), що контактує з ним....
17. МІКРОЗАКАЗНИК Екологія – охорона природи МІКРОЗАКАЗНИК – невеликий за розмірами, як правило короткотерміновий, заказник для якихось спец, цілей, напр. для поновлення різноманіття лікарських рослин (в Україні цей термін вживається рідко)....
18. МІКРОФІЛ Екологія – охорона природи МІКРОФІЛ – 1) організм, який витримує лише дуже незначні коливання т-ри навколишнього середовища, напр. деякі лососеві риби; 2) дрібний листок деяких рослин....
19. ЩІЛЬНІСТЬ ПОПУЛЯЦІЇ Екологія – охорона природи ЩІЛЬНІСТЬ ПОПУЛЯЦІЇ, густота популяції – показник, що визначається кількістю особин на одиницю площі або об’єму. Напр., 125 рослин липи на 1 га або 1000 циклопів у 1 м3 води....
20. ХОЛОДОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ХОЛОДОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати тривалий вплив низьких позитивних т-р (від 1 до 10 С) навколишнього середовища. X. р. властива рослинам помірної зони (напр., ячмінь, овес, горох та ін.). Визначається здатністю рослин у період охолодження відповідно перебудовувати власний обмін речовин, зберігати структуру цитоплазми і норм, функціонування ферментних систем. X. р. […]...
21. ЕНДОФІТ Екологія – охорона природи ЕНДОФІТ – рослина, яка живе всередині будь-якого субстрату, (напр., кам’яної породи, у шпарах скель, каменів), у тканинах ін. рослин (ендомікориза) або тварин (бактерії) тощо....
22. ГІФОМІЦЕТИ Екологія – охорона природи ГІФОМІЦЕТИ – порядок незавершених грибів. Багато Г. є збудниками грибних захворювань рослин. Г., що живуть у грунті, відіграють важливу роль у грунтоутворенні. З деяких Г. одержують антибіотики (напр., пеніцилін)....
23. ПЛАНУВАННЯ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ – 1) розміщення будь-яких об’єктів відповідно до поставленої мети (напр., міське П.); 2) вирівнювання поверхні (напр., обводнених ділянок з метою створення умов рівномірного зволоження)....
24. НОРМА РЕАКЦІЇ Екологія – охорона природи НОРМА РЕАКЦІЇ – спосіб реагування організму на зміну зовн. умов. Визначається генотипом, спадкується і виявляється у вигляді модифікацій. Напр., Н. р. генотипу стрілолиста виявляється У зміні форми листка залежно від умов навколишнього середовища: підводні листки стрічкоподібні, плаваючі – видовжено-яйцеподібні, надводні – стрілоподібні. Колір квіток льону змінюється залежно від т-ри повітря. Різні […]...
25. ПІДСТИЛКА Екологія – охорона природи ПІДСТИЛКА – І) влежаний на поверхні грунту шар змертвілих або опалих частин рослин – листя, плодів, квіток, кори та невеликих гілок; 2) пухкий матеріал (солома, торф, тирса тощо), який підстилають домашнім тваринам у приміщеннях – корівниках, конюшнях, свинарниках....
26. ШКОДА, ЯКОЇ ЗАВДАЮТЬ ДИКІ ТВАРИНИ Екологія – охорона природи ШКОДА, ЯКОЇ ЗАВДАЮТЬ ДИКІ ТВАРИНИ, – 1) потрава – об’їдання бруньок молодих рослин, що порушує відновлення хвойних та листяних дерев, стає перешкодою для розвитку підліску змішаних лісів; 2) обгризання взимку кори дерев, особливо плодово-ягідних; 3) транспортні аварії, спричинені наїздами на тварин....
27. МІНЛИВІСТЬ МОДИФІКАЦІЙНА Екологія – охорона природи МІНЛИВІСТЬ МОДИФІКАЦІЙНА – зміни ознак організму (фенотипу), спричинені чинниками умов існування і не пов’язані зі змінами генотипу....
28. МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН АГРОТЕХНІЧНИЙ Екологія – охорона природи МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН АГРОТЕХНІЧНИЙ – пригнічення або запобігання зростанню чисельності небажаних у с. г. видів за допомогою особливої агротехніки (напр., утворення полівидових угруповань, оптимізація розмірів окремих ланів)....
29. КОАДАПТАЦІЯ Екологія – охорона природи КОАДАПТАЦІЯ – 1) взаємне пристосування різних форм живих організмів, що існують разом (напр., комах – до запилення рослин, а рослин – до запилення комахами); 2) взаємне морфол. та функц. пристосування різних органів особини, що виробились у процесі її розвитку....
30. ЗООФІЛІЯ Екологія – охорона природи ЗООФІЛІЯ – запилення рослин тваринами. У процесі еволюції і в рослин, і в тварин виробилися взаємні пристосування – певні будова, забарвлення і запах квіток, певні форма тіла та звички тварин. Розрізняють такі види 3.: запилення комахами (ентомофілія), птахами (орнітофілія), молюсками (малакофілія), кажанами (хіроптерофілія). Найпоширеніше запилення комахами. 3. є одним із способів […]...
31. СТАНЦІЯ Екологія – охорона природи СТАНЦІЯ – 1) пункт зупинки сухопутного транспорту, а також сукупність споруд і пристроїв на цьому пункті; 2) підприємство або установа спец, призначення (напр., електр. С.); 3) косм. літальний апарат (напр., авт. міжпланетна С.)....
32. ІНОКУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ІНОКУЛЯЦІЯ – введення живих мікроорганізмів, інфікованого матеріалу, сироватки чи ін. речовин у тканини рослин, тварин, людини або в живильні середовища. І. живого збудника інфекц. захворювань (напр., вірусу, вакцини) людині чи тварині сприяє розвитку імунітету. І. застосовують з лікувальною і профілактичною метою, для зараження бобових рослин бульбочковими бактеріями, в мікробіол. дослідженнях....
33. ЕВРИТРОФ Екологія – охорона природи ЕВРИТРОФ – організм, що живиться різноманітною їжею або навіть є одночасно автотрофом і гетеротрофом (напр., евглена зелена). Багато рослин Е. не мають чіткої реакції на ступінь збагачення грунту на поживні речовини....
34. ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЕРВИННА ВАЛОВА (ПОВНА, ЗАГАЛЬНА) Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЕРВИННА ВАЛОВА (ПОВНА, ЗАГАЛЬНА) – заг. кількість створюваної в процесі фотосинтезу орг. речовини, включаючи використану на дихання рослин енергію та леткі біогенні речовини (напр., фітонциди)....
35. СУБСТРАТ Екологія – охорона природи СУБСТРАТ – опорний екол. компонент, а в ряді випадків одночасно живильне середовище для рослин, мікроорганізмів. Напр., грунт, дерево, каміння, до яких прикріплені і на яких розвиваються рослинні організми....
36. БІОМОРФА Екологія – охорона природи БІОМОРФА – життєва форма рослин, що визначається їхньою ген. природою, формою росту та біол. ритмом. До особливих Б. належать, напр., мохи, хвощі, монокарпічні рослини, вічнозелені чагарники, листопадні широколистяні дерева тощо....
37. ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ – поступове погіршення властивостей грунту, зумовлене зміною умов грунтоутворення внаслідок впливу прир. чинників (напр., наступ лісів чи сухих степів на чорноземи) або госп. діяльності людини (недосконала агротехніка, забруднення тощо), що супроводжується зменшенням вмісту гумусу, руйнуванням структури грунту та зниженням його родючості....
38. ДИНАМІКА ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЛАНДШАФТУ – зміни ландшафту в часі, спричинені в основному змінами стану окремих компонентів, що утворюють середовище....
39. ФОРМА РОСТУ Екологія – охорона природи ФОРМА РОСТУ – підрозділ життєвої форми рослин, який виділяють за морф, ознаками. Напр., Ф. р. дерев – дерев’янисті ліани, сланкі форми дерев, пальмоподібні тощо....
40. РЕЖИМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи РЕЖИМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – хід зміни чинників середовища, кільк. градації екол. чинників, їх сезонні зміни, тривалість прояву. Напр., для росту й розвитку рослин найсуттєвішими є Р. е. вологості, освітлення, трофності тощо....