Тимократія

Related posts:

1. Змішана форма державного правління Політологічний словник Змішана форма державного правління – різновид форми державного правління (способу організації влади), для якого притаманні риси кількох класичних форм державного правління. Для повнішого розкриття суті і політичного значення терміна потрібно назвати ті риси, які синтезувалися в змішаній формі державного правління. Наприклад, з таких відомих форм державного правління, як монархія (влада передається у спадок); […]...
2. Геронтократія Політологічний словник Геронтократія (gerontocracy, від грецьк. geron (gerontos) – старий і kratos – влада) – 1) влада стариків, старшого покоління; 2) рання форма суспільства, коли влада належала старійшинам. За первіснообщинного ладу верховенство влади належало найстаршим членам общини. М. Головатий...
3. ПРАВА ЛЮДИНИ ПРАВА ЛЮДИНИ – визнані міжнародним правом норми забезпечення людині прав на вільне життя і розвиток; захист громадянських, економічних, культурних прав і політичних свобод з боку державних, судових органів і громадських організацій....
4. ЕВТРОФ Екологія – охорона природи ЕВТРОФ – організм, що успішно росте на багатих на поживні речовини субстратах або в багатих на них водоймах....
5. Майно Майно -1) матеріальні блага, які є об’єктом речових прав (права власності, повного господарського відання, права оперативного управління, сервітутів, суперфіцію та ін.). Поняття М. ширше за поняття речі. М.- це не лише річ або кілька речей, а й майнові права; 2) сукупність майнових прав та обов’язків певної особи, У цьому значенні вживають поняття “спадкове майно”, М., […]...
6. Стандартизація соціальних прав Стандартизація соціальних прав – встановлення норм і вимог та їх узгодження зі стандартами інших країн. Згідно з рішенням Ради міністрів ЄС, С. с. п. включає право на працю та справедливі умови праці; на професійну підготовку, на свободу професійних об’єднань; на укладання колективного договору; на участь працівників в управлінні підприємством, права дітей і підлітків, працюючих жінок, […]...
7. Політичний режим Політичний режим – сукупність методів і прийомів здійснення державної влади. Розрізняють такі види П. p.: демократичний, авторитарний, тоталітарний. За демократичного режиму державна влада здійснюється здебільшого ліберально-демократичними методами з дотриманням прав людини, забезпеченням легальних можливостей урахування інтересів усіх груп населення через демократичні інститути та діяльність різноманітних громадських організацій, які представляють ці інтереси і впливають на вироблення […]...
8. Влада тимчасова Політологічний словник Влада тимчасова (provisional/interim power) – влада, коли особи призначаються або обираються на посади на певний, іноді не на тривалий час, щоб згодом їх було замінено на відповідних умовах іншими людьми вже на постійній основі. М. Головатий...
9. Захист авторського права і суміжних прав Захист авторського права і суміжних прав – захист особистих і майнових прав осіб, що мають авторське право і суміжні права, який може здійснюватися в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством. Цивільно-правовий З. а. п. і с. п. передбачає, що особи, які мають авторське право і суміжні права, можуть вимагати: відшкодування збитків, завданих порушенням їхніх […]...
10. АПВЕЛІНГ Екологія – охорона природи АПВЕЛІНГ – підіймання океанічних холодних глибинних вод, багатих на біогенні хім. елементи. Зони А. – найбагатші регіони мор. рибного промислу....
11. Політичний (державний) режим Частина перша ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ § 3. Державни лад 4. Політичний (державний) режим. Політичний (державний) режим визначає методи, якими здійсню­ють владу в державі, способи й засоби, котрі для цього використо­вують. Політичних режимів багато, але прийнято поділяти їх на демократичні й недемократичні (антидемократичні). Більшість держав намагаються забезпечувати панування демократії, діяти відповідно до вимог, що характеризують демократичне […]...
12. Юридичний факультет Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка Юридичний факультет Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка – один із провідних в Україні юридичних навчальних закладів. Функціонує з 1835 р. На факультеті працювали такі відомі вчені – правознавці, як І. М. Данилович (перший декан), К. О. Неволін, М. Ф. Владимирський Буданов, О. Ф. Кістяківський, П. О. Недбайло, С. Н. Ландкоф, Г. К. Матвєєв […]...
13. Право індивідуальної петиції Право індивідуальної петиції – право особи, що перебуває під юрисдикцією держави – учасниці певного міжнародного договору у галузі захисту прав людини, на звернення до міжнародного контрольно-імплементаційного органу, визначеного в договорі, із скаргою про порушення цією державою – учасницею гарантованих договором прав людини. Є найефективнішим інструментом міжнародного контролю за виконанням державою її зобов’язань у галузі захисту […]...
14. Верховна влада Політологічний словник Верховна влада (supreme authority) – влада, що належить вищим державним органам. М. Головатий...
15. Світська влада Політологічний словник Світська влада (temporal power, secular authorities) – влада церковна, мирська, громадянська. М. Головатий...
16. Режим континентального шельфу Режим континентального шельфу – режим, що стосується морського дна і надр підводних районів за межами територіального моря на відстані 200 морських миль від берега чи далі до зовнішнього кордону підводного краю материка. Конвенція ООН з морського права 1982 р. містить детальні характеристики К. ш. і встановлює його правовий режим. Прибережна держава здійснює над К. ш. […]...
17. Стратифікація Політологічний словник Стратифікація (від лат. stratum – прошарок) – поділ на прошарки. Використовується у словосполученні “соціальна стратифікація”, що стосується поділу суспільства на групи. Критерії, або ознаки поділу на страти, можуть бути різноманітні: майнові, правові, вікові та інші. Відповідно до критерію, вибраного для визначення поділу на страти, кожна з них займає місце у вертикальній шкалі за […]...
18. Гуманітарне право Політологічний словник Гуманітарне право – норми міжнародного права, пов’язані насамперед із захистом гідності, прав і свобод людини. М. Головатий...
19. Поняття і види правовідносин Частина друга ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА ТА ПРАВОВІДНОСИН § 7-8. Правовідносини 1. Поняття і види правовідносин. У процесі свого життя кожна людина постійно вступає у відно­сини з іншими людьми. Ці відносини регулюються соціальними нормами: в одному випадку це норми моралі, в іншому – традиції чи релігійні норми. У багатьох випадках суспільні відносини регу­люються нормами права. Разом […]...
20. Зловживання правом Зловживання правом – здійснення суб’єктивного цивільного права з порушенням можливих меж його дії. Будь-яке із суб’єктивних цивільних прав має межі, міч є його невід’ємною властивістю, оскільки це міра можливої поведінки уповноваженої особи (фізичної або юридичної) в цивільних правовідносинах. Передбачені законом положення, які визначають міру можливої поведінки, і є межами (рамками) дії суб’єктивного цивільного права. Вони, […]...
21. Правова держава Державне управління Правова держава. Правова форма організації і діяльності публічної політичної влади і її взаємовідносин з індивідами як суб’єктами права. Виокремлюють такі ознаки П. д.: верховенство правовою закону; забезпечення прав і свобод особистості; організація державної влади на основі принципу розділу влада; правова форма взаємовідносин (взаємність прав, обов’язків і відповідальності) індивіда, суспільства й держав. П. д. […]...
22. Права народів Права народів – можливість брати участь у міжнародних відносинах з метою реалізації своїх життєвих потреб, закріплена у міжнародному праві. Регламентація П. н. відбувається у рамках співробітництва держав головним чином у сфері захисту прав людини. Загального визнання набули П. н. на рівноправність і самовизначення (п. 2 ст. 1 Статуту ООН, ст. 1 загальна для Міжнародних пактів […]...
23. Рух на захист прав людини Політологічний словник Рух на захист прав людини – політичний, громадський рух з вимогами дотримуватися прав людини, не порушувати їх. Йдеться насамперед про Конвенцію ООН з прав людини, інші національні угоди, домовленості (наприклад, Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975 р.) тощо. Рух на захист прав людини в недемократичних суспільствах часто переслідується, на […]...
24. Пасивне виборче право Політологічний словник Пасивне виборче право – право бути обраним. П. в. п. є частиною системи виборчого права. Його принципи фіксуються в конституції та виборчому законі країни. Реалізація виборчих прав і зокрема пасивного відбувається у виборчому процесі. Реалізація П. в. п. передбачає балотування – участь у виборах у якості кандидата на відповідну посаду; не виключає і […]...
25. Бар’єри влади Політологічний словник Бар’єри влади (barriers of power) – 1) певні перешкоди, які влада змушена долати в процесі свого існування, діяльності; 2) перешкоди, які створює сама влада в результаті своєї діяльності. М. Головатий...
26. Кондомініум Кондомініум, кондомінат (лат. con – разом і dominium – володіння, влада) – 1) об’єднання власників в одному комплексі нерухомого майна (найчастіше це будинок), у т. ч. нежитлових приміщень, спільне володіння цим майном. Власники квартир (або будинків) створюють товариство домовласників, яке за їх згодою реалізує права володіння, користування та розпорядження власністю. Окремі елементи такої власності: сходи, […]...
27. Культура влади Політологічний словник Культура влади – форма соціальних відносин, яка характеризується здатністю впливати на характер і напрямок діяльності та поведінку людей, соціальних груп і класів за допомогою таких економічних, ідеологічних і організаційно-правових механізмів, як обмеження примусу і перехід до застосування переконання у керівництві, впливу та контролю за допомогою авторитету і традицій. У широкому розумінні К. в. […]...
28. Суб’єктивне юридичне право особи Суб’єктивне юридичне право особи – закріплена в юридичних нормах можливість певної поведінки її, спрямованої на здійснення природних прав людини. Однією з необхідних передумов здійснення й захисту прав людини є закріплення їх державою у спеціальних загальнообов’язкових правилах поведінки – так званих юридичних нормах. Тому права людини, забезпечені саме такими нормами, відображає поняття суб’єктивне юридичне право. Саму […]...
29. Міжнародні пакти про права людини (1966) Міжнародні пакти про права людини (1966) – Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права і Міжнародний пакт про громадянські та політичні права – основоположні документи в галузі прав людини. Вони закріплюють і розвивають цілі та принципи Загальної декларації прав людини (1948) і є обов’язковими для держав – учасниць. Набрали чинності в 1966 р. Україна […]...
30. >Батьківські права і обов’язки Батьківські права і обов’язки – взаємні права і обов’язки, засновані на походженні дітей і посвідчені у встановленому КпШС України порядку. До основних Б. п. і о. належать рівні права батька і матері щодо своїх дітей, у тому числі, якщо шлюб між ними розірваний: батьки за погодженням присвоюють дітям прізвище, ім’я і по батькові, зобов’язані захищати […]...
31. Галузь права Галузь права – система юридичних норм, які регулюють певну сферу суспільних відносин специфічними методами правового регулювання. Г. п. є елементом системи права (об’єктивного юридичного права). Критерії (підстави) розподілу правових норм за галузями Г. п. такі: предмет правового регулювання (сукупність суспільних відносин, які врегульовані правом) і метод правового регулювання (специфічний спосіб владного впливу держави на суспільні […]...
32. Держава правова Політологічний словник Держава правова – така форма організації і діяльності публічно-політичної влади, її взаємовідносин з громадянським суспільством, яка базується на владі права, його верховенстві. Термін “Д. п.” утвердився в німецькій юридичній літературі в першій третині XIX ст., а пізніше поширився в країнах Європи, в Росії. Коло джерел Д. п. стоять Платон, Аристотель з їх ідеями […]...
33. Договір у цивільному праві Договір у цивільному праві – угода двох або кількох осіб про встановлення, зміну чи припинення цивільних прав і обов’язків. Цей Д. належить до найпоширеніших видів юридичних фактів. Він є підставою виникнення цивільних правовідносин, які також позначаються терміном “договір”. Цим самим терміном позначається і сам документ, в якому у письмовій формі викладено зміст Д. Значення Д. […]...
34. Спадщина Спадщина – сукупність майнових прав і обов’язків спадкодавця. Крім об’єктів приватної власності, до яких належать насамперед гроші, цінні папери, нерухоме і рухоме майно, за правом спадкування переходять майнові права авторів, тобто право на винагороду за використання створеного ними твору, майнові права, пов’язані з винаходами і раціоналізаторськими пропозиціями, майнові права, що випливають із різноманітних договорів, права […]...
35. ТВОЇ ПРАВА ТВОЇ ПРАВА У кожної людини є права. Мати право – це означає мати можливість діяти певним чином. Наприклад, коли кажуть, що ти маєш право на свободу слова, це означає, що ти можеш висловлювати вільно свої думки і ніхто тобі заборонити цього не може. Однак це не означає, що можна говорити і писати будь-що. Не можна […]...
36. Права людини Права людини – розроблена на основі прийнятої ООН Загальної декларації прав людини сукупність основних прав особистості, які значною мірою визначають соціальну політику розвинених країн світу. Головним серед них є право на життя, оскільки позбавлення цього права унеможливлює реалізацію інших прав людини, їхній захист. Пріоритетний принцип концепції П. л. – рівність усіх перед законом, який стверджує […]...
37. Міжнародне гуманітарне право Міжнародне гуманітарне право – сукупність конвенції! них і звичаєвих норм міжнародного права, що забезпечують повагу до особи та її недоторканість у період збройних конфліктів, М. г. п. складається з двох галузей міжнародного права: права війни, або права зброй них конфліктів, і прав людини. Право війни поділяється на “право Гааги” (див. Гаазькі конвенції 1899 р. і […]...
38. Захист прав національних меншин Політологічний словник Захист прав національних меншин – аналіз змісту міжнародних документів, прийнятих ООН, НБСЄ/ОБСЄ, Радою Європи, рядом регіональних міжнародних організацій, політико – правової системи країн Європи свідчить, що вони акумулюють в собі найновіші теоретичні і політико – правові підходи до вирішення політичних, етнокультурних, освітніх, мовних проблем поліетнічних суспільств та передовий практичний досвід демократичних держав у […]...
39. Еміграція Політологічний словник Еміграція (від лат. Emigratio – виселення, переселення) – вимушене чи добровільне переміщення громадян із своєї держави в іншу країну світу з економічних, політичних, релігійних тощо причин (безробіття або його загроза, безземелля або малоземелля, неможливість реалізувати свої професійні потреби, тягар етнічної, політичної, релігійної дискримінації, прагнення до з’єднання з сім’єю та ін.). За часом Е. […]...
40. Об’єкт політики Політологічний словник Об’єкт політики – відносини соціальних груп із питань, що є життєво важливими для зазначених груп і суспільства загалом, а також відносини між ними та державними інституціями. У першому випадку йдеться про такі поняття, як власність, влада, морально-етичні норми, у другому – форми й методи реалізації економічної, суспільної, соціальної політики тощо. В основі різнобічних […]...