Головна ⇒ 📌Плани-конспекти уроків по біології ⇒ Тип Губки

Тип Губки

НАЙПРОСТІШІ

УРОК № 12

Тема. Тип Губки.
Мета: ознайомити учнів із загальною характеристикою й різноманітністю багатоклітинних тварин, сформувати у школярів поняття про тип Губки.

Обладнання й матеріали: підручник [1], зошит [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати загальну характеристику й різноманітність багатоклітинних тварин і представників типу Губки.

Базові поняття й терміни: багатоклітинні тварини, тип Губки

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I. Організаційний етап

II.

Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності ж

Обговорення питання

Як ви думаєте, чим клітини одноклітинних організмів відрізняються від клітин багатоклітинних організмів?

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Багатоклітинні тварини

З огляду на відповіді учнів на питання, запропоноване на початку уроку, учитель може розпочати розповідь про будову багатоклітинних тварин і їхні відмінності від одноклітинних і колоніальних форм.

Тіло багатоклітинних тварин складається з великої кількості різноманітних за будовою й функціями клітин,

які втратили свою самостійність, оскільки являють собою лише складові частини цілісного організму. Вони вже не можуть виконувати всі функції цілісного організму, тому що відбувається їхня спеціалізація і за будовою, і за функціями.

Для життєвого циклу багатоклітинних організмів характерний складний індивідуальний розвиток, у процесі якого із заплідненого яйця формується дорослий організм. При цьому запліднене яйце поділяється, і клітини, що утворилися, диференціюються на зародкові листки й зачатки органів.

Зоологи поділяють багатоклітинних на дві групи: променисті (радіально симетричні), або двошарові, і двобічносиметричні, або тришарові.

Променистим притаманні кілька площин симетрії й радіальне розташування органів навколо головної вісі тіла. У процесі індивідуального розвитку у них утворюються тільки два зародкових листки ектодерма й ентодерма. До променистих зараховують тип Кишковопорожнинні.

Але більшість тварин належить до двобічносиметричних. На відміну від променистих вони мають одну площину симетрії, що поділяє їхнє тіло на дві дзеркально однакові половини – ліву й праву. Крім ектодерми й ентодерми у них утворюється третій зародковий листок – мезодерма, за рахунок якого розвивається багато внутрішніх органів. Такі тварини називаються також тришаровими.

2. Загальна характеристика типу Губки

Губки – це винятково своєрідні тварини. їхній зовнішній вигляд і будова настільки незвичні, що довгий час не знали, куди зарахувати ці організми – до рослин чи тварин. Лише в другій половині XVIII століття, коли докладніше було вивчено життєдіяльність губок, не залишилося сумнівів у їхній приналежності до світу тварин.

Серед багатоклітинних тварин вони, безсумнівно, є найбільш примітивно організованими істотами, про що свідчать простота будови їхнього тіла й значна самостійність клітин, що його утворюють.

Це нерухливі тварини, прикріплені до дна або різних підводних предметів. Серед губок зустрічаються одиночні й колоніа льні види. У сприятливих умовах губки утворюють іноді суцільні нарости на підводних предметах. Більшість губок належить до морських тварин. З 5 000 видів губок лише близько 150 видів живуть у прісних водоймах.

Якщо розглядати губку і навіть розрізати її, то в ній не можна знайти жодних помітних неозброєним оком органів. Можна помітити тільки шорсткувату на дотик речовину, пронизану порожнечами й каналами. Під час вивчення губки під мікроскопом у ній можна розрізнити два елементи: кістяк і паренхіму. Кістяк складається із кремнієвих голок, або спікул, склеєних між собою в пучки прозорою речовиною – спонгіном. Пучки спікул утворюють більш-менш правильну сітку або просторові грати в тілі губки. Форма спікул і архітектоніка кістяка, тобто розташування спікальних пучків, мають діагностичне значення і є характерними для кожного виду.

До складу губки входить кілька типів клітин. Зовні губка покрита дермальними (дерма – шкіра) клітинами. Внутрішні порожнини, так звані джгутикові камери, вистелені клітинами, що мають довгий джгут, який постійно рухається. Є клітини, які беруть участь у роботі з утворення кремнієвих спікул. Амебоцити мають потенційну можливість утворювати всі інші клітинні елементи. Нервові клітини у губок відсутні.

Порожнини, якими пронизане усе тіло губки, утворюють найважливішу, так звану іригаційну систему, що поділяється на дві частини – привідну й відвідну. Привідна система починається численними порами на поверхні губки й розгалужується в привідні канали і порожнини. Канали відвідної системи, поступово зливаючись один з одним у більші протоки, підходять також до поверхні губки і впадають у спеціальні отвори.

Тонкі стінки всюди відокремлюють привідну систему каналів від подібної до неї відвідної, і між ними ніде немає безпосереднього зв’язку. Такий зв’язок відбувається тільки в джгутикових камерах. Рух джгутів у джгутикових камерах є тим двигуном, що викликає безперервний рух води через все тіло губки. Джгути виконують постійні гвинтоподібні рухи. Таким чином, колена з незліченної безлічі камер виконує роль насоса. їхні об’єднані зусилля примушують воду входити в пори, проходити всю складну систему каналів і викидатися через спеціальні отвори.

Сидячий спосіб життя губок робить їх схожими на рослини. Однак окремі їхні клітинні елементи мають разючу рухливість.

Губки живляться висячими у воді частинками. Губки позбавлені вибірковості й захоплюють як поживні, так і непоживні речовини. Від неїстівних часток губка поступово звільняється. Разом зі струменем води в тіло губки надходить кисень.

Назва “губка” асоціюється з миттям у лазні. Насправді для цих цілей можна використовувати тільки губки однієї групи – рогові (точніше, їх спеціально оброблені кістяки), у яких кістяк утворений волокнами спонгіну, речовини, близької за структурою до шовку. У більшості ж губок кістяк складається з безлічі дрібних кремнієвих або кальцієвих голочок і для миття їх використовувати аж ніяк не можна.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Робота з підручником

Школярі працюють із малюнком на с. 52, ознайомлюються з особливостями живлення губок. Потім вони читають текст “Будова губок” на с. 53.

Перевірити свої знання учні можуть, відповівши на запитання 1, 2 на с. 54.

Робота із зошитом

Виконати завдання в зошиті [3, с. 16, 17].

V. Самостійна робота учнів

Учні ознайомлюються з рубрикою “Запам’ятайте найважливіше” на с. 54, при необхідності записують висновки в зошит.

VI. Підсумки уроку

Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.

VII. Домашнє завдання

У підручнику [1] прочитати § 12, відповісти на запитання 4-6 після параграфа на с. 54. У зошиті [2] підготуватися до лабораторної роботи № 3 “Вивчення будови прісноводної гідри”.

У зошиті [3, с. 16, 17] виконати завдання.