ТИП КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВ’ЯКИ (ANNELIDA) – ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

Довідник з біології

ТВАРИНИ

ЦАРСТВО ТВАРИНИ

ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ТИП КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВ’ЯКИ (ANNELIDA)

Кільчасті черв’яки, або кільчаки, анеліди є поширеними всюди: у морях, прісних водах, на суші. Тип первинно-ротових тварин з вторинною порожниною тіла (целомом). Довжина від декількох міліметрів до 3 м. Тип об’єднує близько 9 тис. видів.

Основні ароморфози типу: органи руху; органи дихання і замкне­на кровоносна система; вторинна порожнина тіла.

Морфофізіологічна характеристика типу. Тіло кільчастих черв’яків двосторонньо-симетричне, складається з головної лопа­ті (простомія), сегментованого тулуба і анальної лопаті ( пігідія). Назву “кільчасті” черв’яки отримали унаслідок розчленовування тіла на сегменти, що повторюються, причому зовнішня сегмента­ція збігається з розташуванням поперечних перегородок усереди­ні тіла. Параподії, вузли нервової системи, органи виділення, у деяких випадках статеві залози, іноді вирости кишечнику повто­рюються в кожному сегменті. Така будова більше характерна для багатощетинкових.

Тіло кільчастих черв’яків покрито оболонкою – кутикулою, яка виділяється епітелієм. Під нею знаходяться м’язи, що скла­даються з двох шарів: кільцевого і подовжнього. Коли скорочу­ються волокна подовжніх м’язів, тіло коротшає, а при скороченні кільцевого шару – зменшується

в діаметрі. У більшості багато­щетинкових з боків кожного сегмента знаходяться органи руху – параподії. Параподії – жваві нарости тіла, що складаються із спинної та черевної гілок. Вони є примітивними кінців­ками, які еволюціонували і перетворилися в складні за будовою кінцівки членистоногих. У дощового черв’яка параподіїв немає, є тільки щетини, які збільшують тертя при русі в грунті.

Будова нервової системи кільчастих черв’яків складніша, ніж у круглих. Навкруги глотки розташоване нервове кільце, що складається з надглоткового і підглоткового вузлів. На черевній стороні знаходяться два нервові стовбури, що мають в кожному сегменті потовщення – нервові вузли, які поєднуються між собою перемичками.

ТИП КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВЯКИ (ANNELIDA)   ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

Рис. 61. Параподія – орган руху нереїди: 1 – спинна гілка параподії; 2 – черевна гілка параподії.

Голова кільчастих черв’яків забезпечена органами чуття. У багатьох добре розвинені очі. Є органи нюху, хімічного чуття, органи рівноваги. Для більшості багатощетинкових характерна наявність органів світіння.

Характерна особливість кільчастих черв’яків – наявність вторинної порожнини тіла. Вона відрізняється від первинної порожнини тим, що стінки її вистелені особливим епітелієм, який відділяє порожнинну рідину від всіх оточуючих тканин і органів. У деяких кільчастих черв’яків, наприклад дощового черв’яка, поро­жнинна рідина може поступати з одного сегмента в іншій. Рідина, яка наповнює порожнину, знаходиться в постійному русі, завдяки чому можуть переноситися поживні речовини, кисень, діоксид вуг­лецю, виділення залоз внутрішньої секреції. Порожнинна рідина не стискається і служить гідравлічним “скелетом”. У порожнину тіла потрапляють продукти обміну речовин і статеві клітини.

Вперше в еволюції у кільчастих черв’яків з’являється крово­носна система. Вона замкнена й складається з черевної та спин­ної судин, на передньому та задньому кінцях тіла з’єднується між собою. В передній частині тіла кільцева судина сполучує спинну і черевну судини. Кров рухається по судинах завдяки ритмічним скороченням спинного і передніх кільцевих судин. По черевній судині кров рухається спереду назад, а по спинному – у зворот­ному напрямі. Часто у кільчастих черв’яків кров червона, по складу схожа з кров’ю хребетних, або має зелений колір залежно від типу дихальних пігментів.

Кров деяких багатощетинкових черв’яків не містить дихаль­них пігментів, але їх відсутність компенсується гарною циркуля­цією порожнинної рідини. Дихання здійснюється всією поверх­нею тіла. У деяких видів з’явилися органи дихання – зябра, що є наростами стінок тіла на спинній гілці параподій.

Травна система кільчастих черв’яків складніша за будовою, ніж у круглих черв’яків. Кільчасті черв’яки здебільшого хижаки, що мешкають у морських і прісних водоймищах. їх глотка забез­печена хапальними додатками, гострими шпильками або щеле­пами. Захоплена їжа поступає в передню кишку, до якої відно­ситься глотка і стравохід. До складу передньої кишки входить також зоб і м’язовий шлунок. Із шлунку харчові маси потрапля­ють у середню кишку. У низки видів кишечник має вид прямої трубки, у інших він зігнутий петлями. Середня кишка переходить в задню, що закінчується анальним отвором.

Видільна система представлена метанефридіями. Вони по­чинаються в порожнині тіла воронкою. Від воронки йде протік, який пробиває перегородку між сегментами черв’яка, входить в сусідній сегмент і відкривається назовні порою виділення в бічній стіні тіла. В кожному сегменті черв’яка пара метанефридіїв – правий і лівий. Як воронки, так і протік забезпечені віями, які викликають рух порожнинної рідини.

Серед кільчастих черв’яків є різностатеві та гермафродити. Тик, дощові черв’яки гермафродити, але запліднення у них пере­хресне. При копуляції дві особи з’єднуються поясочком, який утворений секретом залоз, і сперма однієї вводиться в сім’яприйомник іншої, після чого вони розходяться.

У деяких видів багатощетинкових з’явилися своєрідні при­стосування до розмноження у воді. Оскільки виділення статевих клітин у воду веде до того, що зустріч сперматозоїдів і яйцеклітин приречена на випадковість, то виникло пристосування, яке збі­льшує вірогідність зустрічі між яйцем і сперматозоїдом, підвищує життєздатність виду. У водних черв’яків найпростіше пристосу­вання полягає в одночасному викиді гамет. Так, при настанні ста­тевої зрілості популяції варто одній особі виділити у воду свої ста­теві продукти, як сусідні особи іншої статі негайно випускають свої і, таким чином, відсоток запліднення різко збільшується. Одночасний викид гамет у різних осіб властивий водним багатощетинковим черв’якам. Для деяких багатощетинкових характер­не масове спливання до поверхні моря в певні періоди сезону.

У більшості багатощетинкових черв’яків добре розвинена здібність до регенерації, причому в форм, які розмножуються без­статевим шляхом, вона виражена більш різко.

Класифікація. До складу типу входять класи: 1. Багатощетинкові черв’яки (Polycheta). 2. Малощетинкові черв’яки (Oligochaeta). 3. П’явки (Hirudinea).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...

Кровообіг людини схема.
Ви зараз читаєте: ТИП КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВ’ЯКИ (ANNELIDA) – ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)