Творення українських фразеологізмів на базі іншомовних
Розділ 8
СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
§ 22. Творення українських фразеологізмів на базі іншомовних
Становлення українських фразеологізмів на базі іншомовних фразем можна нерідко назвати творенням лише умовно: часом ідеться про калькування, тобто передачу нових виразів шляхом копіювання моделей інших мов і наповнення їх елементами української. наприклад, поставити крапки над “І” – з фр. Mettre les points sur les “І”, інколи – про транслітерацію, тобто про передачу іншомовних фразеологізмів, записаних
Різноманітні позамовні чинники спричинили появу найбільшої кількості калькованих (запозичених) фразеологізмів з декількох мов. Немало їх скальковано зі Старослов’янської мови: Випити чашу до дна, золотий телець, камінь спотикання, козел відпущення, нести свій хрест, перековувати мечі на орала, сіль землі, терновий вінок, Хома невірний (невірячий) та ін. Книжне стилістичне забарвлення більшості з названих виразів прямо пов’язане з їх первісним уживанням – у Святому Письмі, nop.: “Мудрий муж був, хоть ніхто В ботокудській тій столиці Се
Базою деяких із них були Польські джерела: від моря до моря, пол. Od morza do morza. Ця ФО уживається в різних варіантах: “… наша Польська відродиться, немов фенікс, у новому крулевстві і під опікою генія, можливо, знову розправить крила Від моря й до моря!” (М. Старицький); “Не снилися б тоді панам та осадникам страхітливі сни, не було б оцих кресів тривожних, а була б велика і всемогутня, “Од можа доможа”, Реч Посполита” (М. Олійник); Зійти на пси, перевестися па пси “поступово втратити своє значення; занепасти” (zejsc па psy)\ “Тепер наш Борислав зовсім на пси зійшов!” (І. Франко); золота вольність “громадянські свободи; ідеальне суспільство” (Zlota wolnosc) – від назви старовинного польського герба.
З Латинською мовою пов’язані вислови нЕвідома земля, до грецьких календ, “І знову дискусії, говоріння, а вирішення справ відкладається До грецьких календ” ). З давньоримською культурою пов’язані ФО Ні живий ні мертвий “дуже наляканий”, калька з лат. Neque vivos neque mortuos; Нота бене “зверніть особливу увагу” – транслітерація з лат. Nota bene, досл. “помітьте добре”; калька біла ворона (Alba owis); транслітерація лат. виразу Volens nolens (Воленс-ноленс); Золота середина, калька з лат. Aurea mediocritas; Від яйця, калька з лат. Ab ovo “з самого початку”: частина ідіоми Ab ovo usque ad mala, досл. “від яйця до фруктів” (у Давньому Римі обід розпочинався з яйця). Уживається часто не транслітеровано, пор.: “Тоді ми йдемо до мене на квартиру і почнемо там від початку. “Ab ovo”, як казав латиніст” (Т. Мигаль); Вені, віді, віці (veni, vidi, vici) “прийшов, побачив, переміг” (слова Юлія Цезаря з його донесення сенату про перемогу над понтійським царем Фарнаком).
Грецька Мова була джерелом для висловів Гордіїв вузол, авгієві стайні, ахіллесова п’ята; прокрустове ложе, “Чому ж наші фільми втискують у прокрустове ложе демонстраційного часу?” (З газ.). Із грецької міфології прийшли ФО Танталові муки, спалити кораблі, між Сциллою і Харибдою, сізіфова праця, троянський кінь. Калькою з грецького kukneion asma став вираз Лебедина пісня “останній твір письменника, композитора”. Фразема постала з повір’я, ніби лебеді співають перед смертю. Найдавніше свідчення – байка Езопа. З цим пов’язане дуже давнє вірування, ніби людина перед смертю набуває дару передбачати й пророкувати майбутнє. В українській мові фразема набула високого урочистого звучання-символу: “Поема про море” – лебедина пісня Олександра Довженка” (М. Рильський).
Джерелом висловів Дем’янова юшка, кропив’яне сім’я, казанська сирота, квасний патріотизм, у глибині сибірських руд, унтер Пришебєєв стала російська мова. Див. ще з Корабля на бал (О. Грибоєдов), “Справа іще в тому, що я прибув, як то мовлять, прямо З корабля на бал” (Т. Масенко), скупий рицар, над розбитим коритом, коло розбитого корита (О. Пушкін), ” – Ну, тоді хай вона одбиває в тебе Павла, хай тішиться, а ти… зостанешся Коло розбитого корита, – з серцем кинула Соломія” (В. Кучер), Рильце в пуху (І. Крилов), Батьки і діти, зайва людина (І. Тургенєв), Людина у футлярі (А. Чехов), Мертві душі (М. Гоголь).
Низка фразеологізмів пов’язана із західноєвропейськими мовами, найчастіше з німецькою, французькою та англійською.
З Німецької мови походять ФО Летючий голландець “легендарний образ капітана, приреченого на вічне плавання в морі, а також корабель цього капітана”, калька з нім. Der Fliegende Holl д nder, між молотом і ковадлом, калька з нім. Zwischen Hammer Und Ambo Я sein, намилити голову (кому-н.), калька з нім. Den Kopf Waschen -, грати першу скрипку, калька з нім. die Erste Geige Spielen -, грати другу скрипку – die Zweite Geige Spielen.
Із французькою Мовою пов’язані ФО з пташиного польоту (А vol d’oiseau): “А Холодну гору дамо знаєте як? – З пташиного польоту? – З космічного!” (О. Гончар); Ідея фікс “нав’язлива думка”, транслітерація фр. Idee fixe; Іти ва-банк “діяти, ризикуючи всім”, неточна напівкалька з фр. Va banque (досл, “іде банк”); Мати зуб (зуба) (на кого) “сердитися, гніватися на кого-небудь”, калька з фр. Avoir une dent; як на голках, неточна калька з фр. кtre sur des epines, доел, “бути на голках”; калька Без задньої думки (Sans arriere-pensee); калька з фр. Гарматне м’ясо (chair a canon); місце під сонцем, калька з place au soleil; золота молодь, фр. jeunesse dorйe: “Так веселилася та “Молодь золота”, Що читачам моїм лиш з імені знайома” (М. Рильський). Див. також французькі фразеологізми, запозичені без перекладу (Carte blanche – перен. Карт-бланш “необмежене повноваження”, Force majeure – Форс-мажор “обставина, якій не могла запобігти особа, відповідальна за виконання зобов’язання”, Mauvais ton – моветон “поганий тон, невихованість” та ін.) і зафіксовані Великим тлумачним словником української мови.
З Англійської мови запозичено вирази синя панчоха “незаміжня жінка, позбавлена жіночності й віддана виробничим інтересам”, калька з англ. blue stocking; бути чи не бути (В. Шекспір); Без галстуків (meeting without the ties); калька За круглим столом (round table); останній з могікан, півкалька з назви однойменного роману Ф. Купера The last of the Mohicans (1826).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...