УРБАНІЗАЦІЯ ПРИРОДНОГО ЛАНДШАФТУ

Related posts:

1. ТИП ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ТИП ЛАНДШАФТУ – вища таксономічна одиниця типологічної класифікації ландшафтів, яка об’єднує всі подібні за генезисом, морф, структурою, фіз.-геогр. процесами ландшафти (напр., пустинні ландшафти)....
2. ТЕРИТОРІЯ УРБАНІЗОВАНА Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ УРБАНІЗОВАНА – ділянка суходолу, зайнята населенням міського типу і пов’язана з ним виробничими, транспортними та інженерними спорудами....
3. РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ЛАНДШАФТІВ Екологія – охорона природи РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ЛАНДШАФТІВ – відновлення продуктивності земель, що стали непридатними внаслідок діяльності людини (видобуток корисних копалин, створення гідроспоруд, вирубування лісів, будівництво міст тощо). Р. л., як правило, полягає у здійсненні системи заходів з оптимізації техногенних ландшафтів для подальшого їх госп. використання....
4. ІНВЕРСІЯ ЛАНДШАФТІВ Екологія – охорона природи ІНВЕРСІЯ ЛАНДШАФТІВ – вертикальний розподіл ландшафтів, що не відповідає закону висотної поясності ландшафтів. Може спричинюватись температурною інверсією, поліпшенням дренажу, типу низько – або середньогір’я....
5. ПОЛЯРИЗАЦІЯ ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ПОЛЯРИЗАЦІЯ ЛАНДШАФТУ – концепція ідеальної (іноді геометрично правильної) терит. структури, згідно з якою найбільш урбанізовані ділянки полярно протиставлені заповідникам та ін. прир. (особливо) охоронним територіям, а людські поселення малих та проміжних розмірів розміщені вздовж шляхів. Прир. ділянки сполучені між собою каналами, ліс. або луковими смугами, розміщеними подібно до мережі на с.-г. […]...
6. Урбанізація Урбанізація (лат. urbanus – міський) – історичний соціально-економічний процес зростання ролі міст у розвитку суспільства, у соціальній, професійній, демографічній структурі населення, розміщенні продуктивних сил, розвитку науки, сфери послуг, способі життя, культурі та ін. У. – наслідок суспільного поділу праці, передусім відокремлення ремесла від рільництва, що зумовило відокремлення міста від села. Процес У. впродовж існування людської […]...
7. ЄМНІСТЬ ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ ЛАНДШАФТУ – кількісно виражена здатність ландшафту задовольняти конкретні потреби людини; напр.,рекреаційна Є. л....
8. ДИНАМІКА ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЛАНДШАФТУ – зміни ландшафту в часі, спричинені в основному змінами стану окремих компонентів, що утворюють середовище....
9. МАЛЬОВНИЧІСТЬ ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи МАЛЬОВНИЧІСТЬ ЛАНДШАФТУ – суб’єктивна оцінка естетичних властивостей (комфортності та інформативності) ландшафту. Оцінюється, як правило, в балах....
10. ВРАЗЛИВІСТЬ (ЛАНДШАФТУ, ЕКОСИСТЕМИ) Екологія – охорона природи ВРАЗЛИВІСТЬ (ЛАНДШАФТУ, ЕКОСИСТЕМИ) – нездатність протистояти зовн. впливам або стресовим чинникам; властивість, обернена до стійкості....
11. ДЕГРАДАЦІЯ ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ДЕГРАДАЦІЯ ЛАНДШАФТУ – поступове прир. або антроп. погіршення, спрощення, зниження госп. та естетичного потенціалу ландшафту аж до перетворення його на пустище....
12. ОПТИМІЗАЦІЯ ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ ЛАНДШАФТУ – система заходів, спрямованих на збільшення продуктивності, флористичного й фауністичного багатства, естетичності ландшафту. Напр., перетворення прир. лісу на лісопарк....
13. ІНФОРМАТИВНІСТЬ ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ІНФОРМАТИВНІСТЬ ЛАНДШАФТУ – кільк. та якісна інформація, яку людина отримує, перебуваючи в конкретному прир. комплексі. Збіднена І. л., його дискомфортність викликає у людини розвиток ностальгії за звичними з дитинства картинами природи....
14. ОЦІНКА ЛАНДШАФТУ РЕКРЕАЦІЙНА Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЛАНДШАФТУ РЕКРЕАЦІЙНА – визначення заг. переваги певного ландшафту для відпочинку виходячи з його естетичної привабливості, оптимальності для здоров’я людини, прир. комфортності та доступності для різних груп населення....
15. ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА – комплекс міжнар., держ. та регіональних адмін. – госп., соц. – політ. І громадських заходів, спрямованих на забезпечення фіз., хім. та біол. параметрів рац. функціонування прир. систем у межах, необхідних для збереження оптим. стану навколишнього середовища....
16. РЕКРЕАЦІЙНА ОЦІНКА ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи РЕКРЕАЦІЙНА ОЦІНКА ЛАНДШАФТУ – див. Оцінка ландшафту рекреаційна....
17. НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК Екологія – охорона природи НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК – охоронна природна територія (акваторія), на якій збереглись природні історико-культурні комплекси, що являють собою екол., естетичну чи істор. цінність. У них проводиться робота з відновлення ландшафтів, охорони рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин. На відміну від заповідників., вся або значна частина площі Н. п. п. відкрита для […]...
18. ПЕРЕНЕСЕННЯ ЗАБРУДНЕНЬ ТРАНСГРАНИЧНЕ Екологія – охорона природи ПЕРЕНЕСЕННЯ ЗАБРУДНЕНЬ ТРАНСГРАНИЧНЕ – поширення за бруднень з території однієї на територію ін. держави. Напр., значна частина забруднень території Канади надходить із США, Скандинавських країн, Німеччини, Великої Британії та ін. держав Центр. Європи. П. з. т. зумовлює необхідність міжнар. договорів про запобігання забрудненню середовища....
19. ОЦІНКА ЗБИТКІВ ВІД ПОРУШЕННЯ ПРИРОДНОГО БАЛАНСУ Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЗБИТКІВ ВІД ПОРУШЕННЯ ПРИРОДНОГО БАЛАНСУ – визначення втрат від прямих наслідків докорінної зміни навколишнього середовища та сусп. виробництва внаслідок порушення екол. рівноваги в певному районі....
20. ШОСЕ Екологія – охорона природи ШОСЕ – автомобільний шлях з твердим покриттям. Досить перспективним є використання для будівництва Ш. шумопоглинального асфальту, пористого покриття (об’єм пустот до 25 %). Він забезпечує зниження рівня шуму майже на 4 дБ порівняно з цементно-бетонними магістралями....
21. Моніторинг навколишнього природного середовища Моніторинг навколишнього природного середовища (англ. monitoring, від лат. monitor – той, що контролює, попереджає) – система заходів, спрямованих на забезпечення спостереження та контролю за станом природних елементів довкілля з метою його (довкілля) охорони і забезпечення раціонального використання природних ресурсів. Залежно від охоплюваної території виділяють місцевий, регіональний і глобальний М. н. п. с.; відповідно до підходу […]...
22. ПОКРИТТЯ СПРАВЖНЄ Екологія – охорона природи ПОКРИТТЯ СПРАВЖНЄ – частина поверхні, безпосередньо зайнята основами рослин, тобто гориз. проекція основ пагонів (стебел) рослин біля поверхні грунту....
23. ЯРУСНІСТЬ ЛАНДШАФТІВ Екологія – охорона природи ЯРУСНІСТЬ ЛАНДШАФТІВ – закономірність ландшафтної диференціації гір. місцевості по вертикалі....
24. СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Й ОХОРОНИ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ Екологія – охорона природи СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Й ОХОРОНИ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ – система держ. органів регулювання природокористування в Україні є багатогалузевою структурою. У кінці 1993 р. у Міністерстві охорони навколишнього середовища здійснено перехід від управління за ресурсним принципом до управління за функц. принципом. У грудні 1994 р. в Україні на його основі створено […]...
25. УРБАНІЗАЦІЯ Культурологічний словник УРБАНІЗАЦІЯ – процес перетворення міста у найвагоміший осередок проживання людей і центр зосередження та обміну культурних цінностей, утворення штучного середовища, протилежного природі....
26. НІША ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи НІША ЕКОЛОГІЧНА – місце виду в природі, яке включає не лише положення виду в просторі, а й його функц. роль в угрупованні (напр., трофічний статус) та його положення відносно абіотичних умов існування (т-ри, вологості тощо). Якщо місце проживання – це ніби “адреса” організму, то Н. е. – його “професія”. Н. е. […]...
27. ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ – зміни прир. умов і прир. ресурсів у процесі госп. діяльності людини. Розрізняють П. п. напрямлене (напр., створення антроп. ландшафтів, меліорація території) та не напрямлене (непередбачене). Напрямлене П. п. може бути спрямоване на госп. освоєння, поліпшення чи відновлення корисних властивостей прир.-терит. комплексів....
28. СУБУРБАНІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи СУБУРБАНІЗАЦІЯ – переселення міського населення та перенесення пром. підприємств із центр, частин міст у приміські зони. Інколи це сприяє створенню міст-супутників, міських агломерацій....
29. АГЕСТОХОРІЯ Екологія – охорона природи АГЕСТОХОРІЯ – поширення зачатків рослин (насіння, плоди) транспортними засобами. Перші поселення таких рослин з’являються вздовж автомагістралей, залізниць....
30. БІОТЕКТУРА Екологія – охорона природи БІОТЕКТУРА – архітектура, в якій враховано особливості природних ландшафтів, орієнтована на застосування природних буд. матеріалів і рослин....
31. ЗОНИ ПУСТЕЛЬ Екологія – охорона природи ЗОНИ ПУСТЕЛЬ – зони фізико-географічні, що утворюються в умовах посушливого та жаркого клімату з переважанням пустельних ландшафтів....
32. СИНДРОМ ВЕЛИКИХ МІСТ Екологія – охорона природи “СИНДРОМ ВЕЛИКИХ МІСТ”, “сум нових міст” – явище підвищеної захворюваності мешканців нових міст (міських районів), де умови життя об’єктивно начебто кращі, ніж там, де переселенці жили раніше. Очевидно, викликане якимись помилками в міському плануванні, відсутністю попередніх тісних контактів між мешканцями, відривом від первинного соц.-психол. середовища тощо....
33. КЛІМАТ МІСЬКИЙ Екологія – охорона природи КЛІМАТ МІСЬКИЙ – локальний клімат індустріальних ландшафтів, змінений порівняно з кліматом околиць. Ці зміни залежать від характеру і щільності забудови, здатності будівельних матеріалів акумулювати теплоту, від ступеня закритості грунту (напр., асфальтом) наявності рослинності, а також від масових викидів відхідних газів, аерозолів і відпрацьованої теплоти. Внаслідок цього виникає низка взаємозв’язаних і взаємозумовлених […]...
34. АРЕАЛ ГРУНТОВИЙ ЕЛЕМЕНТАРНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ГРУНТОВИЙ ЕЛЕМЕНТАРНИЙ – площа, зайнята однотипним грунтовим утворенням, всередині якої відсутні будь-які грунтово-геогр. межі. Вони становлять класифікаційні Типи грунтів (їх розряди, види, родини, різновиди)....
35. ВИД ШКІДЛИВИЙ Екологія – охорона природи ВИД ШКІДЛИВИЙ – вид, особини або популяції якого завдають людині шкоди чи викликають захворювання. Поняття В. ш. є відносним, оскільки один і той самий вид в одному місці біол., екон., соц. тощо є небажаним, а на ін. території може бути нейтральним або відносно корисним....
36. УЛЬТРА АБІСАЛЬ Екологія – охорона природи УЛЬТРА АБІСАЛЬ – найбільш глибоководна частина океану – понад 6000 м....
37. Об’єкти правової охорони навколишнього природного середовища Об’єкти правової охорони навколишнього природного середовища – складові елементи єдиної екологічної системи, нерозривно пов’язані між собою і взяті під охорону законодавством. Основним нормативним актом, який регулює охорону екологічної системи (природного середовища), є Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”. Згідно із ст. 5 Закону державній охороні та регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне […]...
38. БОНІТУВАННЯ Екологія – охорона природи БОНІТУВАННЯ – якісна оцінка окремих природних ресурсів (вод, грунтів, тваринного світу тощо), їх територіальних угруповань (біогеоценозів, заповідних ділянок, ландшафтів, угідь) або окремих госп. цінностей з метою продуктивнішого їх використання....
39. ПОЛОНИНА Екологія – охорона природи ПОЛОНИНА – субальпійські луки Українських Карпат, що розташовані на згладжених поверхнях рельєфу. Нижня частина схилів вкрита буковими та хвойними лісами, а вище 1600- 1700 м над рівнем моря панують гірські луки. В зоні П. випадає багато опадів, літо прохолодне і сонячне, зима сувора, з глибоким сніговим покривом....
40. ПЛОЩА ЛІСОВА Екологія – охорона природи ПЛОЩА ЛІСОВА – 1) територія, що нині чи раніше була зайнята лісом, а також призначена для його вирощування. До П. л. входять: лісовкрита площа (у т. ч. рідколісся та переліг)’, 2) необліснені вирубки, загиблі насадження, рідколісся, згарища, пустирі та прогалини тощо....