Урок 13. Звук. Поширення звуку

Урок 13. Звук. Поширення звуку

Мета: формувати в учнів поняття про звукові явища, джерела звуку, поширення звуку; розвивати навички самостійної роботи з тестом, уміння аналізувати інформацію, виховувати поважне ставлення до відповідей однокласників.

Обладнання: електричний дзвінок, повітряний насос.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань та умінь

¦ Наведіть приклади світлових, теплових явищ.

¦ Як поширюється світло? Чи може поширюватися світло

у безповітряному просторі?

¦ Наведіть приклади природних і штучних джерел світла, тепла.

¦ Наведіть приклади звукових явищ.

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Серед творів видатного американського гумориста Марка Твена є оповідання про колекціонера, який вирішив зібрати колекцію луни, скуповуючи ділянки землі, де її можно багато разів почути.

Звісно, це оповідання – жарт. Але у світі дійсно можна знайти місця, де існує чудова, багатократна луна. Чому виникає луна? Коли й де її можна почути? Щоб відповісти на ці питання, необхідно зрозуміти, що таке звук.

IV. Вивчення нового матеріалу

Дослід

1. Електричний дзвінок знаходиться під скляним куполом, з-під якого за допомогою повітряного насоса відкачують повітря. Поступово, коли повітря з-під дзвінка відкачають, він перестає бути чутним. Як ви вважаєте чому?

Для поширення звуку необхідне пружне середовище. У даному випадку це повітря. Ми чуємо одне одного завдяки тому, що звук поширюється від однієї людини до іншої через повітря. на відміну від звуку, світло може поширюватись і в безповітряному просторі.

Світло поширюється у просторі із швидкістю, значно більшою, ніж звук. Так, швидкість світла становить 300 000 км/с, а швидкість звуку в повітрі – приблизно 340 м/с. У рідинах швидкість звуку більше (1400 м/с), а у твердих тілах – ще більше.

Джерело звуку має робити не менше 20 коливань за секунду (або, говорять, мати частоту 20 Гц), щоб ми його почули. Це дуже низький звук. Чим більше частота коливань джерела, тим звук вищий. Крила бджіл роблять 200 коливань у секунду, тому ми чуємо високий звук із частотою 200 Гц. Писк комара ще вищий, тому що комар махає крильми із частотою 500 Гц. Існує верхня межа чутності. Дуже високі звуки (понад 20 000 Гц) ми не чуємо, тому що барабанна перетинка нашого вуха не встигає рухатися з такою частотою.

Люди видають звуки завдяки голосовим зв’язкам. Прикладіть руки до горла, коли ви говорите, і відчуєте вібрацію.

Звуки бувають голосними й тихими. Гучність, обумовлена розмахом коливань джерела звуку, вимірюється в децибелах (дБ). Одиниця гучності названа на честь винахідника телефону А. Белла. Найслабший звук, який ми чуємо,- 10 дБ (з таким звуком падає з дерева лист). Якщо ви розмовляєте пошепки, то це 30 дБ, якщо кричите – 70 дБ, гуркіт грому дорівнює 100 дБ. Шуми понад 130 дБ спричиняють хворобливі відчуття у вухах і запаморочення, тому що звуки у вухах перетворяться в нервові імпульси й через слуховий нерв передаються в мозок. Ось чому від голосної музики на дискотеці може виникнути головний біль.

Завдяки тому, що в нас дві вуха, ми можемо визначити напрям, звідки йде звук.

У різних середовищах швидкість звуку різна. Учення про звук називається акустика (від греч. akustikos – слуховий). Іноді так називають й умови поширення звуку в якому-небудь приміщенні. Наприклад, говорять: “У цьому приміщенні гарна акустика”. Багато концертних залів славляться своєю акустикою.

Як і для світла, звуку властиве явище відбивання. Саме відбиванням звуку можна пояснити відлуння.

Луна – це повертання звуку, що відбився від будь-якої перешкоди. Дерева у лісі, високий паркан, будова, гора – це не що інше, як “дзеркало” для звуку. Вони відбивають звук, як дзеркало світло.

Дослід 2. Поставте одну тарілку на стіл і в кількох сантиметрах від її дна помістіть механічний годинник. Іншу тарілку тримайте біля вуха. Якщо положення тарілок “правильне”, то можна почути роботу механічного годинника від тарілки, яку тримаєте біля вуха. Поясніть явище.

V. Закріплення нових знань

1. Бесіда

¦ Порівняйте поширення звуку з поширенням світла.

¦ Назвіть штучні та природні джерела звуку.

¦ Чи почують астронавти звук від падіння камінця на Місяці? Чому?

¦ Через 10 с після блискавки ви почули грім. Як далеко від вас стався розряд атмосферної електрики?

¦ Уявіть собі, що ви знаходитесь у лісі з друзями та загубили їх. Що ви будете робити? Чому ви не бачите друзів, але чуєте їх?

¦ Чому ми спочатку бачимо блискавку, а потім чуємо грім?

¦ Відгадайте загадку.

Никто его не видывал,

Услышать – всякий слыхивал,

Без тела, а живет оно,

Без языка – кричит. (Эхо)

О. Некрасов

2. Робота з тектом підручника

Читаємо науковий текст та відповідаємо на питання. (За підручником База – нова Т. І., Новак К. В., Дербенева А. Г., Садкіна В. І. Природознавство. 5 клас, § 16)

VI. Підсумки уроку

1. Укажіть особливості поширення звуку.

2. Назвіть джерела поширення звуку в живій і неживій природі.

3. Поясніть явище луни.

VII. Домашнє завдання

Опрацювати текст підручника; підготуватися до підсумкового урока.

Урок 14. Підсумковий. (Проводиться на розсуд учителя)


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Урок 13. Звук. Поширення звуку