УРОК РОЗВИТКУ ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ. СКЛАДАННЯ ТЕКСТУ-ОПИСУ ЗА ЗМІСТОМ МАЛЮНКА
Мета: вчити учнів складати текст-опис з елементами зовнішності людини за змістом малюнка; збагачувати активний словник; викликати бажання передавати свої враження влучними образними виразами; розвивати зв’язне мовлення, творче мислення, уяву, спостережливість; виховувати любов до рідного слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
– Для того, щоб час пройшов немарно, починаємо плідно працювати, дотримуючи девізу уроку.
Душу і серце в роботу вкладу,
Кожну хвилину в труді бережу!
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
–
– Якщо ви будете уважно слухати вірш-пояснення, то зможете сказати, як називаються такі твори в мистецтві.
III. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПОНЯТТЯМ “ПОРТРЕТ”
Якщо бачиш: на картині
Намальована людина –
Балерина чи шахтар,
Льотчик, лікар, генерал,
Може дівчинка маленька
Чи бабусенька старенька,
В повний зріст, а може й ні,
В профіль, фас чи на коні,
В русі, сидячи, з букетом,-
Знай, що все це є… (портретом).
– Отже, зробіть висновок
– Художники під час створення портрету певної особи досягають не тільки зовнішньої схожості, але й намагаються передати внутрішній світ людини: її почуття, емоції.
Гра “Упізнай за описом”
Учитель читає твори-мініатюри з елементами опису зовнішності людини, зображеної на одному з портретів, а учні намагаються знайти серед портретів той, якому відповідає поданий опис.
– Ця людина має мужній вигляд. Очі спокійні, погляд упевнений. Рідке сиве волосся гладко зачесане назад, повні вуста, відкриті, немов щось говорять. Увесь вигляд цієї людини одразу дисциплінує.
– У цієї людини дуже добре і приємне обличчя: великі карі очі, ніжний рум’янець на щоках, обличчя округле, вуст ледь торкається посмішка, а на плечі спадає розкішне чорне волосся.
– А що саме допомогло вам впізнати портрет кожної людини?
– Отже, художнє слово має таку саму силу, як фарби і пензель у руках художника.
IV. РОБОТА З МОВНИМ МАТЕРІАЛОМ
1. “Працюймо разом!”
– Прочитайте текст.
…На початку жовтня ледве помітною лісовою стежкою, яка звивалася між старезних дубів, ішла дівчинка років тринадцяти. На ній була картата новенька кофтина, синя спідниця й біла хустинка, як терен-цвіт. І ця хустинка різко відтіняла чорні брови дівчинки, її засмагле обличчя й світлі очі. Такі світлі й зелені, що в темряві вони, мабуть, блимали, як світлячки. Її кругле ніжне підборіддя схоже було на яблуко, а припечений сонцем кирпатенький ніс скидався на жовту лісову грушку, яка вистигла проти сонця аж на верхівці дерева.
Дівчинка несла книжки й зошити. Вона поверталася додому зі школи. Йшла вона легким безшумним кроком, наче пливла над стежкою, і тільки іноді під її черевиками стиха хрускала суха гілочка або жолудь. (За О. Копиленко)
– Чи можна цей текст назвати розповіддю? Чому?
– Які слова допомогли вам уявити зовнішність дівчинки?
Висновок. Такі тексти називають текстами-описами. Описати людину за допомогою слів означає надати її словесний портрет.
2. Робота за малюнком вправи
– Кого ви бачите на передньому плані малюнка?
– Спробуйте описати її.
– На що потрібно звернути увагу, описуючи дівчинку? (Обличчя, волосся, ніс, очі, одяг)
3. Робота в “Зошиті з розвитку писемного мовлення”
4. Фізкультхвилинка
Хто там, хто там вже втомився
І наліво похилився?
Треба всім нам разом встати,
Фізкультпаузу почати.
Руки вгору, руки в боки
І зроби чотири кроки.
Руки вгору, руки вниз,
На сусіда подивись.
І тихесенько сідай,
Працювати починай.
5. Самостійне написання твору (робота в зошиті)
6. Самоперевірка робіт
7. Колективне слухання та редагування кількох учнівських робіт
V. ПІДСУМОК УРОКУ
– Що цікавого дізналися на уроці?
– Що навчилися робити?
– У чому зазнали труднощів?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...