ВІАДУК

Related posts:

1. АКВЕДУК Культурологічний словник АКВЕДУК (лат. aquaeductus, від aqua – вода і duco – веду) – арковий міст із лотком або трубою, яким пропускали водовід через ріки, шляхи, яри. Спорудження А. почалося в 2 тис. до н. е. на Сході та в Греції. На території України відомий А. у Севастополі (40-ві роки XIX ст.)....
2. ВИТИНАНКИ Культурологічний словник ВИТИНАНКИ – вид декоративно-ужиткового мистецтва, орнаментальні, рідше сюжетні тво-...
3. АРХІТЕКТУРНІ ОРДЕРИ Культурологічний словник АРХІТЕКТУРНІ ОРДЕРИ (від архітектура і лат. ordo – ряд, порядок) – система архітектурних засобів і прийомів композиції, що виражається певною структурою й художньо-образним виявом складових частин стояково-балкової конструкції будівлі. В класичну канонізовану систему з чіткою пропорційністю частин А. о. склалися в архітектурі Стародавньої Греції (VI-IV ст. до н. е.) Основні різновиди А. о. […]...
4. БАНДУРА Культурологічний словник БАНДУРА – український народний струнний щипковий інструмент; тип лютні, відомий під назвами: пандура, тандура, тунбура, думбура та ін.; в Україні з 80-х рр. XV! ст. переважно у шляхетському середовищі (народний відповідник звався кобза, у XVШ ст. зник з ужитку, а слово стало синонімом Б.). Корпус має овальний грушоподібний асиметричний, струни різної довжини, в […]...
5. АБСОЛЮТИЗАЦІЯ Культурологічний словник АБСОЛЮТИЗАЦІЯ (від лат. absolutus – безумовний, необмежений) – абстракція найвищого порядку, результатом якої є так звані абсолютні, нічим не зумовлені об’єкти, які існують самі по собі; надання недосяжно високих якостей, значень....
6. НАТЮРМОРТ Культурологічний словник НАТЮРМОРТ (франц. nature morte, букв. – мертва природа) – жанр образотворчого мистецтва (переважно живопису). Твори із зображенням предметів побуту, квітів, фруктів тощо....
7. ГІСТРІОН Культурологічний словник ГІСТРІОН (від лат. histrio (histrionis) – актор) – у Стародавньому Римі й за середньовіччя, переважно у Франції, – народний актор (одночасно музикант, співак, оповідач, акробат, мандрівний комедіант тощо)....
8. ГОЛОСІННЯ Культурологічний словник ГОЛОСІННЯ – старовинні українські народні пісні (на похованнях). Це імпровізаційні поетичні твори, пов’язані переважно зі смертю, похованням та поминками небіжчика....
9. НЮ Культурологічний словник НЮ (франц. nu – голий) – жанр образотворчого мистецтва, мета якого – зображення оголеного тіла, переважно жіночого. Зародився в епоху Відродження....
10. ЛЕЙТМОТИВ Культурологічний словник ЛЕЙТМОТИВ (від нім. Leitmotiv – основна тема, думка) – 1) Провідний мотив, гармонійний або мелодійний зворот, що повторюється в музичному творі (переважно оперному). 2) Переносно – основна думка, тема, що проходить через твір або наукову працю і підкреслює основну ідею....
11. ВІТРАЖ Культурологічний словник ВІТРАЖ (франц. vitrage, від лат. vitrum – скло) – твір монументального мистецтва, орнаментальна або сюжетна декоративна композиція зі скла та ін. матеріалів, що пропускають світло. Доповнюється розписом, гравіруванням, витравлюванням. Використовується в архітектурі для освітлення приміщень і декорування віконних і дверних прорізів культових, громадських, рідше житлових споруд. У будівельній практиці – також часткове або […]...
12. БЛЮЗНІРСТВО Культурологічний словник БЛЮЗНІРСТВО – абсолютне знехтування святині. Б. є агресивно-цинічним виявом морального нігілізму. Воно виявляється у бездумно-зневажливому або свідомо-садистському глумлінні над загальновизнаними цінностями. Зухвале нехтування незаперечними нормами поведінки і людського співжиття, зганьблення предметів загального захоплення або людини високих моральних устоїв, завдання кривди хворим, дітям і людям похилого віку....
13. ЕТАЛОНИ Культурологічний словник ЕТАЛОНИ (франц. etalon, від etaler – виставляти, показувати) – 1) Зразкові міри та зразкові вимірювальні прилади, призначені для зберігання й відтворення одиниць вимірювання з точністю, максимально можливою за даного рівня вимірювальної техніки. Е. забезпечують єдність і правильність вимірювання у кожній державі та в усьому світі. Розрізняють Е. штучні й природні. До штучних належить, […]...
14. СПРИЙНЯТТЯ Культурологічний словник СПРИЙНЯТТЯ – процес прийому та переробки людиною інформації, що надходить у мозок через органи відчуття....
15. НОВАТОРСТВО Культурологічний словник НОВАТОРСТВО (від лат. novator – оновлювач) – вияв ініціативи творення нового у науці, мистецтві, виробництві, управлінні тощо....
16. ЖАНР Культурологічний словник ЖАНР (франц. genre, від лат. genus (generis) – рід, вид) – тип мистецького й літературного твору (роман, повість, поема тощо)....
17. ЛОНГІТ’ЮД Культурологічний словник ЛОНГІТ’ЮД (англ. довгота) – наукове дослідження процесу, який відбувається впродовж тривалого часу (антропологічне, соціологічне тощо)....
18. МУЗЕЙ Культурологічний словник МУЗЕЙ – заклад, що збирає, вивчає, виставляє для огляду та зберігає твори мистецтва, пам’ятки історії, природознавчі колекції тощо....
19. СИМПАТІЯ Культурологічний словник СИМПАТІЯ (від грец. співчуття) – почуття приязні, прихильності, доброзичливості до когось. Може виникати на грунті природної привабливості, єдності суспільних ідеалів, світоглядних і моральних позицій. С. є фактором інтеграції людей у колективі, передумовою психологічного комфорту. С. не слід ототожнювати з емпатією, яка є переважно інтелектуальним ставленням. Протилежне – антипатія....
20. БАЖАННЯ Культурологічний словник БАЖАННЯ – один із структурних компонентів розвитку вольового процесу: переживання людиною своїх актуальних потреб. Б. характеризується усвідомленим уявленням про прагнення щось здійснити. Цим Б. відрізняється від потягу, який є переважно неусвідомленим. Б. – важливий момент психічного стану особистості, який передує її поведінці і діяльності....
21. ЗАМОВЛЯННЯ Культурологічний словник ЗАМОВЛЯННЯ – магічні слова, які за давніми уявленнями, маючи чаклунську силу, чинять вплив на щось – загоюють рани, лікують хвороби тощо....
22. ІСИХАЗМ Культурологічний словник ІСИХАЗМ – містична течія візантійської філософії етико-аскетичного характеру, яка проповідувала єднання з Богом через зосереджену молитву, що межувала з екстазом....
23. СИМВОЛІЗМ Культурологічний словник СИМВОЛІЗМ (франц.) – напрям у літературі та мистецтві кін. ХІХ ст. Прихильники С. через складний світ ірреального, надприродного, прагнули до утвердження концепції: “мистецтво для мистецтва”....
24. ЛІДЕР Культурологічний словник ЛІДЕР (англ. leader, від lead – вести, керувати) – 1) Керівник політичної партії, групи тощо. 2) Особа, що йде першою у якому-не-будь змаганні....
25. ЛЕГІТИМНІСТЬ Культурологічний словник ЛЕГІТИМНІСТЬ (від лат. legitimus – законний) – у ширшому значенні – визнання, усвідомлення та виправдання соціального порядку, події, діяльності посадової особи тощо....
26. ДЕФЕКТОЛОГІЯ Культурологічний словник ДЕФЕКТОЛОГІЯ (від лат. defectus – вада і…логія) – наука про розвиток, навчання і виховання дітей з різними фізичними й психологічними вадами (глухота, сліпота, розумова відсталість тощо)....
27. ФРУСТРАЦІЯ Культурологічний словник ФРУСТРАЦІЯ (лат. обман, невдача, марне сподівання) – блокування цілеспрямованої поведінки і пов’язані з ним негативні почуття – досади, гніву, жалю, ненависті, розпачу тощо....
28. ТЕКСТ Культурологічний словник ТЕКСТ (від лат. textum – тканина, зв’язок, побудова) – 1) Відтворені на письмі або друком авторська праця, висловлювання, документи, пам’ятки тощо. 2) Слова до музичного твору. 3) Основна частина друкарського набору – без зносок, малюнків тощо. 4) Друкарський шрифт, кегль якого дорівнює 20 пунктам (7,52 мм)....
29. ІМПЛЮВІЙ Культурологічний словник ІМПЛЮВІЙ (від лат. impluvium – водостік) – неглибокий чотирикутний басейн у центрі атрію (приміщення в давньорим. житлі); із покрівлі будинку в І. через комплювій стікала дощова вода....
30. ЕЛІТА Культурологічний словник ЕЛІТА (франц. elite – краще, добірне, від лат. eligo – вибираю) – найвидатніші представники будь-якої частини суспільства (напр., творча Е., політична Е., фінансова Е. тощо)....
31. ТАРИФ Культурологічний словник ТАРИФ (італ. tariffa, з араб.) – система ставок, за якими оплачують виробничі й невиробничі послуги, працю тощо (напр., Т. транспортні, комунальні, митні, оплати праці)....
32. ЮВІЛЕЙ Культурологічний словник ЮВІЛЕЙ – урочисте відзначення річниці якоїсь знаменної події, життя або діяльності кого-небудь, існування якоїсь установи, міста, держави тощо....
33. ТЕЗАУРУС Культурологічний словник ТЕЗАУРУС (від грец. скарб) – сукупність понять з певної галузі науки, нагромаджених людиною чи колективом. У вузькому розумінні – словник для пошуку слів якоїсь мови за їхнім змістом....
34. ПАПІРУС Культурологічний словник ПАПІРУС – багаторічна трав’яниста рослина сімейства осокових. У Стародавньому Єгипті з папірусу виготовляли своєрідний папір, який називався папірусом, а також – одяг, циновки тощо....
35. АФЕКТ Культурологічний словник АФЕКТ (від лат. affectus – настрій, хвилювання, пристрасть) – психол. короткочасний максимальний за інтенсивністю емоційний стан, переживання людини (лють, жах, відчай, екстаз, екзальтація тощо), під час якого знижується ступінь самовладання....
36. ФАРС Культурологічний словник ФАРС (франц. farce, від лат. farcio – начиняю, наповнюю) – 1) Вид середньовічного західноєвропейського (переважно французького) народного театру і літератури побутового комедійно-сатиричного характеру (ХІУ-ХУІ ст.). Основні ознаки: масовість, сатирична спрямованість, вільнодумство, буфонада. Засоби Ф. широко використовували Шекспір, Мольєр, Сервантес, Лопе де Вега, Карло Гольдоні. У театрі ХІХ-ХХ ст. – комедія-водевіль бурлескного характеру. Переносно […]...
37. ІНТЕЛІГЕНЦІЯ Культурологічний словник ІНТЕЛІГЕНЦІЯ – соціальна група, що складається з осіб, професійно зайнятих розумовою працею (науковці, інженери, техніки, вчителі, лікарі, митці тощо). І. виникла внаслідок відокремлення розумової праці від фізичної....
38. ДІАЛЕКТИКА Культурологічний словник ДІАЛЕКТИКА (грец. – мистецтво вести бесіду) – 1) В давньогрецькій філософії розроблений Сократом метод руху пізнання до істини через суперечності в мисленні. 2) Розвиток у всій його складності, багатоманітності форм і і суперечливості....
39. АБСОЛЮТ Культурологічний словник АБСОЛЮТ (від лат. absolutus – безумовний, необмежений) – те, що ні від чого не залежить, безвідносне. В ідеалістичній філософії і релігійних тлумаченнях – вічна, незмінна, нескінченна першооснова світу (абсолютна ідея, абсолютна особа, Бог тощо)....
40. ЛЮСТРАЦІЇ Культурологічний словник ЛЮСТРАЦІЇ (від лат. lustratio – очищення через жертвоприношення) – 1) Релігійно-магічні обряди, які, за уявленням віруючих, охороняють від хвороб та інших бід. У багатьох народів очищувальна сила приписувалась вогню (обкурювання людей, житла), воді, солі, залізу тощо. 2) Заборона функціонерам високого рангу забороненої у даній країні політичної партії обіймати посади у державному апараті, обиратися […]...