Відносини соціальні

Related posts:

1. Соціальні відносини Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 3. Найпоширеніші моделі структури суспільства Соціальні відносини Соціальні відносини є важливою формою вияву відносно стійких соціальних зв’язків між індивідами та соціальними групами і аналізуються передусім у контексті їхнього протиставлення відносинам природним. Соціальні зв’язки об’єднують індивідів у цілісну соціальну систему, а відносини постають як система взаємозалежностей індивідів у процесі […]...
2. СОЦІАЛЬНІ ВІДНОСИНИ І ВІДНОШЕННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНІ ВІДНОСИНИ І ВІДНОШЕННЯ – особливий тип сусп. відносин, що виникають між індивідами як членами спільнот і виступають одним із способів вияву, трансформації і реалізації соціальності (спільності, близькості, відчуженості, толерантності, конфліктності, партнерства, розподілу функціональної залежності, обміну діями, діяльністю тощо) у суспільстві. “Це – не відносини одного індивіда до іншого індивіда, а […]...
3. Соціальні зв’язки і соціальні відносини Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 4. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ 4.7. Соціальні зв’язки і соціальні відносини Поняття соціального зв’язку є однією із основних категорій соціології. За допомогою цієї категорії О. Конт, наприклад, зумів представити соціальну структуру (статику, в його термінології), як […]...
4. Соціальні зв’язки Соціальні зв’язки – зв’язки взаємодії (взаємозумовленості, взаємопроникнення, взаємозаперечення та ін.) між окремими індивідами, групами та колективами індивідів, а також соціальними верствами і групами, які мають певні соціальні цілі у межах соціальної системи. До соціальних цілей належать прагнення окремих індивідів, соціальних груп та ін. домогтися соціальної справедливості, забезпечити надійний соціальний захист, досягти соціальної та політичної стабільності, […]...
5. Соціальні цілі Соціальні цілі (соціальні орієнтири) – цінності суспільства, соціальних класів, груп, трудових колективів та індивідів, доцільні результати їхньої цілеспрямованої діяльності, а також спосіб її організації за допомогою сукупності заходів. С. ц. виражаються в ієрархії потреб, інтересів і цінностей різних суб’єктів соціально-економічної структури. Ступінь реалізації С. ц. залежить від урахування в них вимог соціальних, передусім економічних, законів, […]...
6. Суб’єктно-об’єктні відносини у політиці Політологічний словник Суб’єктно-об’єктні відносини у політиці – поняття в політичних науках, що означує взаємодію в політиці та вектор її спрямованості, ступінь реалізації. Об’єкт у політиці – та частина політичної реальності, на яку спрямована діяльність суб’єкта в політиці. Це зокрема політичні відносини, політична система з її інститутами, влада загалом, соціальні групи і виборці, які залучені у […]...
7. Міжнародні економічні відносини Міжнародні економічні відносини – система господарських і торгово-економічних віднось між країнами світу, в яку входять обмін товарами, спеціалізація і кооперація виробництва, науково-технічне, промислове співробітництво, спільне підприємництво та інші форми. М. е. в. є невід’ємною сферою розвинутого товарного виробництва, яке історично давно вийшло за межі задоволення потреб окремих країн. М. е. в. – це відносини між […]...
8. НАЦІОНАЛЬНІ ВІДНОСИНИ НАЦІОНАЛЬНІ ВІДНОСИНИ – відносини між різними соціально-етнічними спільнотами, з одного боку, й урядами, державними і політичними організаціями, установами – з іншого....
9. Економічні відносини Економічні відносини – сукупність відносин між людьми у процесі виробництва та привласнення матеріальних і духовних благ у всіх сферах суспільного відтворення (безпосередньому виробництві, розподілі, обміні, споживанні). Відносини між людьми у сфері виробництва складаються з двох елементів: 1 Привласнення предметів природи через процес праці, 2) відносин спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва тощо як всередині окремого підприємства, так […]...
10. ПОЛІТИЧНІ ВІДНОСИНИ ПОЛІТИЧНІ ВІДНОСИНИ – відносини між суб’єктами політики у процесі здобуття та утримання політичної влади, реалізації інтересів у сфері політики....
11. М. Вебер про соціальні витоки політичної влади М. Вебер про соціальні витоки політичної влади М. Вебер (1864 – 1920), критикуючи марксистську концепцію класів та класової боротьби, розширює коло критеріїв, що визначають належність до тієї чи тієї страти. Крім економічного він увів такі критерії, як соціальний престиж і влада. Характеризуючи класи, Вебер ураховував не тільки відношення до засобів виробництва, а й розміри багатства, […]...
12. ПОЧУТТЯ СОЦІАЛЬНІ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПОЧУТТЯ СОЦІАЛЬНІ – ірраціональна форма усвідомлення соціальними суб’єктами своїх потреб та інтересів; феноменологічно вони являють собою елемент соціальної психіки. Функціонально це складова ціннісно-нормативної системи регуляції соціальної поведінки. Кожна спільнота з необхідністю виробляє систему суб’єктивного ставлення до сусп. ін-тів і характеру відносин, до самої себе та інших суб’єктів соціальної взаємодії. Саме завдяки […]...
13. Україна – Європа (відносини) Політологічний словник Україна – Європа (відносини) – вельми важливий напрям і одне з суттєвих завдань зовнішньої політики України, спрямованої на входження її до європейського політичного простору та до кола провідних європейських держав. Цей напрямок має на меті створення надійних гарантій зовнішньої безпеки України, використання нею здобутого європейськими державами досвіду формування та функціонування справді демократичного правового […]...
14. СЕРЕДОВИЩЕ СОЦІАЛЬНІ Соціологія короткий енциклопедичний словник СЕРЕДОВИЩЕ СОЦІАЛЬНІ – сукупність соціальних умов життєдіяльності людини, що виливають на її свідомість і поведінку. Поняття “С. с.” є видовим стосовно більш заг. поняття “середовище”, змістом якого є все те, що оточує річ, рослину, тварину або людину і впливає на них безпосередньо чи опосередковано. Вплив або дія на що-небудь с; найважливішою […]...
15. ЗМІНИ СОЦІАЛЬНІ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЗМІНИ СОЦІАЛЬНІ – тип руху соціальних явищ та соціальних структур у суспільстві. З. с виявляються у виникненні, деформації та зникненні певних елементів соціальної системи, трансформації її внутрішніх та зовнішніх зв’язків. Чинники, що визначають З. с., є їх об’єктивні передумови екон., політ., соціального чи навіть психол. характеру, а також особливі життєві обставини, […]...
16. СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ – тип руху соціальних явищ, процесів та соціальних структур у суспільстві, у результаті якого виникають, нагромаджуються і трансформуються якісні відмінності між ними, створюється багатоманітність соціальної реальності, С. з. виявляються у виникненні, деформації та зникненні певних елементів соціальної системи, трансформації її внутрішніх та зовнішніх зв’язків. Чинниками, що визначають С. з., […]...
17. Соціальні суперечності Соціальні суперечності – діалектична взаємодія різних соціальних верств і груп та окремих індивідів всередині них, які мають протилежні потреби, інтереси та цілі в межах соціальної системи, внаслідок якої (взаємодії) відбувається розвиток цієї системи та її перехід в іншу. С. с. виступають рушійною силою розвитку соціальної системи, але проходять при цьому такі етапи еволюції: тотожність і […]...
18. ОФІЦІЙНІ І НЕОФІЦІЙНІ ВІДНОСИНИ В КОЛЕКТИВІ Соціологія короткий енциклопедичний словник ОФІЦІЙНІ І НЕОФІЦІЙНІ ВІДНОСИНИ В КОЛЕКТИВІ – система відносин між членами трудового колективу, обумовлених інструкціями, статутами, директивами, вимогами, кодексами, правилами спільної діяльності (офіційні відносини), а також індивідуальними потребами, інтересами, рисами характеру людей (неофіційні відносини). О. в. сприяють підвищенню ефективності організації, виступають важливим чинником заг. координації діяльності людей, коли вони утворюють певну […]...
19. Політичні відносини Політичні відносини – сукупність відносин між основними суб’єктами (народом, державою, соціальними верствами і групами й індивідами та відповідними інститутами) всередині окремої країни та іншими країнами і міжнародними організаціями з приводу формування і розвитку політичної влади, виконання державою своїх владних функцій. У сучасному глобалізованому світі П. в. в одній країні дедалі більше визначаються політикою міжнародних організацій […]...
20. Організаційні відносини Державне управління Організаційні відносини. Відносини координації та субординації в організаційних структурах. Перші з них – це відносини управлінських ланок і виконавців за управлінською горизонталлю, а другі – це відносини між вищими й нижчими ланками системи управління, між тими, хто приймає рішення, і тими, хто їх виконує, тобто за управлінською вертикаллю. О. в. забезпечують стан упорядкованості […]...
21. Соціальні групи і спільності Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 4. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ 4.2. Соціальні групи і спільності Не дивлячись на те, що поняття група є одним із найважливіших в соціології, у дослідників немає повної згоди відносно його визначення. І це відбувається не тому, […]...
22. Суспільні або соціальні блага Суспільні або соціальні блага – різновидність благ, які характеризуються спільним використанням їх різними суб’єктами діяльності. В умовах соціальної ринкової економіки вони виступають як певні види товарів і послуг, властивості яких протилежні властивостям товарів індивідуального споживання. Суспільні блага неподільні, вони складаються з таких великих одиниць, що не можуть бути продані індивідуальним покупцям, на них не поширюється […]...
23. Суб’єкт-об’єктні відносини в системі державного управління Державне управління Суб’єкт-об’єктні відносини в системі державного управління. Відносини між суб’єктами та об’єктами державного управління. Суб’єкти державного правління не можуть існувати без відповідних об’єктів управління і тільки у сукупності вони утворюють систему державного управління, яка охоплює організацію і функціонування суб’єктів управління (керуючих систем), Структуру їх взаємозв’язків із цією системою, а також її компоненти, які створюють […]...
24. СУСПІЛЬНІ ВІДНОСИНИ І ВІДНОШЕННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СУСПІЛЬНІ ВІДНОСИНИ І ВІДНОШЕННЯ – форми вияву залежностей між індивідами і групами, що скріплюють, спрямовують та обрамляють їх діяльність, об’єднання в спільноти. У суспільстві ні діяльність, ні спілкування людей неможливі без і поза їх відносинами та відношеннями поміж собою. Звідси кожний індивід і всі індивіди як члени суспільства разом є носіями […]...
25. Соціальні норми та інститути Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 3. Найпоширеніші моделі структури суспільства Соціальні норми та інститути Соціальні норми – це загально визначені правила, зразки поведінки та діяльності індивідів і соціальних груп. Соціальні норми визначають межу допустимої поведінки індивідуума, соціальної групи, організації. Суттєвою рисою будь-якої норми є корисність та обов’язковість реалізації у поведінці людей. Існують різні […]...
26. Виробничі відносини Виробничі відносини – відносини між людьми, які виникають у процесі суспільного виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ і послуг. У цій категорії поняття “відносини” запозичене з філософії, а його зміст розкрив ще Арістотель передусім через властивості, завдяки яким відбувається взаємодія предметів та явищ між собою. Так, працівник, позбавлений засобів виробництва, лише у відношенні до […]...
27. Соціальні групи Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 3. Найпоширеніші моделі структури суспільства Соціальні групи Соціальні групи – одна з основних структурних одиниць соціуму, на що звертається увага в багатьох соціологічних та соціально-філософських концепціях. Соціальні групи – це відносно стійкі єдності людей, які мають спільні інтереси, цінності та норми поведінки, що історично сформувалися у межах конкретного […]...
28. Адміністративно-деліктні відносини Адміністративно-деліктні відносини – урегульовані нормами адміністративного права суспільні відносини, які виникають з приводу вчинення адміністративного правопорушення. Суб’єкти А.-д. в.: ті, що притягаються до відповідальності за правопорушення; ті, що беруть участь з боку держави у провадженні в справах про адміністративні правопорушення; інші (адвокат, свідок, потерпілий тощо). А.-д. в. з приводу конкретного правопорушення у своєму розвитку проходять […]...
29. Організаційно-економічні відносини Організаційно-економічні відносини – відносини між людьми з приводу організації безпосереднього виробництва (у т. ч. обміну, розподілу і споживання) матеріальних благ і послуг. О.-е. в. – важливий елемент (підсистема) економічної системи, проміжна ланка між техніко – економічними та виробничими відносинами (відносинами економічної власності), організаційна форма розвитку продуктивних сил (О.-е. в. можуть або сприяти їх розвитку, або […]...
30. Міжнародні еколого-економічні відносини Міжнародні еколого-економічні відносини – відносини між суб’єктами різних країн з приводу формування і розвитку інтернаціональної цілісної еколого-економічної системи, спрямованої на вирішення глобальних проблем людства. М. е.-е. в. розвиваються у процесі провадження узгодженої екологічної політики міжнародними організаціями та національними країнами, міжнародного співробітництва у справі охорони довкілля (міжнародного екологічного співробітництва) на глобальному, регіональному, континентальному та національному рівнях, […]...
31. ГАРАНТІЇ СОЦІАЛЬНІ Соціологія короткий енциклопедичний словник ГАРАНТІЇ СОЦІАЛЬНІ (від франц. garant – поручитель) – система соціально – екон. та юридичних засобів, що забезпечують реалізацію конституційних соціально-екон. та соціально-політ. прав людини, умови її життєдіяльності, функціонування та розвиток сусп. системи в цілому. Г. с. випливають із прав та свобод людини, які декларуються конституцією країни, захищаються чинним законодавством, обумовлені, в […]...
32. Госпрозрахункові відносини у зовнішньоекономічній діяльності Госпрозрахункові відносини у зовнішньоекономічній діяльності – метод господарювання підприємств, об’єднань та організацій у зовнішньоекономічній сфері. Базується на співставленні витрат і результатів, валютної самоокупності, самофінансування і матеріальній відповідальності за контрактами. Відповідно до цих принципів підприємства оплачують поставлену їм продукцію за зовнішньоекономіч­ними цінами, тобто цінами, за якими товари були б продані або придбані на зовнішньому ринку. Вони […]...
33. Великі соціальні групи – ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ГРУП ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ГРУП Великі соціальні групи Великі групи – це спільноти людей, які існують у масштабах суспільства та розвиваються за соціально-психологічними закономірностями виявів масової психіки і, на відміну від малих груп, не вимагають обов’язкових особистих контактів. У великих групах, як правило, формуються загальноприйняті норми поведінки, культурні цінності і традиції, спільна думка […]...
34. Соціальні корми Соціальні корми – загальні правила, що регулюють поведінку людей. Вони зумовлені об’єктивними потребами розвитку громадянського суспільства, спрямовані на упорядкування громадського життя. С. н. мають загальний характер. Вони є масштабом, взірцем для поведінки людей у тій чи іншій ситуації, еталоном певних відносин. Приписи С. н. стосуються не конкретної особи, а певного кола або всіх людей. Зміст […]...
35. Автономна політична участь Політологічний словник Автономна політична участь – вільна добровільна політична діяльність індивідів, які дбають про особисті і групові інтереси. А. п. у. характерна найперше для демократичних режимів, хоча і в них існують певні елементи мобілізації поведінки індивідів (особистостей). Наприклад, у процесі виборчих кампаній досить активно використовується метод маніпулювання свідомістю громадян з метою впливу на їхню політичну […]...
36. Кредитні відносини Кредитні відносини – система економічних відносин між різними економічними суб’єктами щодо організації механізму кредитування та управління ним, маркетингових досліджень і надання коштів у позику та плати за неї. З трьох підсистем економічних відносин (техніко-економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності) К. в. охоплюють окремі сторони двох останніх. З організаційно-економічної підсистеми до К. в. належать проведення специфічних […]...
37. Етногеографія Політологічний словник Етногеографія – наукова дисципліна, яка сформувалася на перетині етнографії з географією. Термін “Е.” запровадив у науковій вжиток у 1920-х роках В. Г. Богораз. Е. вивчає географічне розташування народів, їх кількість, особливості розселення, територіальні відносини між народами під впливом різних факторів – політичних, економічних, соціальних, природних тощо. Основні розділи Е. – етнічна картографія та […]...
38. ПРІОРИТЕТИ СОЦІАЛЬНІ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПРІОРИТЕТИ СОЦІАЛЬНІ (від лат. prior – перший, найголовніший) – першочергові, життєво важливі для даного суспільства, соціального ін-ту завдання. Поняття соціальної пріоритетності ввійшло в наук, ужиток у зв’язку зі спробами теоретично осмислити зростаючу роль суб’єктивного чинника в історії сучасних суспільств, узаг. досвід напрацювання та реалізації різних програм соціального розвитку, набутий урядами, партіями, […]...
39. Міжбюджетні відносини і їх регулювання ФІНАНСИ Розділ 7. БЮДЖЕТ І БЮДЖЕТНА СИСТЕМА 7.5. Міжбюджетні відносини і їх регулювання Під час передання державою права на здійснення видатків виникають міжбюджетні відносини. Міжбюджетні відносини – це відносини між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України. За напрямами […]...
40. СОЦІАЛЬНІ ВЕРСТВИ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНІ ВЕРСТВИ – різновид одиниць поділу суспільства, що виділяються на основі однієї чи кількох природних або сусп. відмінностей (етнічних, демогр., екон., соціальних, політ., правових, психол., реліг. тощо). У період конституювання теорії С. в. (страт) соціальне розшарування пояснювалося відмінностями: біол. ознак, психології, свідомості, ідей, мотивів, стимулів, цілей, духовної культури, освіти та способу […]...