Відновлення політики радянізації в західних областях України


Тема 2. УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ

(1945 р. – початок 1950-х років)

§ 8. ЗАХІДНА УКРАЇНА В ПОВОЄННІ РОКИ

1. Відновлення політики радянізації в західних областях України.

Після вигнання гітлерівських окупантів союзна та українська радянська влада надали західним областям України значні фінансові кошти й матеріальні ресурси, необхідні для відбудови підприємств краю. Одночасно в західні області було відряджено багато кваліфікованих


працівників. Протягом 1946-1948 pp. лише на підприємства м. Львова прибули майже 14 тис. робітників і 2 тис. інженерно-технічних працівників.

Відбудову господарства краю сталінський режим використав і для здійснення його радянізації та проведення соціалістичних перетворень. Прагнучи приєднати західноукраїнський регіон до складу СРСР, сталінське керівництво зовсім не враховувало особливостей свідомості, методів господарювання, звичаїв і традицій мешканців цього краю. Тому перетворення, які навіть відповідали потребам краю, сприймалися ними як тиск і свавілля, тим більше, що багато представників компартійного та офіцерського складу поводили себе як носії вищої культури у відсталому середовищі.

У ході індустріалізації відбулися якісні зміни насамперед у традиційних галузях промисловості. Якщо в попередні десятиліття лісова галузь краю вивозила майже всю сировину в непереробленому чи напівпереробленому вигляді за межі Західної України, то тепер деревина стала сировиною для розвитку місцевої деревообробної, паперової, хімічної промисловості. У краї були збудовані Ужгородський диктово-меблевий та Мукачівський меблевий комбінати, Свалявський лісохімічний завод, Львівська картонна фабрика та ін.

Індустріалізація прискорила також виникнення нових галузей промисловості: машинобудівної та приладобудівної – на Львівщині, взуттєвої та трикотажної в Прикарпатті. Великим індустріальним центром України став Львів. Лише впродовж 1945-1946 pp. тут було відновлено та реконструйовано паровозоремонтний, велосипедний, електроламповий, приладобудівний заводи, а також збудовано заводи: автобусний, інструментальний, телефонно-телеграфний, сільськогосподарських машин та ін. Усього в ході форсованої індустріалізації в Західній Україні було відбудовано й споруджено понад 2,5 тис. великих і середніх 2 промислових підприємств.

Протягом повоєнної п’ятирічки здійснювалася прискорена відбудова нафтової промисловості Прикарпаття. У 1950 р. поблизу м. Долини Івано-Франківської області було відкрито потужне нафтове родовище. У 1947-1948 pp. відкрито перші робочі пласти Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Тоді ж в Україні було створено газову промисловість. У Дрогобицькій області були розвідані потужні газові родовища. У 1948 р. завершилося будівництво найпотужнішого тоді в Європі та СРСР магістрального газопроводу Дашава-Київ. У 1951 р. західноукраїнський газ почала отримувати й Москва. Здійснення індустріалізації в Західній Україні повторювало всі недоліки, які були допущені в ході індустріалізації Східної України.

Масова колективізація в Західній Україні розгорнулася лише наприкінці 1948 р. і завершилася в основному в 1950-1951 pp. За радянською пропагандистською схемою протягом 1946-1947 pp. у колгоспи вступали лише бідняки, які, мовляв, до 1948 р. зуміли довести середнякам переваги колективного господарювання. Насправді ж головним методом переконування залишилося грубе насильство: тиск, терор, масові репресії, депортації. Політвідділи, у яких працювали переведені зі сходу партійні працівники, усіляко утискували міцні селянські господарства. За підтримки військ НКВС репресивними методами заганяли в колгоспи середняків, “розкуркулювали” заможних селян і їхні сім’ї, тих, хто все – таки відмовлявся вступати в колгоспи, виселяли в Сибір чи на північ СРСР. Таким чином до середини 1951 р. в Західній Україні в колективні господарства об’єднали понад 95 % селянських господарств.

Індустріалізація краю потребувала великої кількості кваліфікованих робітників, технологів, інженерно-технічних працівників. Тому сталінський режим звертав значну увагу на розвиток освіти. Одночасно питання освіти мали для радянської влади дуже важливе пропагандистське значення. Адже ліквідація неграмотності, розширення всіх ланок освіти сприяли формуванню симпатій до радянської влади. Крім того, за допомогою розгалуженої системи освіти радянська влада отримувала змогу виховувати нову західноукраїнську інтелігенцію, пройняту настроями та ідеалами нової влади.

Працюючи в цьому напрямі, радянська влада досягла значних успіхів. Так, у 1950/51 навчальному році в школах західних областей працювало 60 тис. учителів, тоді як у довоєнний час їх було лише 10 тис. Початкову освіту здобували всі діти шкільного віку, утричі зросла кількість учнів 5-10 класів. У 1950 р. у Західній Україні діяло 25 вищих навчальних закладів. Кількість студентів у них, порівняно з довоєнним часом, зросла в 10 разів. При цьому вищі навчальні заклади активно використовувалися для зросійщення населення й інтелігенції.



1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Как определить тему прочитанного текста.
Ви зараз читаєте: Відновлення політики радянізації в західних областях України