Вигук як особлива частина мови

Related posts:

1. Розбір вигука як частини мови – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Розбір вигука як частини мови 1. Слово. Частина мови. 2. Розряд, що виражає. 3. Будова, походження. 4. Правопис, розділові знаки. Зразки розбору вигука Ох, і сом же був! Ну, йди вже, йди! Кузьма Дем’янович! Агов! Де ви? Агов-гов-гов! І раптом: – Б-б-ба-бах! Так ото зібрались і кажете […]...
2. Групи вигуків за значенням – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Групи вигуків за значенням За значенням вигуки поділяються на дві основні групи: 1) вигуки, що виражають почуття, емоції й переживання (радість, сум, біль, тугу, гнів, здивування, захоплення тощо). Це вигуки ой, ай, о, ох, ух, ах, іч, ого, пхе, ет. О, як люблю я рідний край і в […]...
3. Написання вигуків разом, окремо та через дефіс – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Написання вигуків разом, окремо та через дефіс Разом пишуться: – слова-вигуки, які не вимовляються протяжно: бабах, кукуріку, не повторюються: здрастуйте, добривечір. Окремо пишуться: – складні сполуки типу: до побачення, будь ласка, на добраніч; або: оце так! От тобі й на! Через дефіс пишуться: – вигуки, що повторюються […]...
4. Розряди вигуків – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Розряди вигуків За значенням вигуки поділяються на: – вигуки, що служать для вираження емоцій, почуттів (о, ой, ех, ху, ага, ов-ва, леле!); – вигуки, що служать для вираження волевиявлень (тсс…, годі! геть! цить! ну! стоп! алло!). У цьому розряді як окрема підгрупа знаходяться слова для прикликання або […]...
5. Дефіс у вигуках – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Дефіс у вигуках Вигуки та звуконаслідувальні слова, що повторюються або вимовляються протяжно, пишуться через дефіс. “Васильку, Го-ов! а йди сюди!” – гукнув з подвір’я батькО (М. Коцюбинський). Гу-гу-гу-у! – застогнав пугач серед лісу (Панас Мирний)....
6. Розбір вигуку як частини мови – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Розбір вигуку як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Група за значенням. 4. Особливості вимови і правопису. 5. Розділові знаки. Ох, коли б хоч виїхати з сього мертвого лісу, побачити дорогу, хату (М. Коцюбинський). Зразок розбору Ох – вигук, виражає почуття занепокоєння, тривоги, вимовляється […]...
7. Кома і знак оклику при вигуках – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Кома і знак оклику при вигуках 1. Вигуки виділяються комами, якщо вони вимовляються без особливої сили. О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках (Г. Сковорода). Ах, скільки струн в душі […]...
8. ВИГУК ЯК ОСОБЛИВА ЧАСТИНА МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ & 39. ВИГУК ЯК ОСОБЛИВА ЧАСТИНА МОВИ 541. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Які з виділених слів виражають почуття? Які передають волевиявлення? Звіртеся з поданою нижче таблицею. 1. Ой, у полі гне тополі вітер (В. Сосюра). 2. Ох, скільки шелесту у світі! (П. Тичина). 3. Агей! Неси-но, молодице, на стіл з калиною […]...
9. Вигук як особлива частина мови. Групи вигуків за значенням МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ВИГУК Ви часто користуєтесь особливими словами – вигуками, коли висловлюєте свої емоції чи спонукаєте когось до дії. Вигуки ви будете вивчати в цьому розділі. Є багато життєвих ситуацій, у яких звучать вигуки. Так, без вигуків ми не можемо обійтися, коли чимось захоплюємося, оцінюємо твори мистецтва. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ “ВИГУК” Вигуки: – емоційні […]...
10. Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Вигук – це незмінна частина мови, що виражає почуття і волевиявлення, не називаючи їх. Вигуки не належать ні до самостійних, ні до службових частин мови. За значенням вигуки поділяються на: 1) емоційні, що виражають почуття і переживання: О, ой, ах, фу, пхе; 2) вигуки волевиявлення, що передають спонукання, […]...
11. ВИГУК ЯК ЧАСТИНА МОВИ § 51. ВИГУК ЯК ЧАСТИНА МОВИ Вправа 543 І. Спишіть речення, підкресліть емоційні вигуки хвилястою лінією, а волевиявлення – прямою. I. – Єт, багато казати, та мало слухати, – хмуріють очі майстра (М. Стельмах). 2. Боже мій, та де ж вона та дорога? Лишенько! Збився Івашко з дороги (Олена Пчілка). 3. Летімо, друзі, вдалеч навмання. […]...
12. Загальна характеристика частин мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Загальна характеристика частин мови Морфологія – це розділ мовознавчої науки, у якому слова вивчаються як частини мови. Слова об’єднуються в частини мови за такими спільними для них рисами: А) загальним лексичним значенням; Б) морфологічними ознаками (граматичним значенням); В) синтаксичною функцією; Г) особливостями словотворення. Отже, частини мови – це лексично-граматичні групи слів. Слова кожної […]...
13. Написання вигуків – Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Написання вигуків Вигуки, що складаються з протяжних звуків або повторюваних частин, пишуться через дефіс: Шур-шур, ж-ж-ж, аго-о-ов, гай-гай, киць-киць та ін. Вигуки можуть відокремлюватися від інших слів у реченні комами: Ой, як же ви мене налякали! (О. Маковей) Тут чисто, ясно, весело, ох, як весело! (І. Франко) А […]...
14. ПРОБЛЕМА СТАТУСУ ВИГУКУ В ТЕОРЕТИЧНОМУ МОВОЗНАВСТВІ – ВИГУК ВИГУК 1. ПРОБЛЕМА СТАТУСУ ВИГУКУ В ТЕОРЕТИЧНОМУ МОВОЗНАВСТВІ В українському мовознавстві досить спірною залишається проблема статусу вигуку. У традиційній класифікації частин мови його зараховують до морфологічних одиниць, але виводять із системи повнозначних і службових частин мови. Він визначається як окремий і особливий розряд слів, що не мають номінативної функції й служать для безпосереднього вираження різних […]...
15. Не з різними частинами мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Не з різними частинами мови 1. Не є префіксом і пишеться Разом: А) із будь-якими словами, якщо вони не вживаються без Не: Нероба, нестерпний, нехтувати, непосидючий, ненавидячи, невтямки; Б) з іменниками, прикметниками та прислівниками, якщо з не утворюються нові поняття з протилежним значенням і їх можна замінити словами, […]...
16. Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Ознаки сполучника Групи Лексичне Значення Морфологічні Ознаки Синтаксична Роль Для чого Служить За роллю в мові За Будовою Не має Незмінне Слово Членом речення не буває Поєднує однорідні члени, частини складного речення Сурядності Підрядності Прості Складні Складені Сполучником називається службова частина мови, що вживається для зв’язку однорідних членів […]...
17. Послідовність розбору вигуку – Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Послідовність розбору вигуку 1. Речення з вигуком. 2. Аналізований вигук. 3. Група за значенням. 4. Будова, походження. 5. Особливості вимови і написання. 6. Пунктуаційне оформлення....
18. Розбір сполучника як частини мови – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Розбір сполучника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Що з’єднує сполучник. 4. Сполучник сурядності чи підрядності. 5. Група за значенням. 6. Група за будовою. 7. Особливості правопису (якщо є). Сипнули врозтіч галки Чи ворони (Л. Костенко). Зразок розбору Чи – сполучник, зв’язує однорідні […]...
19. Розбір частки як частини мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Розбір частки як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Розряд за значенням. 4. Особливості правопису (якщо є). Земля-трудівниця Аж парує та людям хліб готує (Народна творчість). Зразок розбору Аж – частка, модальна, виділяє й посилює значення слова парує....
20. ПРИСЛІВНИК ЯК ОКРЕМА ЧАСТИНА МОВИ ПРИСЛІВНИК 1. ПРИСЛІВНИК ЯК ОКРЕМА ЧАСТИНА МОВИ У лінгвістичній літературі донедавна побутувала думка, що прислівник належить до кардинальних частин мови і виділяється в окрему і повнозначну частину мови переважно за набором трьох різнорідних ознак. До них зараховували лексичне значення ознаки, морфологічну невідмінюваність і синтаксичну функцію обставини. Вказувалося також на своєрідне словотворче оформлення прислівників: їх основи […]...
21. Розбір прийменника як частини мови – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Розбір прийменника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Похідний чи непохідний. 4. Простий, складний чи складений. 5. Відмінок слова, з яким ужитий прийменник. 6. Вимова та правопис. Поміж кущів майнув знайомий хвіст лисиці (В. Іваненко). Зразок розбору Поміж – прийменник, похідний (утворений з […]...
22. Службові частини мови УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Службові частини мови Спільними ознаками всіх службових частин мови є те, що вони: – не відповідають на питання; . – не називають предметів, ознак, дій, кількості й не мають лексичного значення; – не мають властивих самостійним частинам мови морфологічних ознак; – не змінюють своєї форми; – не бувають членами […]...
23. Зразок розбору вигуку – Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Зразок розбору вигуку Ой, як же ви мене налякали! (О. Маковей) Ой – вигук. Група за значенням – емоційні. Первинний. – Відокремлюється від інших слів у реченні комою....
24. Завдання та вправи для самоконтролю – Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Завдання та вправи для самоконтролю 1. Випишіть в один стовпчик вигуки, а в другий – звуконаслідувальні слова. 1. Гей, прослала нива чорне полотно. Ллється жовта злива – сіється зерно. Сійся, родися, колосом розвийся, засівайся, ниво, людям на добро (В. Симоненко). 2. Ой веснянко біла, звідки ти прибігла? Звідки, […]...
25. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК” § 52. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК” Вправа 554 І. Фразеологізм з прийменником Фразеологізм із часткою Фразеологізм зі сполучником З-під землі дістати, груші На вербі, губи В молоці, З рук до рук, грати З вогнем, За пояс заткнути Ні сіло Ні впало, калачем Не заманиш Було Та загуло II. По (прийменник) голівці […]...
26. СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ § 45. СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ Вправа 470 1. За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся. 2. Щире слово, добре діло душу й серце обігріло. 3. Не брудни криниці, бо схочеш водиці. 4. Кожна робота легка, коли її охоче робиш. 5. Якщо не наївся, то вже не налижешся. 6. Хоч не […]...
27. Числівник як частина мови Тема. Числівник як частина мови. (Вправи 267-271). Мета. Познайомити учнів із новою частиною мови – числівником, визначити його роль у мовленні, вчити знаходити числівники у тексті. Розвивати вміння поширювати речення, розвивати творчі здібності. Виховувати вміння співпрацювати. Обладнання: зведена таблиця відомостей про числівник, картки “світлофор”, підручник, зошит. Хід уроку I. Організація класу. Мотивація навчальної діяльності. Привітання, […]...
28. ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ. ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ. СИНТАКСИЧНА РОЛЬ Морфологія. Орфографія. Прислівник & 25. ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ. ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ. СИНТАКСИЧНА РОЛЬ А рідная Мова, як сонце пречиста, Як перли ясні та коштовні, Велично всміхнулась разками намиста, Зійшла нам, як місяць уповні! І. Огієнко ПАМ’ЯТАЙМО Прислівником називається незмінна самостійна частина мови, що передає ознаку дії, ознаку предмета або ознаку іншої ознаки. Прислівники відповідають на […]...
29. Займенник як частина мови. Роль у тексті ЗАЙМЕННИК Займенник як частина мови. Роль у тексті 270. Прочитайте текст. Хлопчика звали Дядько Федір, бо хлопчик був дуже серйозним і самостійним. У чотири роки хлопчик навчився читати. А в шість уже сам собі суп варив. І в шість років любив самостійно все вирішувати за себе. Узагалі хлопчик був дуже хороший, і батьки були хороші. […]...
30. ІМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ: ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ Мета: навчальна: повторити, узагальнити і поглибити знання учнів про іменник як частину мови, зміцнювати навички визначення морфологічних ознак іменників, учити правильно використовувати іменники в мовленні; визначати їхню роль у реченнях; розвивальна: розвивати в учнів навички зв’язного мовлення, мислення, творчі здібності, стимулювати бажання досліджувати й аналізувати мовні явища; виховна: виховувати позитивне ставлення та виховувати повагу до […]...
31. Іменник як частина мови. Повторення вивченого ІМЕННИК Іменник як частина мови. Повторення вивченого 97. Прочитайте вірш Ірини Жиленко. Донечко, з добрим ранком! Глянь за вікно, маленька. Котик на нашім ганку З чорного став біленьким. Сніг йому в очі диха, Котик кумедно чмиха, Вуха сховавши в іній. Диба трамвайчик синій. – Випишіть із вірша іменники, згрупувавши їх за питаннями хто? що? 98. […]...
32. КОНТЕКСТУАЛЬНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ЗНАЧЕНЬ ВИГУКІВ – ВИГУК ВИГУК 3. КОНТЕКСТУАЛЬНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ЗНАЧЕНЬ ВИГУКІВ У питанні про значення вигуків учені – мовознавці стоять на діаметрально протилежних позиціях. Одні з них вважають, що вигуки не мають лексичного значення, тому що позбавлені його основи – предметно-понятійної співвіднесеності: вони не співвідносяться ні з предметами, ні з поняттями. Оскільки вигуки не виконують ні денотативної, ні сигніфікативної функцій, […]...
33. ІМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО Мета: актуалізувати знання учнів про іменник, його значення, граматичні ознаки; розвивати вміння знаходити іменник у тексті серед інших частин мови; виховувати пізнавальний інтерес. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 42) III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ – Сьогодні ми пригадаємо, що нам відомо про іменник; розширимо […]...
34. Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Ознаки Лексичне Значення Морфологічні Ознаки Синтаксична Роль Роль у мові Групи Не має Незмінне Слово Членом речення не буває Надає реченню або слову додаткового відтінку значення. Утворює окремі граматичні форми Формотвірні Заперечні Модальні Часткою називається службова частина мови, яка надає реченню або окремим його членам відтінків значення або […]...
35. Сполучники сурядності й підрядності – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Сполучники сурядності й підрядності Як засіб зв’язку слів у реченні сполучники поділяються на Сурядні і підрядні. Сурядні сполучники з’єднують між собою однорідні члени речення або частини складносурядного речення. Наприклад: І яр, І ліс, І село – усе ховалося в зеленій тиші (М. Хвильовий). У вазах Та глечиках стояли […]...
36. Стилістичне забарвлення граматичних понять і граматичних форм МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ §11. Стилістичне забарвлення граматичних понять і граматичних форм 121. Частини мови Самостійні Службові Вигук (відповідають на питання і виступають членами речення) (не відповідають на питання і не виступають членами речення) (виражає емоції та наслідує звуки) – іменник – прикметник – числівник – займенник – дієслово – прислівник – прийменник – сполучник – […]...
37. Прикметник як частина мови МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ ПРИКМЕТНИК §23. Прикметник як частина мови 199. Спишіть уривок із вірша Дмитра Луценка, вставляючи пропущені букви. Підкресліть прикметники. Скажіть, за якими ознаками ви їх розпізнали. Пр..йшла до нас морозяна з..ма, В гаях білястим снігом вкрила віти. Та соня..ним безсмертникам дарма – Немов ж..ві, стоять і досі квіти. Д. Луценко Безсмертники Прикметник (рос. […]...
38. Займенник як частина мови Тема. Займенник як частина мови. (Вправи 288-291). Мета. Ознайомити учнів з новою частиною мови – займенником, його роллю у мовленні; вчити знаходити особові займенники у тексті, використовувати їх у мовленні. Розвивати гнучкість і варіативність мислення. Виховувати доброзичливість. Обладнання: таблиця “Частини мови. Займенник”, підручник, зошит. Хід уроку I. Організація класу. Мотивація навчальної діяльності. Привітання, побажання хорошого […]...
39. Іменник як частина мови МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ ІМЕННИК §7. Іменник як частина мови 56. І. Прочитайте уривок із вірша Михайла Ситника. Знайдіть іменники. Бджоли цілуються з колосом, Жайворон в’ється в блакиті, Сонце розпеченим колесом Котиться тихо по житі. М. Ситник II. Скажіть, за якими ознаками ви розпізнали іменники. Іменник (рос. имя существительное) – це самостійна частина, мови, яка означає […]...
40. Займенник як частина мови, його основні ознаки. Особові займенники Урок 76 Тема. Займенник як частина мови, його основні ознаки. Особові займенники Мета: розширювати уявлення дітей про частини мови, познайомити із займенником, з його особливостями, вчити розпізнавати особові займенники, познайомити з граматичною категорією особи; розвивати аналітичні вміння, вміння спостерігати й робити висновки зі спостережень; виховувати інтерес до усної народної творчості, вивчення мови. Обладнання: таблиця “Особи […]...