Вільсон Томас Вудро

Політологічний словник

Вільсон Томас Вудро (Thomas W. Wilson, 1856-1924) – американський державний діяч, президент США. У 1885 p., коли В. викладав у Брін-Марському коледжі, вийшов його трактат Конституційний уряд: дослідження в американській політиці. В ньому обгрунтовано ідею, що першість у політичному житті повинна належати Конгресу, а не президентові. У своїх політичних поглядах перебував під впливом ідей Ч. Дарвіна. Стосовно суспільства обстоював підхід, що зміни мають відбуватися лише завдяки еволюції. В його праці “Держава. Елементи історичної

та практичної політики” (1889) проаналізовано державний лад багатьох європейських країн та США. В. розглядав США і Англію як взірець демократії.

Протягом 1902-1910 рр. працював ректором Принстонського університету. У праці “Історія американського народу” (1902) приділив основну увагу з’ясуванню особливостей політичного життя США з часів колоніального періоду до кінця XIX ст. Обгрунтував ідею, що майбутня могутність Америки має бути пов’язана з експансією американського капіталу, зокрема у Східній Азії. В. у 1910 р. обирається губернатором Нью-Джерсі від демократичної партії.

У 1912 р. Вільсон переміг

на виборах президента США. В його обранні на цей пост неабияку роль відіграв полковник Хауз, який зумів припинити на певний час інтриги в лавах демократів, особливо серед їх лідерів. Хауз після цього не обіймав жодної офіційної посади, але мав вельми відчутний вплив на В. та на вирішення великого кола питань практичної політики. У 1913 р. В. здійснив реформу сенату, згідно з якою його членів почали обирати безпосередньо народним голосуванням. Обстоюючи програму “Нова свобода”, В. був прихильником втручання держави у справи економіки, незначного обмеження свободи дій приватного капіталу. Зовнішньополітична діяльність В. зосереджувалася на активну експансію в Латинську Америку та на Далекий Схід. Аргументами на користь саме такого підходу були звинувачення на адресу європейських держав щодо експлуатації ними зазначених регіонів світу. У програмі “Нова американська політика” В. стверджував, що США повинні бути світовим лідером.

На початку Першої світової війни В. вважав виправданим, що США не повинні одразу втручатися у війну, а провадити політику нейтралітету. Відповідно такий підхід сприяв створенню у середовищі американців іміджу “він утримав нас від війни” і це допомогло повторному його обранню на посаду президента. У квітні 1917 р., виступаючи на засіданні Конгресу з посланням, оголосив про вступ США у війну з Німеччиною. В. намагався зобразити виступ проти Берліна як “останню війну людства, війну за встановлення демократії”. В січні 1918 р. В. запропонував знамениті “Чотирнадцять пунктів”, що повинні були пояснити завдання союзників у боротьбі з німецьким блоком, а також містили в собі програмні засади мирного врегулювання, що передбачали створення Ліги Націй. Практично це стало заявкою США на світове лідерство.

На Паризькій мирній конференції за сприяння В. розроблено й прийнято Статут Ліги Націй. До нього було внесено також інститут мандатів, що його надавали “передовим націям” для керівництва колишніми колоніями Німеччини. Однак Сенат не ратифікував Версальський мирний договір, що В. сприйняв трагічно. З осені 1919 р. й до смерті відійшов від державних справ та активної політичної діяльності.

Твори: Wilson W. Enterprise Washingon, 1904; An Enguire Into Nature of Peace 1917.

Хто є хто в європейській та американській науці: Малий політологічний словник. – Л., 1997; Политология: Краткий словарь. – Ростов н/Д; Политологическая энциклопедия. – М, 2003.

А. Кудряченко


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Вільсон Томас Вудро