ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ

Related posts:

1. Екологічне виховання – Мета, завдання і основні напрями виховання ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 3. Теорія і методика виховного процесу 3.3. Мета, завдання і основні напрями виховання 3.3.7 Екологічне виховання Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людей. Забруднення повітря, водоймищ, ерозія грунтів і вирубування лісів у багатьох місцях досягли критичного рівня. Екологічна криза вимагає інтенсивного екологічного виховання підростаючого покоління зокрема і […]...
2. ІНВАЙРОНМЕНТАЛІСТ Екологія – охорона природи ІНВАЙРОНМЕНТАЛІСТ, енвайронменталіст – фахівець з питань навколишнього середовища (еколог, учений-гігієніст, фахівець з ландшафтної архітектури, працівник служби санітарії і комунальної гігієни тощо). Прихильник бережливого ставлення до навколишнього середовища, учасник Руху за охорону природи (архіт. споруд, істор. пам’ятників та ін.)....
3. Екологічне право Екологічне право – система правових норм, якими регулюються суспільні відносини з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів (екологічні відносини). У значенні Е. п. вживаються також інші термінологічні конструкції – “право навколишнього середовища”, “природоохоронне право”, “енвайронментальне, право” і т. д. Це свідчить про процес становлення цієї комплексної галузі права. До складу її входять […]...
4. ПРИРОДООХОРОННЕ ВИХОВАННЯ Екологія – охорона природи ПРИРОДООХОРОННЕ ВИХОВАННЯ – процес систематичного і цілеспрямованого формування у людини екол. світогляду, що базується на свідомому, бережливому ставленні до природного середовища, знанні теор. основ і практ. способів охорони природи....
5. СОЦІАЛІЗАЦІЯ (ПРИРОДООХОРОННА) Екологія – охорона природи СОЦІАЛІЗАЦІЯ (ПРИРОДООХОРОННА) – сприйняття певною особою в процесі виховання в колективі з раннього дитячого віку сусп. норм бережливого ставлення до природи....
6. Прогнозування екологічне Прогнозування екологічне – науково обгрунтовані передбачення можливих змін у процесі взаємодії людини і навколишнього середовища, здатність природного середовища до самовідновлення і саморегуляції залежно від антропогенних впливів з метою оптимального управління цими процесами. Розрізняють глобальні (охоплюють всі країни світу і стосуються всіх екологічних проблем людства, зокрема зміни клімату на планеті, перспектив використання і вичерпання всіх видів […]...
7. ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА – комплекс міжнар., держ. та регіональних адмін. – госп., соц. – політ. І громадських заходів, спрямованих на забезпечення фіз., хім. та біол. параметрів рац. функціонування прир. систем у межах, необхідних для збереження оптим. стану навколишнього середовища....
8. СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Й ОХОРОНИ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ Екологія – охорона природи СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Й ОХОРОНИ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ – система держ. органів регулювання природокористування в Україні є багатогалузевою структурою. У кінці 1993 р. у Міністерстві охорони навколишнього середовища здійснено перехід від управління за ресурсним принципом до управління за функц. принципом. У грудні 1994 р. в Україні на його основі створено […]...
9. АНШЛАГ ПРИРОДООХОРОННИЙ Екологія – охорона природи АНШЛАГ ПРИРОДООХОРОННИЙ – усне або письмове оголошення (останнє часто художньо оформлене), яке закликає до бережливого ставлення до природи або повідомляє про певні обмеження чи заборону деяких видів природокористування....
10. ПЛАНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – розрахунки потенційно можливого вилучення або ін. експлуатації прир. ресурсів або територій без помітного порушення існуючої чи створюваної госп-вом екол. рівноваги та без заподіяння збитків однією галуззю госп-ва ін. у разі спільного використання ними прир. ресурсів....
11. Контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища Контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища – один із видів управлінської діяльності в цій галузі, спрямований на збирання, вивчення й оцінку інформації про виконання природоохоронних заходів, дотримання вимог екологічного законодавства для вжиття в разі необхідності запобіжних, відновлювальних і каральних заходів. Державний К. у г. о. н. п. с. здійснюють Ради народних депутатів та місцеві […]...
12. ПОРУШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПОРУШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ -1) відхилення від звичайного стану (норми) екосистеми будь-якого ієрархічного рівня організації (від біогеоценозу до біосфери). П. е. може відбутися в одному з екол. компонентів або в екосистемі загалом, мати зовн. чи внутр. причини, антроп. або прир. характер, бути локальним, регіональним чи глобальним. Мається на увазі, що інтенсивність П. е. […]...
13. СВІДОМІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СВІДОМІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – глибоке розуміння нерозривного зв’язку людини з природою, залежності благополуччя людей від цілісності та екол. рівноваги середовища життя на Землі, переконаність у необхідності дбайливого ставлення до природи, розуміння важливості рац. використання та збагачення прир. ресурсів. С. е. – одна із складових частин матеріалістичного світогляду....
14. ПРИРОДНІ УМОВИ Екологія – охорона природи ПРИРОДНІ УМОВИ – сукупність чинників, сил, організмів, предметів і явищ, особливості навколишнього природного середовища, що мають суттєве значення для життя організмів....
15. ОБМЕЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ОБМЕЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – ландшафтно-біол. або фіз. “заборона”, пов’язана з фактичним чи передбачуваним, прогнозованим шкідливим впливом певного госп. проекту, заходу на довкілля або технол. процеси в суміжних галузях господарювання....
16. МИСЛЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи МИСЛЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ, підхід екологічний – 1) діалектичний розгляд явищ з урахуванням форм впливу людства на природу та зворотного впливу природи (в т. ч. та насамперед уже зміненої людиною) на людей та їхнє госп-во; 2) в економіці – підхід, що протиставляється “економічному” мисленню, спрямованому на нестримне розростання виробництва та необмежену екон. ефективність. […]...
17. ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ЕКОЛОГІЧНЕ – докази ймовірної відсутності несприятливих екол. наслідків втілення конкретного проекту. Має ймовірнісний характер, в його основі Лежать первинна екол. експертиза та екол. прогнозування, виявлення відхилень від прийнятих нормативів....
18. ОЦІНКА ЗБИТКІВ ВІД ПОРУШЕННЯ ПРИРОДНОГО БАЛАНСУ Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЗБИТКІВ ВІД ПОРУШЕННЯ ПРИРОДНОГО БАЛАНСУ – визначення втрат від прямих наслідків докорінної зміни навколишнього середовища та сусп. виробництва внаслідок порушення екол. рівноваги в певному районі....
19. ЕКОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ – див. Обгрунтування проекту екологічне....
20. КУЛЬТУРА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи КУЛЬТУРА ЕКОЛОГІЧНА – культура всіх видів людської діяльності, так чи інакше пов’язаних з пізнанням, освоєнням і перетворенням природи; складається із знання та розуміння екол. нормативів, усвідомлення необхідності їх виконання, формування почуття громадянської відповідальності за долю природи, розробки природоохоронних заходів та безпосередньої участі в їх проведенні. К. е. – складова частина світової […]...
21. ЗАХИСТ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ЗАХИСТ ПРИРОДИ (ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА) – те саме, що й охорона природи, але з акцентом на адміністративно-правовий її аспект або на технол. заходи охорони природи....
22. ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – 1) визначення в натурі найрац. розмірів, функ. стану, темпів та напрямків розвитку великих екол. систем, а також співвідношення прир., прир.-ант – роп., антроп. та суто штучних терит. утворів (ділянок “дикої” природи, таких самих ділянок змінених людиною, перетворених нею на агросистеми і повністю змінених, напр., на урбокомплекси) для підтримання […]...
23. НАУКОВИЙ КОМІТЕТ З ПРОБЛЕМ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (СКОПЕ) Екологія – охорона природи НАУКОВИЙ КОМІТЕТ З ПРОБЛЕМ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (СКОПЕ) – Міжнар. комітет, заснований у 1970 р., основою діяльності якого є створення н.-д. проектів, що мають глобальне значення: “Біогеохім. цикли”, “Вплив людини на відновлювані прир. ресурси”, “Людські поселення і навколишнє середовище”, “Токсикологія навколишнього середовища”, “Моніторинг навколишнього середовища”, “Суспільна оцінка і реакція на інформацію про […]...
24. УМОВИ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи УМОВИ СЕРЕДОВИЩА – сукупність усіх чинників навколишнього середовища, що впливають на окремі особини, популяції чи угруповання....
25. ДУБЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ДУБЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – відносно функц. взаємозамінність популяцій видів однієї трофічної групи у проведенні потоку енергії в екосистемі. Один з основних механізмів забезпечення екол. надійності. Принцип Д. е. широко застосовують у техн. пристроях для забезпечення їхньої надійності. У разі Д. е. вид, що зник чи знищений, як правило, змінюється на функц. близький […]...
26. Екологічне правопорушення Екологічне правопорушення – протиправне діяння (дія або бездіяльність), що порушує встановлений в Україні екологічний правопорядок. Е. п. є підставою для застосування до винних у його скоєнні фізичних і юридичних осіб юридичної відповідальності – адміністративної, кримінальної, цивільно-правової і дисциплінарної. Різновидами Е. п. є відповідні адміністративні проступки і кримінальні злочини. Зміст Е. п., що тягне за собою […]...
27. Управління в галузі охорони навколишнього природного середовища Управління в галузі охорони навколишнього природного середовища – вид діяльності, який полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності. Мета У. в г. о. н. п. с.- реалізація норм чинного законодавства, контроль за дотриманням вимог екологічної безпеки, забезпечення ефективних і комплексних заходів щодо охорони […]...
28. РІО-ДЕ-ЖАНЕЙРСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ З НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА І РОЗВИТКУ Екологія – охорона природи РІО-ДЕ-ЖАНЕЙРСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ З НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА І РОЗВИТКУ – сукупність принципів, які визначають права народів на розвиток та їхні обов’язки щодо збереження нашого спільного навколишнього середовища. Прийнято представниками держав на зустрічі у верхах у Ріо-де-Жанейро (1992). У Декларації заявляється, що єдиний шлях забезпечення довгострокового економічного прогресу – це його узгодженість з охороною […]...
29. УМОВИ СЕРЕДОВИЩА БІОТИЧНІ Екологія – охорона природи УМОВИ СЕРЕДОВИЩА БІОТИЧНІ – жива природа, що оточує організм чи ін. об’єкт і так чи інакше впливає на нього....
30. УМОВИ СЕРЕДОВИЩА АБІОТИЧНІ Екологія – охорона природи УМОВИ СЕРЕДОВИЩА АБІОТИЧНІ – нежива природа, що оточує організм чи ін. об’єкт і так чи інакше впливає на нього....
31. СКОПЕ Екологія – охорона природи СКОПЕ – див. Науковий комітет з проблем навколишнього середовища....
32. ПРЕАДАПТАЦІЯ ГЕНЕТИЧНА Екологія – охорона природи ПРЕАДАПТАЦІЯ ГЕНЕТИЧНА – еволюц.-ген. передумови подальшого пристосування організмів до змін навколишнього середовища; закладені у видах живого наперед та безпосередньо не пов’язані із взаємодією організмів та середовища їхнього існування. Це визначення виглядає теологічно. Однак враховуючи величезну складність ген. коду і практичну необмеженість кількості варіацій (мінімум 1050), будь-яка мислима зміна організмів “закладена” в […]...
33. ІНСПЕКЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ІНСПЕКЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – система нагляду за правильністю дій і дотриманням різними підприємствами та установами встановлених правил, еколого-правових норм, законодавчих актів щодо природокористування. Положення про Головну екологічну інспекцію Міністерства охорони навколишнього природного середовища України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1993 р....
34. ФІТОДИЗАЙН Екологія – охорона природи ФІТОДИЗАЙН – проектування і практичне використання рослин для поліпшення умов існування людини у штучних системах (житла, промислові підприємства, навчальні заклади тощо), розв’язання естетичних і медико-біологічних проблем, пов’язаних з ізоляцією людини від природного рослинного середовища....
35. ВИКИД БІОЛОГІЧНО ДОПУСТИМИЙ Екологія – охорона природи ВИКИД БІОЛОГІЧНО ДОПУСТИМИЙ – забруднення природного середовища, що не спричинює зміни у видовому складі живих організмів та їх чисельності....
36. ТЕРМОФІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ТЕРМОФІЛЬНІСТЬ – ставлення організмів до теплоти. Розрізняють пойкілотермні організми з т-рою тіла, що залежить від навколишнього середовища і меншою мірою від внутр. теплообміну (всі рослини, мікроорганізми, холоднокровні тварини), та гомойотермні організми, які мають регуляцію внутр. теплообміну і більш значний теплообмін із зовн. середовищем (ссавці, птахи)....
37. Охорона навколишнього природного середовища Охорона навколишнього природного середовища – система державних і громадських заходів, спрямованих на забезпечення нешкідливого для життя і здоров’я людей оточуючого довкілля, раціональне використання природних ресурсів, гармонізацію відносин людини і природи. До цієї системи входять політичні, економічні, організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні та інші заходи. О. н. п. с. грунтується на таких принципах: пріоритетність вимог екологічної безпеки; запобіжний […]...
38. ГОМОЙОТЕРМІЯ Екологія – охорона природи ГОМОЙОТЕРМІЯ – властивість теплокровних тварин зберігати сталу т-ру свого тіла практично незалежно від т-ри навколишнього середовища....
39. ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ – комплекс міжнародних, нац. (держ.), регіональних та локальних адміністративних, правових, технол., планових, управлінських, екон., соц., політ, та сусп. заходів, спрямованих на захист навколишнього середовища загалом або прир. середовища людини....
40. Економічне виховання – Мета, завдання і основні напрями виховання ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 3. Теорія і методика виховного процесу 3.3. Мета, завдання і основні напрями виховання 3.3.9 Економічне виховання З трудовим вихованням тісно пов’язане економічне виховання, яке є важливим чинником підготовки особистості до повноцінного життя у ринковому середовищі. Економічне виховання – організована педагогічна діяльність, спрямована на формування економічної культури особистості. Економічна культура особистості […]...