Внутрізаводський оборот

Related posts:

1. Внутрігалузевий оборот Внутрігалузевий оборот – продукція підприємств певної галузі промисловості, спожита в процесі виробництва іншими підприємствами цієї ж галузі. Його обсяг визначається як різниця між валовою продукцією галузі, обчислена заводським та галузевим методами. Сутність заводського методу полягає в тому, що з валового обороту підприємства вилучають внутрізаводський оборот. Для визначення валової продукції галузі за галузевим методом з валової […]...
2. Валовий оборот Валовий оборот – сумарна вартість усіх видів виробленої підприємством продукції за певний час. В. о. характеризує обсяг виробничої діяльності підприємства, в той час як валова продукція є показником обсягу виробленої продукції у вартісній формі. В. о. перевищує валову продукцію, обчислену заводським методом, на внутрішньовиробничий оборот, тобто на суму продукції, виробленої і використаної для подальшої переробки […]...
3. Оборот капітальних вкладень Оборот капітальних вкладень – період, упродовж якого відбувається перетворення грошової форми авансованої вартості з початку проектно-пошукових робіт до створення виробничих фондів і виробництва з їх допомогою кінцевої продукції, в т. ч. надання послуг. О. к. в. визначається співвідношенням обсягу введених основних фондів до величини капіталовкладень і незавершеного виробництва за певний період. Для розрахунку цього показника […]...
4. Валова продукція підприємства Валова продукція підприємства – показник, який характеризує обсяг виробленої підприємством продукції у вартісній формі за певний час. В. п. п. промислового містить: вартість вироблених готових виробів; вартість реалізованих за межами підприємства напівфабрикатів власного виробництва; продукцію, виготовлену в підсобних і допоміжних підрозділах і реалізовану на стороні; роботи промислового характеру, виконані у звітному періоді на замовлення зі […]...
5. Оборот змінного капіталу Оборот змінного капіталу – постійно повторюваний кругооборот тієї частини авансованого капіталу, яка спрямовується на купівлю робочої сили. Спільним для різних елементів змінного капіталу в О. з. к. є: повне перенесення вартості робочої сили на новостворений продукт і включення її у вартість готового продукту; повернення витрачених капіталістом на купівлю робочої сили коштів після кожного кругообороту. Відмінності: […]...
6. Товарна продукція промисловості і сільського господарства Товарна продукція промисловості і сільського господарства – вартість усієї продукції підприємств, фірм, компаній, виготовленої за певний період і призначеної для реалізації за їх межами споживачам для виробничого і невиробничого споживання. До складу товарної продукції входять готові вироби, виготовлені на структурних підрозділах, реалізовані напівфабрикати власного виробництва, промислові роботи та послуги за їх межами. У сільському господарстві […]...
7. Продукція товарна Продукція товарна – уся виготовлена на підприємствах, фірмах, компаніях продукція, що призначається для реалізації споживачам. Загальна вартість П. т. народного господарства визначається як сума вартості такої продукції, виготовленої на підприємствах, фірмах тощо, і вимірюється в чинних гуртових і порівняльних цінах. До П. т. входять: готова продукція, що реалізується споживачам; напівфабрикати власного виробництва і продукція допоміжних […]...
8. Реалізована продукція Реалізована продукція – показник, який характеризує обсяг проданих готових виробів та напівфабрикатів власного виробництва, а також робіт і послуг виробничого характеру у грошовому вираженні й оплачених населенням, збутовими або торговельними підприємствами. Крім того, до Р. п. відносять вартість робіт і освоєння у процесі виробництва нової техніки. До обсягів Р. п., однак, не включають вартість внутрізаводського […]...
9. Оборот капіталу Оборот капіталу – кругооборот капіталу як процес постійного відновлення руху всього авансованого капіталу, швидкість якого вимірюється часом одного повного циклу. На викуплених трудовими колективами підприємствах з боку суспільної форми відбувається оборот не капіталу, а виробничих фондів. О. к. не збігається з кругооборотом. За один кругооборот до капіталіста повертається лише частка авансованого капіталу. Оборот різних елементів […]...
10. Лімітна ціна Лімітна ціна (від лат. times – межа) – гранична межа рівня ціни на певний вид продукції; одна з форм ціноутворення, що практикується з метою обмеження невиправданого зростання затрат на виготовлення нової продукції, оцінки економічної і соціальної доцільності її розробки за заданими техніко – економічними параметрами. Використовується як критерії формування економічно обгрунтованих оптових цін і прийняття […]...
11. Витрати майбутніх періодів (ВМП) Витрати майбутніх періодів (ВМП) – витрати, пов’язані з підготовкою та освоєнням нових видів продукції. До них відносять витрати на проектування, конструювання й розробку технологічного процесу виготовлення нового виробу; на перестановку та переналадку обладнання; вартість виробу, який використовують як зразок; на розробку та освоєння нової заводської технології процесів виробництва, а також випробування на підприємствах – виробниках […]...
12. Склад і структура оборотних фондів ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА РОЗДІЛ II РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА ТЕМА 11 ОБОРОТНІ ФОНДИ ТА КОШТИ ПІДПРИЄМСТВА 11.2. Склад і структура оборотних фондів Для забезпечення безперебійного процесу виробництва на підприємстві, крім основних виробничих фондів, потрібні предмети праці, які виступають у вигляді оборотних фондів. Оборотні фонди – це частина виробничих фондів, які повністю споживаються в кожному виробничому циклі, при цьому […]...
13. Спеціалізація Спеціалізація – найдосконаліша форма суспільного поділу праці, яка передбачає відокремлення і створення підприємств і галузей для випуску однорідної продукції та обмеження її номенклатури. Основними формами С. є предметна (передбачає виготовлення окремих видів і типорозмірів готової продукції, що використовується у сфері споживання або при виробництві продукції в інших галузях; така С. передбачає відокремлення галузей), подетальна (передбачає […]...
14. Індивідуальний робочий час Індивідуальний робочий час – час, затрачений окремим товаровиробником (підприємством, науково-дослідною установою, науковою лабораторією тощо) на виробництво одиниці товару чи – послуги (наприклад, інжиніринг). І. р. ч. залежить від рівня технічної оснащеності, комп’ютеризації, організації виробництва, освіти і кваліфікації працівників, інтенсивності праці та інших факторів, які впливають на продуктивність праці. В сучасних умовах нараховується близько 60 факторів […]...
15. Сукупний суспільний продукт Сукупний суспільний продукт – сукупність створених матеріальних благ за відповідний період часу. Визначається як сума валової продукції галузей матеріального виробництва: промисловості, сільського, лісового господарства, будівництва, вантажного транспорту, зв’язку (у тій частині, що обслуговує матеріальне виробництво), торгівлі і громадського харчування, матеріально-технічного забезпечення, заготівлі сільськогосподарських продуктів, а також інших галузей матеріального виробництва. За матеріально-речовим складом С. с. […]...
16. Виручка від реалізації Виручка від реалізації – кошти, що надійшли на рахунок підприємства за реалізовану продукцію, виконані роботи чи надану послугу за певний період. В. від р. складається з суми, отриманої від реалізації основної продукції, напівфабрикатів власного виробництва, відходів виробництва, наднормативних матеріалів, робіт і послуг промислового характеру та ін. З неї вилучається вартість продукції, відвантаженої споживачу з порушенням […]...
17. Постійний капітал Постійний капітал – частина капіталу, яка в процесі виробництва не змінює величини своєї вартості. П. к. існує у формі різноманітних засобів виробництва (станки, машини, устаткування, виробничі будівлі, споруди, сировина, паливо тощо), вартість яких конкретною працею робітника переноситься на новостворений продукт. П. к. бере участь у процесі праці своїм речовим змістом, виступає при цьому фактором виробництва, […]...
18. Валова продукція сільського господарства Валова продукція сільського господарства – частина валового суспільного продукту, створена у сільському господарстві; обсяг продукції землеробства і тваринництва, виробленої за певний період і вираженої у вартісній, грошовій формі. Включає вартість засобів виробництва, спожитих у процесі сільськогосподарського виробництва, і чисту продукцію сільського господарства. Обчислюється В. п. с. г. за методом валового обороту. До неї відносять вартість […]...
19. Послуги Послуги – діяльність підприємств (організацій) і окремих осіб, спрямована на задоволення певних потреб індивідів, колективів і суспільства. Процес виробництва П. збігається з їх реалізацією і споживанням. Тому П. неможливо накопичувати, трансформувати, зберігати. В розвинутих країнах світу значна кількість працюючих (понад 60%) зайнята у сфері П. Найважливішими з них є П. в отриманні освіти, кваліфікації, лікування, […]...
20. Зведений облік витрат на виробництво БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УКРАЇНІ: ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА В УКРАЇНІ Розділ VII. ОБЛІК ВИТРАТ ТА КАЛЬКУЛЯЦІЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ, РОБІТ І ПОСЛУГ 7.10. Зведений облік витрат на виробництво Складання зведеного кошторису витрат на виробництво регулюється П(с)БО 16 “Витрати”. Деталізовано порядок складання зведеного кошторису витрат на виробництво промислової продукції у розділі 12 “Зведений облік витрат на виробництво і […]...
21. Валовий дохід сільськогосподарського підприємства Валовий дохід сільськогосподарського підприємства – вартісне вираження обсягу чистої продукції, створеної в господарстві за певний період, наприклад, за рік. Визначається як вартість валової продукції (послуг) у поточних цінах, за винятком витрат на спожиті засоби виробництва (насіння, корми, пальне, добрива тощо), тобто перенесена вартість усіх спожитих засобів виробництва. В. д. с. п. є важливим узагальненим показником […]...
22. Податок на додану вартість Податок на додану вартість (налог на добавочную стоимость) – непрямий податок на товари і послуги, який застосовується в розвинутих країнах. Податкова база – вартість, добавлена на кожній стадії виробництва і реалізації товару. Додаткова вартість (приріст вартості) включає: заробітну плату з нарахуваннями, амортизаційні відрахування, проценти за кредит, прибуток, витрати на електроенергію, рекламу, транспорт. Сума податку на […]...
23. Валова продукція сільського господарства у землеробстві Валова продукція сільського господарства у землеробстві – частина валового суспільного продукту, створена в сільському господарстві, що включає обсяг продукції землеробства за певний період у вартісній формі. Складається з вартості спожитих засобів виробництв і чистої продукції сільського господарства. Обчислюють методом валового обороту, тому до складу продукції сільського господарства зараховують не лише вартість продукції, реалізованої за межами […]...
24. Конкуренція внутрігалузева Конкуренція внутрігалузева – боротьба між товаровиробниками в одній галузі виробництва за зниження витрат виробництва, цін, поліпшення якості продукції, розширення ринків збуту тощо з метою привласнення більших прибутків. Внаслідок К. в. різні індивідуальні вартості товарів перетворювалися на єдину ринкову вартість і ринкову ціну. К. в. сприяє зниженню витрат виробництва, впровадженню досягнень науково-технічного прогресу, підвищенню ефективності виробництва. […]...
25. Вартість відтворення Вартість відтворення – вартість товару, сформована на основі відносин відтворення, які виступають як єдність виробництва, розподілу, обміну, споживання, і відображені в кругооборот виробничих фондів підприємства. Спочатку на основі відносин виробничого споживання утворюється така категорія, як витрати виробництва /собівартість продукції/, що виступає як спожита у виробництві вартість виробничих фондів /к=c+v/. У єдності з виробництвом, вона відображає […]...
26. Структура витрат виробництва Структура витрат виробництва – кількісно-якісне співвідношення основних елементів витрат виробництва у процесі розвитку економічної системи. С. в. в. залежить від рівня розвитку технологічного способу виробництва, організаційно-економічних відносин і відносин економічної власності, а також господарського механізму. Найголовнішим у С. в. в. є кількісно-якісне співвідношення між вартістю спожитих засобів виробництва (або уречевленою працею) і вартістю необхідного продукту, […]...
27. Сукупний платіжний оборот Сукупний платіжний оборот – органічне поєднання грошового та платіжного обороту, внаслідок якого формується система грошових потоків. Своєю чергою, платіжний оборот – це рух грошей та інших засобів платежу, завдяки якому вони виконують функцію засобу платежу. Для виконання цієї функції використовують готівковий і безготівковий обіг. Основними суб’єктами С. п. о. виступає оборот: а) між фізичними особами; […]...
28. Асортимент послуг Асортимент послуг – підбір або набір різноманітних послуг, що пропонується споживачу. Розрізняють групові, видові та внутрівидові види послуг. До групових відносять послуги у сфері освіти, охорони здоров’я, житлово-комунального господарства, транспорту, зв’язку, побутові послуги та ін. До видових – послуги, що надаються в окремих сферах. Так, у сфері освіти виділяють послуги вищої, середньої, середньо-спеціальної, професійно-технічної освіти. […]...
29. Управління просуванням товару Управління просуванням товару – методи роботи з дилерами та торговими посередниками, способи представлення нових виробів торговельним організаціям та споживачам. При спілкуванні з дилером та будь-яким іншим торговельним посередником найбільшу роль відіграє ціна на товари та послуги, визначення частки прибутку, який припадає на їх долю. Серед інших форм стимулювання ділової активності дилерів є уступка в ціні […]...
30. Вартість виробництва Вартість виробництва – вартість, яка формується на основі виробничих відносин у процесі безпосереднього виробництва і виступає як втілена у продукті абстрактна праця. В. в. є найбільш абстрактною формою вартості товару, що виражає саму суть цієї категорії. Величина В. в. визначається кількістю затраченої праці. Затрата праці, як і витрати будь-якої іншої енергії, повинні вимірюватись в енергетичних […]...
31. Виробничо-територіальні, або територіально-виробничі, зв’язки (ВТЗ) Виробничо-територіальні, або територіально-виробничі, зв’язки (ВТЗ) – структурні зв’язки, які встановлюються між підприємствами та їх групами, галузями виробництва, територіально-виробничими комплексами економічних районів та їх таксономічних територіально-виробничих одиниць (центрів, вузлів, агломерацій, зон) тощо в процесі їх функціонування. Формування ВТЗ починається на рівні виробничих підприємств (зв’язки щодо постачання паливом, сировиною тощо, з обслуговування виробництва машинами, устаткуванням, щодо вивезення […]...
32. Вертикальна інтеграція Вертикальна інтеграція – об’єднання в єдиний технологічний процес усіх або основних ланок виробництва та обороту промислової та сільськогосподарської продукції внаслідок усуспільнення виробництва, концентрації, кооперації та суспільного поділу праці. Між групами спеціалізованих або комбінованих підприємств налагоджуються стійкі виробничі зв’язки, на основі яких формуються великі виробничі комплекси (об’єднання), пов’язані між собою технологічно, організаційно та юридично. Підприємства, що […]...
33. ЗАВДАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОЕКТУ 11. Економічне обгрунтування проекту 11.3. ЗАВДАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ Після обгрунтування прототипу виробу, чим підтверджується принципова можливість його виготовлення, на конструкторському етапі необхідно здійснити: обгрунтування витрат необхідних матеріалів, засобів енергії, коштів на оплату праці під час виготовлення виробу; визначити собівартість виробу, що виготовляється; величини запланованого прибутку і договірної ціни виробу; визначити рівень […]...
34. Закон масового виробництва Закон масового виробництва – внутрішньо необхідні, сталі та істотні зв’язки між постійними витратами на одиницю продукції і кількістю виготовленої продукції, за яких (зв’язків) із зростанням масовості виробництва витрати на одиницю продукції зменшуються. До постійних витрат, згідно з класифікацією західної економічної науки, належать амортизаційні відрахування (здебільшого на складне, а отже, дороге виробниче устаткування та верстати в […]...
35. Сезонність виробництва Сезонність виробництва – нерівномірність і нерегулярність випуску продукції окремими галузями промисловості, сільського господарства, будівництва впродовж року, спричинені порами року, природними явищами та ін. С. в. позначається на діяльності торгівлі, транспорту, на кількості зайнятих. Зокрема, для сільського господарства характерний зимовий сезон, сівба окремих сільськогосподарських культур навесні, догляд за ними, сінокіс, збір урожаю зернових та ін. С. […]...
36. Вартість альтернативна Вартість альтернативна – вартість виробництва товару чи послуги, яка вимірюється стосовно втраченої можливості виробництва іншого виду товарів або послуг і потребує таких самих витрат ресурсів; ціна заміни одного блага іншим. Якщо у виборі двох можливих благ та їх джерел споживач (покупець) надасть перевагу першому, жертвуючи при цьому другим, то друге благо є альтернативною ціною першого. […]...
37. Види збитків Види збитків – елементи класифікації збитків. До них належать: 1) збитки від браку внаслідок постачання неякісних комплектуючих виробів і напівфабрикатів; 2) збитки від браку інших цехів і підрозділів підприємства, компанії; 3) збитки від браку через помилки в технічній документації; 4) збитки, пов’язані з порушенням правил експлуатації машин та устаткування; 5) збитки, пов’язані з використанням неякісних […]...
38. Валова продукція сільського господарства у тваринництві Валова продукція сільського господарства у тваринництві – частина валового суспільного продукту, створена в галузі тваринництва і виражена у вартісній формі. В. п. с. г. у т. складається з: вартості продуктів тваринництва (молоко, м’ясо тощо), в т. ч. побічної продукції (гній, вовна від линяння та ін.); вирощування тварин (приплід, приріст живої маси тварин); кролівництва; бджільництва; звірівництва; […]...
39. ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ РОБОТИ ЗАЛІЗНИЦЬ Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 4 ЗАЛІЗНИЧНИЙ ТРАНСПОРТ УКРАЇНИ 4.4. ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ РОБОТИ ЗАЛІЗНИЦЬ В умовах переходу країни, у тому числі і залізниць, на ринкові відносини важливими факторами є зниження собівартості перевезень і підвищення їхньої прибутковості. У зв’язку з цим до основних економічних показників роботи залізничного транспорту належать: продуктивність праці, собівартість перевезень, прибуток, рентабельність, фондовіддача. Продуктивність […]...
40. Матеріально-технічне постачання Матеріально-технічне постачання – галузь сфери матеріального виробництва, яка забезпечує доведення продукції виробничого призначення (сировини, матеріалів, напівфабрикатів, готових виробів тощо) від виробника до споживача з метою її виробничого і невиробничого споживання. М.-т. п. передбачає: визначення реальної потреби підприємств, об’єднань, організацій та установ у матеріальних ресурсах; з’ясування джерел, які забезпечуватимуть цю потребу; чітку організацію доставки ресурсів до […]...