ВОДОСТІК

Related posts:

1. ВОДОЙМА Екологія – охорона природи ВОДОЙМА – природне або штучне скупчення проточних чи нерухомих вод (річка, озеро). У вузькому розумінні В. – це місце скупчення нерухомих вод (озеро, водосховище) і водостік (річка, канал, струмок)....
2. ДРЕН Екологія – охорона природи ДРЕН – штучний підземний водостік (труба), що використовується для дренажу – відведення зайвої кількості води з грунту....
3. КАНАЛІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи КАНАЛІЗАЦІЯ – комплекс інж. споруд, обладнання і сан. заходів, які забезпечують збирання і відведення стічних вод населеного пункту або підприємства до очисних споруд, а також їх очищення і знешкодження перед утилізацією або скиданням у водойму чи водостік. Розрізняють загально-сплавну К., коли побутові (комунальні), виробничі і дощові води відводяться по заг. мережі […]...
4. ГЕОБІОНТ Екологія – охорона природи ГЕОБІОНТ – постійний мешканець грунту (дощові черви, багато первинно-безкрилих тощо)....
5. ВОДНІСТЬ РІЧКИ Екологія – охорона природи ВОДНІСТЬ РІЧКИ – відношення кількості води, яка протікає руслом річки за певний період (декаду, місяць, сезон, один чи кілька років), до норми для цього періоду – середнього значення за тривалий період (багато років)....
6. ВОДОСПОЖИВАННЯ Екологія – охорона природи ВОДОСПОЖИВАННЯ – споживання води з водного об’єкта або з системи водозабезпечення. Розрізняють оборотне В., що супроводжується поверненням забраної води в джерело, і необоротне В., коли вода випаровується, втрачається під час фільтрування тощо....
7. ГІДРОСТАТ Екологія – охорона природи ГІДРОСТАТ – апарат для підводних робіт, який спускають на тросі з судна-бази. На відміну від батискафа Г. переміщується самостійно....
8. ВОДА ТЕХНІЧНА Екологія – охорона природи ВОДА ТЕХНІЧНА – вода, за винятком питної, мін. і пром., яка придатна для використання в нар. госп-ві....
9. АРЕОМЕТР Екологія – охорона природи АРЕОМЕТР – прилад для вимірювання густини рідин. Розрізняють лактометри, спиртометри тощо....
10. ВОДА ОЧИЩЕНА Екологія – охорона природи ВОДА ОЧИЩЕНА – вода, вміст домішок у якій не перевищує природного фону або певної допустимої величини....
11. ІМПЛЮВІЙ Культурологічний словник ІМПЛЮВІЙ (від лат. impluvium – водостік) – неглибокий чотирикутний басейн у центрі атрію (приміщення в давньорим. житлі); із покрівлі будинку в І. через комплювій стікала дощова вода....
12. ВОДА ПИТНА Екологія – охорона природи ВОДА ПИТНА – вода, показники бактер., органолептичних властивостей і ступеня токс. хім. речовин у якій перебувають у межах норм питного водопостачання....
13. ВОДА ПРОМИСЛОВА Екологія – охорона природи ВОДА ПРОМИСЛОВА – вода, ресурси і склад компонентів якої достатні для залучення цих компонентів у пром. масштабах....
14. БІОГЕННИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи БІОГЕННИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН – постійний колообіг води і всіх елементів, які входять до складу живих організмів. Це обмін речовиною між абіотичною (неживою) та біотичною (живою) частинами біосфери....
15. АБІОТИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ Екологія – охорона природи АБІОТИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ – сукупність неорг. умов (чинників) існування організмів (сонячне світло, тепло, материнська порода, повітря, вода тощо)....
16. ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ, онкологічна екологія – розділ мед. екології, що досліджує взаємовідносини організмів між собою та з навколишнім середовищем, які можуть спричинити утворення злоякісних новоутворень. Розрізняють вірусний, хім., радіац. та ін. види біол., хім. та фіз. канцерогенезу....
17. ВОДА АРТЕЗІАНСЬКА Екологія – охорона природи ВОДА АРТЕЗІАНСЬКА – підземна вода, що міститься між водонепроникними шарами у вигляді водяних лінз (озер). Якщо В. а. перебуває під значним гідростатичним тиском, то вона може вибиватися на поверхню або фонтанувати....
18. СОЛОНІСТЬ ВОДИ Екологія – охорона природи СОЛОНІСТЬ ВОДИ – градація вмісту розчинних солей у прир. воді: прісна вода – до 0,5-1 г/л, солонувата – від 1 до 3, слабкосолона – від З до 10, солона і дуже солона вода – від 10 до 50 г/л, розсіл, або ропа, – понад 50 г/л....
19. ПОПУЛЯЦІЯ, ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ, ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА – тип і характер розміщення особин даної популяції на території, яку вона займає. Розрізняють розподіл організмів рівномірний і нерівномірний, поодинокий і груповий тощо....
20. ВИД ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ВИД ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ – вид, за яким та в присутності якого розрізняють різні угруповання....
21. ОСТРІВ Екологія – охорона природи ОСТРІВ – невелика ділянка суходолу, оточена з усіх боків водою. Розрізняють мор., океанічні, річкові та озерні О. За походженням О. можуть бути материкові (відокремились від материка) та самостійні (коралові, вулканічного походження тощо)....
22. БЕНТОС Екологія – охорона природи БЕНТОС – сукупність організмів, що населяють дно водойм. Розрізняють фітобентос і зообентос....
23. РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ – об’єкти і явища прир. та антроп. походження, які використовуються з метою організації оздоровлення, відпочинку й туризму. Розрізняють Р. р. прир. (прир.-терит. комплекси, їх компоненти та окремі властивості) і культ.- істор. (різні пам’ятки історії, архітектури, археології, мистецтва, природи тощо)....
24. АБСОРБЕНТИ Екологія – охорона природи АБСОРБЕНТИ – речовини, здатні до абсорбції (напр., вода, промивні олії)....
25. ГІДР…, ГІДРО Екологія – охорона природи ГІДР…, ГІДРО… – у складних словах відповідає поняттям “вода”, “водний простір”....
26. ФОРМА РЕЛЬЄФУ Екологія – охорона природи ФОРМА РЕЛЬЄФУ – нерівності земної поверхні різного розміру (розрізняють по низхідній мегарельєф, макрорельєф, мезорельєф, мікрорельєф та нанорельєф), опуклі (позитивні) Ф. р. та ввігнуті (негативні) Ф. р., що мають різне походження (тектонічне, вулканічне, ерозійне тощо)....
27. ГАЗИ ВІДПРАЦЬОВАНІ Екологія – охорона природи ГАЗИ ВІДПРАЦЬОВАНІ – гази, що утворюються внаслідок перебігу різних технол. процесів і викидаються в довкілля. Розрізняють організовані (викидаються в труби) та неорганізовані Г. в. (виділяються в щілини, приміщення тощо)....
28. СТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати вплив тих чи ін. несприятливих чинників зовн. середовища. Розрізняють зимостійкість, жаростійкість, посухостійкість, солестійкість, стійкість проти певних хвороб, радіостійкість тощо....
29. ПЛАНКТОН Екологія – охорона природи ПЛАНКТОН, біосестон – сукупність організмів (водоростей, найпростіших, деяких ракоподібних, молюсків тощо), які пасивно плавають у товщі води і не здатні до самостійного пересування на значні відстані. Розрізняють фітопланктон та зоопланктон, озерний П. – лімнопланктон та річковий П. – потамопланктон....
30. ЗАБРУДНЕННЯ ЛОКАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ЛОКАЛЬНЕ – забруднення-1 невеликого регіону (звичайно навколо пром. підприємства, населеного пункту тощо). Розрізняють також точкове забруднення та забруднення поодинокої труби або неорганізованого джерела....
31. ПОЛЮТАНТ Екологія – охорона природи ПОЛЮТАНТ, забрудник – речовина, що забруднює середовище (звичайно розрізняють антроп. комунальне, пром. чи с.-г. забруднення)....
32. ПОРЯДОК ВОДОСТОКУ Екологія – охорона природи ПОРЯДОК ВОДОСТОКУ – відношення водостоку до мор. чи озерного басейну, в який відбувається стік. Водостоком найвищого порядку вважається річка, що впадає безпосередньо в море (озеро), однак іноді від рахунок (нумерація) порядків ведеться у зворотному напрямку....
33. ФУМІГАТОР Екологія – охорона природи ФУМІГАТОР – машина для обробки фумігантами грунту, насаджень та місць зберігання с.-г. продукції. Розрізняють Ф. грунт, і палаткові....
34. БАНКА Екологія – охорона природи БАНКА – окремо розміщена мілина в океані (морі). Розрізняють вулканічні, тектонічні, коралові, наносні та ін. Б. Нерідко Б. є районами інтенсивного рибного промислу (Ньюфаундлендська банка, Доггер-банка тощо). Іноді Б. є загрозою для судноплавства....
35. АРЕАЛ ПРОБЛЕМНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПРОБЛЕМНИЙ – зона поширення проблемної ситуації. Звичайно розрізняють А. п. з 3-5 градаціями гостроти екол. і соц.-екон. проблем, що в ньому виникли. Гострота проблеми визначається в балах чи ін. натурних показниках (конц. забрудника, ступінь деградації природного комплексу тощо)....
36. ФЛОРА МІСЦЕВА Екологія – охорона природи ФЛОРА МІСЦЕВА – флора порівняно невеликої ділянки суходолу чи акваторії. Розрізняють Ф. м. гір. хребта, озера, адмін. району, обл., фіз.-геогр. підрозділу низького рівня (місцевості, району), заповідника, населеного пункту тощо....
37. АНТИПІРОГЕНИ Екологія – охорона природи АНТИПІРОГЕНИ – речовини, що запобігають самозайманню вугілля, торфу (напр., вода, розчини силікату натрію)....
38. ЕКОНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ЕКОНОЛОГІЯ – дисципліна, що досліджує “еконекол”, “економіку” природи; одна з наук, основ екорозвитку. Е. аналізує екол.-екон. системи різного рівня ієрархії, насамперед межі припустимих навантажень на прир. середовище і комплексні шляхи подолання об’єктивних лімітів, що виникають у природокористуванні. Розрізняють Е. глобальну, регіональну, локальну, Е. Світового океану, суходолу тощо....
39. СЛУЖБА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СЛУЖБА ЕКОЛОГІЧНА – організований на базі спец, мережі станцій, спостережних пунктів, кореспондентів – любителів, громадських організацій постійний моніторинг за станом екосистем – від глобальної біосфери до елементарних біогеоценозів та їх екол. компонентів і антроп. модифікацій у поєднанні з централізованою обробкою результатів спостережень. Це новий прикладний напрямок у науці, сусп. практиці, який […]...
40. ХІОНОСФЕРА Екологія – охорона природи ХІОНОСФЕРА – шар земної поверхні й атмосфери, де існує постійний позитивний баланс твердих опадів у вигляді снігу та льоду. Нижня межа X. утворює т. з. снігову лінію, а верхня проходить на висотах, де сніг відсутній через його сублімацію. У зоні X. існує багато видів рослин і деяких тварин – хіонофілів і […]...