ВОЛОГООБІГ ГРУНТОВИЙ

Related posts:

1. КАДАСТР ГРУНТОВИЙ Екологія – охорона природи КАДАСТР ГРУНТОВИЙ – поняття, близьке до кадастру земельного-2 у вузькому розумінні. Оперує великомасштабними грунт, картами. В основу К. г. покладено бонітет грунту або грунтові таксони, які прийняті в географії грунтів....
2. ВОЛОГООБІГ Екологія – охорона природи ВОЛОГООБІГ – 1) те саме, що й Колообіг води (у природі); 2) частина заг. колообігу води в природі, яка включає випаровування з поверхні Землі, перенесення водяної пари, її конденсацію в атмосфері, утворення хмар, випадання опадів. Забруднення поверхні суходолу та океану, особливо нафтою, і зміна характеру рослинності помітно впливають на інтенсивність В....
3. ГАЗООБМІН ГРУНТОВИЙ Екологія – охорона природи ГАЗООБМІН ГРУНТОВИЙ – обмін газів між рідкою, твердою, газовою та живою фазами грунту, а також переміщення газів у грунті, взаємообмін газів між грунтом і атмосферою, в т. ч. кореневою системою рослинних організмів....
4. ЕЛЕМЕНТАРНИЙ ГРУНТОВИЙ АРЕАЛ Екологія – охорона природи ЕЛЕМЕНТАРНИЙ ГРУНТОВИЙ АРЕАЛ – див. Ареал грунтовий елементарний....
5. ПРОФІЛЬ ГРУНТОВИЙ Екологія – охорона природи ПРОФІЛЬ ГРУНТОВИЙ – сукупність генетично поєднаних горизонтів грунту, що закономірно змінюються з глибиною залягання, на які розчленовується материнська порода в процесі грунтоутворення. Розрізняють П. г. гомогенний, що відповідає сучасним умовам грунтоутворення, та гетерогенний, що має горизонти, успадковані від попередніх стадій грунтоутворення. Напр., розрізняють горизонти: А0 – ліс. підстилка; А1 – перегнійно-акумулятивний, […]...
6. ІНФІЛЬТРАЦІЯ Екологія – охорона природи ІНФІЛЬТРАЦІЯ – просочування атм. і поверхневих вод у грунт, материнську породу по капілярних і субкапілярних порах, ін. порожнинах до рівня підземних вод. Вимірюється кількістю опадів з вирахуванням випаровування та поверхневих стоків....
7. АРЕАЛ ГРУНТОВИЙ ЕЛЕМЕНТАРНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ГРУНТОВИЙ ЕЛЕМЕНТАРНИЙ – площа, зайнята однотипним грунтовим утворенням, всередині якої відсутні будь-які грунтово-геогр. межі. Вони становлять класифікаційні Типи грунтів (їх розряди, види, родини, різновиди)....
8. КОЛООБІГ ВОДИ Екологія – охорона природи КОЛООБІГ ВОДИ, вологообіг – безперервний циклічний процес, що включає випадання атм. опадів, поверхневий і підземний стоки, інфільтрацію, випаровування, перенесення водяної пари в атмосфері, її конденсування і повторне випадання опадів. У процесі К. в. відбувається перехід води з одного агрегатного стану в ін. Щорічно з поверхні землі випаровується близько 577 тис. км3 […]...
9. ЕВАПОТРАНСПІРАЦІЯ Екологія – охорона природи ЕВАПОТРАНСПІРАЦІЯ – заг. кількість води, що випаровується з певної площі екосистеми, яка включає транспірацію всіх рослин, що ростуть на цій площі, та фіз. випаровування вологи з поверхні рослин і грунту. Е. залежить від віку й інтенсивності транспірації всіх рослин фітоценозу; кількості води, затриманої кроною і поверхнею рослин; втрати води, зумовленої поверхневим […]...
10. ЗАПАС ВОДИ (ВОЛОГИ) У ГРУНТІ Екологія – охорона природи ЗАПАС ВОДИ (ВОЛОГИ) У ГРУНТІ – кількість води (м3/га), що утримується в даному (звичайно продуктивному) шарі грунту. Обчислюють як добуток маси вологи в шарі грунту на його щільність та потужність, поділений на 10. Розрізняють також 3. в. (в.) у г. мертвий, що відповідає повній відсутності доступної для рослин вологи....
11. ТИП ГРУНТУ Екологія – охорона природи ТИП ГРУНТУ – основна таксономічна категорія ген. грунт, класифікацій. Характерні ознаки Т. г. виявляються в морф, особливостях грунт, профілю, хім. та мінералогічному складі, біол. та фіз. властивостях грунту. Найпоширеніші т. з. зональні Т. г. (підзолисті, чорноземні, сірі лісові та ін.), які утворюють цілі грунт, зони....
12. ПЕДОКЛІМАКС Екологія – охорона природи ПЕДОКЛІМАКС – грунтовий клімакс; стан грунту, що настав у результаті зміни рослинності при незмінних (нормальних) умовах клімату....
13. ЕДАФОН Екологія – охорона природи ЕДАФОН, едафобіонти – сукупність усіх живих організмів, які мешкають у грунті певного біотопу. Організми Е. належать до різних систематичних груп. Найрізноманітнішими у видовому відношенні й за біомасою є грунт, мікроорганізми, гриби і безхребетні. Вплив Е. на життя грунту великий і полягає в розкладанні орг. речовин, гуміфікації, зміні фіз. властивостей субстрату тощо....
14. АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ БІОЛОГІЧНА – інтенсивність процесів життєдіяльності у грунті. Визначається заг. кількістю мікроорганізмів в 1 г грунту або кількістю СО2, яка виділяється з 1 г грунту за одиницю часу (дихання грунту)....
15. ОКИСНЮВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ОКИСНЮВАННЯ ГРУНТУ – сукупність процесів, які відбуваються в горизонтах грунту з утрудненим доступом кисню, що зумовлює перехід заліза, мангану, сірки та ін. елементів із сполук з вищим ступенем окиснення в сполуки з нижчим ступенем окиснення....
16. ДЕФІЦИТ ВОЛОГИ (В ГРУНТІ) Екологія – охорона природи ДЕФІЦИТ ВОЛОГИ (В ГРУНТІ) – різниця між найменшою вологоємністю грунту та фактичною його вологістю в даний момент. Д. в. виражають у міліметрах шару води або у відсотках відносно маси сухого грунту....
17. ТРИХОФІТИ Екологія – охорона природи ТРИХОФІТИ – рослини, що існують за рахунок капілярної вологи грунту....
18. ГІПСУВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ГІПСУВАННЯ ГРУНТУ – варіант хім. меліорації грунту, який передбачає внесення в грунт гіпсу з метою витіснення увібраного грунтом натрію кальцієм. Г. г. поліпшує фіз.-хім. властивості засолених грунтів....
19. ЦВІТІННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи “ЦВІТІННЯ” ГРУНТУ – інтенсивне розмноження грунт, водоростей на поверхні й у верхньому шарі грунту в періоди підвищеної вологості. Виявляється за зміною його забарвлення. Сприяє збагаченню грунту орг. речовинами азоту, утвореними в результаті азотфіксації деякими видами синьо-зелених водоростей....
20. Вплив лісу на водний баланс території Лісівництво РОЗДІЛ 1. ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ Лекція 4. ЛІС І ВОЛОГА 4.4 Вплив лісу на водний баланс території Водний режим лісу залежить від сукупності явищ, що визначають надходження атмосферних та грунтових вод, використання їх лісом, А також переміщення води всередині лісу та за його межами. Водний режим лісу характеризується водним балансом у системі атмосфера […]...
21. РИЗОСФЕРА Екологія – охорона природи РИЗОСФЕРА – шар Грунту (2- З мм), що прилягає безпосередньо до коріння і кореневих волосків рослин. Характеризується високим рівнем біол. активності, зумовленої Виділенням корінням орг. речовин та слизів, йонообмінними та поглинальними процесами, наявністю гіфів мікоризних грибів, величезним скупченням мікроорганізмів (т. з. бактеріориза). Склад мікрофлори залежить від типу грунту, виду і віку […]...
22. ФРЕАТОФІТ Екологія – охорона природи ФРЕАТОФІТ – рослина, здатна жити за рахунок вологи, грунт, вод, що залягають глибоко. Напр., фінікова пальма, верблюжа колючка....
23. КИСЛОТНІСТЬ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи КИСЛОТНІСТЬ (ГРУНТУ) – конц. йонів водню в грунт, розчині (активна, або актуальна, кислотність) і в грунт, вбирному комплексі (потенційна кислотність); один із найважливіших агрохім. показників....
24. ГРУНТ ВІДКРИТИЙ Екологія – охорона природи ГРУНТ ВІДКРИТИЙ – форма вирощування рослин без будь-якого захисту грунту....
25. ЗОНА НАДМІРНОГО ЗВОЛОЖЕННЯ Екологія – охорона природи ЗОНА НАДМІРНОГО ЗВОЛОЖЕННЯ – територія, в межах якої кількість атм. опадів, що випадають за рік, перевищує в середньому за багаторічний період величину випаровування в сукупності з інфільтрацією (3. н. з. над океаном називається гумідною зоною). Надлишок вологи видаляється з поверхневим стоком....
26. ВАПНУВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВАПНУВАННЯ ГРУНТУ – внесення вапняних добрив у грунт з метою нейтралізації його надмірної кислотності, яка шкідлива для багатьох с.-г. культур. В. г. поліпшує фізіол. властивості грунту, збагачує його доступними формами кальцію....
27. ЗАБОЛОЧУВАННЯ Екологія – охорона природи ЗАБОЛОЧУВАННЯ – 1) підвищення вологості грунту, зумовлене недостатнім стоком, підняттям рівня грунт, вод, близьким їх заляганням або ускладненням умов випаровування (напр., після ліс. пожеж). 3. супроводжується зміною рослинності, наземного тваринного складу, грунт, фауни, мікрофлори, режиму хім. реакцій та власне характеру грунтів, що перетворюються на перезволожені, заболочені та болотні; 2) заростання водойми, […]...
28. ЗРІЛІСТЬ БІОГЕОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ЗРІЛІСТЬ БІОГЕОЦЕНОЗУ, зрілість екосистеми – повне завершення усіх процесів формування біогеоценозу, досконала відпрацьованість у ньому зв’язків та структур, у т. ч. і встановлений обмін речовин-2 та макс. використання енергії. Зрілі біогеоценоз и відрізняються від молодих, недорозвинених, напр., недостатнє заселення рослинами і тваринами, зумовлене молодістю твердого субстрату (кам’яні розсипи та дюни піску, […]...
29. ЧИННИК КЛІМАТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК КЛІМАТИЧНИЙ – чинник, зумовлений особливостями надходження сонячної енергії на поверхню Землі, характером популяції пов. мас, балансом теплоти й вологи, динамікою атм. тиску та ін. метеорол. елементами....
30. ФУМІГАТОР Екологія – охорона природи ФУМІГАТОР – машина для обробки фумігантами грунту, насаджень та місць зберігання с.-г. продукції. Розрізняють Ф. грунт, і палаткові....
31. ГУМІДНИЙ КЛІМАТ Екологія – охорона природи ГУМІДНИЙ КЛІМАТ – клімат зон з надмірним зволоженням, коли опади перевищують суму вологи, що випаровується і просочується в грунт, а надлишок и видаляється з річковим стоком....
32. УМОВИ ЕДАФІЧНІ Екологія – охорона природи УМОВИ ЕДАФІЧНІ – сукупність характеристик грунту (мех. і хім. склад, вологість, аерація тощо), які мають велике значення для життя тварин, рослин, грибів та найпростіших....
33. АЛЬТЕРНАТИВНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО Екологія – охорона природи АЛЬТЕРНАТИВНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО – землеробство, орієнтоване на екол. чисті агротехн. методи (без застосування легкорозчинних мін. добрив, пестицидів). Усі поживні речовини, які виносяться з урожаєм, мають бути знову повернені в грунт через компости, перегній, зелене добриво. Щоб запобігти ущільненню грунту, його ерозії, порушенню грунтової мікрофлори, при А. з. застосовують щадний обробіток грунту, полегшений […]...
34. ВОЛОГІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВОЛОГІСТЬ ГРУНТУ – величина, що кількісно характеризує водоутримувальну здатність грунту. Залежно від умов утримування вологи розрізняють В. г. польову, загальну, капілярну, повну, граничну польову, максимальну молекулярну, максимальну адсорбційну. Основними з них є найменша, капілярна і повна. Остання формується за умови заповнення грунтових пор водою після стікання надлишкової води і залежить від […]...
35. ГАЛОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ГАЛОГЕНЕЗ – сукупність процесів у насичених розчинах солоних озер, лагун тощо, внаслідок перебігу яких кристалізуються солі....
36. ФАЦІЯ ГРУНТОВА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ГРУНТОВА – частина грунт.-біоклімат. поясу, грунт, зони чи підзони, що має специф. особливості умов грунтоутворення і власне грунтів у зв’язку з відмінностями в зволоженні та тепловому режимі. У деяких випадках те саме, що грунт, зона чи грунт, провінція....
37. ЗЯБ Екологія – охорона природи ЗЯБ – літньо-осіння оранка грунту під весняні (ярові) сільськогосподарські культури чи під пар-2 (чорний, або зайнятий). Застосовується з метою поліпшення накопичення вологи, мобілізації поживних речовин, знищення бур’янів, шкідників і збудників хвороб сільськогосподарських культур....
38. ФОНД ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ Екологія – охорона природи ФОНД ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ, фонд заповідний – 1) сукупність усіх ділянок прир. охоронних територій та об’єктів; 2) сукупність усіх заповідників країни або конкретних регіонів....
39. ЗАБРУДНЕННЯ ГІДРОСФЕРИ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ГІДРОСФЕРИ – надходження в гідросферу забрудників у кількостях і конц., що здатні порушити норм, умови середовища великих водних об’єктів: океанів, морів, озер, річок, естуаріїв, водосховищ, ін. штучних водойм, а також грунт, і підземних вод....
40. ЗАБРУДНЕННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ – надходження в атм. повітря, воду та грунт біол., фіз. та хім. агентів, що погіршують характеристики середовища, яке оточує людину. Найважливішу роль у 3. н. п. відіграють транспорт, теплоенергетика, хім. та металургійна галузі пром-сті. 3. н. п. призводить до різкого збільшення захворюваності населення....