ВОЛОГООБІГ

Related posts:

1. ЗОНА ОКЕАНУ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ ГЕОГРАФІЧНА – частина Світового океану, що відрізняється за кількістю сонячної енергії, яка надходить, т-рою води, формуванням поверхневих і глибинних течій, балансом випаровування та опадів, силою й постійністю вітрів, солоністю води, характером рослинності, тваринного світу тощо. Конфігурація геогр. зон дна океану відрізняється від таких зон на поверхні. Поняття 3. о. […]...
2. КОЛООБІГ ВОДИ Екологія – охорона природи КОЛООБІГ ВОДИ, вологообіг – безперервний циклічний процес, що включає випадання атм. опадів, поверхневий і підземний стоки, інфільтрацію, випаровування, перенесення водяної пари в атмосфері, її конденсування і повторне випадання опадів. У процесі К. в. відбувається перехід води з одного агрегатного стану в ін. Щорічно з поверхні землі випаровується близько 577 тис. км3 […]...
3. ПЛЯМА НАФТОВА Екологія – охорона природи ПЛЯМА НАФТОВА – ділянка на поверхні води, вкрита шаром нафти, який перешкоджає аерації водойм та звичайному випаровуванню з них води. Масове забруднення морів і океанів нафтою стає причиною загибелі гідробіонтів, створення нових умов їхнього існування (ценозів нафтових грудок) і в перспективі регіонально-глобальної зміни інтенсивності перенесення вологи на Землі. П. н. є […]...
4. ВОДООБМІН ГЛОБАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ВОДООБМІН ГЛОБАЛЬНИЙ – процеси випаровування води з поверхні океану і суходолу, перенесення водяної пари, її конденсація, що супроводжується випаданням опадів, формування перерозподілу всіх видів стоку, що врешті-решт забезпечує повернення вод у Світовий океан....
5. ЗОНА НЕСТІЙКОГО ЗВОЛОЖЕННЯ Екологія – охорона природи ЗОНА НЕСТІЙКОГО ЗВОЛОЖЕННЯ – перехідна смуга, розміщена між зонами надмірного та недостатнього зволоження, в межах якої середньорічне випаровування з поверхні океану або суходолу та середньорічна кількість атм. опадів відносно однакові, але в одні роки кількість опадів переважає над випаровуванням, а в ін., навпаки, випаровування переважає над кількістю опадів....
6. НАФТОВА ПЛЯМА Екологія – охорона природи НАФТОВА ПЛЯМА – ділянка на поверхні води, вкрита шаром нафти, який є перепоною нормальній аерації водойм та випаровуванню води, викликає загибель гідробіонтів. За даними космічного моніторингу, близько 1/4 Світового океану так чи інакше забруднено нафтою....
7. ЗАБРУДНЕННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ – 1) надходження у Світовий океан забрудників у кількості, що перевищує здатність мор. середовища до самоочищення. Внаслідок нагромадження забрудників порушуються прир. процеси у Світовому океані (морях); 2) пряме чи опосередковане надходження речовин або енергії в мор. середовище, включаючи узбережжя та гирла річок, що призводить до негативних наслідків для […]...
8. ВОЛОГООБІГ ГРУНТОВИЙ Екологія – охорона природи ВОЛОГООБІГ ГРУНТОВИЙ – сукупність усіх процесів надходження вологи в грунт та її витрата з грунту (випаровування, інфільтрація, використання рослинами тощо)....
9. ЯДРА КОНДЕНСАЦІЇ Екологія – охорона природи ЯДРА КОНДЕНСАЦІЇ – рідкі або тверді часточки, завислі в атмосфері, на яких розпочинається конденсація водяної пари, що спричинює поступову появу хмар та туманів. Найчастіше це краплі кислот, які є результатом конденсації в атмосфері різних газів, диму тощо. Радіуси Я. к. становлять 10~5-10~3 см....
10. ДЕМУТАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕМУТАЦІЯ – 1) антроп. зміна рослинності (напр., внаслідок частих ліс. пожеж), що призводить до закріплення в процесі її динаміки вузлових, а не клімаксових угруповань; 2) зміна рослинності та тваринного світу після їх руйнування (дигресії), спрямована на відновлення прир. угруповань попереднього складу; форма сукцесії....
11. КАДАСТР ДЕТЕРІОРАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи КАДАСТР ДЕТЕРІОРАЦІЙНИЙ – систематизовані зведені дані про погіршення умов довкілля (забруднення повітря, води, грунтів, знищення рослинності, тварин тощо), складені на основі картографічних матеріалів для даного регіону з урахуванням усіх джерел забруднення, їх взаємодії, поширення, а також форм впливу на природні комплекси й життя людини....
12. ЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ – відображення в процесах поширення та взаємодії компонентів, що утворюють середовище (в т. ч. дальнього, напр., перенесення орг. речовини з поверхневих шарів океану в його глибини, і навпаки), широтного (переважно) розподілу сонячної енергії на земній поверхні, а також характеру взаємозв’язку літосфери, гідросфери та атмосфери (напр., формування зон Світового океану). 3. […]...
13. ВПЛИВ НА ПОГОДУ Екологія – охорона природи ВПЛИВ НА ПОГОДУ – штучне викликання деяких явищ погоди або запобігання їм за допомогою розсіювання хмар, ініціювання випадання сильних дощів, снігу, створення штучних морів тощо....
14. ЗАБРУДНЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД – надходження в підземні води антроп. забрудників з поверхні землі, звалищ, підземного захоронення відходів та ін. джерел. Нині процес 3. п. в. надзвичайно поширений, особливо у США та Зх. Європі. Забруднюються не тільки підземні води верхніх горизонтів (вода колодязів, неглибоких свердловин), а й артезіанські води глибших шарів землі. […]...
15. ІНДИКАТОР ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕДІНКОВИЙ Екологія – охорона природи ІНДИКАТОР ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕДІНКОВИЙ – біол. індикатор забруднення (живий організм), за зміною поведінки якого можна судити про наявність забруднення (напр., зміна малюнка павутини, геометрії бджолиних стільників)....
16. ДОЩОВА ТІНЬ Екологія – охорона природи ДОЩОВА ТІНЬ – посушлива зона з підвітряної сторони хребта. Конденсація та випадання опадів відбувається переважно на навітряному схилі. Звичайно в областях Д. т. розвиваються степи та пустелі....
17. ВОДИ ГРУНТОВІ Екологія – охорона природи ВОДИ ГРУНТОВІ – підземні води першого від поверхні землі постійно водоносного горизонту. Утворюються в основному за рахунок інфільтрації (просочування) води атм. опадів, річок, озер, ставків, каналів, а також за рахунок конденсації водяної пари. Подекуди запаси В. г. поповнюються висхідними водами глибших шарів....
18. МОРЕ Екологія – охорона природи МОРЕ – 1) частина океану, що частково відділена від нього суходолом або підводними підняттями і відрізняється від відкритого простору океану гідрол. режимом, більшим впливом сусіднього суходолу, біотою та ін. ознаками; 2) велике озеро (Каспійське, Аральське та ін.) або водосховище (напр., Київське море)....
19. ЗОНА НЕРИТОВА Екологія – охорона природи ЗОНА НЕРИТОВА, зона неритична – мілководна частина Світового океану, яка в основному відповідає материковій мілині. Характеризується значними швидкостями переміщування течій води, великими коливаннями т-ри, добрим освітленням сонцем, різноманітністю рослинного й тваринного світу. На властивостях води, складі донних відкладів, флорі і фауні 3. н. позначається сильний вплив суходолу, в т. ч. поверхневого […]...
20. СТІК СВІТОВИЙ Екологія – охорона природи СТІК СВІТОВИЙ – уся маса води разом з мех. та хім. домішками, що стікає з поверхні суходолу у Світовий океан або замкнені континентальні водойми....
21. ПУСТИР ПРОМИСЛОВИЙ Екологія – охорона природи ПУСТИР ПРОМИСЛОВИЙ – ділянка суходолу зі зруйнованим грунтовим покривом, позбавлена рослинності, що виникла внаслідок пром. діяльності людини (гірничорудні розробки, будівництво тощо)....
22. ЗАБРУДНЕННЯ ВОДИ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ВОДИ – привнесення у воду чи утворення в ній (синтез, розмноження тощо) фіз., хім. та біол. агентів, які несприятливо впливають на середовище життя або завдають шкоди матер. цінностям....
23. ЗОНА ПЕЛАГІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ПЕЛАГІЧНА – віддалені від суходолу центр, частини Світового океану. Див. також Пелагіаль....
24. ЗОНА ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ Екологія – охорона природи ЗОНА ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ – ділянки на поверхні суходолу та акваторії Світового океану, де людська діяльність може створити небезпечну екол. ситуацію., напр, зони підводного видобування нафти на мор. шельфі, ділянки моря, небезпечні для проходження танкерів, де може статися аварія з виливанням нафти, тощо....
25. СТРУКТУРА ВОД ОКЕАНУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ВОД ОКЕАНУ – вертикальне просторове співвідношення різних мас води, типове для певного регіону океану в конкретний час. Згідно з фіз.-хім. та біол. характеристиками розрізняють поверхневі (до 100 м), підповерхневі (до 300 м), проміжні (500-1000 м), глибинні (1200-5000 м) та придонні води....
26. ЗАБРУДНЕННЯ ФІЗИЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ФІЗИЧНЕ – забруднення-1, пов’язане зі змінами фіз. параметрів середовища: температурно-енергет. (теплове забруднення), хвильових (світлове, шумове, ел.-магн. забруднення), радіац. (радіац. забруднення) тощо....
27. УНІФІКАЦІЯ РОСЛИННОСТІ АНТРОПОГЕННА Екологія – охорона природи УНІФІКАЦІЯ РОСЛИННОСТІ АНТРОПОГЕННА – процес поступового стирання, згладжування бот.- геогр. і типологічних відмінностей між фітоценозами різних регіонів унаслідок антроп. впливу, що призводить до одноманітності рослинності. Виявляється у збідненні флористичного складу, спрощенні структури угруповань, зменшенні кількості угруповань на одиниці площі. Напр., уніфікація степової рослинності, рослинності техногенних екосистем....
28. ЩО ТАКЕ КОЛООБІГ ВОДИ В ПРИРОДІ? ГОТУЄМОСЬ ДО МАДРІВОК ПОРАМИ РОКУ ПРИРОДА I ПОГОДА Зустріч 10. ЩО ТАКЕ КОЛООБІГ ВОДИ В ПРИРОДІ? Ти дізнаєшся, як виникає колообіг води в природі. Пригадай! З хмар випадає не лише дощ, а й мряка, снігова та льодова крупи, сніг, град, льодові голки. У приземному шарі повітря утворюються туман, роса, іній, паморозь, ожеледь. Роздивись і розкажи! […]...
29. ДЕЗАКТИВАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕЗАКТИВАЦІЯ – видалення радіоакт. забруднення з місцевості, поверхні предметів, техніки, одягу, продовольства, води тощо. Д. провадиться обтиранням, змиванням водою, дезактиваційними розчинами....
30. Гідросфера. Вода на Землі Розділ ІІІ ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ § 38. Гідросфера. Вода на Землі Назвіть головні складові частини водної оболонки Землі. У яких станах перебуває вода в природі? У якому стані воду не можна спостерігати? Що вам відомо про кругообіг води в природі? Гідросфера – водна оболонка Землі. Вода, як і повітря, є основою життя на Землі. Вона впливає […]...
31. СТІК Екологія – охорона природи СТІК – переміщення дощової або талої води, ін. атм. опадів з певної поверхні (поверхневий С.), з товщі земної кори (підземний С.) або сукупно з певної території в річки, потім у моря, океани чи замкнені континентальні водойми....
32. ЗАБРУДНЕННЯ ЛОКАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ЛОКАЛЬНЕ – забруднення-1 невеликого регіону (звичайно навколо пром. підприємства, населеного пункту тощо). Розрізняють також точкове забруднення та забруднення поодинокої труби або неорганізованого джерела....
33. СУКЦЕСІЯ ВТОРИННА Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ВТОРИННА – відновлення природної рослинності після певних порушень, напр. відновлення рослинності після пожеж. Відновлюючі зміни рослинності, що виникають на грунті, який залишився після первинного угруповання....
34. Людина та біосфера – Біосфера – найбільша жива система Природознавство Природні та штучні системи в середовищі існування людини Біосфера – найбільша жива система Людина та біосфера Діяльність людини чинить руйнівний вплив на біосферу. 1. Спалювання палива, вирубування лісів, забруднення Світового океану призводять до накопичення в атмосфері вуглекислого газу, який перешкоджає віддачі планетою тепла в космос. Це явище називається парниковим ефектом. У результаті парникового ефекту […]...
35. Плани характеристики природних об’єктів ДОДАТКИ ДОДАТОК 1 Плани характеристики природних об’єктів План характеристики географічного положення океану 1. Межі океану. 2. Положення океану щодо екватора й найбільша його протяжність із півночі на південь; у яких географічних поясах і півкулях розташований. 3. Окраїнні та внутрішні моря та затоки, характер морських течій (теплі, холодні) океану. 4. Материки, які омиває океан. 5. Найважливіші […]...
36. КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАБРУДНЕННЯ – залежно від типу забруднення, його джерела, наслідків та засобів контролю розрізняють такі джерела забруднення: стічні води та інші нечистоти, які поглинають кисень; речовини, які мають поживну цінність для рослин; органічні кислоти та солі; твердий стік; радіоакт. речовини....
37. ВОДИ ВАДОЗНІ Екологія – охорона природи ВОДИ ВАДОЗНІ – підземні води, що містяться у порах, шпарах та порожнинах верхніх шарів земної кори і беруть участь у заг. колообігу води на Землі. Деяка частина В. в. формується з атм. опадів....
38. ОПТИМІЗАЦІЯ РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ РОСЛИННОСТІ – система заходів, спрямованих на приведення рослинності в стан, що найповніше відповідає потребам людини....
39. ПІДІГРІВАННЯ ПРИРОДНИХ ВОД Екологія – охорона природи ПІДІГРІВАННЯ ПРИРОДНИХ ВОД – забруднення поверхневих вод унаслідок скидання в них нагрітої води, використаної в системах водяного охолодження електростанцій (85 %) і пром. підприємств, тобто термінове забруднення. Підвищення т-ри вже на кілька градусів призводить до змін флори і фауни водойм. З одного боку, з підвищенням т-ри зменшується розчинність кисню у воді, […]...
40. ЗОНА НЕДОСТАТНЬОГО ЗВОЛОЖЕННЯ Екологія – охорона природи ЗОНА НЕДОСТАТНЬОГО ЗВОЛОЖЕННЯ – територія, в межах якої величина випаровування за рік у сукупності з інфільтрацією (на суходолі) в середньому за багаторічний період перевищує кількість атм. опадів (3. н. з. над океаном називається аридною зоною, хоч іноді таке визначення застосовують і до суходолу)....