Вотум довіри

Related posts:

1. Вотум недовіри Політологічний словник Вотум недовіри – застосовується у країнах з парламентарною, інколи змішаною формою правління. В. н. висловлюється парламентом або нижньою палатою парламенту через несхвалення результатів діяльності уряду, законопроекту або певної акції уряду загалом або окремого міністра. Після цього відбувається відставка уряду або міністра, якому оголосили В. н. Ініціатива порушення питання про В. н. може випливати […]...
2. Вотум Політологічний словник Вотум (лат. votum – бажання, воля) – думка, висловлена більшістю голосів виборчого корпусу, або постанова, прийнята шляхом голосування більшістю голосів виборців або членів представницького органу. У конституційному праві виокремлюють кілька різновидів В.: В. виборчий – рішення, прийняте більшістю голосів виборців, результат голосування на виборах до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Застосовується, […]...
3. Міністр без портфеля Політологічний словник Міністр без портфеля – в окремих країнах член уряду, який не очолює безпосередньо міністерство або інший центральний орган виконавчої влади, а виконує окремі доручення глави уряду. Це здебільшого політичні діячі, які можуть забезпечити підтримку уряду з боку своїх парламентських фракцій. Іноді М. б. п. – політичний радник уряду. М. б. п. є посадовою […]...
4. Інвеститура уряду Політологічний словник Інвеститура уряду (лат. investio – одягаю, наділяю) – винесення парламентом (нижньою палатою) вотуму недовіри новосформованому уряду. Рішення про І. у. приймається парламентом абсолютною більшістю голосів на основі поданих формально призначених главою держави прем’єр-міністром складу уряду і програми його діяльності. І. у. відбувається в країнах з парламентарними та деякими змішаними формами державного правління. В […]...
5. Плюральний вотум Політологічний словник Плюральний вотум (від лат. pluralis – множинний і votum – бажання) – практика надання окремим категоріям населення більшої кількості голосів, ніж звичайним виборцям. Є вираженням нерівності виборчого права. С. Рябов...
6. Інтерпеляція Політологічний словник Інтерпеляція (з лат. interpellatio – переривання промови, позов, вимога) – форма парламентського контролю, яка застосовується у країнах з парламентською, рідше змішаною формою державного правління. Це особлива форма депутатського запиту, яка формується як вимога групи депутатів парламенту, звернена до уряду в цілому чи до окремих його членів надати роз’яснення з приводу певного суспільно значущого […]...
7. Мандатна комісія Політологічний словник Мандатна комісія – одна з постійних або тимчасових комісій у парламентах ряду країн, яка створюється на початку роботи першої сесії. До компетенції М. к. входять перевірка повноважень депутатів і подання на розгляд парламенту пропозицій про визнання повноважень окремих депутатів і визнання виборів по відповідному виборчому округу недійсними. У такому разі може проводитися додаткова […]...
8. Бікамералізм Політологічний словник Бікамералізм (двопалатність) – структура загальнонаціональних представницьких органів, за якої парламент складається з двох палат, які мають різну компетенцію. Виборну палату найчастіше іменують нижньою, або першою, іншу – верхньою, або другою. Верхня палата може формуватися як шляхом прямих (США, Японія), так і непрямих виборів (Франція) чи призначення (Канада, Багамські острови) або формується за спадковим […]...
9. Банкрутство влади Політологічний словник Банкрутство влади (bankruptcy of power) – неспроможність влади (певних її суб’єктів, структур, високих посадових осіб, політиків) виконувати свої обіцянки, декларації. Б. в., як правило, закінчується відставкою або усуненням уряду, парламенту, політичного лідера. Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997. М. Головатий...
10. КРЕДИТ ДОВІРИ Культурологічний словник КРЕДИТ ДОВІРИ – форма страхового захисту підприємців від незадовільних фінансових наслідків, збитків, завданих власним персоналом, якому з огляду на виконувані ним службові обов’язки довірено майнові цінності....
11. Позапарламентський спосіб утворення уряду Політологічний словник Позапарламентський спосіб утворення уряду – процедура формування уряду, властива президентським і президентсько-парламентським республікам, коли законодавчий орган не бере безпосередньої участі у процесі формування кабінету або його роль у цьому плані обмежена. Склад уряду може не залежати від розстановки партійно-політичних сил у парламенті. Склад уряду та його програма визначаються главою держави і мають отримати […]...
12. ПАРЛАМЕНТСЬКА РЕСПУБЛІКА ПАРЛАМЕНТСЬКА РЕСПУБЛІКА – республіканська форма правління, за якої верховна влада в державі належить парламенту, що самостійно формує кабінет міністрів, обирає прем’єра, призначає органи конституційного нагляду та інші державні інститути. У сучасних парламентських республіках парламент обирає і президента, який переважно виконує представницькі та консультативні функції й контролює відповідність діяльності парламенту конституційним нормам. Характерна особливість П. р. […]...
13. Тіньовий кабінет Політологічний словник Тіньовий кабінет – у Великобританії уряд (кабінет), утворений парламентською опозицією на противагу уряду, сформованому парламентською більшістю. “Т. к.” складається з парламентаріїв від опозиції, які вважаються тіньовими аналогами діючих членів кабінету. Завданням “Т. к.” є забезпечення безперервного ефективного політичного управління країною в поєднанні з постійним контролем опозиції за діяльністю уряду. Водночас “Т. к.” спостерігає […]...
14. Установчі збори Політологічний словник Установчі збори – тимчасовий (на відміну від парламенту) представницький орган, який має окремо визначене завдання загальнонаціонального значення (прийняття конституції або й зміна форми державного правління) і після його виконання припиняє свою діяльність. Інколи установчі збори перетворюються на парламент або ж відіграють роль парламенту, приймаючи звичайні закони. С. Рябов...
15. Дебати політичні Політологічний словник Дебати політичні (від фр. débat – обговорення, дискусія, спір) – форма обговорення, дискусії в роботі парламенту, з’їзду, конференції, політичної партії, мітингу, у засобах масової інформації, у роботі міжнародних організацій. Під час Д. п. відбувається обмін думками між учасниками заходу з актуального політичного питання. Закінчуються Д. п., як правило, прийняттям відповідного політичного документа (угоди, […]...
16. Рада кантонів Політологічний словник Рада кантонів – назва верхньої палати двопалатного парламенту Швейцарії – Федеральних зборів. М. Головотий...
17. Влада виконавча Політологічний словник Влада виконавча (executive power / ам. branch) – одна з трьох гілок влади, завдяки якій реалізується державна влада, воля обраних, тих, що стоять на чолі держави, осіб та органів, які у свою чергу репрезентують життєві інтереси певних соціальних верств суспільства, класів, станів, націй. Згідно з теорією поділу влад В. в. – влада, на […]...
18. Урядова правотворчість Політологічний словник Урядова правотворчість – функція урядів, суттю якої є їх участь у законодавчій діяльності, що на конституційному рівні фіксується як право законодавчої ініціативи. У країнах з парламентською формою правління уряди вносять на розгляд парламенту від 95 до 100 відсотків усіх законопроектів. Конституція України, наприклад передбачає серед суб’єктів законодавчої ініціативи Кабінет Міністрів України, якому відводиться […]...
19. Парламентарій Політологічний словник Парламентарій – особа, яка є членом парламенту. Називають її в різних країнах неоднаково. Наприклад, у Великобританії членами парламенту називають тільки членів нижньої палати – палати громад. В США конгресмени – це не взагалі члени конгресу, а тільки члени палати представників. Депутатами також називаються зазвичай тільки члени нижніх палат. Члени верхніх палат у більшості […]...
20. Кваліфікована більшість Політологічний словник Кваліфікована більшість – визначена законом більшість голосів членів парламенту чи іншого представницького органу влади, необхідна для прийняття певного рішення. К. б. визначається 2/3 або 3/5 (інколи) голосів від присутніх на засіданні або, частіше, від конституційного складу представницького органу влади. Також термін К. б. використовується як офіційно встановлена при голосуванні перевага голосів, необхідна для […]...
21. Парламентаризм Політологічний словник Парламентаризм (від mm. parliament, нім. Panament, фр. parlement – парламент) – у широкому значенні слова це система державної влади, за якої вельми суттєва роль належить народному представництву (парламенту). П. у вузькому розумінні – це система владних відносин, за якої чітко розподілено функції законодавчих і виконавчих органів і в якій провідну роль відіграє парламент […]...
22. Законодавчі збори Політологічний словник Законодавчі збори – назва однопалатного парламенту в Сальвадорі, а також законодавчої влади в ряді суб’єктів, наприклад, Російської Федерації (Кабардино-Балкарія, Красноярський край, Нижньогородська область тощо). М. Головатий...
23. Депутатський запит Політологічний словник Депутатський запит – форма парламентського контролю, яка використовується у парламентських та змішаних республіках. Це звернення депутата парламенту до уряду, міністра, інших вищих органів держави і посадових осіб на пленарному засіданні парламенту (палати) з вимогою надати інформацію або роз’яснення з питань, які належать до компетенції цього представницького закладу. Д. з. – одна з форм […]...
24. Законодавча ініціатива Політологічний словник Законодавча ініціатива – офіційне внесення законопроекту до законодавчого органу згідно із встановленою процедурою; перша стадія законодавчого процесу. Передбачає зобов’язання відповідного законодавчого органу розглянути цей законопроект на своєму засіданні. Визначення органів і осіб, які мають право З. і., як правило, здійснюється актом найвищої юридичної сили – конституцією. Коло суб’єктів права З. і. пов’язане з […]...
25. Безпартійний уряд Політологічний словник Безпартійний уряд – загальна назва урядів, утворених на непартійній основі. Б. у. формується у таких випадках: 1) коли в країні взагалі відсутні політичні партії або вони заборонені і перебувають на нелегальному становищі; 2) коли представлені у парламенті політичні партії не можуть досягти домовленості щодо створення постійно діючої парламентської більшості і формування на її […]...
26. Демарш Політологічний словник Демарш (від фр. demarche) – дипломатична акція, яка застосовується урядом, зовнішньополітичним відомством або дипломатичним представником перед чи щодо уряду іншої держави. Д. може бути різним за формою: нота, меморандум, заява тощо, а також за змістом – від простого зондажу чи прохання до рішучого протесту. Водночас Д. повинен здійснюватися з дотриманням загальноприйнятих норм міжнародного […]...
27. Асамблея Політологічний словник Асамблея (фр. assemblee – зібрання) – 1) назва ряду керівних органів міжнародних організацій (наприклад, Генеральна А. ООН); 1) у деяких країнах – складова частина найменування парламенту або однієї з його палат (наприклад, Народна А. в Анголі). М. Головатий...
28. Республіка президентська Політологічний словник Республіка президентська – форма правління державою, що базується на пріоритеті виконавчої влади в особі президента країни. В цьому разі передбачається пряме обрання громадянами глави виконавчої влади (президента) в ході всенародних виборів. Відповідно до конституції йому і належить верховна влада у державі. Президент у Р. п., як правило, поєднує в одній особі повноваження глави […]...
29. Октроїрувана конституція Політологічний словник Октроїрувана конституція (від фр. octroyer – дарувати) – конституція, створена без участі установчих зборів, парламенту чи іншого колегіального представницького органу країни, натомість “дарована” народу монархом або надана метрополією своїй колонії. М. Головатий...
30. Де-юре Політологічний словник Де-юре (лат., англ. de jure) – юридично, згідно з правом. У міжнародному праві форма повного, остаточного і офіційного визнання держави чи уряду. М. Головатий...
31. Імперативний мандат Політологічний словник Імперативний мандат (від лат. imperativus – владний, наказовий) – 1) у юридичних термінах – це договір, згідно з яким одна сторона (уповноважений) зобов’язується виконати одну або кілька дій в інтересах іншої сторони (довірителя), форма взаємовідносин обраних депутатів представницького органу державної влади, керівного виборчого органу політичної партії, обраних посадових осіб і тих, хто брав […]...
32. Для чого існують парламенти? Які основні ознаки й особливості парламентської влади? 55 Для чого існують парламенти? Які основні ознаки й особливості парламентської Влади? Головний принцип парламентської системи полягає в тому, що уряд формується не главою держави – президентом, а лідерами партій парламентської більшості. Таким чином, уряд відповідальний перед парламентом, а парламент має право виражати йому довіру або недовіру. Якщо більшість депутатів голосують за вотум недовіри урядові, […]...
33. Де-факто Політологічний словник Де-факто (лат., англ. de facto) – фактично, насправді; на противагу де-юре. У міжнародному праві одна з форм визнання держави чи уряду, що означає офіційне, але не остаточне визнання. М. Головатий...
34. Змішана виборча система Політологічний словник Змішана виборча система – різновид виборчої системи, яка включає елементи мажоритарної та пропорційної виборчої систем. Потреба у 3. в. с. з’являється у країнах, де відбувається пошук і становлення виборчих систем, або там, де необхідно досягти компромісу між принципом представництва у парламенті різних політичних сил та стабільністю сформованого на коаліційній основі уряду. Іноді така […]...
35. Династія Політологічний словник Династія (грецьк. Dynasteia – панування) – в конституційному праві монархічних держав ряд послідовно правлячих монархів з одного й того самого роду, які змінюють один одного у встановленому порядку престолонаслідування. Шляхтун П. П. Парламентаризм: Словник-довідник. – К., 2003. М. Головатий...
36. Радикали англійські Політологічний словник Радикали англійські – широка публічна дискусія, рух, діяльність багатьох радикальних політичних об’єднань в Англії, в центрі уваги яких упродовж 1789-1815 рр. перебували доля, влаштування та особливості діяльності англійського уряду. М. Головатий...
37. Довибори Політологічний словник Довибори – вибори, які проводяться після чергових виборів і пов’язані з тим, що представницький орган сформований у неповному складі та є необхідність доповнити його кількістю депутатів, яких бракує, якщо це передбачено законом. Тоді проводяться вибори саме в тих округах, від яких немає депутатів. Такі вибори називаються довиборами, вони можуть відбутися за наявності мажоритарного […]...
38. Які відмітні риси президентської системи державної влади? 56 Які відмітні риси президентської системи державної влади? Президентська система передбачає поєднання повноважень глави держави і глави уряду в одній особі. Така система діє в США, багатьох країнах Латинської Америки, Азії та Африки. Однак у більшості європейських країн утвердилася парламентська система. Щодо інституту президентства в деяких країнах Азії й Африки, то там він найчастіше є […]...
39. Партія парламентська (партії парламентського типу) Політологічний словник Партія парламентська (партії парламентського типу) – партія, що зорієнтована на парламентську роботу, на функціонування в рамках парламентаризму (тобто самого парламенту, а також місцевих, комунальних, муніципальних, провінційних та інших представницьких органів); партія, що працює в парламенті або представлена фракцією в парламенті. З-поміж усіх функцій основною для П. п. є розробка стратегії виборчих кампаній, програм […]...
40. Голова уряду Політологічний словник Голова уряду (Head of Government) – вища посадова особа в уряді (прем’єр-міністр, голова ради міністрів, голова кабінету міністрів тощо), керівник вищого органу виконавчої влади у державі або її самоврядній частині. М. Головатий...