Ховельмо

Related posts:

1. Економетрика Економетрика (від грец. metron – міра) – наука, яка вивчає кількісні характеристики економічних явищ і процесів засобами математичного та статистичного аналізу. Термін Е. запроваджений норвезьким вченим Р. Фрішем. Економетрики вважають, що на підставі знань параметрів, внутрішніх та зовнішніх чинників можливо вирахувати, в який час та в яких розмірах відбудуться ті чи інші господарські явища та […]...
2. ГАРВАРДСЬКА ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК ГАРВАРДСЬКА ШКОЛА – один із напрямів інституціоналізму, який виник після Першої світової війни у Гарвардському університеті (США). Засновник і лідер – У. Мітчелл. Вона вивчала природу економічного циклу і проблеми прогнозування господарської кон’юнктури із застосуванням методів статистичного і математичного аналізу (так званий гарвардський барометр). Дослідження школи лягли в основу розвитку економетрики […]...
3. МАТЕМАТИЧНА ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК МАТЕМАТИЧНА ШКОЛА – одна з основних течій маржиналізму. Сформувалася у 80-х роках XIX ст. у теоріях Л. Вальраса (Швейцарія), У. Джевонса і Ф. Еджуорта (Англія), В. Парето (Італія). Ці теорії поєднувало широке застосування математичних методів в обгрунтуванні теорій граничної корисності й загальної економічної рівноваги. Для обгрунтування ординалістської (порядкової) версії граничної корисності […]...
4. Мікроекономіка Мікроекономіка – розділ економічної теорії, який вивчає явища і процеси на рівні окремих суб’єктів господарювання – підприємств (фірм, компаній) і домашніх господарств, передусім виробників і споживачів, та економічні відносини (зв’язки) між ними. Конкретніше М. вивчає діяльність таких суб’єктів за умов ринкової економіки, механізм ухвалення оптимальних економічних рішень у всіх сферах суспільного відтворення, а також їх […]...
5. Фріш Фріш (Frisch) Рагнар (1873-1973) – норвезький економіст, економетрик, лауреат Нобелівської премії “за розвиток і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів” (разом з Я. Тінбергеном 1969). Народився в м. Осло, тут закінчив університет, з 1928 по 1965 – спочатку асистент професора, відтак – професор економіки ун-ту м. Осло; з 1931 водночас займав посаду директора Інституту […]...
6. Ідеологія економічна Ідеологія економічна (від ідея та гр. logos – слово, поняття, вчення) – система економічних ідей, понять і теорій, в яких адекватно відображаються економічні інтереси і світогляд соціальних верств, класів, націй і народу, дається оцінка сучасної, минулої чи майбутньої економічної системи. Водночас ідеологія, а отже, й I. e. характеризується як певна сукупність поглядів, понять, концепцій, відірваних […]...
7. Хаберлер Хаберлер (Haberler) Готфрід (1900-1974) – американський економіст, фахівець з економетричного аналізу. Досліджував теорію капіталістичного циклу й проблеми міжнародної торгівлі. Прихильник неокласичного напряму, X. уважав, що теорія міжнародної торгівлі, подібно до загальної економічної теорії, в основному спирається на припущення про максимізацію корисності й доходів і стабільність рівноваги. Виходячи з цього, він дійшов висновку про те, що […]...
8. Тінберген Тінберген (Tinbergen) Ян (1903-1994) – видатний нідерландський економіст, один із засновників економетрики, відомий спеціаліст теорії динаміки, теорії економічних циклів і світової економіки. Нобелівську премію з економіки отримав “за розвиток і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів” 1969 (разом з Р. Фрішем), Народився в м. Гаага. У 1929 захистив докторську дисертацію з фізики і з […]...
9. Самуельсон (Samuelson) Пол Ентоні Самуельсон (Samuelson) Пол Ентоні (н. 1915) – видатний американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки “за наукову роботу, що стала внеском у розвиток статичної та динамічної економічної теорії і в підвищення загального рівня аналізу в економічній науці” (1970). Навчався у Гайдпаркській вищій школі в Чикаго, Чиказькому та Гарвардському університетах. З 1940 викладав у Масачусетському технологічному […]...
10. Тюнен Тюнен (Ергтут) Йоганн Генріх (1783-1850) – німецький економіст; досліджував економіку сільського господарства, теорію ренти. Обгрунтував один з варіантів теорії продуктивності, припустив існування ізольованої господарської області у вигляді кола із грунтом однакової родючості й з містом (єдиним джерелом попиту на сільськогосподарські продукти) у центрі. Досліджуючи цю модель, дійшов висновку, що оптимальним буде розміщення різних галузей сільського […]...
11. Економічна соціологія Економічна соціологія – наука, яка виникла на стику економічної теорії та соціології і вивчає соціологічні закони, властиві суспільно-економічним формаціям, механізм їх дії та форми вияву у діяльності соціальних верств і груп. Е. с. вивчає, зокрема, закон визначальної ролі базису щодо надбудови. Між економічною і соціальною системами існують щільні зв’язки, які й досліджує Е. с. Це […]...
12. Аналіз Аналіз – загальнонауковий елемент діалектичного методу дослідження економічних явищ і процесів, економічних систем, сутність якого – в розчленуванні об’єкта, предмета або економічних відносин між ними та людьми на складові частини, елементи (ознаки, властивості, риси, стадії, ступені тощо) та їх відокремленому вивченні, а відтак з’ясуванні зв’язків між ними (структури). Основними формами А. є: 1) дослідження відносно […]...
13. Бюкенен Бюкенен (Buchanan) Джеймс (н. 1919) – американський економіст, лауреат Нобелівської премії 1986 “за дослідження договірних і конституційних основ теорії прийняття економічних і політичних рішень”. Значний вплив на формування поглядів та інтересів Б. мав шведський економіст К. Віксель, який розглядав політику як взаємовигідний обмін між громадянами і суспільними структурами. Розвиваючи його ідеї, Б. разом із Г. […]...
14. Гіпотеза Гіпотеза (гр. hipothesis – основа, припущення) – науково обгрунтоване припущення, що висувається для нового пояснення економічних явищ і процесів (їх сутності, тенденцій розвитку тощо) та їх передбачення. Першим етапом обгрунтування Г. є припущення, необхідне для з’ясування економічної сутності нових явищ через нестачу фактів для цього або їх відсутність. Потрібний час, а отже, нові факти, ідеї, […]...
15. Прогнозування економічне Прогнозування економічне (від грец. prognosis – передбачення) – спосіб наукового передбачення основних напрямків розвитку економічної системи або її окремих елементів. Найважливіші функції П. е.: з’ясування основних шляхів і перспектив еволюції економічної системи, можливих структурних змін у ній, пріоритетних напрямків соціально-економічного прогресу; виявлення і обгрунтування альтернативних шляхів розвитку системи та показників її еволюції; оцінка можливих соціально-економічних […]...
16. Які вам відомі сучасні теоретичні концепції перехідної економіки? Історія економічних вчень ЕКОНОМІЧНА ДУМКА УКРАЇНИ (ХІХ-ХХ ст.) Які вам відомі сучасні теоретичні концепції перехідної економіки? В умовах перехідної економіки значення теоретичних обгрунтувань економічної політики надзвичайно зросло. Однак закінченої теорії, цілісного уявлення про проблеми і закономірності соціально-економічних перетворень поки що не вироблено. Перехід до нового технологічного способу виробництва, становлення постіндустріальної цивілізації припускають вирішення комплексу таких […]...
17. Під впливом яких факторів трансформуються погляди і концепції економістів? Історія економічних вчень ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ І МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ ЕКОНОМІЧНИХ УЧЕНЬ Під впливом яких факторів трансформуються погляди і концепції економістів? Відповідаючи на це і подібні запитання, важливо уникнути двох крайнощів. З одного боку, не можна визнати справедливим проведення прямого і безпосереднього зв’язку між зміною соціально-економічних умов і відображенням цих умов і відповідних інтересів в економічних теоріях […]...
18. Товарознавство Товарознавство – наука, яка вивчає споживну вартість товарів (а отже, їхню корисність), міру такої вартості, тобто якість товарів, а також потребу окремих людей, трудових колективів, суспільства в товарах і рівень задоволення їхніх потреб. Тому основним завданням, яке випливає з такого визначення предмета Т., є дослідження якості товарів, обгрунтування методології вимірювання корисних властивостей, споживної вартості, вироблення […]...
19. Нормативні методи економічного аналізу Нормативні методи економічного аналізу – методи пізнання та аналізу в економічній теорії, які грунтуються на оцінці явищ і процесів на мікро – і ма – крорівнях з погляду справедливості і несправедливості, а отже, значною мірою на урахуванні інтересів найманих працівників. Такі методи використовують через те, що будь-який економічний процес або явище детермінується не лише економічними, […]...
20. Що таке основний і оборотний капітал за К. Марксом? Історія економічних вчень ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МАРКСИСТСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Що таке основний і оборотний капітал за К. Марксом? Основний і оборотний капітал Маркс розглядає в другому томі “Капіталу”, коли йдеться про кругообіг капіталу та його оборот. Відмінність між основним і оборотним капіталом Маркс вбачає в тому, що перший переносить свою вартість на продукт по частинах, […]...
21. Метод економічного експерименту Метод економічного експерименту – комплексне дослідження певної сукупності економічних явищ та процесів і оснований на ньому науковий дослід – моделювання в штучних або природних умовах, що передбачає активне втручання в перебіг подій і спостереження за їх результатами. Мета економічного експерименту – перевірка гіпотез, концепцій, програм, вироблення та надання практичних рекомендацій у сфері управління економічною системою, […]...
22. Грошові теорії Грошові теорії – сукупність теорій, концепцій, ідей, трактувань різних напрямів світової економічної думки на роль і місце грошей в економіці та їх методологічні засади. Розрізняють: 1) класичні, неокласичні та сучасні монетаристські Г. т.; 2) кейнсіанські, неокейнсіанські та посткейнсіанські Г. т. Однією з найдавніших економічних теорій (XVI-XVII ст.) була кількісна теорія (див. Концепції виникнення сутності грошей). […]...
23. Завдання і функції курсу Історія економічних вчень ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ І МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ ЕКОНОМІЧНИХ УЧЕНЬ 1.2. Завдання і функції курсу Вивчаючи історію економічних учень, ми повинні мати на увазі спадкоємність економічних ідей, течій і шкіл та їх відмінності, детермінізм повноти і глибини висновків з історичних фактів і обставин. Для чого ми вивчаємо історію економічних учень, що є завданням курсу? Оволодіння […]...
24. Методологія науки Методологія науки – система принципів і способів дослідження сутності і структури наукового знання і наукової діяльності, закономірностей їх розвитку та обгрунтування на різних етапах існування людства. Найважливішими аспектами сучасної М. н. є дослідження різних теорій та виконуваних ними функцій, сутності наукових законів, методів дослідження, ролі ідеології в таких дослідженнях, способів перевірки теорій, концепцій і гіпотез […]...
25. Кількісні методи в економіці Кількісні методи в економіці – сукупність методів обробки статистичних даних для теоретичного аналізу законів розвитку економічної системи і регулювання макро – та мікроекономічних процесів. Основними К. м. в е. є: 1) облік виробництва, обміну, розподілу і споживання продукції та витрат ресурсів у натуральному і грошовому вираженнях; 2) статистичні; 3) моделювання економічних процесів. К. м. в […]...
26. У чому сутність методології раннього інституціоналізму? Історія економічних вчень ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ У чому сутність методології раннього інституціоналізму? Методологія інституціоналістів передбачала: – широке використання описово-статистичного методу; – застосування історико-генетичного методу; – вихідними та основоположними категоріями інституту вони вважали сукупність правових норм, звичаїв, традицій. Інституціоналізм, таким чином, є якісно новим напрямом економічної думки. Він увібрав у себе кращі теоретико-методологічні дослідження кон’юнктури ринку попередніх шкіл […]...
27. Роббінс (Robbins) Лайонел Роббінс (Robbins) Лайонел (1898-1984) – англійський економіст; уважав, що предметом економічної науки є дослідження відносин розподілу, заснованих на принципах теорії граничної корисності. Основні праці; “Есе про природу й значення економічної науки” (1932), “Теорія економічного розвитку в історії економічної думки” (1968). В “Есе про природу й значення економічної науки” Р. розглядав економічну теорію як систему логічних […]...
28. Експеримент Експеримент (лат. experimentum – проба, досвід) – вивчення, дослідження економічних явищ процесів, економічної системи та її елементів через їх відтворення в штучно створених або природних (звичайних) умовах. Е. відіграє значну роль під час економічних реформ і вимагає ретельної підготовки, обгрунтування, всебічних розрахунків результатів. Здійснюється на мікро – і макроекономічному рівнях. У першому випадку в межах […]...
29. Принципи управління Принципи управління – цілеспрямоване використання у практиці управління об’єктивних законів світу, які втілюються в основних правилах, нормах такого управління. Такими П. у. є: єдність політичного та економічного підходів у практиці господарської діяльності; гнучкість економічної політики залежно від внутрішніх і зовнішніх умов; залучення найманих працівників до активного управління на різних рівнях; диференційований підхід до різних об’єктів […]...
30. Як Ж. Б. Сей трактував політичну економію як науку? Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ Як Ж. Б. Сей трактував політичну економію як науку? Пояснюючи погляди А. Сміта на предмет і метод політичної економії, Ж. Б. Сей у чіткій формі виклав своє бачення їх. Він докоряв А. Сміту за те, що той зробив значну поступку […]...
31. Економіка міжнародна Економіка міжнародна – наука, яка вивчає економічні відносини між країнами в межах світового господарства, закони і закономірності розвитку основних форм міжнародних економічних відносин, пов’язаних з рухом факторів виробництва, процесами інтернаціоналізації продуктивних сил та особливостей формування й розвитку міжнародного господарського механізму, результатом якого є проведення міжнародної економічної політики держав. Оскільки складовим елементом економічних відносин є організаційно-економічні […]...
32. ШВЕДСЬКА (СТОКГОЛЬМСЬКА) ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК ШВЕДСЬКА (СТОКГОЛЬМСЬКА) ШКОЛА – самобутня течія економічної думки, що виникла у 30-х роках XX ст. серед професорів Стокгольмського університету. Займалася проблемами антикризового регулювання, економічного зростання й економічної рівноваги. Теоретичною основою школи стали погляди шведських представників математичної школи в економічній теорії Г. Касселя і К. Вікселя. Учені школи паралельно з Дж. М. […]...
33. Кейнс Кейнс (Keynes) Джон Мейнард (1883 – 1946) – всесвітньо відомий англійський економіст, засновник одного з сучасних напрямів економічної теорії – кейнсіанства; державний діяч. В 1930 побачив світ його двотомний “Трактат про гроші”, в 1936 – основна його праця – “Загальна теорія зайнятості, процента і грошей”. У липні 1940 призначений радником британського казначейства, 1942 – одним […]...
34. Принципи Принципи (лат. principium – основа, початок) -1) основні, вихідні положення теорії, основні правила діяльності; 2) встановлені, загальноприйняті, поширені правила господарських дій і властивостей економічних процесів. У теоретико-методологічному контексті П. – вихідні положення та основа будь-якої наукової системи, що конкретизуються у певній сукупності економічних законів і категорій. Так, принцип розвитку об’єднує такі закони діалектики, як кількісно-якісних […]...
35. Поясніть зміст ідеї “неокласичного синтезу”, висунутої П. Самуельсоном Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТЕОРІЇ XX ст. Поясніть зміст ідеї “неокласичного синтезу”, висунутої П. Самуельсоном Ідею “неокласичного синтезу” висунув американський економіст Пол Самуельсон (нар. 1915 р.). Її зміст полягає в тому, щоб подолати розрив між теоріями, погодити досягнення сучасної науки і все позитивне, що міститься в працях попередників. На думку Самуельсона, провідною тенденцією в […]...
36. Економічна незалежність Економічна незалежність – власність народу на національне багатство, незалежність держави у формуванні й розвитку власної економічної системи та здійсненні зовнішньоекономічної діяльності в інтересах народу. Відповідно до структури економічної системи основними напрямами досягнення Е. н. є незалежність у формуванні й розвитку: 1) продуктивних сил; 2) техніко – економічних відносин; 3) організаційно-економічних відносин; 4) економічної власності: 5) […]...
37. Суспільна організація праці Суспільна організація праці – сукупність найважливіших методів упорядкування трудової діяльності людей у суспільстві та економічні відносини з приводу такої діяльності для досягнення загальної мети, внаслідок чого виникає цілісна система організації праці сукупного працівника. До таких методів належать форми і засоби залучення людей до праці (наявність економічного чи позаекономічного примусу до трудової діяльності), спосіб поєднання (техніко-економічного […]...
38. Теорії та концепції порівняльних економічних систем Теорії та концепції порівняльних економічних систем – сукупність концепцій про спільні ознаки та відмінності різних економічних систем, або “економічна компаративістика” і певна сукупність методологічних засад їх дослідження. Одні вчені методологію такого аналізу називають теоретико-методологічними засадами основних напрямів сучасної економічної теорії, інші твердять про доцільність створення спеціальної методології дослідження таких систем. Вихідною економічною категорією Т. та […]...
39. Структура економічна Структура економічна – спосіб взаємозв’язку між метасистемами, підсистемами, елементами і компонентами економічної системи, внутрішня її організація. З гносеологічного погляду структура розкриває внутрішньо необхідні сталі й суттєві взаємозв’язки між окремими економічними категоріями (а отже, відповідає статусу економічного закону), сукупність яких виражає внутрішню сутність економічної системи. Окремий економічний закон розкриває внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між […]...
40. Які класи суспільства визначає К. Маркс? Історія економічних вчень ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МАРКСИСТСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Які класи суспільства визначає К. Маркс? Карл Маркс використав теоретичні положення А. Сміта і Д. Рікардо про класову структуру капіталістичного суспільства для обгрунтування власної теорії класів. Якщо А. Сміт і Д. Рікардо виділяли три суспільних класи – земельні власники, капіталісти і робітники, – між якими розподілялись […]...