Як аналізує Дж. С. Мілль процес виробництва?

Related posts:

1. Який внесок зробив Дж. С. Мілль у теорію міжнародної торгівлі? Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ Який внесок зробив Дж. С. Мілль у теорію міжнародної торгівлі? Дж. С. Мілль не тільки розвинув оригінальну теорію А. Сміта та Д. Рікардо, а й пішов далі (ця проблема розглядалася ним і раніше – у “Нарисах про деякі невирішені питання […]...
2. Як Дж. С. Мілль розглядав проблему ролі держави в суспільному прогресі? Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ Як Дж. С. Мілль розглядав проблему ролі держави в суспільному прогресі? Розглядаючи проблеми впливу держави на прогрес суспільства, Мілль виділяє обов’язкові та необов’язкові її функції, зробивши багато винятків із принципу невтручання держави в економіку. Основним економічним важелем впливу держави на […]...
3. Як Дж. С. Мілль визначає “природну” заробітну плату? Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ Як Дж. С. Мілль визначає “природну” заробітну плату? Природна, або необхідна, заробітна плата, за Міллем, визначається вартістю життя робітника. Ринкова заробітна плата та “сукупні фонди” орієнтуються на цей рівень. Дж. С. Мілль поділяє погляди Т. Мальтуса на проблему народонаселення і […]...
4. Дж. С. Мілль збирався написати оновлений варіант “Багатства народів”. Якою мірою вдалося йому здійснити цей задум? Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ Дж. С. Мілль збирався написати оновлений варіант “Багатства народів”. Якою мірою вдалося йому здійснити цей задум? Джона Стюарта Мілля (1806-1873), одного з близьких друзів Д. Рікардо, нерідко називають синтезатором ідей класичної школи. У праці “Принципи політичної економії” він прагнув об’єднати, […]...
5. Дайте характеристику концепції розподілу доходів Ж. Б. Сея. Теорія “трьох факторів” виробництва Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ Дайте характеристику концепції розподілу доходів Ж. Б. Сея. Теорія “трьох факторів” виробництва. Помітне місце в дослідженнях Сея зайняла концепція розподілу, яку він побудував на грунті теорії витрат виробництва і яка нині широко відома під назвою теорії “трьох факторів” виробництва. Спрощена […]...
6. Процес виробництва хімічних волокон Матеріалознавство швейного виробництва ХІМІЧНІ ВОЛОКНА Процес виробництва хімічних волокон Хімічні волокна виготовляються промисловим методом на комбінатах хімічних волокон за допомогою спеціального обладнання, яке називають умовно прядильними машинами. Вихідною сировиною для виготовлення хімічних волокон є природні або синтезовані високомолекулярні сполуки – полімери. Сучасні способи виробництва хімічних волокон базуються на протискуванні підготовленої вихідної маси полімеру крізь наконечник […]...
7. У чому полягає сутність основних ідей соціальних реформ Дж. С. Мілля? Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ У чому полягає сутність основних ідей соціальних реформ Дж. С. Мілля? Мілль на відміну від інших представників класичної школи не вважав сучасний йому капіталізм доцільним та ідеальним ладом, тому запропонував широку програму соціальних реформ, у якій намагався, за його словами, […]...
8. Мілль (МІН) Джон Мілль (МІН) Джон (1806-1873) – англійський економіст і філософ, представник післякласичної школи політичної економії. Син англійського економіста Джеймса Мілля, під керівництвом якого здобув грунтовну освіту. У 1865-1868 був членом палати общин англійського парламенту, виступав за провадження реформ в інтересах широких верств населення, за розширення селянського землекористування, довготермінової оренди, за рівноправність чоловіків і жінок. У своїй […]...
9. Доменний процес виробництва чавуну РОЗДІЛ 4 ПРОМИСЛОВЕ ВИРОБНИЦТВО НАЙВАЖЛИВІШИХ НЕОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН § 75. Доменний процес виробництва чавуну Усвідомлення змісту цього параграфа дає змогу: Знати будову домни, хімізм виробництва чавуну і шлаку; записувати рівняння реакцій, що ілюструють утворення чавуну і шлаку; Характеризувати технологічну схему добування чавуну; Пояснювати роботу домни і кауперів. Чавун добувають способом відновлювальної виплавки у доменних печах (мал. […]...
10. Основна суперечність товарного виробництва Основна суперечність товарного виробництва – розвиток двоїстої природи праці індивідуальної і колективної, фізичної та розумової, конкретної та абстрактної, сконцентрованих у формі антагонізму між приватною і суспільною працею. Так, конкретна праця є безпосередньо приватною працею (працею, витраченою приватним власником на приватному підприємстві, особистою справою товаровиробника). За суспільного поділу праці товаровиробники виготовляють продукти для інших осіб, що […]...
11. Якого значення у Дж. С. Мілля набуває роль капіталу для суспільного відтворення? Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ Якого значення у Дж. С. Мілля набуває роль капіталу для суспільного відтворення? Окрім праці та природних ресурсів, третім фактором виробництва Мілль вважає капітал, який називає раніше нагромадженим матеріалізованим продуктом праці. Капітал, за Міллем, авансується на придбання засобів виробництва та робочої […]...
12. Як Е. Чемберлін аналізує три напрямки монополістичної конкуренції? Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТЕОРІЇ XX ст. Як Е. Чемберлін аналізує три напрямки монополістичної конкуренції? Чемберлін аналізує три напрямки монополістичної конкуренції: ціновий (маніпулювання цінами), неціновий (внесення якісних змін до продукту) і рекламний. Цінова конкуренція. Пропонуючи диференційований товар, кожен продавець товару чи послуг формує власне коло покупців – мікроринок, на якому він виступає як монополіст, […]...
13. Економічне вчення Дж. С. Мілля Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ 4.3. Економічне вчення Дж. С. Мілля Джон Стюарт Мілль (1806-1873) – англійський економіст, філософ. Його батько був економістом – послідовником, коментатором і близьким другом Д. Рікардо, погляди якого відбилися на подальшій творчості Дж. С. Мілля. З 1823 по 1858 р. […]...
14. З ім’ям Д. Рікардо пов’язують створення теорії ренти. Як обгрунтовує він процес утворення ренти? – визначити закони, що управляють розподілом продукту між основними класами. Як вирішував Рікардо це завдання? Історія економічних вчень КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ З ім’ям Д. Рікардо пов’язують створення теорії ренти. Як обгрунтовує він процес утворення ренти? Рікардо показав несправедливість тверджень фізіократів, начебто рента (чистий продукт) є даром природи. Він звернув увагу й на неточність у трактуванні А. Сміта, який припускав, що частина доходу, отриманого в землеробстві, зобов’язана походженням силам природи. […]...
15. Первіснообщинний спосіб виробництва Первіснообщинний спосіб виробництва – перший в історії людства суспільний спосіб виробництва, для якого характерна спільна (общинна) власність на засоби виробництва, колективний характер виробництва і розподіл виробленого продукту. Охоплює період з моменту появи людини до виникнення класового суспільства і держави. В умовах П. с. в. відсутній додатковий продукт, праця була обов’язковою, споживання регулювалось общиною. З переходом […]...
16. КУЛЬТУРА ПРАЦІ І ВИРОБНИЦТВА Культурологічний словник КУЛЬТУРА ПРАЦІ І ВИРОБНИЦТВА – форма культури, що являє собою нагромаджений досвід людства у матеріальному виробництві, в окремих його сферах. Культура праці і виробництва включає в себе як основні соціально-економічну і техніко-технологічну підсистеми, в яких людина виступає суб’єктом праці і виробництва, тобто реалізує у своїй діяльності об’єктивні, що склалися історично, досвід і знання […]...
17. Технологічні способи виробництва РОЗДІЛ І Вступ до економічної теорії Тема 1.2. Зміст основних економічних процесів та явищ 2. Технологічні способи виробництва Спосіб поєднання праці та засобів виробництва використовують як критерій при визначенні технологічних етапів розвитку виробництва, які дістали назву технологічних способів виробництва. За цим критерієм розрізняють такі технологічні способи виробництва: реміснича (інструментальна) технологія, машинне та сучасне автоматизоване виробництво. […]...
18. Фактори виробництва Фактори виробництва – будь-які елементи процесу виробництва, які впливають на нього, визначають його результати та ефективність; у вузькому розумінні Ф. в. – це продуктивні сили суспільства. У першому випадку до Ф. в. відносять технічний прогрес, розвиток науки, освіти і кваліфікації працівників, соціальний, етичний, гуманітарний, екологічний, духовний фактори та ін. У другому – засоби і предмети […]...
19. Яка сутність теорії вартості Дж. С. Мілля? Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ Яка сутність теорії вартості Дж. С. Мілля? Теорію вартості Мілль викладає в третій книзі “Обмін”, де аналізує цю проблему поряд із категоріями ціни, грошей, кредиту, регулюванням валют та ін. На його думку, тему вартості вичерпано, вона вже не має важливого […]...
20. Час виробництва Час виробництва – тривалість перебування капіталу у сфері виробництва. Ч. в. охоплює період від моменту надходження на підприємство засобів виробництва до моменту створення певного виробу та його транспортування на склад. Ч. в. складається з: 1) робочого періоду – часу, протягом якого здійснюється процес праці (цей період є найважливішим); 2) часу перерв у роботі (обідня перерва, […]...
21. Буагільбер (Boisguillebert) П’єр (справжнє прізвище Лап’єзан) (1646 – 1714) Буагільбер (Boisguillebert) П’єр (справжнє прізвище Лап’єзан) (1646 – 1714) – французький економіст, засновник класичної школи економіки. Справедливо доводив, що багатство нації не в грошах, а в продуктах, насамперед сільськогосподарських. Сільське господарство вважав першоосновою економіки. Б. започаткував теорію трудової вартості, виділив “справедливу”, або “істинну”, вартість і стверджував, що вона повинна покрити виробникові витрати виробництва і забезпечити […]...
22. Закон усуспільнення виробництва і праці Закон усуспільнення виробництва і праці – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між ускладненням продуктивних сил, передусім засобів праці, та прогресом суспільного характеру виробництва, які втілюються у розвитку техніко-економічних відносин, насамперед у поглибленні суспільного поділу праці. Вихідним пунктом в ускладненні продуктивних сил є поява нових засобів праці. Так, переважання ручних засобів праці передбачає їх використання […]...
23. Інтенсифікація виробництва Інтенсифікація виробництва (від фр. intensification – напруженість, посилення і лат. facic – роблю) – процес суспільного виробництва, що базується на застосуванні більш ефективних засобів, предметів праці, більш кваліфікованої робочої сили, передових форм і методів організації праці, зростаючої інформованості тощо у відповідності з найновішими досягненнями науково-технічного прогресу. І. в. суттєво відрізняється від екстенсивного розвитку суспільного виробництва, […]...
24. Міжнародна мобільність факторів виробництва Міжнародна мобільність факторів виробництва – здатність окремих факторів виробництва до переміщення з одного регіону світового господарства або країни в інший. До мобільних факторів виробництва належать окремі засоби виробництва (крім землі), робоча сила, наука, інформація, підприємницькі здібності, у процесі переміщення яких відбуваються кількісно-якісні зміни як речового змісту, так і суспільної форми (див. Міграція робочої сили міжнародна). […]...
25. Засоби виробництва Засоби виробництва – сукупність предметів праці та засобів праці, які використовуються людьми в процесі виробництва матеріальних благ і послуг (див. Виробництво). Розрізняють активні та пасивні З. в. В економічній теорії однозначної оцінки З. в. не існує. Марксистська політекономія вивчає З. в. щодо суспільно-економічної форми їх присвоєння у поєднанні з їх ефективним використанням, а також відповідного […]...
26. Яка основна праця Дж. С. Мілля та її складові? Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ Яка основна праця Дж. С. Мілля та її складові? Праця Мілля “Принципи політичної економії” складається з п’яти книг: “Виробництво”, “Розподіл”, “Обмін”, “Вплив суспільного прогресу на виробництво та розподіл”, “Вплив уряду”. Аналіз суспільно-економічних процесів підпорядковано принципам, сформульованим Міллем у його “Нарисах […]...
27. Виробничий процес, його різновиди і структура ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА РОЗДІЛ III ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТЕМА 19 ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА Ключові терміни і поняття – Виробництво – Типи виробництва – Виробничий процес – Форми організації виробництва – Стадії виробництва – Ритм потоку – Організація виробництва – Організація робочого місця – Організація виробничого процесу – Потокове виробництво – Принципи організації виробничого – Такт потокової лінії […]...
28. Вартість виробництва Вартість виробництва – вартість, яка формується на основі виробничих відносин у процесі безпосереднього виробництва і виступає як втілена у продукті абстрактна праця. В. в. є найбільш абстрактною формою вартості товару, що виражає саму суть цієї категорії. Величина В. в. визначається кількістю затраченої праці. Затрата праці, як і витрати будь-якої іншої енергії, повинні вимірюватись в енергетичних […]...
29. Технологічний спосіб виробництва Технологічний спосіб виробництва – спосіб виробництва, який базується на техніко – економічному поєднанні речових і особистісних факторів виробництва і складається із системи продуктивних сил і техніко – економічних відносин. На відміну від Т. е. в. суспільний спосіб виробництва грунтується на соціально-економічному поєднанні особистісних і речових факторів виробництва і складається з системи продуктивних сил і системи […]...
30. Структура витрат виробництва Структура витрат виробництва – кількісно-якісне співвідношення основних елементів витрат виробництва у процесі розвитку економічної системи. С. в. в. залежить від рівня розвитку технологічного способу виробництва, організаційно-економічних відносин і відносин економічної власності, а також господарського механізму. Найголовнішим у С. в. в. є кількісно-якісне співвідношення між вартістю спожитих засобів виробництва (або уречевленою працею) і вартістю необхідного продукту, […]...
31. Закон зростання віддачі факторів виробництва Закон зростання віддачі факторів виробництва – сформульований А. Маршаллом закон, згідно з яким із зростанням обсягу виробництва в конкурентних умовах граничні витрати зменшуються разом із цінами пропозиції, “збільшення обсягів витрат праці і капіталу зазвичай веде до вдосконалення організації виробництва, що підвищує ефективність використання праці і капіталу”. Цей закон, або закон зростання продуктивності, сформульований ним щодо […]...
32. Міжнародна кооперація праці і виробництва Міжнародна кооперація праці і виробництва – форма розподілу праці, при якій праця робітників різних країн взаємодіє в одному або в різних, але пов’язаних між собою процесах виробництва. При цьому обов’язки учасників (кооперантів) розмежовані, але вони мають єдину ціль – випуск узгодженої продукції. Крім того, кооперація передбачає обмін між кооперантами виготовленою ними частковою продукцією, тобто взаємодію […]...
33. КУЛЬТУРА ВИРОБНИЦТВА Культурологічний словник КУЛЬТУРА ВИРОБНИЦТВА – комплексний показник, що відображає ступінь відповідності технології та організації виробництва ергономічним (див. Ергономіка), фізіологічним, естетичним, економічним, соціальним вимогам і відбиває рівень задоволеності працівника процесом праці, її змістом і характером....
34. Спосіб виробництва Спосіб виробництва – спосіб поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва, єдність і взаємодія суперечливих сторін у межах технологічного, суспільного та економічного С. в. Розрізняють техніко-економічне, соціально-економічне та економічне поєднання. Техніко-економічне поєднання зводиться до безпосереднього використання працівником певних засобів і предметів праці незалежно від того, кому вони належать. У цьому випадку поняття “С. в.” трактується як […]...
35. Які принципи класичної політекономії розвиваються у працях І. Вернадського? Історія економічних вчень ЕКОНОМІЧНА ДУМКА УКРАЇНИ (ХІХ-ХХ ст.) Які принципи класичної політекономії розвиваються у працях І. Вернадського? Прихильником принципів класичної політичної економії був також професор Київського університету Іван Вернадський (1821 -1884). У своїх наукових працях Вернадський проповідував доктрину економічного лібералізму на основі відомого принципу laissez faire, тобто вільної конкуренції і вільного підприємництва. Він вважав, що […]...
36. Додаткова праця Додаткова праця – праця трудівника, в ході якої створюється додатковий продукт; праця понад ту, що необхідна для відтворення життєвих засобів робітника, потрібних для існування як його самого, так і членів його сім’ї. Праця людини поділяється на необхідну і додаткову. На першому етапі розвитку людства вся праця складала необхідну, коли людина була спроможна забезпечити лише своє […]...
37. Витрати виробництва Витрати виробництва (издержки производства) – витрати живої та уречевленої праці на виробництво продукції. Розрізняють такі види В. в.: постійні – ті, які не залежать від обсягів виробництва (на утримання будівель, на обслуговування); змінні – безпосередньо пов’язані з обсягами виробництва; повні – сума постійних і змінних витрат; прямі – витрати, пов’язані з виробництвом певної продукції; середні […]...
38. Відтворення технологічного способу виробництва Відтворення технологічного способу виробництва – постійно повторюваний процес функціонування й розвитку продуктивних сил і техніко – економічних відносин у їх органічній єдності та взаємодії відповідно до законів технологічного способу виробництва. Кожна зі сторін технологічного способу виробництва є складною системою з багатьма елементами і зв’язками між ними (див. Техніко – економічні відносини). У процесі відтворення продуктивних […]...
39. Організаційні форми виробництва РОЗДІЛ І Вступ до економічної теорії Тема 1.2. Зміст основних економічних процесів та явищ 3. Організаційні форми виробництва Зміст виробництва розкривається також у його організаційних формах, до яких належать: поділ праці, обмін діяльністю, управління (див. схему 1.2.4). Схема 1.2.4 Організаційні форми виробництва Пояснення до схеми Для організації будь-якого виробництва необхідно певним чином розподілити працю людей […]...
40. Продукт та ефективність виробництва РОЗДІЛ І Вступ до економічної теорії Тема 1.2. Зміст основних економічних процесів та явищ 6. Продукт та ефективність виробництва Продукт, який є результатом виробництва, можна класифікувати за видами (сферами) економічної діяльності та за призначенням. За видами економічної діяльності розрізняють продукцію: – добувної промисловості; – обробної промисловості; – будівництва; – оптової й роздрібної торгівлі; – транспорту […]...