Як Р. Коуз пропонує вирішувати проблему “зовнішніх ефектів”?

Історія економічних вчень

ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ

Як Р. Коуз пропонує вирішувати проблему “зовнішніх ефектів”?

На відміну від А. Пігу Р. Коуз вважає, що держава не здатна ефективно вирішити проблему “зовнішніх ефектів”. Вона не може правильно оцінити розміри зовнішніх витрат (наприклад, у разі будівництва залізниці, забруднення зовнішнього середовища тощо), не може зіставити втрати і вигоди, погодити інтереси сторін. Участь держави у вирішенні подібних питань потребує чималих витрат, і тим самим, збільшує зовнішні витрати.

Зміст

висновку, якого дійшов Коуз, такий: наявність зовнішніх ефектів не може слугувати підставою для втручання держави. Всякий раз, коли виникають зовнішні ефекти, проблему можна вирішити шляхом угоди між зацікавленими сторонами. За угоди сторін зовнішні ефекти перетворюються у внутрішні і створюються передумови для досягнення бажаної ефективності.

“Пряме урядове регулювання не завжди дає кращі результати, ніж вирішення проблеми “волею ринку чи фірми”, – стверджує Коуз. Він вважає, що сторони можуть домовитися між собою і вирішити проблему “зовнішніх ефектів” без арбітражу ззовні.

Дійти

згоди вони зможуть за наявності двох умов.

По-перше, повинні бути чітко визначені права власності. Права власності – це права володіння і використання, керування і відчуження, забезпечення захисту і відповідальності. По-друге, вартість угоди, що укладається (договору), має бути порівняно невисокою. Якщо розміри негативних ефектів дуже значні (наприклад, при будівництві великого підприємства зі шкідливим виробництвом), то в цьому разі доцільна участь держави.

Висновок Коуза про те, що “пряме урядове регулювання не завжди дає кращі результати, ніж вирішення проблеми волею ринку або фірми”, в економічній літературі називають теоремою Коуза.

Підбиваючи короткий підсумок розгляду інституціональних концепцій, у тому числі теорій і поглядів Т. Веблена, У. Мітчелла, Дж. Б’юкенена, Дж. К. Гелбрейта, Р. Коуза, підкреслимо важливість всебічного врахування умов та механізмів саморозвитку і регулювання, а разом із тим – неправомірність механічного перенесення моделей економічної організації однієї країни на грунт іншої – з іншими традиціями, правовими і господарськими аспектами інституціональної структури.

Інституціональні умови і форми – органічна частина економіки, її “орієнтири”, “регулювальники”, “інспектори”. Наші закони й інструкції, банки і біржі, традиції й етика ще практично не “втряслися”, не склалися, не взаємодіють.

Якщо інституціональне середовище слабке, то нестійка й економіка, невпевнені банкіри і менеджери, не компенсуються зовнішні ефекти.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Як Р. Коуз пропонує вирішувати проблему “зовнішніх ефектів”?