Якими є моральні правила відносин між людиною і природою

ТЕМА II “БЕРЕЖІМО СВІТ – ДОВКОЛА І В СОБІ”

УРОК 10 Якими є моральні правила відносин між людиною і природою.

Тема. Якими є моральні правила відносин між людиною і природою.

Мета: навчити учнів висловлювати свої думки про людину як частину природи, наводити приклади ставлення людини до навколишнього середовища й оцінювати їх із позицій моралі; учити дітей ставитися до природи України як до національного багатства народу.

Обладнання: вислови, виписані на дошці; аудіозаписи: А. Вівальді “Літня гроза”, П. Чайковський “Жовтень”

із циклу “Пори року”; картини: М. Врубель “Пан”; О. Саврасов “Граки прилетіли”; А. Куїнджі “Ніч на Дніпрі”; І. Левітан “Золота осінь”; І. Шишкін “Сосни, освітлені сонцем”; виставка дитячих малюнків на тему “Мій улюблений куточок природи”; уривок твору М. Гоголя “Вечори на хуторі поблизу Диканьки” (“Чудовий Дніпро.”).

Епіграф: “Природа вимагає до себе благоговійного ставлення тому, що людина – частина (всього лише частина) Всесвіту” (А. Швейцер, німецько-французький мислитель, філософ, богослов, лікар, музикознавець та органіст).

Вислови: “Поведінка

людини в природі – це дзеркало її душі” (Д. Зеленський, учений, філософ).

Природа просить порятунку

Зеленим шепотом лісів,

Тривожним лебединим криком,

Змілілим плеском рік, морів.

Вона до нас із щемом в серці

Зболілі руки простяга,

Надіючись на кращу долю,

Про милосердя всіх блага.

(О. Іванова)

Ключові поняття: природа, жива природа, нежива природа; навколишнє середовище; бувати на природі; екологічне лихо; екологія.

Тип уроку: інтегрований.

Структура уроку

I. Вступна частина.

1. Вітання.

2. Мотивація навчальної діяльності.

3. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.

II. Основна частина.

1. Чи є людина частиною природи.

2. Як культурна людина повинна ставитися до природи.

3. Що означає берегти природу.

III. Заключна частина.

Висновки.

IV. Домашнє завдання.

Хід уроку

I. ВСТУПНА ЧАСТИНА.

1. Вітання.

Учитель. Здрастуйте, діти. Подивіться на оформлення нашої дошки. Які чудові малюнки ви на сьогодні підготували. Яка тема ваших малюнків? (“Мій улюблений куточок природи”.)

Деякі з вас підібрали або самі склали вірші про улюблений куточок природи, про красу природи, красу улюбленої України або рідного міста. Хто хоче прочитати вірші? (Відповіді дітей.)

2. Мотивація навчальної діяльності.

Звучить твір Вівальді “Літня гроза”.

Учитель. Подивіться на картину М. Пимоненка “Перед грозою” на сторінці 56 підручника. Що зображено на ній? Які почуття вона у вас викликає? Чи відповідає за настроєм музика Вівальді цій картині? Як ви думаєте, чому художники часто звертаються до зображення картин природи? (Відповіді дітей.)

3. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.

Ми починаємо працювати над темою, яка звучить так: “Бережімо світ – довкола і в собі”. А тема уроку сьогодні така: “Якими є моральні правила відносин між людиною і природою”. На уроці ми поговоримо про те, чи є людина частиною природи; як культурна людина повинна ставитися до природи; що означає берегти природу; про те, що природа України є нашим національним багатством.

II. ОСНОВНА ЧАСТИНА.

1. Чи є людина частиною природи.

На дошці репродукція картини І. Левітана “Золота осінь”. Звучить твір П. Чайковського “Осіння пісня” з циклу ” Пори року”.

Учитель. Людина з найдавніших часів замислювалася про своє місце у Всесвіті, вона сприймала красу природи й прагнула будувати свої відносини з нею за законами краси. Це знайшло відбиття у фольклорі, поезії, музиці.

У свідомості стародавньої людини існував єдиний образ людини і природи. Про це свідчать міфи народів Індії, Китаю, зооантропоморфні зображення богів у вигляді напівлюдини, напівтварини (наприклад бог Гор, богиня Сохмет у Давньому Єгипті; бог Пан, кентаври в культурі Стародавньої Греції). (Діти розглядають картину М. Врубеля “Пан”.)

Уже те, що бога зображали як напівлюдину, вказує на його древність. Спочатку Пан – бог лісу, охоронець пастухів і отар. Навіть в Аркадії і в Аргосі, де Пана шанували понад усе, його не зараховували до богів-олімпійців. А згодом Пан стає богом – покровителем усієї природи.

Учитель читає легенди, пов’язані з Паном.

М. Кун

Легенди й міфи Стародавньої Греції

(уривки)

Пана можна було часто побачити серед свити бога виноградарства Діоніса.

Розповідали, що коли Пан народився, його мати, німфа Дріопа, поглянувши на сина, із жахом утекла. Адже в малюка виявились козлячі ноги, роги і довга борода. Але батько його, Гермес, зрадів народженню сина, він узяв його на руки й відніс на Олімп. Усі боги раділи народженню Пана та сміялися, дивлячись на нього.

Пан не залишився жити на Олімпі й пішов у тінисті ліси, гори. Там він пасе отари, граючи на сопілці. Любить він брати участь у танцях німф. Якщо Пан не гнівається, він милостивий і добродушний. Береже отари овець. Але в гніві може наслати на людину або тварину страх, і та прожогом кидається бігти, не розбираючи дороги. Саме тому такий страх називають панічним або панікою.

***

Існує міф про те, як Пан покохав прекрасну німфу Сирінгу. Коли він хотів підійти до неї, німфа з жахом тікала. Спробував Пан наздогнати її – дорогу німфі перегородила річка. Простягла до річки Сирінга руки й почала благати бога річки врятувати її. Бог річки послухав благання німфи й перетворив її на очерет. Зрізав Пан кілька тростин і зробив із них солодкозвучну сопілку. Назвав Пан на пам’ять про німфу сопілку сирингою. З тих пір любить Пан грати в самоті лісів на сопілці.

Учитель. Часи середньовічного християнства характеризуються аскетизмом, відходом від природних божеств. Ідея Бога-творця пронизувала весь процес пізнання світу й усього, що існує в ньому. Час земного життя людини й усього людства – це лише відблиск нескінченного “небесного світу” і вічності. Природі в цей період не приділяли особливої уваги.

З бурхливим розвитком капіталізму жителі міст зрозуміли, що вони позбавлені природи. Пригадайте картини епохи Відродження, коли у вікні за головними персонажами з’являються перші зображення природи. Пригадайте “Джоконду” Леонардо да Вінчі!

А в XIX сторіччі Європа знову звернула увагу на природу. Поети оспівували природу, її велич. Ф. Тютчев писав:

Не то, что мните вы, Природа,

Не слепок, не бездушный лик.

В ней есть душа, в ней есть свобода,

В ней есть любовь, в ней есть язык.

Подивіться на картину А. Куїнджі “Ніч на Дніпрі”. Чи відчуваєте ви, у якому захопленні художник від української природи? Пригадайте, якими словами описує Дніпро М. Гоголь у “Вечорах на хуторі поблизу Диканьки”. (Учитель читає уривок “Чудовий Дніпро…”.)

У живописі є художники-пейзажисти. Назвіть кого-небудь із них. (О. Саврасов, І. Шишкін, А. Куїнджі, І. Левітан.) Які їхні картини ви знаєте? (О. Саврасов “Граки прилетіли”; А. Куїнджі “Ніч на Дніпрі”; І. Левітан “Золота осінь”; І. Шишкін “Сосни, освітлені сонцем”.)

А кого з художників-мариністів ви можете мені назвати? (І. Айвазовський.) Автором яких картин він є? (“Дев’ятий вал”, “Серед хвиль”, “Сонячний день”.)

Робота з підручником.

Прочитайте на с. 57 підручника текст “Чи є людина частиною природи” і знайдіть відповіді на запитання.

– Що таке природа? (Природа – це все те, що оточує нас від самого

Народження.)

– Чи пов’язані людина і природа? (Так, природа дає людині можливість жити, збагачує її внутрішній світ своєю красою, демонструє зразки досконалості. Людина ж як частина природи повинна виявляти турботу про неї.)

– Що відносять до живої природи? (Рослини, тварин, людей, мікроорганізми). А до неживої? (Повітря, воду, гори, Землю, Сонце, зірки, Місяць.)

Учитель. Прочитайте в підручнику на с. 57 пояснення понять “навколишнє середовище”; “природа”; “жива і нежива природа”.

Природа – те, що оточує людину і є об’єктом її діяльності та пізнання.

Жива природа – тварини, люди, мікроорганізми, рослини. Вони живляться, ростуть, дають потомство, вмирають.

Нежива природа – повітря, вода, гори, Земля, Сонце, зірки, Місяць.

Навколишнє середовище – середовище, у якому живуть люди, рослини, тварини.

2. Як культурна людина повинна ставитися до природи.

Учитель. Людство на початку ХХІ сторіччя досягло великих успіхів завдяки науково-технічному прогресу. Ми вже не уявляємо собі життя без машин, літаків, АЕС і ТЕЦ, великих підприємств, нафтопроводів. Це стало невід’ємною частиною нашого життя. Але тріумф людства, пов’язаний із досягненнями в атомній енергетиці, вивченні космосу, наближенні до таємниць природи, змінився турботою про стан біосфери, яка руйнується через нерозумне використання людьми могутніх сил, отриманих завдяки розвитку науки й техніки. Ми з величезним хвилюванням стежимо за тим, як покривають планету зони екологічного лиха: цунамі, тайфуни, повені, землетруси – це відповідь природи на бездумне втручання людини в неї. Парадокс нашого часу в тому, що людство повинне боятися руйнівних сил, які є в ньому самому. Подальша доля цивілізації багато в чому залежить від того, чи буде людство моральним у ставленні до самого себе. Отже, людина – частина природи, і, гублячи природу, ми губимо й самих себе.

Робота в парах.

Учитель. Працюючи в парах, виконайте завдання 4 на сторінці 58, відповівши на питання: “Чому це трапилося?”. (Люди завжди жили за принципом “На мій вік вистачить”, вони думають про матеріальні, а не про духовні потреби, а звідси засмічення Землі, окиснення грунту, перенасичення добривами, озонові дірки тощо, усе це призводить до погіршення здоров’я людей, збільшення хвороб, смертності. І лише культурна людина, що має високі моральні якості, може розумно ставитися до Природи. Тому потрібно виховувати в собі культурну людину, моральним обов’язком якої буде збереження Природи.)

Що потрібно робити для збереження природи? Як культурна людина повинна ставитися до природи? Про це прочитайте в підручнику відповідний текст на сторінках 58-59. Прочитайте в підручнику пояснення, як слід розуміти поняття “бувати на природі”; “екологічне лихо”; “екологія”.

Бувати на природі – відвідувати місцевість за межами великих міст, поселень, де багато зелені, повітря і т. ін.

Екологія – зв’язок між людиною, твариною, рослиною і довкіллям; розділ біології, де вивчаються зв’язки між організмами та навколишнім середовищем.

Екологічне лихо – подія, що виникає зазвичай унаслідок нерозсудливої діяльності людини щодо природи й завдає їй шкоди, створює несприятливі, важкі умови для існування природи.

Учитель. Прочитайте на сторінці 58 підручника вірш А. Костецького “Не хочу!”. Дайте відповідь на запитання в завданні 5. (Відповіді дітей.)

3. Що означає берегти природу.

Учитель. У 5 класі на уроках української літератури ви читали оповідання А. Давидова “Рятували Конотоп”. Про що в ньому розповідається? (Діти згадують зміст і доходять висновку, що велике починається з малого. Діти розкопували струмочки й тим самим рятували річку.)

Коли ми буваємо на природі, настрій може зіпсувати сміття, яке залишили по собі горе-туристи, зламані гілки дерев, вирізані ножем написи на деревах, зірвані квіти. Як ви ставитеся до цих проявів людського недбальства та жорстокості по відношенню до природи? (Відповіді учнів.)

Робота в групах.

Учні об’єднуються в чотири групи.

Учитель. Розгляньте малюнки на сторінці 61 підручника. Як у цій ситуації можна було діяти інакше? (Діти говорять, що так робити не можна, і пропонують свої варіанти поведінки.)

Посадка дерев, своєчасно закритий кран із водою або вимкнена лампочка – економія відповідно води й електроенергії. Це також прояв дбайливого ставлення до природи.

Прочитайте в підручнику текст “Що означає берегти природу” (с. 60-61). Що означає поняття “охорона природи”?

Охорона природи, навколишнього середовища – збереження довкілля, для того щоб воно залишалося безпечним для життя.

Удома ви повинні були пройти лабіринт “На шляху до чистого світу” на сторінці 62 підручника.

Назвіть небезпеки, які очікують вас на цьому шляху. Розкажіть, як слід іти до “чистого світу”? (Відповіді дітей.)

III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА.

Висновки.

– Чи є ставлення до природи показником культури людини?

– Назвіть правила поведінки, які допомагають дбайливо ставитися до природи. (Більше ходити пішки або їздити на велосипеді замість того, щоб їздити машиною.

Зберігати тепло, економити електроенергію, гарячу воду. Тоді електростанції працюватимуть менше й не так забруднюватимуть нашу Землю.

Для боротьби з комахами не використовувати отрутохімікати, а зробити двір або город привабливим для птахів.

Економити воду.

Перш ніж щось купувати, думати, чи справді ця річ так вам потрібна, чи якісна вона.

Якщо є можливість здати що-небудь зі сміття на переробку, робити це: тоді зменшиться кількість сміття на планеті.

Віддавати непотрібні речі людям, яким вони стануть у пригоді.)

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Прочитати параграф на с. 56-62. Уміти давати визначення ключовим поняттям уроку.

Виконати завдання в робочому зошиті з теми “Якими є моральні правила відносин між людиною і природою?”.

Завдання за бажанням: підготувати групами плакати “Бережи природу!”.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Якими є моральні правила відносин між людиною і природою