ЯРУС

Related posts:

1. АГЛОМЕРАЦІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи АГЛОМЕРАЦІЯ РОСЛИН – фітоценозу що складається з кількох екологічно однорідних видів....
2. ІНГРЕДІЄНТ ФІТОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ІНГРЕДІЄНТ ФІТОЦЕНОЗУ – однорічні рослини, які займають вільні місця між компонентами фітоценозу....
3. СИНУЗІЯ Екологія – охорона природи СИНУЗІЯ -1) екологічно і просторово відокремлені частини фітоценозу, що складається з рослин однієї або кількох близьких життєвих форм’, 2) сукупність популяцій рослин і тварин, пов’язаних між собою заг. вимогами до середовища існування....
4. СТРУКТУРА ГРУНТУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ГРУНТУ – сукупність елементарних часточок грунту, структ. агрегатів різного розміру й форми, з певними фіз.-хім. та мех. властивостями. Розрізняють безструкт., слабо-структ. та структ. грунти. Наявність С. г. зумовлюється достатнім вмістом у ньому мулу (часточок діаметром менш як 0,001 мм), гумусу, поглиненого кальцію, магнію, а також активною діяльністю мікроорганізмів. Найліпші умови […]...
5. АПОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи АПОБІОСФЕРА – високі шари атмосфери (понад 60-80 км), куди ніколи не підіймаються живі організми. А. – одна із структ. одиниць мегабіосфєри. Біогенні речовини потрапляють сюди лише в дуже незначній кількості....
6. ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗУ – періодичні та неперіодичні зміни рослинних угруповань, за винятком еволюц.- істор. процесу їх формування (ценогенезу), що розглядається окремо....
7. ІЗОМОРФІЗМ СИСТЕМ Екологія – охорона природи ІЗОМОРФІЗМ СИСТЕМ – відношення між об’єктами з однаковими, тотожними структурами. Розрізняють структ. і функц. І. с. Найчастіше цей термін використовують у системному аналізі та мат. моделюванні екосистем....
8. МІКРОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи МІКРОЦЕНОЗ – невелике угруповання, що перебуває в межах внутр. шарів фітоценозу (“ценоз у ценозі”). Поняття в деяких випадках збігається за понятійним обсягом із “парцелою” та “синузією”....
9. ФІТОКЛІМАТ Екологія – охорона природи ФІТОКЛІМАТ – клімат, змінений рослинним угрупованням у результаті сукупної дії на абіотичне середовище фіз. та хім. (фітонциди) агентів, пов’язаних з рослинами, та створюваних ними мех. (структ.) особливостей поверхні землі....
10. СТРУКТУРА ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ЕКОСИСТЕМИ – прир. функц.-морф, розчленування екосистеми на підсистеми (блоки). До структ. елементів входять популяції, консорції, синузїі, яруси рослинності тощо, тобто окремі структури біоценозу та біогеоценозу....
11. ДЕРЕВОСТАН ЗВИЧАЙНИЙ Екологія – охорона природи ДЕРЕВОСТАН ЗВИЧАЙНИЙ – сукупність дерев (деревостан-2), що мають один ярус....
12. ЕКОЛОГІЧНО КОНФЛІКТНА СИТУАЦІЯ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЧНО КОНФЛІКТНА СИТУАЦІЯ – див. Ситуація екологічно конфліктна....
13. ПАРЦЕЛА Екологія – охорона природи ПАРЦЕЛА – 1) структурна частина горизонтального розчленування фітоценозу (або біогеоценозу), що охоплює всю його товщу і виділяється за густотою населення окремих видів рослин (в основному домінантів) та особливостями мікросередовища; 2) сукупність поодиноких особин або сімей (велика сім’я), що мешкають у безпосередній близькості одна від одної, а тому часто контактують між собою; […]...
14. СОЦІАЦІЯ Екологія – охорона природи СОЦІАЦІЯ -1) об’єднання фітоценозів, які різняться одним із другорядних прошарків; 2) ярус-2 субдомінантного виду трав’янистих рослин, які створюють аспект в один із періодів вегетаційного сезону....
15. ПІДСФЕРИ БІОСФЕРИ Екологія – охорона природи ПІДСФЕРИ БІОСФЕРИ – основні функц.-структ. підсистеми біосфери, що формуються життям у межах різниць фіз. фаз середовища життя: аеробіосфера, терабіосфера, літобіосфера, аквабіосфера та океанобіосфера. Останні чотири різниці попарно об’єднуються в меробіосфери. Подібний характер має й аеробіосфера....
16. ПРИРІСТ РІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПРИРІСТ РІЧНИЙ – 1) у застосуванні до продукції агро – чи фітоценозу та популяцій цінних тварин – збільшення кількості (ваги, маси) особин протягом року; 2) анатомо-морф. шар (кістки, деревини та ін.), що утворюється (наростає) за рік; як правило, добре помітний на зрізах (стовбура дерева, кістки, зуба, отоліту тощо)....
17. ЗАКОН ВНУТРІШНЬОЇ РІВНОВАГИ – РЕСУРСНОМУ ПОТЕНЦІАЛУ Екологія – охорона природи ЗАКОН ВНУТРІШНЬОЇ РІВНОВАГИ – речовина, енергія, інформація і дин. показники окремих прир. систем та їх ієрархія взаємозв’язані настільки, що будь-яка зміна одного з них викликає супутні функц.-структ. кільк. та якісні зміни, що зберігають заг. суму речовинно-енергет., інформ. та дин. характеристик систем, де ці зміни відбуваються, або в їх ієрархії....
18. ГЕЛІОСТАНЦІЯ Екологія – охорона природи ГЕЛІОСТАНЦІЯ – екологічно чиста електр. силова станція, функціонування якої пов’язане з використанням сонячної енергії....
19. ДОЩ ДЕТРИТУ Екологія – охорона природи ДОЩ ДЕТРИТУ, “дощ трупів”- дрібні орг. частинки, що осідають з автотрофного ярусу моря і легко розкладаються, або утворені внаслідок відмирання організмів та за рахунок їхніх метаболітів. Так гетеротрофний ярус забезпечується поживними речовинами та енергією....
20. ЧИСЕЛЬНІСТЬ ПРОМИСЛОВА Екологія – охорона природи ЧИСЕЛЬНІСТЬ ПРОМИСЛОВА – кількість доступних об’єктів промислу, за якої їх добування є екологічно виправданим і не призводить до зменшення їх ресурсів....
21. ЯРУСНІСТЬ Екологія – охорона природи ЯРУСНІСТЬ – вертикальне розшарування рослинного угруповання на шари, яруси та ін. структ. або функц. частини. Розрізняють надземну й підземну Я. Найчіткіше Я. виявлена в ліс. фітоценозах, де розрізняють деревний, чагарниковий, трав’янистий і моховий або лишайниковий надземні яруси та кілька ярусів кореневої системи. Я. – пристосування рослин до сумісного існування і є […]...
22. ЦЕНОФІЛИ Екологія – охорона природи ЦЕНОФІЛИ – види, з популяцій яких складаються стабільні біоценози. Вони здебільшого високоспеціалізовані до існування в певному типі біогеоценозів, тобто екологічно та еволюційно не пластичні....
23. СТАЦІЯ Екологія – охорона природи СТАЦІЯ – 1) місця існування особин, сім’ї або виду тварин. Може збігатись із середовищем біоценозу, фітоценозу, парцели, едасфери та її частин; 2) місце існування популяції; 3) частина біотопу з певними вузькими умовами життя. Напр., мокрі, вологі, свіжі або сухі заплавні луки. Типові для виду С. мозаїчно розподілені в межах видового ареалу, […]...
24. ПІДРІСТ Екологія – охорона природи ПІДРІСТ, памолодь – 1) молоді рослини, які ще не досягли висоти дорослих особин виду та не плодоносять; 2) молоде покоління деревних рослин, під пологом лісу чи на вирубках, що можуть вийти в перший ярус насадження, замінивши старий материнський деревостій. Термін, як правило, використовується щодо лісу: П. сосни, ліс. П....
25. ІМУНІТЕТ (РОСЛИН) Екологія – охорона природи ІМУНІТЕТ (РОСЛИН) – несприйнятливість рослин до збудників захворювань і шкідників та до продуктів їхньої життєдіяльності. Особливим виявом І. (р.) є стійкість і витривалість. Стійкість рослин полягає в тому, що рослини певного сорту (іноді виду) не ушкоджуються хворобами чи шкідниками або ушкоджуються меншою мірою, ніж ін. сорти (чи види). Витривалість рослин – […]...
26. ТАЙГА Екологія – охорона природи ТАЙГА – 1) фіз.-геогр. зона помірного поясу; 2) тип рослинності, для якого найбільш характерні хвойні дерева (ялина, сосна, модрина тощо). Підлісок, як правило, бідний, трав’янисто – чагарниковий ярус одноманітний (чорниця, брусниця, зелені мохи). У Пн. півкулі Т. – основне джерело деревини для целюлозної та лісохім. пром-сті....
27. ЕКОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ – наука про взаємовідносини мікроорганізмів і середовища їх існування. Е. м. вивчає розвиток і функціонування окремих видів мікроорганізмів та їхніх угруповань (мікробоценозів) у прир. середовищі, де вони є структ. одиницею кожного прир. біоценозу, в основному як редуцентний ланцюг. У дорослих мікробоценозах існують різні типи взаємовідносин: від симбіозу і метабіозу […]...
28. ХЛОРУВАННЯ ВОДИ Екологія – охорона природи ХЛОРУВАННЯ ВОДИ – обробка питної води або стічних вод хлором з метою їх знезараження. Замість X. в. краще застосовувати обробку води озоном як більш екологічно і гігієнічно ефективний засіб....
29. АМІАК Екологія – охорона природи АМІАК – найпростіша сполука азоту з воднем, безбарвний отруйний газ з різким задушливим запахом. Застосовують у виробництві нітратної кислоти, нітратних добрив, соди, вибухових речовин, у холодильних установках через що є екологічно небезпечним....
30. БЕР Екологія – охорона природи БЕР (біологічний еквівалент рентгена) – позасистемна одиниця еквівалентної дози йонізуючого випромінювання, показник еквівалентної дози. Б. дорівнює дозі будь-якого виду йонізуючого випромінювання, що чинить таку саму біол. дію, як доза рентгенівського або гамма-випромінювання величиною в 1 рентген. 1 бер = 10-2 Зв = 100 ерг/г. Йонізуюче випромінювання спричинює функціональні та структ. зміни […]...
31. РЕСУРСИ ЗАМІННІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ЗАМІННІ – прир. ресурси, які можна замінити в процесі госп. діяльності ін., не завжди рівнозначними за ефективністю, але екологічно більш придатними (напр., застосування замість твердого палива енергії вітру або Сонця)....
32. СИТУАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНО КОНФЛІКТНА Екологія – охорона природи СИТУАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНО КОНФЛІКТНА – локальне або регіональне погіршення стану довкілля (забруднення атмосфери, води, деградація грунту тощо), що розглядається як загроза для населення регіону. Як правило, поняття використовують стосовно антроп., а не прир. явищ....
33. ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА – розділ екології, що вивчає взаємодію організмів угруповань з геохім. середовищем у біосфері, а також організмів між собою в умовах популяцій, біоценозів, біогеохім. провінцій і зон як структ. одиниць єдиної цілісної екосистеми – біосфери. Завданнями Е. г. є: виявлення впливу геохім. чинників середовища на живі організми, їх хім. і […]...
34. ЗАХИСТ РОСЛИН КОМПЛЕКСНИЙ Екологія – охорона природи ЗАХИСТ РОСЛИН КОМПЛЕКСНИЙ – застосування всіх економічно, екологічно, токсикологічно прийнятних методів, що дають змогу підтримувати чисельність шкідників рослинності, нижчу за поріг економ, шкідливості. В основу 3. р. к. покладено свідоме використання природних лімітуючих чинників....
35. ЕВАПОТРАНСПІРАЦІЯ Екологія – охорона природи ЕВАПОТРАНСПІРАЦІЯ – заг. кількість води, що випаровується з певної площі екосистеми, яка включає транспірацію всіх рослин, що ростуть на цій площі, та фіз. випаровування вологи з поверхні рослин і грунту. Е. залежить від віку й інтенсивності транспірації всіх рослин фітоценозу; кількості води, затриманої кроною і поверхнею рослин; втрати води, зумовленої поверхневим […]...
36. ПОВНОТА ФІТОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ПОВНОТА ФІТОЦЕНОЗУ (у застосуванні до лісу – повнота деревостою) – ступінь використання умов середовища домінантним видом рослини; для лісу – запас деревини домінантного виду на одиницю площі (приймається за 1, нижчі показники виражаються в десятих частках); для чагарникових, напівчагарникових та трав’янистих рослин П. ф. визначається за сумою спроектованого покриття виду (видів) […]...
37. ЦИКЛОМОРФОЗ Екологія – охорона природи ЦИКЛОМОРФОЗ – зміна послідовних поколінь особин одного виду, які різняться морфологічно й функціонально, у зв’язку з сезонними відмінностями в умовах життя. У рослин Ц. виражається у зміні будови тіла і зустрічається, напр., у водоростей, у яких відсутнє статеве розмноження (синьо-зелені, криптофітові, евгленові), а також у партеноген. поколінь війчастих та ін. видів […]...
38. Екосистема лісу – Природні та штучні екосистеми Природознавство Природні та штучні системи в середовищі існування людини Природні та штучні екосистеми Екосистема лісу Особливості лісових екосистем залежать від умов клімату, виду грунтів, висоти над рівнем моря. Розрізняють декілька видів лісів у залежності від типу рослинності. У процесі еволюції в рослинних співтовариствах виробилося пристосування до уловлювання світла – ярусність. Верхній ярус утворюють більш світлолюбні […]...
39. КОНСОЦІАЦІЯ Екологія – охорона природи КОНСОЦІАЦІЯ – ділянка (частина) асоціації, що характеризується домінуванням лише одного з домінантних видів....
40. ЗАКОН ПОСЛІДОВНОСТІ ПРОХОДЖЕННЯ ФАЗ РОЗВИТКУ Екологія – охорона природи ЗАКОН ПОСЛІДОВНОСТІ ПРОХОДЖЕННЯ ФАЗ РОЗВИТКУ – фази розвитку прир. системи можуть проходити лише в еволюційно закріпленому порядку (історично, екологічно зумовленому), від відносно простого до складного, як правило, без випадання проміжних етапів (однак, можливо, з дуже швидким їх проходженням або еволюційно закріпленою відсутністю). Напр., метаморфоз комах з повним перетворенням може відбуватися лише […]...