Європейські співтовариства (Спільний ринок, Європейське співтовариство)

Європейські співтовариства (Спільний ринок, Європейське співтовариство) – регіональне інтеграційне об’єднання 12 західноєвропейських держав. Спочатку членами об’єднання були 6 держав („ шістка”) – Бельгія, Голландія, ФРН, Франція, Італія, Люксембург Зараз сюди входять ще Данія, Греція, Великобританія, Ірландія, Португалія, Іспанія. З 1967 року у результаті злиття органів Європейського об’єднання вугілля і сталі (договір 1952 p.), Європейського економічного співтовариства (договір 1958 р.) ї Європейського об’єднання по атомній енергії (договір 1958 р.) утворилась триєдина інтеграційна організація з офіційною назвою Європейські співтовариства. Метою ЄС є подальше інтегрування країн – учасниць до політичної і економічної єдності при частковій відмові від своїх національних суверенітетів. Країни – члени. ЄС вважають себе ядром майбутніх Сполучених Штатів Європи. Основою політики Європейських співтовариств є п’ять принципів: вільний торговий обмін (вільна торгівля); вільне переміщення громадян країн – членів; свобода вибору місця проживання; свобода надання послуг; вільний оборот капіталів і вільний платіжний оборот (трансферт капіталів). ЄС проводиться єдина торгова політика стосовно третіх країн, уніфіковані національні фінансові системи і створена Європейська валютна система. Спільний ринок є одним з найбільших у світі

торговим партнером.

Чисельність населення країн – членів ЄС складає 350 млн. чол., на долю ЄС припадає біля 36% промислового виробництва; 40% – ВНП і 53% – експорту розвинутих капіталістичних країн. 1 липня 1987 року вступив у силу Єдиний європейський акт, який юридично закріпив досягнуті результати інтеграцій став політико – правовою основою для руху Співтовариств до якісно нового стану. Мета акту – перетворити в цілому відносини між учасниками ЄС в Європейський союз, який базується на економічній і соціальній єдності Співтовариств, тісному економічному і валютному союзі держав – учасниць, політичному співробітництві в нових інституційних структурах. У 1987 році була прийнята програма створення єдиного внутрішнього ринку ЄС. ЄС мають такі загальні наднаціональні органи: Європейська Рада – Верховний орган, до складу якого входять глави урядів країн – учасниць. Його робота проходить у формі нарад або сесій 2 рази на рік; Рада Міністрів – законодавчий орган; Комісія Європейських співтовариств – виконавчий орган. Тільки Комісія має право подавати на затвердження Раді Міністрів проекти законів; Європарламент – контролюючий орган. Він здійснює контроль за діяльністю Комісії! затверджує бюджет, представляє понад 80 політичних партій; Суд ЄС – вищий судовий орган. Рішення Суду ЄС обов’язкові для Співтовариств у цілому, а також для окремих країн і юридичних осіб ЄР. З 1 січня 1993 року функціонує єдиний внутрішній ринок (ЄВР) Співтовариств, відмінена решта обмежень щодо руху товарів, послуг, капіталів та людей. Введені єдині стандарти на багато видів продукції В листопаді 1993 року вступив в силу Маастрихтський договір, згідно з яким до кінця десятиріччя ЄС повинні перетворитись у валютний, економічний і політичний Європейський союз з єдиними зовнішньою політикою, громадянством та валютою. До кінця 1995 року передбачається, що чотири країни – члени ЄАВТ – Австрія, Швеція, Фінляндія, Норвегія – стануть членами ЄС. Україна підписала угоду з Комісією Європейського союзу, співпрацює з ЄБРР.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...

Наша космічна адреса.
Ви зараз читаєте: Європейські співтовариства (Спільний ринок, Європейське співтовариство)