З любов’ю до природи

Урок 99. З любов’ю до природи

З любовю до природи

ГОРІХ

Він ріс у нашому дворі поміж каштанами й кленами. Чи його посадив хто, чи сам посіявся – ніхто не знав. Стояв високий, стрункий, з розлогими вітами, на яких серед пахучого листя зеленіли ще дрібні кульки горіхів.

Раптом я побачив, як до горіха, злодійкувато оглядаючись, підійшов хлопець і здоровенною палицею заходився гамселити по гіллю. Він намагався збити недозрілі плоди. Дерево шелестіло, сипалося листя. Мені здавалося, що воно тихо стогне від болю й незахищеності.

Я

швидко кинувся до хлопця й вихопив з його рук палицю.

– Ти нащо дерево нівечиш? – закричав я. – Хіба не бачиш, що горіхи зелені? А скільки гілок пооббивав…

– А ти хто такий? – витріщив очі бешкетник. – Воно що – твоє?

– Моє! – розпалився я. І раптом додав примирливо: – Моє і твоє. Достигнуть – тоді й приходь, поласуємо горіхами.

Незнайомець глипнув на мене, постояв трохи, певно, вирішував, що йому робити далі, потім махнув рукою:

– А-а-а… Нехай росте. Бувай!

І пішов своєю дорогою.

А мені стало радісно, гарно. Я підійшов до горіха й тихенько йому сказав: “Рости,

горішку. Рости й не бійся. Я тепер тебе завжди захищатиму” (Віталій Заблоцький).

– Що намагався зробити бешкетник? Чи можна так, як хлопчик, зривати плоди з дерева? Як інший хлопчик захистив дерево? Знайди й прочитай опис горіха. Поміркуй, чому хлопчик відчув радість на душі.

Додай слово.

Горіх (який?)… Листя (яке?)…

Запам’ятай!

Російською мовою

Українською мовою

Защищать

Захищати

Ветки

Гілля

Лакомиться

Ласувати

Неожиданно

Раптом

Хулиган

Бешкетник


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: З любов’ю до природи