ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ

Related posts:

1. ЗАБРУДНЕННЯ ВОДИ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ВОДИ – привнесення у воду чи утворення в ній (синтез, розмноження тощо) фіз., хім. та біол. агентів, які несприятливо впливають на середовище життя або завдають шкоди матер. цінностям....
2. ПОТЕНЦІАЛ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ – поєднання метеорологічних чинників, що зумовлюють рівень можливого забруднення атмосфери від джерел у даному геогр. районі. Чим сприятливіші метеорологічні умови (напр., краще провітрювання), тим нижчий П. з. а....
3. ЗАБРУДНЕННЯ БІОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ БІОЛОГІЧНЕ -1) привнесення в середовище і розмноження в ньому небажаних для людини організмів; 2) проникнення (прир. чи антроп.) в експлуатовані екосистеми або технол. пристрої видів організмів, не характерних для даних угруповань і зазвичай там відсутніх. Забруднення мікроорганізмами є бактеріол. забрудненням....
4. ЗАБРУДНЕННЯ ОСЕЛІ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ОСЕЛІ – надходження до оселі або утворення в ній (синтез, розмноження тощо) небажаних фіз., хім. та біол. агентів. 3. о. спричинюється проникненням перелічених агентів ззовні (із забрудненої атмосфери, пилу з вулиці, в т. ч. принесеного на одязі, з виробництва), утворенням продуктів згоряння під час приготування їжі (особливо шкідливі продукти згоряння […]...
5. ЗАБРУДНЕННЯ ХІМІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ХІМІЧНЕ – 1) зміни прир. хім. властивостей середовища, що перевищують середньобагаторічні коливання кількостей будь-яких речовин для даного періоду; 2) надходження в середовище хім. речовин, яких раніше в ньому не було, або наближення їх прир. конц. до рівня, що перевищує звичайну норму....
6. НОРМА ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи НОРМА ЗАБРУДНЕННЯ – гранична конц. забруднювальної речовини, яка потрапляє в середовище або міститься в ньому, що допускається нормативними актами....
7. ЗАХИСТ АТМОСФЕРИ І СТАЛИЙ РОЗВИТОК Екологія – охорона природи ЗАХИСТ АТМОСФЕРИ І СТАЛИЙ РОЗВИТОК. Головне джерело забруднення атмосфери – отримання та використання енергії. Для захисту атмосфери слід розробити точнішу методику прогнозування забруднення повітря, вмісту в ньому газів, які викликають парниковий ефект і шкідливі зміни в кліматі та довкіллі загалом. Потрібно модернізувати існуючі енергетичні системи для підвищення їхньої ефективності, використовувати відновлювані […]...
8. ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ – 1) привнесення або утвор. у середовищі звичайно не характерних для нього фіз., хім., інформ. чи біол. агентів; перевищення в досліджуваний період часу прир. середньо-багаторічного рівня (у межах його граничних коливань) конц. перелічених агентів у середовищі, що нерідко призводить до негативних наслідків; 2) збільшення конц. фіз., хім., інформ. та біол. […]...
9. ЗАБРУДНЕННЯ БІОГЕННЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ БІОГЕННЕ, забруднення біотичне – поширення певних, як правило, не бажаних для людини біогенних речовин (виділень, відмерлих організмів тощо) на території та (або) в акваторії, де їх раніше не було....
10. ЗАБРУДНЕННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ – надходження в атм. повітря, воду та грунт біол., фіз. та хім. агентів, що погіршують характеристики середовища, яке оточує людину. Найважливішу роль у 3. н. п. відіграють транспорт, теплоенергетика, хім. та металургійна галузі пром-сті. 3. н. п. призводить до різкого збільшення захворюваності населення....
11. ЗАБРУДНЕННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ – 1) надходження у Світовий океан забрудників у кількості, що перевищує здатність мор. середовища до самоочищення. Внаслідок нагромадження забрудників порушуються прир. процеси у Світовому океані (морях); 2) пряме чи опосередковане надходження речовин або енергії в мор. середовище, включаючи узбережжя та гирла річок, що призводить до негативних наслідків для […]...
12. РЕСУРС Екологія – охорона природи РЕСУРС – речовина чи об’єкт, необхідний організму, популяції, угрупованню, суспільству для підтримання норм, існування, росту і розмноження, отримання матер. і духовних благ. Якщо кількість даного Р. мала порівняно з потребами в ньому, то його наз. обмежувальним Р. Розрізняють три головні групи Р.: матер., трудові та прир....
13. ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТУ – привнесення чи виникнення в грунті нових, звичайно не характерних для нього фіз., хім. чи біол. агентів, або перевищення в певний період прир. середньо-багаторічного рівня (в межах його крайніх коливань) конц. перелічених агентів. Розрізняють багато форм 3. г., у т. ч. радіоакт., бактеріолог, тощо. 3. г. змінює хід грунтотворного […]...
14. ВИКИД ЕКОНОМІЧНО ДОПУСТИМИЙ Екологія – охорона природи ВИКИД ЕКОНОМІЧНО ДОПУСТИМИЙ – кількість викинутих забруднювальних речовин, які завдають навколишньому середовищу шкоди меншої або хоча б такої, що дорівнює витратам на запобігання чи ліквідацію забруднення. Такий підхід екол. і соц. невиправданий....
15. ЗАБРУДНЕННЯ ПЕРВИННЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПЕРВИННЕ – надходження в середовище забрудників, що безпосередньо утворюються під час перебігу прир., прир.- антроп. та антроп. процесів....
16. СПАДКОВІСТЬ Екологія – охорона природи СПАДКОВІСТЬ – здатність організмів передавати потомству свої ознаки й властивості, а також тип обміну речовин; невід’ємна властивість живого організму потребувати певних умов для свого життя і певним чином реагувати на ті чи ін. зміни умов середовища. С. забезпечує матер. і функц. наступність поколінь, створює безперервність орг. світу і самовідтворення в процесі […]...
17. ШКОДА ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ШКОДА ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ – фактичні або можливі збитки нар. госп-ва, пов’язані із забрудненням довкілля. Крім одномоментної шкоди може виникати перманентна (напр. у випадку ерозії грунтів, їх засолення) або така, що зростає з часом (руйнування пам’яток архітектури кислотними дощами)....
18. ІНТЕНСИВНІСТЬ ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи ІНТЕНСИВНІСТЬ ЗАБРУДНЕННЯ – заг. рівень вмісту та швидкість надходження забруднювальних речовин у довкілля....
19. СТРАТИФІКАЦІЯ АТМОСФЕРИ Екологія – охорона природи СТРАТИФІКАЦІЯ АТМОСФЕРИ – падіння т-ри в нижній атмосфері з висотою, яка характеризується вертикальним градієнтом у градусах на 100 м. У тропосфері т-ра знижується в середньому на 0,6 С на 100 м....
20. ЕКСКРЕЦІЯ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи ЕКСКРЕЦІЯ РЕЧОВИН – виділення організмами кінцевих чи побічних продуктів метаболізму в біоценотичне середовище. До таких речовин належать також кореневі виділення, рідини, гутація, піт, камеді, екскременти тварин. Е. р. є обов’язковим наслідком процесів життєдіяльності організмів. Це слід враховувати під час оцінювання екол. ситуації середовища існування організмів....
21. ЗАБРУДНЕННЯ ВІЙСЬКОВЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ВІЙСЬКОВЕ, забруднення мілітарне – утворення та надходження забрудників унаслідок діяльності військової промсті, транспортування військових матеріалів та устаткування, випробування зброї, функціонування військових об’єктів та комплексу воєнних засобів у разі ведення воєнних дій (первинне 3. в.). Розрізняють також вторинне 3. в., яке виникає внаслідок перебігу ланцюгових реакцій (ліс. пожеж), задимленості повітря, хім. […]...
22. Попередження забруднення середовища під час використання органічних речовин у побуті УРОК 33 Тема. Попередження забруднення середовища під час використання органічних речовин у побуті Мета: дати уявлення про можливі шляхи забруднення навколишнього середовища побутовими органічними речовинами та способи розв’язання цих проблем. Обладнання: мультимедійний проектор, комп’ютер. Тип уроку: ВНМ(Д). Форми роботи: бесіда, захист проектних робіт. ХІД УРОКУ I. Організація класу II. Оголошення теми й мети уроку III. […]...
23. ФІТОКЛІМАТ Екологія – охорона природи ФІТОКЛІМАТ – клімат, змінений рослинним угрупованням у результаті сукупної дії на абіотичне середовище фіз. та хім. (фітонциди) агентів, пов’язаних з рослинами, та створюваних ними мех. (структ.) особливостей поверхні землі....
24. БІОЛОГІЧНА ОЧИСТКА Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНА ОЧИСТКА – видалення сторонніх або шкідливих агентів (забруднювачів) за допомогою живих організмів, що сприяють фільтрації чи розкладу їх та відновленню первинних властивостей середовища....
25. Забруднення, його вплив на компоненти природи й живі організми. Джерела антропогенного забруднення навколишнього середовища ТЕМА ІІІ ПРОБЛЕМА ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА СТІЙКОСТІ ГЕОСИСТЕМ ДО АНТРОПОГЕНИХ НАВАНТАЖЕНЬ § 9. Забруднення, його вплив на компоненти природи й живі організми. Джерела антропогенного забруднення навколишнього середовища Категорія “забруднення”, основні показники забруднення природного середовища. У системі “природа – суспільство” категорії “забруднення” і “стійкість” взаємопов’язані, хоча й різнополюсні. Так, забруднення – це похідна господарської діяльності […]...
26. ОРГАНІЗМИ ПІОНЕРНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ПІОНЕРНІ – організми, що поселяються на ділянці, позбавленій живих істот і своєю життєдіяльністю готують середовище для організмів ін. видів та для утворення угруповань....
27. СПОСІБ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СПОСІБ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – сукупність матер. умов, сусп. соц. установок (культури, звичаїв, побуту тощо) та прир. чинників, які в поєднанні складають умови поведінки особистості, а також зворотний вплив її на ці умови. Поняття С. ж. л. включає активну участь людини в процесі формування умов життя, її адекватну реакцію на умови довкілля, […]...
28. СУХОВІЙ Екологія – охорона природи СУХОВІЙ – вітер (швидкість понад 5 м/с), що супроводжується високою т-рою (вище 20-25 °С) та низькою (ЗО % і нижче) відносною вологістю. Навіть нетривалі С. завдають значної шкоди, знижуючи врожаї с.-г. культур....
29. ЗАБРУДНЕННЯ ВТОРИННЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ВТОРИННЕ – утворення (синтез) небезпечних забрудників унаслідок перебігу фіз.-хім. процесів, що відбуваються безпосередньо у середовищі. Окремі реагенти такої взаємодії можуть бути безпечними. Так, з нетокс. компонентів може утворюватися отруйний газ фосген; хім. інертні біля поверхні землі фреони у стратосфері вступають у фотохім. реакції з утворенням йонів, які каталізують процес руйнування […]...
30. ЗАБРУДНЕННЯ ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ – процес локального, регіонального і глобального нагромадження свинцю, ртуті, кадмію та ін. важких металів на поверхні Землі. Шляхи потрапляння цих металів у середовище різні (тертя мет. деталей, корозія, викиди двигунів внутр. згоряння, тепло – енергет. пристроїв тощо), але нагромаджуються вони в основному внаслідок вилучення їх із надр землі […]...
31. ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ – будь-яке внесення в якусь екологічну систему (біогеоценоз) не властивих їй живих або неживих компонентів чи структурних змін, які переривають колообіг речовин, їх асиміляцію, потік енергії, внаслідок чого ця екосистема руйнується або знижується її продуктивність. 3. д. поділяють на природні, які викликані певними природними, часто катастрофічними причинами (виверження вулканів, […]...
32. ФОН ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи ФОН ПРИРОДНИЙ – прир. конц. або ступінь впливу прир. речовин та ін. агентів на будь-що. Ф. п. може бути різним залежно від місця і часу, сприятливим чи несприятливим для живих організмів. Еволюційно закріплений ступінь реакції відповідає звичному Ф. п. Такий Ф. п., як правило, не чинить негативного впливу на організми, але […]...
33. МАТЕРІАЛОЄМНІСТЬ Екологія – охорона природи МАТЕРІАЛОЄМНІСТЬ – показник витрат матер. ресурсів для виробництва певної продукції. Виражається або в натуральних одиницях витрат сировини, матеріалів, палива, енергії, необхідних для виготовлення одиниці продукції, або у відсотках матер. ресурсів у структурі собівартості пром. продукції. Одним із шляхів зниження М. є використання вторинної сировини та пром. відходів....
34. СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – комплекс прир. у прир.-антроп. та соц.-екон. чинників, що впливають на людину....
35. ТЕРМІТИ Екологія – охорона природи ТЕРМІТИ – ряд комах з неповним перетворенням. Поширені переважно в тропіках і субтропіках. Основною їхньою поживою є деревина (дерев’яні частини будівель, залізничні шпали, телеграфні стовпи тощо). Завдають значної шкоди....
36. ТЕХНОТОП Екологія – охорона природи ТЕХНОТОП – сукупність пром. підприємств, транспортні магістралі, лінії зв’язку, що становлять середовище для життя живих організмів, в основному синантропів....
37. ЦИКЛОН ПОЗАТРОПІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЦИКЛОН ПОЗАТРОПІЧНИЙ – атм. вихор, який охоплює великі території і виникає в Пн. Атлантиці. Супроводжується сильними вітрами і зливами, нагоном мор. води на узбережжя. Як і циклони тропічні, Ц. п. завдають значної шкоди багатьом галузям пром-сті, с. г., суміжним країнам....
38. ВИД ПІОНЕРНИЙ Екологія – охорона природи ВИД ПІОНЕРНИЙ – здебільшого рослини (лише в печерах та на великих мор. глибинах можуть бути тварини), що першими оселяються на ділянках, раніше позбавлених живих істот, та своєю діяльністю готують середовище для утворення угруповань або заселення організмів ін. видів....
39. ВИД ШКІДЛИВИЙ Екологія – охорона природи ВИД ШКІДЛИВИЙ – вид, особини або популяції якого завдають людині шкоди чи викликають захворювання. Поняття В. ш. є відносним, оскільки один і той самий вид в одному місці біол., екон., соц. тощо є небажаним, а на ін. території може бути нейтральним або відносно корисним....
40. ПОСИБІЛІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОСИБІЛІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ – пояснення розвитку сусп-ва переважно внутр. механізмами прогресу культури (без аналізу способу виробництва матер, благ). П. г. розглядає геогр. середовище як чинник, що обмежує і змінює діяльність людей. Ізольований розвиток культури без урахування характеру продуктивних сил та виробничих відносин, що визначають цей розвиток, неможливий, він відносно них вторинний....