ЗАДАЧНИК

Паблик рилейшнз

ЗАДАЧНИК

Скористаємося рядом зазначених закономірностей для вирішення конкретних завдань.

У Київському політехнічному інституті почастішали дзвінки, в яких повідомлялося, що в приміщенні підкладено бомбу. Відповідно, навчання припинялося на дві години. Іноді за день могло бути цілих два таких дзвінки і всього лише одна пара лекцій. Ваше завдання як ПР-консультанта запропонувати серію комунікативних заходів зі студентами, щоб відвернути подальші дзвінки.

Одна з київських газет публікує статтю про сумнівні властивості йогурту, складовою частиною якого є желатин. А желатин, ймовірно, роблять із кісток, та ще з тих тварин, яких тепер забиває Великобританія через небезпечну хворобу. Ваш замовник відомий, ваші дії?

Як пояснити в рамках зазначених закономірностей, що за аварію на Чорнобильській АЕС був засуджений її директор В. Брюханов?

Чим пояснити таку кількісну типологію глядачів серіалів: “В аудиторії ледве чи не всіх серіалів переважають жінки. На “Династії” майже в три рази. На “Секреті тропіканки” – в два рази. Як можна було очікувати, на детективних серіалах – картина зворотна. Деяка рівність статей установилася на комедійно-романтичному серіалі “Детективне агентство “Місячне світло”.

Співака Едуарда Хіля ледве не було позбавлено всіх його звань. Перед виступом генсека Брежнєва в Грузії по телебаченню йшов концерт, який замикав Хіль з піснею “Віслюк і соловей”, в якій розповідалося, як віслюк навчає солов’я співати. Які закономірності привели до немилості Хіля?

За соціологічними опитуваннями, більшість виборців (до 80%) керуються принципом “меншого зла”. Які зміни до виборчої кампанії можна запропонувати в цьому разі?

Проаналізуйте фразу Геннадія Зюганова: “Навіть мої суворі опоненти з цього приводу сказали, що якщо Чубайс лає Зюганова – значить, Зюганов робить правильно”.

Проаналізуйте опис виборчої поведінки Бориса Єльцина: “Вуличний” Єльцин зовсім несхожий на “кабінетно-телевізійного”. По-перше, не так старанно зачесаний. По-друге, його піджак частіше всього розстебнутий, так що навіть на ремні штанів можна побачити свіжі дірочки: “Дивись-но, справді, схуд!” По-третє, коли говорить, не затинається, тому що не заглядає до папірця, навіть знамениті “шта” і “панимаеш” сприймаються просто як коми. Чого раніше не було – майже на всіх зустрічах з простими людьми першим заводить розмову про своє здоров’я”. Яку поставлено мету і як вона реалізується?

Поясніть таке висловлювання телеведучої Тетяни Миткової: “Всі ці новомодні тусовки, клуби, дискотеки – не для мене. Все-таки в мене імідж ведучої серйозної інформаційної програми. Ви можете уявити Дена Разера, що відкриває фестиваль мультиплікаційних фільмів? Нонсенс! Я, звичайно, не Разер, але й не шоу-вумен”.

Біле братство виросло з Інституту душі людини при Київському фонді милосердя і здоров’я, який створив у 1990 р. кандидат технічних наук Юрій Кривоногов. Чому інститут еволюціонував у братство і що в ньому знаходили “брати й сестри”? Які засоби агітації використовувалися на вулицях Києва?

Багато компаній у США перебудовують свої рекламні стратегії, орієнтуючись на жінок. Наприклад, “в даний час у США 80% купівель автомобілів здійснюється жінками, причому вони купують 40% автомобілів класу “люкс”. Як, на нашу думку, все це має відбитися на виборчих стратегіях?

Соціологічні дані за квітень 1996 р. у Москві показали, що лідерами на всіх телевізійних каналах були давні вітчизняні фільми (“Джентльмени удачі”, “Пес Барбос…” та ін.). Проте склад аудиторії дав парадоксальні результати. “Частіше інших москвичів старі вітчизняні стрічки дивилися ті, кому виповнилося 25-39 років. Респонденти, старші 55 років, значно рідше включали телевізори під час показу вітчизняних комедій”. Як ви поясните цю тенденцію?

Чорнобильська катастрофа виявила різні типи реакцій на неї різних сегментів аудиторії. Спробуйте підсумувати ці типи та їхні реакції, які були безпосередньо в 1986 р.

Дружина президента США Хілларі Клінтон випустила книгу “Усією громадою. Й інші уроки, які нам дають діти” про підростаюче покоління. “Книга ще не дійшла до прилавків, як у Вашингтоні поповзла чутка, нібито авторство належить зовсім іншій особі, а перша леді лише поставила своє ім’я на обкладинці. Даремне дружина президента через пресу запевняла, що книгу написала сама “від першої до останньої букви”, шептуни від цього не вгамовувалися”. Яких конкретних дій слід вжити в цій ситуації Білому дому?

Проаналізуйте з погляду ПР таку модель поведінки: “У Михалкова виробився свій “бюрократичний” почерк: приходив він у ЦК КПРС з пухлим портфелем і починав обходити простий люд – секретарів, референтів і помічників. Вручав для їхніх чад і домочадців свої книги з іменними дарчими автографами”.

Оцініть зміни, внесені в деякі риси президента США Вілла Клінтона у зв’язку з виборами, заради чого конкретно вони проведені? “Президент як губка всотує поради й рекомендації. За твердженням американської преси, тепер він стоїть на церемоніях виструнчившись, віддає перевагу гладеньким костюмам, а із взуття – не зручним мокасинам, а черевикам зі шнурками, не вступає у сварку з кореспондентами, як це практикувалося раніше. Від спостережливих не вислизнуло навіть те, що президент виходить тепер на ранкові пробіжки не в шортах “в обтяжку”, а в спортивних штанах, оскільки шорти, на думку преси, “не працюють” на президентський імідж”.

Проаналізуйте в плані “відриву від конкурента” таке повідомлення: “Депутат Держдуми (він же зампред Республіканського комітету Компартії Башкирії) повідомив “Інтер-факсу”, що башкирські більшовики вирішили використати настінні написи з пропагандистською метою: “Демократам на смену – Зюганова Гену!”, “Голосуй за Зюганова – трезвого, не пьяного!”.

Поясніть використання назв для великомасштабних міжнародних угод на кшталт натовської програми “Партнерство заради миру”, договору між США і Японією “Союз, звернений у XXI століття”.

Складіть список позначень нових ворогів тих чи інших партій або політичних течій, проаналізуйте шляхи їх створення (на кшталт “чеченські бандформування” чи “особи кавказької національності”).

Як уявляється війна в Чечні з одного і з другого боку, які аргументи при цьому використовуються?

Проаналізуйте виступи двох політичних лідерів, щоб побачити в обох випадках мотиви, що повторюються.

Мэри Спиллейн

Создайте свой имидж.

Руководство для женщин

М.: ОЛМА-ПРЕСС, 1996. – 149 с.

Книга багато в чому типова для західних видань, коли безсумнівно позитивна концентрація на достатньо вузькому об’єкті водночас несе в собі й масу необов’язкової інформації.

Автор представляє міжнародні курси “Color Beautiful”, які...

мають філії по всьому світу. Книга зорієнтована насамперед на зовнішні параметри іміджу. Об’єктами при цьому стають колір і фігура, стиль, розмір. Решта п’ять глав уже більш близькі до того, про що говоримо ми. Це:

– “Підготуйтеся до успіху”.

– “Як подати себе оточенню”.

– “Ваш імідж під час зборів”.

– “Публічні виступи”.

– “Обираючи громадське життя”.

У висновках автор дає таку пораду: “Новий імідж не зробить з вас іншу людину, він тільки підкреслить ваші достоїнства, ті, якими ви володієте насправді. Добре продуманий імідж дасть вам небувалу впевненість у собі. Але чи доведете ви цю роботу до кінця, залежить тільки від вас”.

Robert Hodge, Gunter Kress

Social semiotics

London: Polity Press, 1988. – 286 p.

У книзі зроблено спробу семіотичного опису багатьох явищ повсякденного життя. Після введення семіотичного інструментарію автори аналізують повідомлення влади і повідомлення солідарності, ритуальні простір і час, модальність візуальних медіа, сімейні фотографії, комікси.

Книга є вдалим поєднанням доброї теорії з реальною практикою, що звичайно вдається далеко не всім. Завершує книгу словник основних понять соціальної семіотики. Сама соціальна семіотика, відповідно до розуміння авторів, вивчає людський семіозис, тобто процес виробництва й циркуляції значень в усіх формах.

M. Аронсон, Д. Спетнер

Написання промов: від вашої ручки до їхніх губ

(із книги: Aronson M., Spetner D. The Public Relations Writer’s Handbook. – N. Y., 1993)

Публічні виступи є ефективним засобом для одержання визнання і демонстрації лідерства в будь-якій компанії чи професії. У час переваги електронних технологій публічні виступи залишаються найпотужнішими інструментами інформування чи переконання групи людей. Вони допомагають виробляти політику й є каталізатором дії.

Гарні промови не просто надихають і запам’ятовуються, вони мають захоплювати й легко розумітися. Кращі промови продовжують своє життя незалежно від моменту виголошення їх, впливаючи на аудиторію поза залежністю від мети захоплення, мотивації чи підбадьорення думки.

Незалежно від специфічної мети, промова має бути побудована так, щоб відповідати особистості того, хто говорить, події, якій присвячено промову, складу аудиторії. Кожна промова має дати аудиторії відчуття впевненості. Промова дає можливість тому, хто говорить, бути доступним і створити емоційний зв’язок з аудиторією; це можливість постати перед аудиторією кимсь більш значущим, ніж керівник чи політична постать.

Кожного дня сотні промов проголошуються з великого числа приводів – від церемоній відкриття і зустрічі аналітиків Уолл Стріту до обідів з нагоди присудження премій і засідань Конгресу. Публічні виступи – прерогатива не лише політиків. Керівникам також часто доводиться виступати з промовами, подаючи себе і свою компанію як лідера в промисловості і/чи в суспільстві. Зазвичай таку промову пише спеціаліст з паблік рилейшнз.

Джон Коуен, редактор “Speechwriter’s Newsletter” із Чикаго, підрахував, що більше 3500 чоловік у Сполучених Штатах працюють на посадах, пов’язаних з написанням промов, і їхня спеціалізація дає їм заробіток, часто обчислюваний шестизначною цифрою. Однак досить часто й загальні спеціалісти з паблік рилейшнз займаються написанням промов. Незалежно від того, чи є це спеціальністю, чи тимчасовим завданням, написання промови підключає того, хто пише, до вищого керівництва, до основних питань політики й прихованої інформації, воно може також потребувати поїздки, щоб повніше дослідити яке-небудь питання.

Більшість керівників спеціально не навчалися виступати, і вже одне тільки згадування про майбутню промову примушує їх хвилюватися. Багато спічрайтерів нервують нітрохи не менше, коли приходить час підготовки промови. Важливо пам’ятати, що чим ретельнішою буде підготовка, тим менш безладним буде весь процес, як для того, хто пише, так і для виступаючого.

Імпровізація не рятує. Кожного року під час присудження премій академії ми бачимо, що навіть досвідчені актори почуваються не на своєму місці й затинаються, виголошуючи подячні промови, якщо вони не були написані заздалегідь. Давнє висловлювання шоу-бізнесу “Чого немає на сторінці, не з’явиться і на сцені” підсумовує необхідність досить серйозного дослідження за темою виступу, підготовки і репетиції як неодмінних складових вдалих промов. Написання для того, хто слухає, суттєво відрізняється від написання для того, хто читає, та гарний спічрайтер може робити обидві справи відразу.

Написання промов у дійсності відрізняється від будь-якого типу письма. Багато видатних літературних скарбів стануть жахливими промовами, якщо їх прочитати вголос. Вони можуть добре читатися, але вони аж ніяк не слухаються добре. Під час письма правила усної розмовної мови змінюються правилами мови писемної.

“Ці два види письма так само різні, як англійське речення відрізняється від німецького, – заявляє Дуглас Скотт, багаторічний спічрайтер, котрий пише промови для багатьох лідерів бізнесу США, таких, наприклад, як голова “Крайслера” Лі Якокка. – Речення, яке виглядає прекрасним на сторінці, дуже часто виявляється слабким, плутаним, двозначним і повністю неефективним, коли ви його чуєте”.

“Нові спічрайтери користуються крапками для вираження еліпсиса, багатьма тире, – говорить Уїльям К. Лейн, менеджер з менеджменту комунікацій у “Дженерал Електрик”, котрий пише і редагує близько п’ятдесяти промов на рік. – Мене вони налякали спочатку. Однак крапки звільняють нас від пут граматики, від структури речення; у вас виходять речення, які легко перетворюються на розмовну мову. У промові у вас може бути речення розміром з довгий абзац, та коли воно розбивається за допомогою пауз, воно спрацьовує. Якщо вам доведеться надрукувати це речення в журналі, потрібно буде затратити кілька годин роботи, щоб повернути його до вимог писемної мови.

Як кожний текст, який ви робите, має відповідати стилю, формату й типу мас-медіа, для котрих ви пишете, так і промова будується унікально: вона має відповідати виступаючому, події й аудиторії. Але є певні кроки, які має зробити кожний спічрайтер, створюючи відповідну промову.

Ключі до вдалої промови такі:

Почніть роботу, інтерв’юючи виступаючого.

Дізнайтеся про місце виголошення промови й склад аудиторії.

Сфокусуйтеся на одній темі.

Отримайте схвалення теми та її розвитку до написання промови.

Пишіть під людський голос.

Думайте про задоволення аудиторії, а не виступаючого.

Тримайте в голові будь-яку суттєву полеміку довкола виступаючого.

Пам’ятайте про важливість репетиції.

Прослухайте виголошення промови.

Вивчіть шляхи можливого розповсюдження промови, щоб вона досягла більшого числа людей, а не тільки тих, хто буде присутнім при її виголошенні.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: ЗАДАЧНИК