Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль – Іменник

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

Іменник

Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Іменник – це самостійна частина мови, що має значення предметності і виражає його в словозмінних категоріях числа і відмінка та несловозмінній категорії роду і відповідає на питання ХТО? або ЩО?

Іменник позначає предмет у найширшому розумінні цього слова. Поняття предметності охоплює назви: речей (Портфель, таблиця, сукня), осіб (Актор, школяр, герой), живих істот і організмів (Борсук, лелека, джміль, амеба, вірус), речовин і матеріалів (Вода,

сіль, молоко, мармур), явищ природи (Заметіль, дощ, повінь), фактів, подій (Проводи, конкурс, навчання, зустріч), установ, організацій, підприємств (Університет, завод, ліцей) тощо. Іменник, подібно до прикметника і дієслова, може вказувати на ознаку (Білина, зелень, радість) і дію (Читання, стрілянина). Різниця між ознаками, вираженими іменником і прикметником, полягає в тому, що прикметник виражає ознаку, властиву певному предметові (Синій простір, тихий голос), а іменник називає ознаку, абстраговану від предмета, опредметнену ознаку (Синь, тиша). Так само дієслово виражає дію, яка протікає в часі,- процесуальну дію (Малював,
бігають), а іменник указує на дію опредметнену, без відношення до часу, коли ця дія виконується (Малювання, біганина).

За значенням іменники поділяються на назви Істот (Мати, Дмитро, соловей, мавка) і назви Неістот (Полиця, обрій, Ельбрус). Іменники можуть бути Загальними назвами (Дерево, стіл, постать) і Власними (Карпати, Алчевськ, Григорій).

Значення предметності іменників виражається в граматичних категоріях роду, числа і відмінка. Особливостями цих категорій іменника є те, що іменники змінюються за числами й відмінками та належать до певного роду, а не змінюються за родами.

У реченні іменники можуть виступати будь-якими членами. Іменник буває:

А) підметом або додатком (найчастіше). Зима старенькі Стріхи залатала (Л. Костенко). Сто ВітР Ів мій Вік запріг сиву Хату розхитати (І. Драч). Гарна Птиця Пером, а Чоловік Розумом (Народна творчість);

Б) іменною частиною складеного присудка. Художник – це Світогляд і Талант! (М. Вінграновський). Я – Син краси і голубої мрії, я – Автор ненаписаних поем (В. Симоненко);

В) неузгодженим означенням. Тобі присвячую я Літ своїх світання, весну Думок, весни свого Кохання (М. Вінграновський). Настурцій ніч і ніч Конвалій (Б.-І. Антонич);

Г) прикладкою. Чорногуз-Лелека прилетів здалека (І. Блажкевич);

Д) обставиною. Пливуть Над Степом Хмари волохАті (Л. Костенко). Від Спеки місто важко дише (Б.-І. Антонйч).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль – Іменник