Загальні засади організації державної влади в Україні. Форми демократії
Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
§ 14. Вибори. Референдум
1. Загальні засади організації державної влади в Україні. Форми демократії.
Конституція України проголошує, шо носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Це означає, що саме народ має приймати найважливіші рішення в житті держави чи окремого району, міста, області, тільки народ може довірити своїм обранцям здійснювати владу. Ніхто не має права позбавляти народ чи окремого громадянина можливості висловити свою думку з будь-яких питань життя
При цьому всі органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією України й законами України.
Конституція України визначає шляхи здійснення народом свого права на народовладдя.
З курсу правознавства 9 класу пригадайте, які форми народовладдя (демократії) передбачено Конституцією України.
Громадяни мають право безпосередньо здійснювати свою владу. Для цього передбачено проведення всенародних голосувань – референдумів. Безпосередньо воля
Водночас у складному житті суспільства багато питань необхідно розв’язувати швидко іі оперативно. Зробити це шляхом прямої участі кожного громадянина неможливо: недорого коштує, складно організувати технічно, не кожне питання привертатиме увагу громадян, через те важко забезпечити їхню участь у референдумі. Тому Конституція та законодавство України передбачають. що народ може здійснювати владу не лише безпосередньо, а й через обраних представників – депутатів. У нашій країні функціонують обрані народом Верховна Рада України й органи місцевого самоврядування, народ обирає главу держави – Президента України.
Це цікаво
У деяких країнах референдуми є одним з основних джерел формування законодавства. Дуже широко вдаються до референдумів для розв’язання загальнодержавних і місцевих питань у Швейцарії та Італії. Передбачено процедуру проведення референдуму в інших країнах світу.
У XX ст. в різних державах світу відбулося майже 500 референдумів, понад 200 з них – у Швейцарії.
Перший відомий у світі референдум було проведено в швейцарському кантоні Берн ще в 1449 р. щодо фінансового становища цієї середньовічної республіки.
Після Першої світової війни референдуми були передбачені конституціями Веймарської республіки, Австрії. Чехо-Словаччини, Естонії тощо.
У 1991-1999 pp. референдуми були проведені в Албанії, Білорусі, Боснії та Герцеговині, Естонії, Латвії, Литві, Македонії, Молдові, Польщі. Росії. Румунії. Словаччині, Сербії, Словенії, Угорщині, Хорватії. Чорногорії.
Уперше в незалежній українській державі загальнодержавний референдум відбувся 1 грудня 1991 p.. на ньому було підтверджено Акт проголошення незалежності України. До цього в УРСР проводили загальнореспубліканське опитування, громадяни республіки брані участь у загальносоюзному референдумі СРСР 17 березня 1991 р.
16 квітня 2000 р. в Україні відбувся загальнонародний референдум, який був призначений Президентом України за народною ініціативою. Під час проведення референдуму виникло чимало проблем, більшість із яких була зумовлена неузгодженістю між Законом України “Про Всеукраїнський та місцеві референдуми* (прийнятим ще у 1991 р.) і Конституцією України, неврегульованістю значної частини питань. Це стало приводом для критики референдуму рядом міжнародних організацій, два з шести запропонованих питань референдуму були визнані неконституційними Конституційним Судом України. Питання референдуму стосувалися зміни конституції щодо статусу народних депутатів, чисельності та підстав розпуску Верховної Ради України тощо.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...