Загальновживані та стилістично забарвлені слова. Діалектні, професійні слова і терміни

І СЕМЕСТР

ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ

Урок № 9

Тема: Загальновживані та стилістично забарвлені слова. Діалектні, професійні слова і терміни

Мета: дати поняття про стилістично марковані слова, зокрема, діалектні, професійні слова і терміни, формувати вміння вирізняти такі слова в реченнях і текстах, удосконалювати навички користування тлумачним словником; сприяти збагаченню дитячого словника; розвивати культуру усного та писемного мовлення; виховувати любов до природи.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання:

підручник, тлумачний словник.

Хід уроку

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

Прочитати (прослухати) прислів’я. Пояснити значення виділених слів. Де й коли вам доводилося їх чути? Чи траплялися вам ці слова в художніх творах? Пояснити значення виділених слів, за потреби звернувшись до тлумачного словника.

Як їмо бараболю, то не клянемo долю. Файна трава, та не для мого коня. Солом’яний легінь золоту дівку заміж бере. Повна тайстра важка, а порожня ще важча. Газдиня: три городи, одна диня.

Народна творчість.

Словник. Бараболя – картопля. Файний – гарний. Легінь – парубок. Тайстра

– торба. Газдиня – хазяйка.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (Діалектні слова).

Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 19).

Прокоментувати уривок з поезії Д. Білоуса.

На Київщині (в Липках) взуття зовуть обувка,

А огірок звичайний в Чернігові – гурок,

А кошик на Поліссі (в Іванкові) – кошувка,

І назви, і вимова різняться що не крок.

Прочитати заздалегідь записані на дошці (спроектовані на дошку) речення. Визначти діалектні слова. З якою метою такі слова вживають у літературних творах?

1. Іван був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка, носив широкий черес і пишну кресаню. Марічка теж вже ходила в заплітках… Марічка любила, коли він грав на флояру. (М. Коцюбинський.)

2. Газдівство у старої Лесихи несогірше. Хата хоч стара, та ще добра; будиночки нові, просторі й опрятні, худібка красна, що Господи, гладке кожне, мов слимак. Лесиха жінка господарна та запопадлива. Сукриста дуже та тверда. Бувало, як за що завізьметься, то хоч рака лазь, усе поставить на своїм. (І. Франко.)

Розподільний диктант. Загальновживані та діалектні слова записати у дві колонки.

Вітер, легіт; легінь, парубок; печаль, туск; гуторити, говорити; пательня, сковорода; капелюх, крисаня; бордзо, швидко; джерга, ковдра; дядько, стрий; мальфівниця, відьма; хустина, рантух; кошик, кобівка; жарти, фиглі; бузько, лелека; втрафити, потрапити; капарство, недбалість; клевець, молоток; когут, півень; рахуба, клопіт.

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

Пояснювальний диктант. Діалектні слова підкреслити, пояснити лексичне значення кожного. Яка роль діалектних слів у реченнях?

До села вертається чабан і жене гирлигою туман. (А. Качан.) Над розливом гірських полонин тужно грає трембіта остання. (О. Лупій.) Багато небесної сходить краси на кичері лисі, на наші ліси… (В. Герасим’юк.) Лиш тоді життя щось варте, як палає, наче ватра… (С. Пушик.) Піднесу свою молодість яру, як бартку. (Д. Кремінь.)

Словник. Гирлига – ціпок. Полонина – безліса ділянка в Карпатах, яка використовується для пасовиська та сінокосу. Трембіта – духовий музичний інструмент. Кичеря – гора, вкрита лісом уся, крім вершини. Ватра – багаття. Бартка – гуцульський топірець.

До поданих діалектних слів дібрати літературні відповідники. За потреби звернутися до словника.

Жовнір, гандибу? рка, керниця, коц, кошуля, ногавиці, митка, ожіг, тупиця, фамілія, фая, спудитися, пироги, ринка.

Для довідок. Солдат, картопля, криниця, ковдра, сорочка, штани, ганчірка, кочерга, сокира, сім’я, буря, злякатися, вареники, каструля.

V. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

Прочитати речення, пояснити лексичне значення виділених слів. Чи є ці слова загальновживаними? У мові представників яких професій уживається кожне з них? З якою метою вживаються такі слова в художніх творах? Яке з цих слів можна вважати науковим терміном? Значення слова термін з’ясувати за словником.

Час у небо, час! В шоломофонах пеленг писне тонко – й зльотна смуга вже гойдає нас. (М. Сич.) Дзвенять якорі. На бакборті трап тихенько скрегоче в холодну сталь. І раптом наказ: “Повернути! Вест!” Над обрієм щогла здіймає хрест… (О. Влизько.) Ходіть, професоре, до лісу, він теж відкриє вам дива. …Можливо, сарна чи лисиця рудим нейтрино промайнуть… (О. Шугай.) На КП тут сидів генерал, що полки його зайняли всі траншеї на цій висоті. (А. Кацнельсон.)

Словник. Пеленг – напрям від спостерігача до об’єкта, що визначається кутом між площиною меридіана і вертикальною площиною, яка проходить через центр компаса та об’єкт, визначається приладом пеленгатором. Трап – сходи або драбина на судні. Вест – західний вітер. Нейтрино – електрично нейтральна елементарна частинка з масою, набагато меншою за масу електрона, яка відзначається надзвичайно великою проникною здатністю. КП – контрольний пост.

VІ. Вивчення нового матеріалу (Професійні слова).

Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 19-20).

Пояснення вчителя.

Термін – однозначне слово або словосполучення, що виражає поняття певної галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя.

Наприклад, терміни, що ними послуговуються рекламісти: банер (прямокутний рекламний планшет на місці продажу); басорама (панель з підсвічуванням, установлена на даху автобуса чи автомобіля); брандмауер (плакат, розташований на стіні будівлі), ігровий промоушн (просування продукції ігровими методами: через лотерею, конкурси, розиграші призів і под.), логотип (зображення повного або скороченого найменування фірми або товарів фірми).

Професійні слова – це слова, які використовують у своєму в мовленні люди, об’єднані однією професією чи спеціальністю. Наприклад, у мовленні рибалок: зелень – ниткоподібні водорості, що з’являються у водоймах улітку, квок – підкликання сомів до наживки звуками, що нагадують квакання жаби, виповзок – великий земляний черв’як, жало – вістря гачка, лоб – загин гачка.

Найчастіше професійні слова застосовуються в усному неофіційному мовленні людей певної професії: вони точно називають деталь виробу, ланку технологічного процесу чи певне поняття, у такий спосіб сприяючи кращому взаєморозумінню.

У писемній формі професійні слова вживаються у виданнях, призначених для фахівців, наприклад, у буклетах, інструкціях, порадах. У художній літературі професійні слова вживають задля створення професійного колориту, відтворення життєдіяльності певного професійного середовища.

Часто професійні слова виступають як неофіційні синоніми до термінів.

Багато професійних слів стали загальновживаними: Засинайте до завтра, скальпелі! Із палати виходить лікар (Б. Олійник).

VІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.

Подані терміни записати в такій послідовності: 1) уживані мовознавцями 2) з мовлення комп’ютерників. За потреби скористатися словником.

Фонема, сервер, логін, присудок, курсор, неповне речення, твірна основа, веб-сторінка, суфікс, контент, дієслово, прийменник, граматична основа, користувач, домен, синтаксис, блог, хакер.

Прочитати. визначити професійні слова. Розповісти про роль професійних слів у мовленні.

Необхідно укласти невід та аркани (урізи) до невідника, виплутати невід та аркани, підв’язати невід до канату, підібрати канат з барабану лебідки з укладенням його та витяганням вручну. У випадку лову риби та морепродуктів з бударок чи куласів необхідно виїхати на веслах до місця лову, розставити та оглянути знаряддя лову. (З посадових обов’язків).

Прочитати (прослухати). Визначити професійні слова. Визначити стиль уривка. З якою метою професійні слова вживаються в художніх творах? Назвати вжитий в уривку неологізм.

Це був андроїд, робот екстремальної форми з еластичним шкіряним покриттям. Як учені мозолили собі мізки, щоб явити його на світ! Як дбали про його рефлекторні дії й регулювання температури з використанням термісторів, як піклувалися про муфти й гальма, про пневматичний та гідравлічний приводи! Щоб озброїти робота зором, підсилювали контраст у скануючій системі. А як привчали слух робота сприймати мову, розуміти структуру слів, дбали про вокодер із пасивними фільтрами й індуктивні дистанційні детектори! Та ще про багато всякої всячини, що не злічити (За Є. Гуцалом.)

Диктант з коментуванням. Підкреслити професійні слова. Які з них є сьогодні застарілими?

От і роблю я. Застукала ляда; бігає човник відтіль і відсіль… Човник і ляда – ткачеві порада; берди і цівки – ви хліб мій і сіль! (Я. Щоголев.) Біля гвинта шумить, кипить вода, намацує щоденну путь радар. (В. Юр’єв.) О тій порі у груди космодрому гарячий струмінь пружно вдарив з дюзів. (Р. Юзва.) У тій хитрій автонапувалці що тільки не передбачено науково-технічною революцією для корови: стоячок, хомутик, гумова прокладочка, сідельце, решіточка, пружинка, клапан, вісь, важіль і чаша. (Є. Гуцало.)

Для довідок. Ляда, човник, берди, цівки – частини ткацького верстата. Радар – скорочена назва радіолокаційної станції. Дюзи – наконечники для розбризкування рідини та витікання газу.

VІІІ. Підбиття підсумків уроку.

ІХ. Домашнє завдання. П. 4 (с. 19-21), вправи 33 (письмово), 36 (усно).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Загальновживані та стилістично забарвлені слова. Діалектні, професійні слова і терміни