ЗАКОН ВНУТРІШНЬОЇ РІВНОВАГИ – РЕСУРСНОМУ ПОТЕНЦІАЛУ

Related posts:

1. ЗАКОН ВІДПОВІДНОСТІ РІВНЯ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧИХ СИЛ ПРИРОДНО – РЕСУРСНОМУ ПОТЕНЦІАЛУ Екологія – охорона природи ЗАКОН ВІДПОВІДНОСТІ РІВНЯ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧИХ СИЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОМУ ПОТЕНЦІАЛУ – розвиток виробничих сил відбувається відносно поступово до моменту різкого виснаження прир.-ресурсного потенціалу-2, що характеризується як екол. криза. Криза вирішується шляхом революційних змін виробничих сил (техн., пром. революція)....
2. УПРАВЛІННЯ СИСТЕМНЕ Екологія – охорона природи УПРАВЛІННЯ СИСТЕМНЕ – саморегуляція прир. системи на основі речовинно-енергет. та інформаційних прямих і зворотних зв’язків між підсистемами та ін. її частинами, спрямована на підтримання певних кільк. характеристик, структури й розвитку системи як цілого....
3. ІЗОМОРФІЗМ СИСТЕМ Екологія – охорона природи ІЗОМОРФІЗМ СИСТЕМ – відношення між об’єктами з однаковими, тотожними структурами. Розрізняють структ. і функц. І. с. Найчастіше цей термін використовують у системному аналізі та мат. моделюванні екосистем....
4. ЗАКОН РОЗВИТКУ ПРИРОДНОЇ СИСТЕМИ ЗА РАХУНОК ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ЗАКОН РОЗВИТКУ ПРИРОДНОЇ СИСТЕМИ ЗА РАХУНОК ДОВКІЛЛЯ – будь-яка прир. система здатна розвиватися тільки за рахунок використання матер.-енергет. та інформ. можливостей середовища, що її оточує. Абсолютно ізольований саморозвиток системи неможливий. Закон є наслідком трьох начал термодинаміки. Він має надзвичайно важливе теор. і практ. значення завдяки таким основним своїм наслідкам: 1) абсолютно […]...
5. ЗАКОН (ПРАВИЛО) ПЕРЕХОДУ В ПІДСИСТЕМУ Екологія – охорона природи ЗАКОН (ПРАВИЛО) ПЕРЕХОДУ В ПІДСИСТЕМУ, принцип кооперативності – саморозвиток будь-якої взаємозв’язаної сукупності, її формування в систему забезпечує включення як підсистеми в утворювану або існуючу підсистему, тобто відносно однорідні системні одиниці здатні утворювати спільне ціле (напр., популяції та угруповання в природі, пром. об’єднання в економіці, різні форми кооперації. “Кооперативний ефект” виявляється на […]...
6. ЗАКОН ПАДІННЯ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ Екологія – охорона природи ЗАКОН ПАДІННЯ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ – у межах однієї сусп.-екон. формації (способу виробництва) та одного типу технологій прир. ресурси стають дедалі менш доступними і потребують збільшення затрат праці та енергії на їх видобування і транспортування. Прикладами є мін. багатства, що виснажуються в густозаселених і комфортних регіонах планети і видобуваються з усе глибших […]...
7. ЗАКОН ЕКОЛОГІЧНОЇ КОРЕЛЯЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН ЕКОЛОГІЧНОЇ КОРЕЛЯЦІЇ – в екосистемі, як і в будь-якому ін. цілісному прир.-системному утворенні, особливо в біотичному угрупованні, всі види, що входять до неї, та абіотичні екол. компоненти функц. відповідають один одному. Випадання однієї частини (напр., знищення виду) неминуче призводить до зниження всіх ін. тісно пов’язаних з нею частин системи та […]...
8. ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) ЗНИЖЕННЯ ПРИРОДОЄМНОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) ЗНИЖЕННЯ ПРИРОДОЄМНОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ – частка прир. речовини в усередненій одиниці сусп. продукту істор. невпинно знижується. Однак це не означає, що в процес виробництва залучається все менше прир. речовин. Навпаки, кількість їх збільшується. Пояснюється це мініатюризацією виробів, заміною прир. матеріалів та продуктів на штучні, заміною матер. відносин на інформ. […]...
9. УЧАСТЬ ВИДУ Екологія – охорона природи УЧАСТЬ ВИДУ – ступінь кільк. участі та функц. значення виду у складі або продуктивності угруповання....
10. ЗАКОН СИСТЕМОПЕРІОДИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЗАКОН СИСТЕМОПЕРІОДИЧНИЙ – принципи структ. побудови однорідних прир. систем в ієрархічному підпорядкуванні та керування ними, складання прир. систем одного рівня організації (ієрархії), повторюються з деякою правильністю залежно від дії єдиного системоутворювального чинника (комплексу чинників). Особливими виявами цього заг. закону є періодичний закон хім. елементів (єдиний чинник – заряд атомного ядра), закон […]...
11. ГРАДІЄНТ Екологія – охорона природи ГРАДІЄНТ – 1) вектор, що вказує напрямок найшвидшої зміни даного скалярного поля; 2) міра зростання або зменшення в просторі якоїсь фіз. величини на одиницю довжини; 3) (б і о л.) закономірна кільк. зміна морфострукт. або функц. показників, у т. ч. біохім. властивостей, вздовж однієї з осей організму (чи органа) на будь-якій […]...
12. СТРУКТУРА ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ЕКОСИСТЕМИ – прир. функц.-морф, розчленування екосистеми на підсистеми (блоки). До структ. елементів входять популяції, консорції, синузїі, яруси рослинності тощо, тобто окремі структури біоценозу та біогеоценозу....
13. ЗАКОН МІНІМУМУ Екологія – охорона природи ЗАКОН МІНІМУМУ (Ю. ЛІБІХА) – основний закон: витривалість організму визначається найслабкішою ланкою в ланцюгу його екол. потреб, тобто життєві можливості організму лімітуються екол. чинниками, кількість і якість яких близькі до необхідного для організму або екосистеми мінімуму; подальше їх зниження призводить до загибелі організму або деструкції екосистеми. Додаткове правило взаємодії чинників: організм […]...
14. ПІДСФЕРИ БІОСФЕРИ Екологія – охорона природи ПІДСФЕРИ БІОСФЕРИ – основні функц.-структ. підсистеми біосфери, що формуються життям у межах різниць фіз. фаз середовища життя: аеробіосфера, терабіосфера, літобіосфера, аквабіосфера та океанобіосфера. Останні чотири різниці попарно об’єднуються в меробіосфери. Подібний характер має й аеробіосфера....
15. ІЄРАРХІЯ ПРИРОДНИХ СИСТЕМ Екологія – охорона природи ІЄРАРХІЯ ПРИРОДНИХ СИСТЕМ – супідрядність функц. систем Всесвіту, коли менші підсистеми складають більші системи, які, в свою чергу, є підсистемами ще більших систем....
16. ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) ЗРОСТАЮЧОЇ РОДЮЧОСТІ Екологія – охорона природи ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) ЗРОСТАЮЧОЇ РОДЮЧОСТІ – агротехн. та ін. прогресивні методи ведення с. г., що з’являються в практиці землеробства і забезпечують зростання продуктивності земель. (Сама родючість як властивість грунтів не збільшується, тому правильніше говорити про закономірність або тенденцію зростаючої врожайності ланів.) В історії людства спостерігалося поступове, проте нерівномірне зростання врожайності культур. У […]...
17. СТРУКТУРА ГРУНТУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ГРУНТУ – сукупність елементарних часточок грунту, структ. агрегатів різного розміру й форми, з певними фіз.-хім. та мех. властивостями. Розрізняють безструкт., слабо-структ. та структ. грунти. Наявність С. г. зумовлюється достатнім вмістом у ньому мулу (часточок діаметром менш як 0,001 мм), гумусу, поглиненого кальцію, магнію, а також активною діяльністю мікроорганізмів. Найліпші умови […]...
18. ЯРУСНІСТЬ Екологія – охорона природи ЯРУСНІСТЬ – вертикальне розшарування рослинного угруповання на шари, яруси та ін. структ. або функц. частини. Розрізняють надземну й підземну Я. Найчіткіше Я. виявлена в ліс. фітоценозах, де розрізняють деревний, чагарниковий, трав’янистий і моховий або лишайниковий надземні яруси та кілька ярусів кореневої системи. Я. – пристосування рослин до сумісного існування і є […]...
19. БІОСФЕРА Екологія – охорона природи БІОСФЕРА – частина земної кори, атмосфери і гідросфери, склад, структура та енергетика в істотних рисах зумовлені минулою і сучасною діяльністю живих організмів. Б. існує з часу виникнення життя на Землі. Її структура неоднорідна в біогеохімічному плані, що є наслідком разноманітних речовинно-енергет. колообігів спричинених діяльністю живих істот. В Б. відбувається перетворення сонячної […]...
20. ЗАКОН (ПРАВИЛО) ПОВНОТИ СКЛАДОВИХ (КОМПОНЕНТІВ, ЕЛЕМЕНТІВ) СИСТЕМИ Екологія – охорона природи ЗАКОН (ПРАВИЛО) ПОВНОТИ СКЛАДОВИХ (КОМПОНЕНТІВ, ЕЛЕМЕНТІВ) СИСТЕМИ – цей закон у разі поширення на всі системи формулюється так: кількість функц. складових системи та зв’язків між ними повинна бути оптимальною – без нестачі чи надлишку. Див. також Закон оптимальності....
21. РЕЖИМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи РЕЖИМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – хід зміни чинників середовища, кільк. градації екол. чинників, їх сезонні зміни, тривалість прояву. Напр., для росту й розвитку рослин найсуттєвішими є Р. е. вологості, освітлення, трофності тощо....
22. ІНФОРМАТИВНІСТЬ ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ІНФОРМАТИВНІСТЬ ЛАНДШАФТУ – кільк. та якісна інформація, яку людина отримує, перебуваючи в конкретному прир. комплексі. Збіднена І. л., його дискомфортність викликає у людини розвиток ностальгії за звичними з дитинства картинами природи....
23. Стан рівноваги – Константа рівноваги – Характеристики хімічної рівноваги ХІМІЧНА РІВНОВАГА 1. Характеристики хімічної рівноваги 1.2 . Константа рівноваги У ході реакції рівноваги первинна концентрація початкових речовин постійно зменшується. Внаслідок цього знижується і швидкість прямої реакції. Одночасно постійно підвищується концентрація продуктів реакції. Внаслідок цього підвищується швидкість зворотної реакції. Для бімолекулярної реакції типу можна скласти наступні вирази швидкості прямої та зворотної реакції: Коли швидкості обох […]...
24. ЗАКОН УСКЛАДНЕННЯ (СИСТЕМНОЇ) ОРГАНІЗАЦІЇ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи ЗАКОН УСКЛАДНЕННЯ (СИСТЕМНОЇ) ОРГАНІЗАЦІЇ ОРГАНІЗМІВ (К. Ф. РУЛЬЄ) – істор. розвиток живих організмів (а також усіх ін. прир. систем) зумовлює ускладнення їх організації шляхом наростаючої диференціації (розподілу) функцій та органів (підсистем), що виконують ці функції. Поширення 3. у. о. о. прир. систем закономірне, оскільки таке саме ускладнення спостерігається і в розвитку […]...
25. РЕТРОГРЕСІЯ Екологія – охорона природи РЕТРОГРЕСІЯ – процес зміни видового і кільк. складу рослинності, пов’язаний з її поступовим руйнуванням фіз., хім. або біол. чинниками. Першими деградують або зникають не найстійкіші до цих чинників види....
26. ЗАКОН (ПРИНЦИП) ЗБІЛЬШЕННЯ СТУПЕНЯ ІДЕАЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ЗАКОН (ПРИНЦИП) ЗБІЛЬШЕННЯ СТУПЕНЯ ІДЕАЛЬНОСТІ (Г. В. ЛЕЙБ – НІЦА), “ефект чеширського кота” (Л. КЕРРОЛЛА) – гармонійність відносин між частинами системи історико-еволюційно зростає (система може зберігати функції в разі мінімізації розмірів – кіт, що тане з хвоста, вже зник, але його посмішку ще видно). Цей загальносистемний принцип указує на те, що […]...
27. РАДІОЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи РАДІОЕКОЛОГІЯ – розділ екології, що вивчає вплив радіоакт. речовин середовища на організми та їх угруповання. Досліджує розподіл, концентрування та міграцію радіонуклідів в окремих організмах, ланцюгах живлення та біосфері загалом. Об’єктами вивчення Р. є й рослини, наявність яких свідчить про геохім. аномалії і поклади радіоакт. елементів; вивчаються також якісні і кільк. зміни […]...
28. Принцип зміщення рівноваги – Чинники, що впливають на зміщення хімічної рівноваги ХІМІЧНА РІВНОВАГА 2 . Чинники, що впливають на зміщення хімічної рівноваги 2.4 . Принцип зміщення рівноваги Усі чинники, що впливають на хімічну рівновагу, можна об’єднати таким чином: Увага: зміна тиску впливає на рівновагу лише в замкнутій системі. Поведінка системи, яка знаходиться в хімічній рівновазі по відношенню до зовнішніх впливів тиску і температури, визначається спільним принципом: […]...
29. АНАЛІЗ УГРУПОВАННЯ Екологія – охорона природи АНАЛІЗ УГРУПОВАННЯ – сукупність операцій, метод дослідження угруповання. Розрізняють якісний і кільк. аналіз угруповання. Якісний аналіз – це визначення систематичної належності окремих організмів певного угруповання, кільк. – визначення кількості або біомаси організмів в одиниці простору в межах угруповання....
30. ЕКЗОМЕТАБОЛІТИ Екологія – охорона природи ЕКЗОМЕТАБОЛІТИ – прижиттєві і посмертні виділення організмами біол. активних речовин, які відіграють певну роль у виконанні рістрегулювальної, інформ. та ін. функцій в угрупованнях організмів. Багато зелених рослин дуже чутливі до Е., особливо в грунт, середовищі, що викликає грунтовтому і закономірну зміну рослинності з неминучою зміною складу супутнього тваринного світу. Е. є […]...
31. ПОРУШЕННЯ ПРИРОДНОЇ (ЕКОЛОГІЧНОЇ) РІВНОВАГИ Екологія – охорона природи ПОРУШЕННЯ ПРИРОДНОЇ (ЕКОЛОГІЧНОЇ) РІВНОВАГИ – зміни в процесах взаємодії та складі компонентів і елементів екосистеми, що призводять у кінцевому підсумку до її заміни ін. екосистемою на тривалий або умовно безкінечний термін. Напр., вирубування лісів у посушливій зоні може спричинити зміщення прир. балансу в бік розвитку екосистеми пустелі – стійкого (рівноважного, квазістаціонарного) […]...
32. ПРОЦЕС БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПРОЦЕС БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ – проходження потоку енергії, коло – обіг речовин, встановлення будь-яких суттєвих зв’язків у біогеоценозі і взагалі всякі функц. зміни в ньому....
33. ЗАКОН ОБМЕЖЕНОСТІ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ЗАКОН ОБМЕЖЕНОСТІ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – усі прир. ресурси (та умови) Землі вичерпні. Закон грунтується на тому, що, оскільки планета є природно обмеженим цілим, на ній не можуть існувати безконечні частини. Отже, категорія “невичерпності прир. ресурсів” виникла як відносне поняття. Якщо швидкість споживання природного ресурсу менша за швидкість його відтворення, то створюється […]...
34. ЯРУС Екологія – охорона природи ЯРУС – структ. частина фітоценозу, відособлена від ін. не лише морфологічно, флористично та екологічно, а й фітоценотично....
35. Закон переходу кількості в якість в економіці Закон переходу кількості в якість в економіці – один із основних законів діалектики, який виражає, що кількісні зміни на певному етапі переходять в якісні, а їх нова якість, своєю чергою, визначає характер, напрям, можливості й темпи перебігу кількісних змін, формує кількісно нову силу розвитку. Водночас встановлюється взаємозалежність кількісних та якісних характеристик у розвитку економічних явищ […]...
36. СПАДКОВІСТЬ Екологія – охорона природи СПАДКОВІСТЬ – здатність організмів передавати потомству свої ознаки й властивості, а також тип обміну речовин; невід’ємна властивість живого організму потребувати певних умов для свого життя і певним чином реагувати на ті чи ін. зміни умов середовища. С. забезпечує матер. і функц. наступність поколінь, створює безперервність орг. світу і самовідтворення в процесі […]...
37. ЗАКОН “ВСЕ АБО НІЧОГО” Екологія – охорона природи ЗАКОН “ВСЕ АБО НІЧОГО”(Х. БОУЛІЧА) – передпорогові подразнення не викликають нервового імпульсу (“нічого”) у збудливих тканинах, а порогові стимули або сума передпорогових впливів створюють умови для формування макс. відповіді (“все”). Фізіол. у своїй першооснові 3. “в. а. н.” в разі перенесення на широке коло систем (що відповідає емпіричним даним) у формулюванні […]...
38. ІНТЕГРАЦІЯ (фізіол.) Екологія – охорона природи ІНТЕГРАЦІЯ (фізіол.) – об’єднання в ціле будь-яких окремих частин, функц. об’єднання окремих фізіол. процесів у складну координовану пристосувальну діяльність цілісного організму. І. характерна для живих систем на будь-якому рівні їхньої організації. В багатоклітинному організмі І. виражається в процесах його онтогенезу. На рівні угруповань – популяцій, видів і біоценозів. І. виявляється в […]...
39. Визначення констант рівноваги – Характеристики хімічної рівноваги ХІМІЧНА РІВНОВАГА 1. Характеристики хімічної рівноваги 1.3. Визначення констант рівноваги Знаючи концентрації речовин, що знаходяться в стані рівноваги, можна обчислити відповідну константу рівноваги. Приклад. Початкова кількість речовини n0 = 1 моль гідроген йодиду в реакції з утворенням водню і йоду при температурі Т = 446 °С розпалася n = 0,22 моль (н. у.). Відповідно до […]...
40. Реакції рівноваги – Характеристики хімічної рівноваги ХІМІЧНА РІВНОВАГА 1. Характеристики хімічної рівноваги Багато хімічних реакцій оборотні. В якому напрямі вони проходитимуть залежить від наявних умов, наприклад, від температури. 1.1. Реакції рівноваги В оборотних реакціях за певних і постійних умов можуть проходити як пряма, так і зворотна реакції. Приклад. Суміш газоподібного йоду і водню реагує при підвищеній температурі, утворюючи гідроген йодид. Н2 […]...