Заходи по сприянню природному поновленню лісу

Лісівництво

РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН

Лекція 4. ЗАСТОСУВАННЯ РУБОК У НАСАДЖЕННЯХ СТИГЛОГО ВІКУ

4.6 Заходи по сприянню природному поновленню лісу

Труднощі природного поновлення лісу в сучасний період. На відміну від інших природних ресурсів – ліси мають здатність поновлюватись власним шляхом. Тисячоліття ліс ріс на одному і тому ж місті, старші його покоління зникали, з’являлися молоді, старіли і – процес ішов циклічно. Молоді покоління з’являлися у процесі заміни старих, тобто закономірно,

але були і відхилення. Часто на ліс нападали шкідники, він гинув, а потім відроджувався знову. У хвойних лісах, окрім шкідників, виникали пожежі, які знищували ліс, але він знову відтворювався. При цих процесах часто відбувалися зміни деревних порід.

Коли люди стали вести в лісі цілеспрямоване господарство, яке завжди було пов’язане з рубками, процес природного поновлення став змінюватись, часто не на користь лісу, та і не на користь людям. Було запропоновано багато способів рубок лісу, які в тій чи іншій мірі забезпечували поновлення, якщо рубки проводились грамотно.

В післявоєнний період для відбудови порушеного

війною народного господарства у нашій країні значно виросли потреби в деревині. На процеси поновлення при лісозаготівлях стали звертати менше уваги, тому ліси, які поновлювались, виявились менш цінними через зміну порід. Цей процес торкнувся і лісів України. У Поліссі на місці сосняків з’явилися березняки та осичники, в Лісостепу – замість дібров з головною породою дубом – менш цінні насадження з перевагою супутників дуба та другорядних порід. Потрібні були великі зусилля лісоводів, щоб виправити помилки. Особливо важко стало поновлювати ліс з часу переходу на механізовані лісозаготівлі. Але ж клімат у нас майже не змінився! Погодні умови ідуть з такою ж періодичністю, як і рані­ше. А поновлення лісу ускладнюється. Тепер ще додалася відсутність коштів.

Лісоводи повинні завжди пам’ятати, що при природному поновленні лісу діють могутні сили Природи, їх уміло потрібно використовувати. Природне поновлення – більш економне, воно скорочує період лісовирощування на 10-15 років. В ряді випадків дає більш стійкі насадження.

Заходи сприяння природному поновленню лісу. Заходами сприяння природному поновленню лісу прийнято вважати такі дії, які спрямовані на появу самосіву та підросту деревних порід або на збільшення їх кількості, збереження, що забезпечить заміну стиглих насаджень при їх рубці молодим поколінням лісу.

Поновлення лісу розділяють на попереднє, супутнє і наступне, воно залежить від ряду умов:

А) наявності достатньої кількості доброякісного насіння;

Б) наявності сприятливих умов для проростання насіння;

В) забезпечення збереження самосіву і підросту.

Тому лісовод повинен при рубках лісу забезпечити певними заходами:

1. Засівання площі вирубок; 2. Укорінення сходів, що з’явилися, ліквідацію конкуренції іншої рослинності. 3. Високе збереження само­сіву та підросту.

Забезпечення перших двох умов особливої складності не викликає, якщо орієнтація ведеться на попереднє поновлення. Хоча завжди потрібно враховувати комплекс факторів, які впливають на появу та розвиток сходів і самосіву під пологом лісу.

Що стосується третьої умови – збереження самосіву та підросту – вона виконується на практиці з великими труднощами, особливо при застосуванні на лісозаготівлях важкої техніки.

При наступному поновленні лісу забезпечуються ті ж вимоги до появи, збереження самосіву і підросту.

В умовах України в наші часи вирубки поновлюються або штучно – створенням лісових культур, або комбіновано – садінням чи сівбою голов­ної породи та використанням природного поновлення інших порід. В ряді випадків вирубки листяних порід поновлюються вегетативним шляхом.

Весь комплекс заходів сприяння природному поновленню лісу можна поділити на дві групи:

1. Самостійні лісогосподарські заходи.

2. Супутні рубки стиглого лісу.

До першої групи відносять: а) спеціальний обробіток грунту; б) до­гляд за підростом цінних порід; в) огорожу площі з природним понов­ленням; г) заборону випасу худоби; д) найпростіші культури в місцях, де не відбулося природне поновлення лісу.

До другої групи відносять: а) застосування певного способу рубки; б) сезон проведення рубки; в) застосування відповідної технології, яка б забезпечила високу збереженість підросту; г) залишення на площі вирубки джерел засівання; д) обробіток поверхні грунту в процесі трелювання деревини; с) очистка місць рубок.

В кожному конкретному випадку потрібно вибирати ті чи інші заходи сприяння природному поновленню.

Коротко зупинимося на спеціальних заходах по сприянню поновленню лісу.

Розпушування поверхні грунту проводять як під пологом лісу, так і на вирубках. Під пологом це потрібно робити за 2-3 роки до рубки. Добре себе зарекомендували тракторні агрегати з дисковими важкими боронами, а також з дисковими культиваторами та покривоздирачами і фрезами. При розпушуванні потрібно добиватися перемішування лісової підстилки з грунтом, тому не завжди досить одного проходу агрегата, а потрібний 2-3-кратний обробіток поверхні грунту.

У ряді випадків розпушування поверхні грунту дисковими зна­ряддями не дає належного ефекту, тому застосовують плуги (наприклад – ПКЛ-70) і роблять ними борозни. Так поступають, коли під пологом є задерніння, або потрібно утворити мікропідвищення для появи на ньому сходів.

При спеціальному обробітку грунту завжди потрібно враховувати тип лісорослинних умов. Також враховуються біологічні особливості породи та екологічні умови. В свіжих умовах для появи самосіву іноді досить оголити поверхню грунту; в вологих – потрібно розпушувати лісову підстилку та моховий покрив, частково їх видаливши, а в сирих умовах – потрібно утворити мікропідвищення (гребні борозен). Спеціальне розпушування поверхні грунту слід проводити перед випаданням насіння (восени або пізно влітку), іноді, якщо дозволяють умови, обробіток поверхні грунту проводять і навесні, загортаючи насіння, що випало раніше. Дуже ранній обробіток грунту восени, влітку може не дати ефекту, бо буде на ньому опад, проросте трава.

Спеціальний догляд за підростом цінних порід найчастіше зводиться до ліквідації конкуренції, заглушення його іншою рослинністю. Проводять обламування гілок та верхівок другорядних порід, обкошування спеціальними знаряддями – кісками, обминання рослинності навколо підросту тощо.

Із другої групи заходів ми зупинимося лише на деяких. Сезон рубки враховується обов’язково, бо він впливає і на появу сходів головної породи, і на стан поновлення другорядних порід. Найчастіше звертається увага на другорядні породи – березу, осику.

Якщо рубка суцільна і на вирубці буде штучне поновлення головної породи, то потрібно зменшити конкуренцію другорядних порід. Річ в тім, що вони при зимовій рубці за вегетативний період можуть дати поросль висотою до 1,5 і більше метрів. Підготовка грунту під лісові культури в таких умовах, та ще коли поросль густа, – дужа складна. До того ж – ці породи будуть заглушувати посаджені сіянці. В таких випадках потрібно головну рубку проводити влітку.

Якщо в дібровах орієнтація ведеться на порослеве поновлення, то рубку краще проводити взимку, тоді поросль зможе до кінця вегетаційного періоду здерев’яніти і не буде ушкоджена морозами.

Обробіток поверхні грунту при трелюванні деревини буде сприяти поновленню тоді, коли не буде надмірних ушкоджень грунту, здирання його до підгрунтя, а буде лише переміщування підстилки з грунтом.

Не можна шаблонно застосовувати заходи сприяння поновленню, а потрібно враховувати породу, тип лісорослинних умов, поверхні грунту.

Заходи сприяння поновленню сосни. В умовах Українського Полісся сосна успішно поновлюється природно в таких лісорослинних умовах: А3; А2-3; А2-В2; АВ2-3; В2_3 (бідний варіант), тобто у відносно бідних умовах на переході від свіжих до вологих умов. Процес поновлення сосни в більш багатих, більш вологих, як і в сухих умовах – досить складний, на нього вести орієнтацію не можна.

Як правило, практикують розпушування поверхні грунту смугами через 4-5 м у квітні, як тільки зійде сніг. Можна цю роботу проводити і пізньої осені, але поверхня обробленого грунту за зиму буде дещо прикрита опадом. Іноді практикують проведення борозен (коли є дернина).

Обов’язково забороняється випас худоби. При можливості – ділянки з поновленням огороджують, щоб не заходила худоба.

У лісах рекреаційного призначення заходи сприяння поновленню супроводжують вирубування стиглих дерев, тобто звільнюються місцями.

Заходи сприяння поновленню дуба. Заходи сприяння поновленню дуба у дібровах повинні бути найбільш повними та широкими. Це можна планувати у свіжих, вологих умовах та в заплавних лісах. Якщо передбачається врожай жолудів, то проводять ранньої осені розпушу­вання поверхні грунту (до опадання жолудів) – смугами через 5-6 м. Рубки потрібно проводити через 2-3 роки після появи самосіву.

Якщо врожаї недостатньо рясні, то практикується шпигування грунту жолудями рядами через 6-8 м один від одного також за 2-3 роки до рубки. У лісах рекреаційного призначення підсів жолудів доцільно робити так, щоб сходи переросли у біогрупу підросту, тобто місцями.

Потрібно враховувати наявність дикого кабана, який з’їдає весь урожай жолудів, тому необхідні охоронні заходи проти нього.

Після появи підросту потрібен за ним догляд: обминання навколо дубків іншої рослинності, викошування тощо.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Заходи по сприянню природному поновленню лісу