Головна ⇒ 📌Рослинництво ⇒ ЖИТНЯК – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ

ЖИТНЯК – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ

КОРМОВІ ТРАВИ

9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ

9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ

9.3.2.8. ЖИТНЯК

Житняк (Agropyrum) – нещільнокущовий багаторічний злак. Уперше у культуру в 1896 р. впровадив проф. В. С. Богдан на Валуйській дослідній станції.

Житняк має високу кормову цінність: 100 кг сіна відповідають 53 кормовим одиницям і містять 4 кг перетравного протеїну. Тварини охоче поїдають його зелену масу й сіно.

Житняк посухостійкий злак, тому досить високі врожаї його вирощують у посушливих районах. Добре відростає після спасування. Дає високі врожаї

сіна впродовж 3-4 років. Навесні розвивається рано. При вирощуванні у сумішках з люцерною отримують дуже цінний корм. Поширений у південних районах України, у Казахстані, на Поволжі і в Сибіру (Росія).

У нашій країні налічується сім видів житняку, з яких найпоширеніший – житняк ширококолосий (Agropyron pektiniforme Roem et Shult). Коренева система мичкувата, проникає в грунт на глибину до 2,5 м. Стебло заввишки близько 80 см добре облиствлене, утворює багато пагонів. Колос його широкий, досить щільний, остистий. Листки лінійні, зелені. Плід – плівчаста зернівка. Маса 1000 насінин 1,8-2,1 г. Досить урожайний на різних грунтах – чорноземах,

каштанових, солонцюватих, глинистих. На півдні України врожайність сіна досягає 30 ц/га. У посушливих районах житняк висівають також для закріплення схилів.

На сухих глинистих грунтах Казахстану і Волгоградської області та Ставропольського краю Росії росте житняк пустельний (Agropyrum desertorum Fish.) – більше посухостійкий, ніж ширококолосий. Районований сорт Дніпровський вузькоколосий. У посушливих степових районах України, Заволжя й Уралу (Росія), Середньої Азії у дикорослому стані трапляється житняк сибірський, або піщаний (Agropyrum sibiricum (Wild), P. В.), який дає добрі врожаї на темно-каштанових і чорноземних грунтах.

За даними Краснокутської державної дослідної станції, люцерново-житняковий пласт є добрим попередником для вирощування ярої твердої пшениці.

У посушливих степових районах житняк краще висівати восени під покрив озимих, висіяних по чорних і ранніх парах. У північних районах і на зрошуваних землях його краще підсівати навесні під ярі зернові. Норма висіву при суцільному способі сівби становить 10-12, а в сумішках з люцерною – 7-8 кг/га. Насіння загортають на глибину 2-3 см.

На насіння житняк збирають на початку воскової стиглості роздільним способом, а на початку повної стиглості – комбайнами, коли травостій набуває буро-жовтого забарвлення. Урожайність насіння – 3-4 ц/га.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. ПИРІЙ БЕЗКОРЕНЕВИЩНИЙ – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.3.2.7. ПИРІЙ БЕЗКОРЕНЕВИЩНИЙ Пирій безкореневищний (Agropyrum tenerum Vessey), або регнерія шорсткостеблова, – багаторічний нещільнокущовий верховий злак, подібний до пирію повзучого. Однак він не має кореневищ, тому не засмічує поля. Суцвіття – колос. Насіння солом’яно-жовте. Маса 1000 насінин 2,8 г. Завдяки високій кормовій цінності вирощують на сіно […]...

  2. РАЙГРАС ВИСОКИЙ – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.3.2.3. РАЙГРАС ВИСОКИЙ Райграс високий (Arrhenatherum alatius.) – типова багаторічна нещільнокущова злакова трава з дуже розвиненою кореневою системою. Добре росте на сухих грунтах. Стебло високе – до 170 см, прямостояче, з великою кількістю прикореневих листків. Коренева система мичкувата, проникає на глибину до 3 м. Суцвіття – […]...

  3. РАЙГРАС БАГАТОУКІСНИЙ – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.3.2.4. РАЙГРАС БАГАТОУКІСНИЙ Райграс багатоукісний (Lolium multiflorum L.) – нещільнокущовий злак до 100 см заввишки. Утворює дрібні, але густі купини. Коренева система мичкувата. Суцвіття – видовжений нещільний колос. Маса 1000 насінин – 2,1 г. Швидко відростає після скошування і за сприятливих умов дає два-три укоси на […]...

  4. ГРЯСТИЦЯ ЗБІРНА – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.3.2.5. ГРЯСТИЦЯ ЗБІРНА Грястиця збірна (Dactylis glomerata L.) – багаторічний нещільнокущовий верховий злак. Стебло прямостояче, добре облиствлене, 120 см заввишки, з великою кількістю прикореневих листків. Листки досить довгі, широкі, по краях шорсткі. Суцвіття – однобічна волоть, спочатку стиснута, а потім розлога. Маса 1000 насінин 1,2 г. […]...

  5. СТОКОЛОС БЕЗОСТИЙ – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.3.2.6. СТОКОЛОС БЕЗОСТИЙ Стоколос безостий (Bromus inermis Leyss.) – кореневищний багаторічний, невибагливий до клімату і родючості грунту верховий злак. Коренева система проникає у грунт на глибину до 2 м і більше, утворює довгі підземні кореневища, які розгалужуються у різні боки від материнського куща. З підземних кореневищ […]...

  6. КОСТРИЦЯ ЛУЧНА – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.3.2.2. КОСТРИЦЯ ЛУЧНА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Костриця лучна – нещільнокущовий верховий злак, який швидко росте, але найкраще розвивається на 2-3-й рік, досягаючи 80-120 см. Має високу кормову цінність: 100 кг сіна відповідають 54,5 кормової одиниці і містять 3,8 кг перетравного протеїну. Після скошування і спасування добре відростає, […]...

  7. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ Багаторічні злакові трави мають добре розвинену кореневу систему, яка розміщується переважно у верхньому шарі грунту (до 20-30 см). Вони набагато врожайніші порівняно з іншими травами. Однак у районах з малою кількістю опадів бобові (люцерна, буркун) урожайніші. Уведення злакових трав до сумішок з бобовими відіграє важливу роль […]...

  8. ТИМОФІЇВКА ЛУЧНА – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.3.2.1. ТИМОФІЇВКА ЛУЧНА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Тимофіївка – одна з найпоширеніших злакових трав польового й лучного травосіяння у лісостеповій і поліській зонах країни. Зелена маса і сіно тимофіївки добре поїдаються тваринами. Завдяки високій урожайності й поживності сіна тимофіївка швидко поширилася у тих районах, де вирощують конюшину лучну. […]...

  9. МОГАР – ОДНОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.2. ОДНОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.2.2. МОГАР ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Могар, як і суданська трава, – дуже посухостійка культура. Його вирощують на зелений корм, сіно, для випасу та для виготовлення силосу. У Східній і Південно-Східній Азії культура могару була відома за 2700 р. до н. е. Поширений могар в Україні, на Північному Кавказі, у Нижньому […]...

  10. ЕСПАРЦЕТ – БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.1. БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.3.1.4. ЕСПАРЦЕТ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Еспарцет – багаторічна кормова культура, яку переважно використовують на сіно, зелений корм і для випасання тварин (він не спричинює у них тимпанію). Вміст перетравного протеїну в сіні еспарцету більший, ніж у конюшині: 100 кг сіна відповідають 53 кормовим одиницям, а на кожну […]...

  11. ЛЯДВЕНЕЦЬ РОГАТИЙ – БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.1. БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.3.1.6. ЛЯДВЕНЕЦЬ РОГАТИЙ Лядвенець рогатий, або звичайний (Lotus corniculatus L.), – багаторічна бобова рослина, придатна для вирощування на менш родючих, важких і солонцюватих грунтах, де такі кормові культури, як люцерна і конюшина, дають низькі врожаї. Використовують його на сіно, випас і зелений корм. Лядвенець має добре […]...

  12. КОНЮШИНА ГІБРИДНА – БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.1. БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.3.1.2. КОНЮШИНА ГІБРИДНА Конюшина гібридна (рожева), або шведська (Trifolium hybridum L.), відрізняється від лучної меншою висотою і меншими розмірами блідо-рожевих головок, розміщених на довгих квітконіжках. Листки невеликі, трійчасті, темно-зелені, без білих смуг і трохи зубчасті. Плід – одно – чи тринасінний біб. Насіння темно-зелене, дрібніше, ніж […]...

  13. СУДАНСЬКА ТРАВА – ОДНОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.2. ОДНОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.2.1. СУДАНСЬКА ТРАВА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Суданську траву, або суданку, вирощують у посушливих степових і лісостепових районах на сіно, зелений корм, для випасання, виготовлення сінажу, силосу. Зелену масу і сіно суданки добре поїдають велика рогата худоба, вівці і коні. Кормова цінність суданської трави досить висока: сіно містить 8-10% білка, 1 […]...

  14. НОВІ КОРМОВІ КУЛЬТУРИ – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.3.2.9. НОВІ КОРМОВІ КУЛЬТУРИ У сільському господарстві нашої країни кількість кормових культур збільшується за рахунок використання рослин дикорослої флори. Нові культури відзначаються багатьма цінними господарсько-біологічними властивостями, високою продуктивністю і значним вмістом білка в зеленій масі. Багато з них дають високі врожаї протягом десяти і більше років. […]...

  15. БУРКУН БІЛИЙ – БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.1. БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.3.1.5. БУРКУН БІЛИЙ Буркун білий – одно – або дворічна рослина. За поживністю не поступається перед іншими бобовими травами: 100 кг сіна відповідають 52 кормовим одиницям, а 100 кг зеленої маси – 16,5 кормової одиниці і містять 1,9 кг перетравного протеїну. Дикорослі види буркуну поширені в […]...

  16. БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.1. БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ Із багаторічних бобових трав в Україні найбільше вирощують конюшину, люцерну, еспарцет. Сіно багаторічних бобових трав має високу кормову цінність: 100 кг сіна конюшини, люцерни, еспарцету відповідають 50 кормовим одиницям і містять 3,5-7 кг перетравного протеїну. Кожна кормова одиниця містить 120-140 г перетравного протеїну. У зеленій масі […]...

  17. РАЙГРАС ОДНОРІЧНИЙ – ОДНОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.2. ОДНОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.2.4. РАЙГРАС ОДНОРІЧНИЙ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Райграс однорічний (Lolium multiflorum westerwoldicum ) – найбільш відома і поширена різновидність райграсу багатоукісного. За зовнішнім виглядом насіння райграсу однорічного подібне до насіння райграсу багатоукісного. Райграсоднорічний тримається у травостої один рік і відзначається швидким ростом та високою врожайністю. Насіння проростає одним зародковим корінцем. На […]...

  18. КОНЮШИНА ЛУЧНА – БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.1. БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.3.1.1. КОНЮШИНА ЛУЧНА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Світова посівна площа конюшини лучної становить близько 20 млн га. На великих площах вирощують її у Франції, Англії, США, Канаді, Росії. В Україні конюшину вирощують здебільшого в лісостепових і поліських районах. Крім того, вона добре росте у передгірних і гірських районах […]...

  19. ЧУМИЗА – ОДНОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.2. ОДНОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.2.3. ЧУМИЗА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Чумиза – рослина теплого і сухого клімату. Вона є культурою різноманітного використання. Із зерна її виробляють крупу, яка за поживною якістю прирівнюється до пшона. Зерно чумизи містить у середньому 13,5% білка, близько 62безазотистих екстрактивних речовин і до 5% жиру. Зелений корм, сіно, солому і полову […]...

  20. ЛЮЦЕРНА – БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.1. БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.3.1.3. ЛЮЦЕРНА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Люцерна належить до найстародавніших кормових культур. У Середній Азії та на Закавказзі вона була відома 2,5 тис. років тому. В Україні люцерну почали вирощувати у 60-х роках XIX ст. спочатку на Полтавщині, Поділлі, а потім на півдні. Нині люцерну вирощують у всіх […]...

  21. ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.1. ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ Кормові трави належать переважно до родин Бобових і Злакових. Для зміцнення кормової бази крім багаторічних трав велике значення мають однорічні бобові трави, зокрема яра й озима вика, серадела, однорічні види конюшини. Вирощують однорічні бобові трави на зелений корм, випас, сіно, для виготовлення сінажу та інших видів кормів. Бобові трави […]...

  22. ГОРОХ КОРМОВИЙ – ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.1. ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.1.3. ГОРОХ КОРМОВИЙ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Кормовий горох – високоврожайна зернобобова культура. Сіють його для кормових цілей (на зерно і зелену масу) на малородючих середньозв’язних і піщаних грунтах, де врожаї посівного гороху низькі. Високі врожаї кормового гороху збирають також на осушених торфових грунтах. Його здавна вирощують в Україні. Зерно кормового […]...

  23. ВИКА ЯРА – ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.1. ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.1.1. ВИКА ЯРА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Серед однорічних бобових трав вика яра займає найбільші площі. її вирощують у чистому вигляді та в сумішках на зелений корм. Значне поширення вики пояснюється її високою кормовою цінністю, різноманітним використанням (на зелений корм, сіно, зерно, силос), малою вибагливістю до родючості грунтів та коротким вегетаційним періодом, що […]...

  24. КОНЮШИНА ІНКАРНАТНА – ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.1. ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.1.4. КОНЮШИНА ІНКАРНАТНА Конюшина інкарнатна, або багряна (Tr. incarnatum L.), – однорічна рослина. Батьківщиною її є райони Середземномор’я. Поширена в Італії, Франції, Польщі. Трапляється у західних областях України, Білорусі та на Закавказзі. Стебло й листки конюшини інкарнатної опушені. Квітки зібрані у видовжені головки багряного кольору. Трапляються види з білими […]...

  25. СЕРАДЕЛА – ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.1. ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.1.5. СЕРАДЕЛА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Сераделу вирощують на супіщаних і глинисто-піщаних досить вологих грунтах. Часто її називають “конюшиною пісків”, оскільки вона добре росте на піщаних грунтах у помірно вологому кліматі. На дуже сухих і карбонатних грунтах росте погано. Кормова цінність серадели дещо вища, ніж конюшини. Так, 100 кг зеленої маси […]...

  26. ВИКА ОЗИМА – ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.1. ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.1.2. ВИКА ОЗИМА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Вика озима, або волохата ( Vicia villosa Roth.), – однорічна зимуюча кормова культура. Кормова цінність її досить висока. За даними Інституту кормів УААН, суха маса вики озимої містить до 22% протеїну. Перетравність поживних речовин її добра. Озиму вику можна вирощувати як яру культуру, якщо […]...

  27. ЛЯЛЕМАНЦІЯ – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.14. ЛЯЛЕМАНЦІЯ Лялеманція (Lallemancia) – однорічна рослина з родини Губоцвітих. Корінь стрижневий. Стебло пряме, розгалужене, чотиригранне, до 60 см заввишки. Листки видовжено-ланцетної форми. Квітки зібрані в несправжні мутівки. Зав’язь чотиригнізда. Насіння дрібне, темно-коричневе з білим рубчиком. Маса 1000 насінин 4-5,5 г. Насіння лялеманції містить 35-42% олії, що швидко […]...

  28. ТРАВИ Екологія – охорона природи ТРАВИ – життєва форма рослин. Екоморф, ознакою Т. сезонного клімату є відсутність прямостоячих надземних стебел, які б переживали несприятливий сезон....

  29. Родина Тонконогові, або Злакові Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН Тема 6. ПОКРИТОНАСІННІ 50. Родина Тонконогові, або Злакові Колос стиглий, золотом налитий, Хилиться додолу у полях. Викохає колос сонце літом – Щедрі врожаї дає земля. Все це злаки – жиго, рис, пшениця, Все це праця: сій їх і люби. Щоб не всохла польова криниця, Хліб святий в усіх був на столі. […]...

  30. КЕНАФ – ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ 7.4. КЕНАФ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Кенаф – високоврожайна луб’яна культура. Сухі стебла його містять до 16-18% цінного волокна, яке відзначається еластичністю, міцністю та високою гігроскопічністю. Волокно кенафу широко використовують для виробництва шпагату, мішковини, мотузок. Насіння кенафу містить до 20% технічної олії, яку застосовують у шкіряній, миловарній та лакофарбовій промисловості. Макуху згодовують тваринам. Високі врожаї […]...

  31. РІПАК ЯРИЙ – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.5. РІПАК ЯРИЙ Ріпак ярий (Brassica napus L. oleifera annua Metzg.) – однорічна рослина з родини Капустяних (Brassicaceae). Він менш вибагливий до умов вирощування, ніж озимий. Корінь ріпаку ярого веретеноподібний, проникає у грунт на глибину 80 см, слаборозгалужений, з невеликою кількістю бічних корінців, що розміщуються у верхньому шарі […]...

  32. ЩАВЕЛЬ – БАГАТОРІЧНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) БАГАТОРІЧНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ ЩАВЕЛЬ В Україні щавель відомий з VII ст. н. е. Широко відомий як культурний, так і дикорослий щавель, Листя щавлю використовується для приготування зелених супів, його консервують. Щавель – багаторічна трав’яниста рослина, перехреснозапильна, належить до родини гречкових. У листі щавлю є велика кількість вітаміну С, каротин, мінеральні речовини. […]...

  33. ФЕНХЕЛЬ – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2.5. ФЕНХЕЛЬ Фенхель (Foeniculum L.) належить до родини Селерових. В Україні його вирощують як однорічну культуру переважно в Хмельницькій і Чернігівській областях. Насіння фенхелю містить 4-6% ефірної олії (анетолу), яку застосовують у медицині, парфумерно-косметичній та лікеро-горілчаній промисловості. Фенхель – волого – і світлолюбна рослина, чутлива до низьких температур. […]...

  34. РЕВІНЬ – БАГАТОРІЧНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) БАГАТОРІЧНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ РЕВІНЬ Ревінь – це багаторічна трав’яниста рослина з родини гречаних. У нього дуже велике листя на довгих і товстих черешках, які вживають у їжу. З ревеню варять варення, киселі, компоти, використовують у кондитерській промисловості. У зв’язку з тим, що в черешках ревеню міститься велика кількість органічних кислот (щавлева, […]...

  35. КРІП – ПРЯНІ РОСЛИНИ Сад і город (енциклопедія) ПРЯНІ РОСЛИНИ КРІП Зараз немає жодної європейської країни” де б не знали кропу. У нас він популярний і як пряна зелень, що вживається свіжою у фазі розетки, і як незамінна спеція при консервуванні огірків, помідорів та інших овочів, яка використовується у фазі цвітіння й на початку плодоутворення. У нас кріп з’явився […]...

  36. БРУКВА КОРМОВА КОРЕНЕПЛОДИ 3.6. БРУКВА КОРМОВА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Бруква (Brassica napus rapifera L.) належить до родини Капустяних. У перший рік утворює коренеплід округло-кулястої або сплюснутої форми, зовні і всередині білого або жовтого кольору. У нижній частині корінь досить сильно розгалужений, стрижневий, глибоко проникає в грунт. На другий рік бруква формує квітконосні розгалужені стебла. Насіння дрібне, кулясте, темно-буре. […]...

  37. Клас Однодольні. Родини Злакові, Лілієві, Цибулеві. їхня характеристика та значення Розділ II. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН Тема 4. Покритонасінні УРОК 46 Тема. Клас Однодольні. Родини Злакові, Лілієві, Цибулеві. їхня характеристика та значення Мета. Сформувати в учнів поняття про основні характерні ознаки рослин класу Однодольні; розкрити характерні особливості родин Злакові, Лілієві, Цибулеві, їхнє значення. Основні поняття і терміни: мичкувата коренева система, ланцетні та лінійні листки, паралельне і дугове […]...

  38. САФЛОР – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.11. САФЛОР ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Сафлор – цінна олійна культура для вирощування у посушливих районах. Уміст олії у насінні залежно від сорту та умов вирощування становить 25-37%. Олію використовують для харчових цілей, виробництва маргарину, оліфи, фарб, мила, лінолеуму тощо. Макуха сафлору трохи гіркувата на смак, але тварини до неї […]...

  39. РИЖІЙ – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.12. РИЖІЙ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Рижій відомий дуже давно. Батьківщина його – Мала Азія, Закавказзя, Іран. Вирощують рижій у північних районах лісостепової зони, західних областях України та на Поліссі. Насіння рижію містить від 26 до 46% олії, що належить до напіввисихаючих. Олію використовують (особливо в суміші з лляною) для […]...

  40. ГАРБУЗ І КАБАЧОК – БАШТАННІ КУЛЬТУРИ БАШТАННІ КУЛЬТУРИ 5.1. ГАРБУЗ І КАБАЧОК ГАРБУЗ, який вирощують в Україні, належать до трьох ботанічних видів – волоський (Cucurbita maxima Duch.), твердокорий (Cucurbitaреро L.) і мускатний (Cucurbita moschata Duch. expior). Найбільше поширення має твердокорий гарбуз. Гарбуз – це однорічна рослина з роздільностатевими квітками. Стебло повзуче, гранчасте, розгалужене на батоги другого і третього порядків, листя крупне, […]...

Ви зараз читаєте: ЖИТНЯК – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ
«
»