ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ

Related posts:

1. НАРОДЖУВАНІСТЬ Екологія – охорона природи НАРОДЖУВАНІСТЬ – одна з ознак популяції, що характеризує її як ціле, як здатність популяції до кільк. збільшення за фактичних умов середовища (т. з. екол. Н.) за одиницю часу (в осн. за рік). Виділяють також макс. Н. (абсолютну, або фізіол.) – утворення теоретично максимально можливої кількості нових особин за ідеальних умов (коли […]...
2. ЗРІЛІСТЬ ОСОБИНИ Екологія – охорона природи ЗРІЛІСТЬ ОСОБИНИ – здатність особини до розмноження, як правило, в разі досягнення нею морфол. та психофізіол. характеристик дорослого організму....
3. Схема екологічної характеристики виду тварин ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 11. ПОПУЛЯЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ВИКОРИСТАННЯ 11.4. Схема екологічної характеристики виду тварин 1. Назва виду (наукова і народна). 2. Загальні відомості про ареал виду. 3. Поширення в регіоні, включаючи коротку характеристику екосистем (біогеоценозів), в яких вони функціонують. 4. Основні відомості про біологію виду: А) розмір, забарвлення, пристосованість до життя в даному середовищі; […]...
4. ЗАКОН ФІЗИКО-ХІМІЧНОЇ ЄДНОСТІ ЖИВОЇ РЕЧОВИНИ Екологія – охорона природи ЗАКОН ФІЗИКО-ХІМІЧНОЇ ЄДНОСТІ ЖИВОЇ РЕЧОВИНИ (В. І. ВЕРНАДСЬКОГО) – вся жива речовина Землі є фіз.-хім. єдиною. З цього закону природно випливає: шкідливе для однієї частини живої речовини не може не впливати якимось чином на ін. її частину, або шкідливе для одних видів тварин (рослин) шкідливе і для ін. Звідси будь-які фіз.-хім. […]...
5. Генофонд (алелофонд) виду МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 2 ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТА МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ 2.1.3. Генофонд (алелофонд) виду Біологічний вид, який складається з численних особин, що мають генетичні родинні зв’язки, але різняться за комбінаціями спадкових ознак, складає цілісну біологічну макросистему. Завдяки дії природного добору генофонд виду збалансований і має оптимальні якості щодо умов існування виду. Генофонд […]...
6. ПОТЕНЦІАЛ БІОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ БІОТИЧНИЙ -1) спадково зумовлений ступінь стійкості виду до несприятливих умов середовища, включаючи П. 6.-2 та потенціал виживання; 2) потенційна здатність живих організмів збільшувати чисельність у геометричній прогресії (потенціал розмноження). Визначається або середньою величиною приплоду, або показником итиску життя” (швидкість, з якою при гіпотетичному безперешкодному розмноженні особини даного виду вкриють земну […]...
7. ПОТОМСТВО Екологія – охорона природи ПОТОМСТВО – 1) особини наступних поколінь відносно попередніх; 2) сукупність потомків (дітей, онуків, дочірніх особин тощо) однієї певної особини або пари (людини, тварини, рослини)....
8. ЩІЛЬНІСТЬ ПОПУЛЯЦІЇ Екологія – охорона природи ЩІЛЬНІСТЬ ПОПУЛЯЦІЇ, густота популяції – показник, що визначається кількістю особин на одиницю площі або об’єму. Напр., 125 рослин липи на 1 га або 1000 циклопів у 1 м3 води....
9. РОЗМНОЖЕННЯ НЕСТАТЕВЕ Екологія – охорона природи РОЗМНОЖЕННЯ НЕСТАТЕВЕ – здатність живих організмів відтворювати собі подібних, що необхідно для підтримання існування виду, шляхом утворення спор або вегетативним способом (брунькування, бульби, цибулини, пагони, вуса, щеплення). Головна особливість Р. н. у тому, що нове покоління є похідним лише однієї батьківської особини і утворюється з соматичних (вегетативних) клітин....
10. ПОПУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ – 1) сукупність особин одного виду, що протягом великої кількості поколінь населяють певний простір, усередині якого практично здійснюється тією чи ін. мірою панміксія; відокремлена від сусідніх аналогічних сукупностей певним ступенем тиску тих чи ін. форм ізоляції. П. має складну біохронологічну структуру: за віком, статтю, просторовим та спорідненим об’єднанням особин. Кожна […]...
11. ІНЕРЦІЯ РОЗМНОЖЕННЯ Екологія – охорона природи ІНЕРЦІЯ РОЗМНОЖЕННЯ – 1) збільшення числа особин після досягнення популяцією нульового приросту внаслідок входження в процес розмноження численних зрілих організмів та репродуктивного довголіття старших поколінь; 2) продовження росту чисельності популяції, незважаючи на явну нестачу кормової бази, що врешті-решт призводить до катастрофічного зниження чисельності цієї популяції....
12. КОЛОНІЇ ПОПУЛЯЦІЇ Екологія – охорона природи КОЛОНІЇ ПОПУЛЯЦІЇ – групові поселення осілих тварин. Можуть існувати тривалий час чи виникати лише на період розмноження, напр. у багатьох птахів – граків, чайок. Найбільш складні колонії у гуртових комах – термітів, мурашок, бджіл....
13. ПРИПЛІД Екологія – охорона природи ПРИПЛІД – одночасно народжені особини від певної групи батьків. Сукупність батьків може мати кілька П. протягом одного чи кількох сезонів розмноження....
14. ПЕРЕНОСНИКИ ПАРАЗИТІВ Екологія – охорона природи ПЕРЕНОСНИКИ ПАРАЗИТІВ – організми, що так чи інакше (укусом, контактом) передають паразитів від однієї особини до ін. (того самого чи ін. виду). Напр., комар анофелес – переносник малярійного плазмодію....
15. Репродуктивний потенціал ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 4.ЕКОЛОГІЧНА І БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОПУЛЯЦІЇ 4.2. Репродуктивний потенціал Чисельність популяції, в першу чергу, визначається здатністю до розмноження її особин в конкретних умовах середовища. Кожній популяції властивий свій репродуктивний потенціал. Під репродуктивним потенціалом розуміють швидкість, з якою могла б рости чисельність популяції за умов необмеженого простору, багатства їжі, відсутності хижаків та паразитів, […]...
16. ВИНИЩЕННЯ Екологія – охорона природи ВИНИЩЕННЯ – зникнення групи особин (популяції, виду) в результаті безпосереднього переслідування або надмірного використання (промисел тварин, збирання дикоростучих рослин), а також навмисного прямого чи опосередкованого впливу на них через середовище (напр., у результаті забруднення)....
17. РОЗМНОЖЕННЯ ВЕГЕТАТИВНЕ Екологія – охорона природи РОЗМНОЖЕННЯ ВЕГЕТАТИВНЕ – тип нестатевого розмноження, за якого з частини материнського організму або з групи його соматичних клітин утворюються ідентичні йому за своїми спадковими ознаками нові особини. Р. в. досить поширене в природі і особливо в рослинництві, квітникарстві. Р. в. рослин визначає певну стабільність фітоценозів....
18. Смертність ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 4.ЕКОЛОГІЧНА І БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОПУЛЯЦІЇ 4.5. Смертність Смертність – це кількість особин, які загинули в певний період часу. Розрізняють мінімальну і екологічну смертність. Мінімальна смертність – це постійна величина, яка характеризує загибель особин в ідеальних умовах існування, за яких на популяцію не діють лімітуючі фактори. Максимальна тривалість життя особин за таких […]...
19. ПРИРІСТ НУЛЬОВИЙ Екологія – охорона природи ПРИРІСТ НУЛЬОВИЙ – практична рівновага народжуваності та смертності, що веде до стабільної чисельності популяції (населення) будь-якого регіону. Звичайний стан прир. популяцій поза періодами збурення (масового розмноження або депресії чисельності)....
20. Вікова структура популяції тварин ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 5. СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЇ 5.4.2. Вікова структура популяції тварин Основні поняття і терміни: Періоди онтогенезу тварин; ембріональний і передгенеративний періоди, період дорослого стану, період старіння; вікові групи тварин (молоді статевонезрілі, молоді і дорослі статевозрілі та старі особини); вікові піраміди. Вікова структура популяцій тварин визначається особливостями їхнього Індивідуального розвитку, видовими відмінностями в способах […]...
21. Підсумок розділу ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 11. ПОПУЛЯЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ВИКОРИСТАННЯ Підсумок розділу 11. Вивчення цього розділу скероване на усвідомлення значення популяції як структурної одиниці виду та об’єкту господарського використання. Скеровувати розвиток популяції в бажаному напрямку можна лише на основі знань про біологічні особливості виду, загальних закономірностей структури, динаміки та швидкості росту його популяцій із врахуванням впливу […]...
22. СТАЦІЯ Екологія – охорона природи СТАЦІЯ – 1) місця існування особин, сім’ї або виду тварин. Може збігатись із середовищем біоценозу, фітоценозу, парцели, едасфери та її частин; 2) місце існування популяції; 3) частина біотопу з певними вузькими умовами життя. Напр., мокрі, вологі, свіжі або сухі заплавні луки. Типові для виду С. мозаїчно розподілені в межах видового ареалу, […]...
23. ІМПРИНТИНГ Екологія – охорона природи ІМПРИНТИНГ – процес формування в ранній період розвитку особини стійкої індивід, вибірковості щодо зовн. стимулів. І. є механізмом інформ. контакту з довкіллям, що виявляється, напр., у прив’язаності новонароджених або вилуплених з яйця особин до будь-якого об’єкта чи істоти, що рухається, які сприймаються потомством за батьків....
24. ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ Екологія – охорона природи ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ – форма взаємовідносин у фітоценозі, коли особини або популяції впливають одна на одну шляхом конкуренції або алелопатії....
25. ВИД ШКІДЛИВИЙ Екологія – охорона природи ВИД ШКІДЛИВИЙ – вид, особини або популяції якого завдають людині шкоди чи викликають захворювання. Поняття В. ш. є відносним, оскільки один і той самий вид в одному місці біол., екон., соц. тощо є небажаним, а на ін. території може бути нейтральним або відносно корисним....
26. ЗАКОНИ СИСТЕМИ “ХИЖАК – ЖЕРТВА” Екологія – охорона природи ЗАКОНИ СИСТЕМИ “ХИЖАК – ЖЕРТВА” (В. ВОЛЬТЕРРА) – 1) закон періодичного циклу – процес знищення жертви хижаком нерідко призводить до періодичних коливань чисельності популяцій обох видів і залежить це тільки від швидкості зростання популяцій хижака і жертви та від початкового співвідношення їх чисельності; 2) закон збереження середніх величин – середня чисельність […]...
27. УМОВИ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи УМОВИ СЕРЕДОВИЩА – сукупність усіх чинників навколишнього середовища, що впливають на окремі особини, популяції чи угруповання....
28. ЧИННИК ЛІМІТУЮЧИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЛІМІТУЮЧИЙ, чинник обмежувальний – чинник-1, що ставить межі перебігу будь-якого процесу, явища або існування організму (виду, угруповання), напр., конкуренція ін. видів....
29. ВИБУХ ПОПУЛЯЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи ВИБУХ ПОПУЛЯЦІЙНИЙ – різке, багаторазове і відносно раптове збільшення чисельності особин будь-якого виду, викликане втратою механізмів “її регулювання. Найчастіше В. п. виникає внаслідок інтродукції видів (напр., кроликів у Австралії)....
30. НОРМА ВИДОБУТКУ Екологія – охорона природи НОРМА ВИДОБУТКУ – 1) ліміт вилучення особин з популяції, який визначає кількість і статевовіковий стан тварин з розрахунком на підтримання прир. густоти і структури популяцій або їхньої зміни до доцільного в госп. відношенні рівня; 2) певне обмеження видобутку даного виду тварин (напр., качок окремим мисливцем за одну добу)....
31. ДОМІНАНТНІСТЬ Екологія – охорона природи ДОМІНАНТНІСТЬ, домінування – 1) здатність виду займати панівне становище в угрупованні та спричинювати переважний вплив на біоценотичні процеси; 2) форма взаємозв’язку парних (алельних) генів, за якої один із них – домінантний – сильніше впливає на відповідну ознаку особини, ніж інший, рецесивний....
32. ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ -1) кількість особин певного виду на одиницю площі; 2) заг. кількість екземплярів у популяції виду або на певній території....
33. МІКРОПОПУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи МІКРОПОПУЛЯЦІЯ – 1) нечітко визначений термін для описання частини популяції. М. не здатна до тривалого самопідтримання і тому лише разом з ін. М. становить стійку систему популяції; 2) сукупність особин одного виду, що мешкають у певних межах одного біогеоценозу, 3) синонім терміна “дем” або групи споріднених демів....
34. Вікова структура популяції ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 5. СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЇ 5.4. Вікова структура популяції Віковий склад популяції є однією із важливих ознак, від якої залежать ріст її чисельності за здатністю до розмноження. На основі вікової структури судять про перспективність чи безперспективність її існування, про вплив абіотичних умов на індивідуальний розвиток організмів даної популяції. Основні поняття і терміни:Вікова структура, […]...
35. ПРИНЦИП ЗАСНОВНИКА Екологія – охорона природи ПРИНЦИП ЗАСНОВНИКА – поодинокі особини – засновники нової колонії, або популяції – несуть у собі лише частину заг. ген. інформації, властивої виду. Екол. зміст цього загальнобіол. принципу в тому, що скорочення чисельності особин виду, їхнього зникнення в прир. острівцях (у разі виникнення інсулярності, розділення, острівного характеру місць помешкання), у т. ч. […]...
36. ВИЖИВАННЯ Екологія – охорона природи ВИЖИВАННЯ, виживаність – 1) кількість особин (у відсотках), які збереглися в популяції за певний інтервал часу; 2) ступінь збереження популяції або виду в умовах довкілля. В. розуміється істор. або еволюц., тобто за порівняно короткий і тривалий періоди. В. – пересічна для популяції вірогідність збереження особин кожного покоління за певний проміжок часу. […]...
37. Розмір і стійкість популяції ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 4.ЕКОЛОГІЧНА І БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОПУЛЯЦІЇ 4.1.1. Розмір і стійкість популяції Популяції живих організмів характеризуються великою різноманітністю та різними розмірами, які визначаються загальною кількістю організмів або їх біомасою. Вони змінюються з віком та посезонно. Розмір популяції залежить від ємності середовища та біологічних властивостей виду, особливо характеру розмноження. Одна група видів живих організмів […]...
38. ФЛОРА Екологія – охорона природи ФЛОРА – сукупність видів рослин, що склалася історично, які населяють певну територію (акваторію) або населяли її в минулі геол. часи. Розрізняють Ф. земної кулі, Ф. окремих материків і будь-якої прир. обмеженої ділянки земної поверхні – островів, водойм, гір. системи тощо, Ф. країни чи певної адмін. обл., Ф. окремих відділів рослинного світу […]...
39. Підсумок розділу 5 ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 5. СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЇ Підсумок розділу 5. Кожна популяція того чи іншого виду складається з особин, що мають свої індивідуальні ознаки як результат безпосереднього пристосування до життя в даній популяції. Структура популяцій різних видів має свої особливості, які визначаються способом життя, розмноження, стосунками з іншими особинами та іншими видами, а також адаптацією […]...
40. БІОМЕТОД Екологія – охорона природи БІОМЕТОД – біол. метод боротьби зі шкідниками і хворобами, група заходів, які використовують для зменшення чисельності небажаних у господарстві організмів за допомогою інших видів (тварини-хижаки, вузько-специф. рослиноїдні види або паразити) шляхом стерилізації самців шкідливого виду, які витісняють чоловічі особини, здатні до розмноження, використання мікроорганізмів для боротьби з госп. небажаними формами....