Зловживання правом

Related posts:

1. Цивільне судочинство Цивільне судочинство – урегульований нормами цивільного процесуального права порядок провадження в цивільних справах, який визначається системою взаємопов’язаних цивільних процесуальних прав і обов’язків, що реалізуються їхніми суб’єктами – судом, органом судового виконання і учасниками процесу цивільних процесуальних дій. Завданням Ц. с. є захист прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб і держави шляхом всебічного розгляду та […]...
2. Захист цивільних прав Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 24. Захист цивільних прав 1. Захист цивільних прав. Ви купили в магазині телевізор, але він вийшов із ладу вже на третій день після придбання. Автомобіль вашого батька отримав пошкодження внаслідок порушення Правил дорожнього руху ін­шим водієм. Ваш однокласник, який позичив у вас підручник, не повертає його протягом тривалого […]...
3. Захист цивільних прав Захист цивільних прав – захист, який здійснюється за допомогою заходів матеріально-правового і процесуально-правового характеру. Це дає підстави визначити право особи на З. ц. п. як самостійне суб’єктивне право, яке відображає юридично закріплену можливість правомочної особи використати спеціальні засоби правоохоронного характеру. З. ц. п. здійснюється судом, арбітражним судом або третейським судом ви знанням цих прав, відновленням […]...
4. Суб’єктивне юридичне право особи Суб’єктивне юридичне право особи – закріплена в юридичних нормах можливість певної поведінки її, спрямованої на здійснення природних прав людини. Однією з необхідних передумов здійснення й захисту прав людини є закріплення їх державою у спеціальних загальнообов’язкових правилах поведінки – так званих юридичних нормах. Тому права людини, забезпечені саме такими нормами, відображає поняття суб’єктивне юридичне право. Саму […]...
5. Цивільно-процесуальне право Цивільно-процесуальне право – система правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері здійснення правосуддя у цивільних справах. Ц. – п. п., зокрема, закріплює процесуальний порядок розгляду загальними судами-справ із спорів з цивільних, сімейних, трудових, колгоспних та інших відносин, з адміністративно-правових відносин та справ окремого провадження. Метод Ц. – п. п.- імперативно-диспозитивний. Імперативний метод впливає на […]...
6. Суперфіцій Суперфіцій – речове право на будівлю, яка споруджена на земельній ділянці, що належить іншій особі. С.- інститут римського права, який використовується у цивільних кодексах країн Західної Європи. С.- довгострокове речове право, яке передається у спадщину і може відокремлюватись. Зміна власника не припиняє С....
7. Нотаріальна угода Нотаріальна угода – дія громадян і організацій, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав чи обов’язків, яка посвідчується в нотаріальному порядку. Н. у. може бути односторонньою, тобто волевиявленням лише однієї сторони (заповіт, доручення), і дво – або багатосторонньою (договори). Н. у. має право укладати тільки дієздатна особа, її зміст повинен відповідати вимогам закону, а […]...
8. Сторони в цивільному процесі Сторони в цивільному процесі – особи (громадяни і організації), матеріально-правовий спір між якими є предметом розгляду і вирішення в цивільному судочинстві. С. в ц. п. мають у справі юридичний інтерес матеріально-правового характеру. С. в. ц. п. є позивач і відповідач. Позивач – це особа, на захист суб’єктивних матеріальних прав і законних інтересів якої порушено цивільну […]...
9. Захист авторського права і суміжних прав Захист авторського права і суміжних прав – захист особистих і майнових прав осіб, що мають авторське право і суміжні права, який може здійснюватися в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством. Цивільно-правовий З. а. п. і с. п. передбачає, що особи, які мають авторське право і суміжні права, можуть вимагати: відшкодування збитків, завданих порушенням їхніх […]...
10. Зобов’язання Зобов’язання – такі цивільні правовідносини, коли одна особа (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. З. можуть бути односторонніми, коли одна сторона має тільки права, а інша – лише обов’язки (наприклад, у договорі позики), і двосторонніми, коли […]...
11. Право власності на землю Право власності на землю – сукупність правових норм, які закріплюють належність земель певним фізичним та юридичним особам, державі і визначають обсяг та зміст прав власника землі, а також способи і межі здійснення таких прав. Власність на землю в Україні існує в таких формах: державна, колективна, приватна. Усі ці форми є рівноправними. Поряд з поняттям П. […]...
12. Право вільно обирати і бути обраними до відповідних органів державної влади і органів місцевого самоврядування Право вільно обирати і бути обраними до відповідних органів державної влади і органів місцевого самоврядування – конституційне право громадян України. Право обирати мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося 18 років. Будь-які прямі чи непрямі пільги або обмеження щодо виборчих прав залежно від походження, стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до […]...
13. Права людини основні Права людини основні – закріплені в загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права найважливіші права людини, які надаються їй і гарантуються конституцією певної країни і не залежать від типу держави. До таких не відчужуваних прав належать: 1) право на життя; 2) право на свободу та особисту недоторканність; 3) право на гідність; 4) право на свободу думки; […]...
14. Міжнародне гуманітарне право Міжнародне гуманітарне право – сукупність конвенції! них і звичаєвих норм міжнародного права, що забезпечують повагу до особи та її недоторканість у період збройних конфліктів, М. г. п. складається з двох галузей міжнародного права: права війни, або права зброй них конфліктів, і прав людини. Право війни поділяється на “право Гааги” (див. Гаазькі конвенції 1899 р. і […]...
15. Довірча власність Довірча власність – один із інститутів англо-американського права. Особливістю Д. в. є те, що одна особа стає власником майна, відокремленого іншою особою для здійснення певних дій, вказаних відокремлювачем. Набувач, який є довірчим власником, використовує придбане майно тільки з метою, визначеною засновником. Внаслідок цього одна частина повноважень (розпоряджатися майном) належить одній особі, а друга частина (отримання […]...
16. Споживче товариство Споживче товариство – первинна ланка споживчої кооперації. Законом України “Про споживчу кооперацію”, прийнятим 10.IV.1992, С. т. визначено самостійною, демократичною організацією громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги об’єднуються за місцем проживання або роботи для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану. Основним документом, що регулює діяльність С. т., є статут. С. […]...
17. Право на свободу об’єднання Право на свободу об’єднання – конституційне право громадян України, суть якого в тому, що кожний громадянин має П. на с. о. для здійснення і захисту своїх прав і свобод, а також задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних, релігійних та інших інтересів. Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об’єднання громадян. Належність чи неналежність до […]...
18. Система цивільного права Система цивільного права – чинне цивільне право будь-якої країни, яке розглядається у його внутрішньому поділі на окремі, інститути та в єдності цих інститутів, що становлять відповідні під галузі. С. ц. п. визначається його предметом – майновими та особистими немайновими відносинами, які грунтуються на юридичній рівності їхніх учасників – фізичних і юридичних осіб та виникають між […]...
19. Омбудсмен Омбудсмен (швед, ombud – особа, що є представником інших осіб) – парламентський комісар з прав людини. Вперше цей інститут виник у Швеції. Шведський риксдаг (парламент) прийняв у 1809 р. Закон про правління, яким парламентові надавалося право обирати спеціального парламентського комісара (О.) для здійснення нагляду за додержанням законодавства і з метою урівноважити широкі повноваження короля з […]...
20. Права народів Права народів – можливість брати участь у міжнародних відносинах з метою реалізації своїх життєвих потреб, закріплена у міжнародному праві. Регламентація П. н. відбувається у рамках співробітництва держав головним чином у сфері захисту прав людини. Загального визнання набули П. н. на рівноправність і самовизначення (п. 2 ст. 1 Статуту ООН, ст. 1 загальна для Міжнародних пактів […]...
21. ГРОМАДЯНИН Культурологічний словник ГРОМАДЯНИН (як суб’єкт права) – у цивільному праві вживається для позначення людини як учасника правовідносин, суб’єкта цивільних прав і обов’язків. Дієздатність Г. виникає в повному обсязі з настанням повноліття....
22. Право на інформацію Право на інформацію – гарантована можливість вільного одержання, використання, поширення і зберігання будь-яких відомостей, у будь-якій формі і будь-якими засобами. В Україні П. на і. вперше визначено Законом “Про інформацію” 1992 р. (ст. 9). У Загальній Декларації прав людини, прийнятій у 1948 р., П. на і. розглядається як складова частина права кожної людини на свободу […]...
23. Конституційні права і свободи громадян України Конституційні права і свободи громадян України – основні права і свободи громадян України, закріплені і гарантовані Конституцією України. До них належать соціально-економічні, політичні та громадянські (особисті) права. Соціально-економічні права: право на працю, на відпочинок, на матеріальне забезпечення в старості, а також у разі хвороби і втрати працездатності, на освіту, право власності тощо. Політичні права і […]...
24. Дієздатність Дієздатність – закріплена законом здатність суб’єкта права (громадянина або юридичної особи) набувати своїми діями суб’єктивні права та. породжувати юридичні обов’язки. Д. визнається лише за правоздатними суб’єктами. Д. громадян залежить від їхнього віку та психічного стану; Д. юридичних осіб – від встановлених цілей їх діяльності. Д, громадянина у повному обсязівиникає з досягненням повноліття. У цивільних і […]...
25. Особа в цивільному праві Особа в цивільному праві – суб’єкт цивільних відносин – фізичні особи (громадяни) та юридичні особи. Термін “фізична особа” ширший за термін “громадянин”, оскільки включає не тільки громадян України, а й громадян інших держав, осіб без громадянства. Правоздатність громадянина виникає в момент народження його і припиняється із смертю. Цивільна дієздатність в повному обсязі виникає після досягнення […]...
26. Європейська конвенція про права і основні свободи людини (ЄКПЛ) Європейська конвенція про права і основні свободи людини (ЄКПЛ) – багатосторонній регіональний договір, що встановлює механізм міжнародного захисту громадянських та політичних прав і свобод людини для Країн – членів Ради Європи. Відкрита для підписання 4 листопада 1950 p., набрала чинності 3 вересня 1953 р. Була першим міжнародним договором, націленим на імплементацію Загальної декларації прав людини! […]...
27. Договір у цивільному праві Договір у цивільному праві – угода двох або кількох осіб про встановлення, зміну чи припинення цивільних прав і обов’язків. Цей Д. належить до найпоширеніших видів юридичних фактів. Він є підставою виникнення цивільних правовідносин, які також позначаються терміном “договір”. Цим самим терміном позначається і сам документ, в якому у письмовій формі викладено зміст Д. Значення Д. […]...
28. Право індивідуальної петиції Право індивідуальної петиції – право особи, що перебуває під юрисдикцією держави – учасниці певного міжнародного договору у галузі захисту прав людини, на звернення до міжнародного контрольно-імплементаційного органу, визначеного в договорі, із скаргою про порушення цією державою – учасницею гарантованих договором прав людини. Є найефективнішим інструментом міжнародного контролю за виконанням державою її зобов’язань у галузі захисту […]...
29. Негаторний позов Негаторний позов – позов власника про усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення й не були пов’язані з позбавленням володіння. На практиці трапляються випадки, коли власник володіє майном, але через перешкоди, що створюють інші особи або державні органи, не може належним чином здійснювати свої права щодо користування і розпорядження ним. Позивачем за цим […]...
30. Цивільний позов у кримінальній справі Цивільний позов у кримінальній справі – вимога потерпілого від злочину (громадянина або юридичної особи) відшкодувати матеріальні збитки, заподіяні злочином, яка розглядається разом з кримінальною справою. Пред’являється до обвинуваченого (підсудного) або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за його дії. Ц. п. може бути пред’явлений у будь-який момент судочинства, але до початку судового слідства. Ц. п. […]...
31. Майно Майно -1) матеріальні блага, які є об’єктом речових прав (права власності, повного господарського відання, права оперативного управління, сервітутів, суперфіцію та ін.). Поняття М. ширше за поняття речі. М.- це не лише річ або кілька речей, а й майнові права; 2) сукупність майнових прав та обов’язків певної особи, У цьому значенні вживають поняття “спадкове майно”, М., […]...
32. Ім’я Ім’я – ім’я людини, її прізвище та по батькові. Право на І. належить до цивільних прав громадян і є особистим немайновим правом. З І. пов’язаний ряд правовідносин, зокрема в авторському праві, в сімейному праві ори спадкуванні та ін. І. дитини визначається за згодою батьків; якщо такої згоди немає, спір вирішується органами опіки і піклування (ст. […]...
33. Цивільний кодекс України (Цив. К. України) Цивільний кодекс України (Цив. К. України) – кодифікаційний законодавчий акт цивільного законодавства. Чинний Цив. К. прийнятий Верховною Радою Української РСР 18.05.1963 і введений у дію 1.1.1964. Складається з 8 розділів. Перший розділ – “Загальні положення” – містить норми про предмет і суб’єкти цивільного права, угоди, представництво, позовну давність. У другому розділі – “Право власності” – […]...
34. Цивільна відповідальність Цивільна відповідальність – одна з форм (видів) юридичної відповідальності, суть якої полягає в примусовому впливові на порушника цивільних прав і обов’язків шляхом застосування щодо нього санкцій, які тягнуть за собою додаткові невигідні майнові наслідки. Ц. в. встановлюється законом або договором сторін. Ц. в. має компенсаційний характер, оскільки мета її – поновити порушені майнові права кредитора. […]...
35. Угода (правочин) Угода (правочин)- дія особи, як передбачена законом, так і та, що законом не передбачена, але не суперечить йому і спрямована на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. У (п). бувають односторонніми, якщо вони вчинені з волі однієї сторони, а також дво – чи багатосторонніми, якщо вони вчинені з волі двох або більше сторін. […]...
36. Свобода пересування і вільного вибору місця проживання Свобода пересування і вільного вибору місця проживання – конституційне право громадян України, яке гарантує свободу пересування і вільного вибору місця проживання, крім обмежень, які встановлюються законом в інтересах охорони здоров’я, боротьби з епідеміями і стихійним лихом, запобігання злочинам. Кожний громадянин України має право вільно покинути територію України та безперешкодно повернутися в Україну. Ці права можуть […]...
37. Адміністративна правоздатність Адміністративна правоздатність – здатність суб’єкта адміністративних правовідносин мати права і нести юридичні обов’язки у галузі державного управління. Залежно від виду суб’єкта адміністративного права можна говорити про правоздатність колективних та індивідуальних суб’єктів адміністративного права. Правоздатність є необхідною передумовою суб’єктивного права. А. п. колективних суб’єктів визначається їх юридично закріпленими цілями, завданнями, функціями, структурною організацією і компетенцією. Вона […]...
38. Стандартизація соціальних прав Стандартизація соціальних прав – встановлення норм і вимог та їх узгодження зі стандартами інших країн. Згідно з рішенням Ради міністрів ЄС, С. с. п. включає право на працю та справедливі умови праці; на професійну підготовку, на свободу професійних об’єднань; на укладання колективного договору; на участь працівників в управлінні підприємством, права дітей і підлітків, працюючих жінок, […]...
39. Аналогія права Аналогія права – застосування загальних принципів права у випадках, якщо у законодавстві бракує спеціальної норми, розрахованої на регулювання відповідних суспільних відносин. А. п. має обмежену сферу застосування, яка скорочується із розвитком і удосконаленням законодавства. А. п. може застосовуватися у цивільних, адміністративних, трудових правовідносинах. Не допускається А. п. у Кримінальному праві. Див. також Прогалина у праві....
40. ТВОЇ ПРАВА ТВОЇ ПРАВА У кожної людини є права. Мати право – це означає мати можливість діяти певним чином. Наприклад, коли кажуть, що ти маєш право на свободу слова, це означає, що ти можеш висловлювати вільно свої думки і ніхто тобі заборонити цього не може. Однак це не означає, що можна говорити і писати будь-що. Не можна […]...