ЗОНА ПОВНОГО СПОКОЮ

Related posts:

1. ЗОНА БУФЕРНА (ОХОРОННА) ЗАПОВІДНИКА Екологія – охорона природи ЗОНА БУФЕРНА (ОХОРОННА) ЗАПОВІДНИКА – смуга, що прилягає до заповідника, в межах якої заборонено проведення госп. діяльності, здатної порушити встановлений у заповіднику прир. режим. Хоча заповідник не є землекористувачем 3. б. (о.) з., всі госп. заходи в ній за чинним законодавством потрібно узгоджувати з його адміністрацією....
2. ЗОНА СПОКОЮ Екологія – охорона природи ЗОНА СПОКОЮ – територія, на якій встановлюється режим якомога меншого або абсолютно мінім, техногенного впливу з метою створення умов для відпочинку або фізіотерапевтичного лікування людей....
3. ЗОНА ЗАПОВІДНА НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ Екологія – охорона природи ЗОНА ЗАПОВІДНА НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ – територія з абсолютно заповідним режимом або на правах заповідника з керованим режимом, що є природоохоронним ядром нац. парку....
4. РЕЗЕРВАТ НЕКЕРОВАНИЙ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ НЕКЕРОВАНИЙ – еталонний заповідник, де прир. процеси відбуваються на основі прир. саморегуляції без будь-якого втручання людини....
5. БУФЕРНА (ОХОРОННА) ЗОНА ЗАПОВІДНИКА Екологія – охорона природи БУФЕРНА (ОХОРОННА) ЗОНА ЗАПОВІДНИКА – див. Зона буферна (охоронна) заповідника....
6. ЗОНА ВІДПОЧИНКУ Екологія – охорона природи ЗОНА ВІДПОЧИНКУ, зона рекреаційна – традиційно експлуатована прир. чи спец, організована територія, де мешканці населеного пункту проводять години відпочинку; звичайно розміщується в межах зеленої зони, але може бути влаштована в середині населеного пункту (парки, сквери)....
7. ЗАПОВІДНА ЗОНА НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ Екологія – охорона природи ЗАПОВІДНА ЗОНА НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ – див. Зона заповідна національного парку....
8. ЗОНА ОХОРОННА Екологія – охорона природи ЗОНА ОХОРОННА – 1) смуга землі вздовж повітряних ліній електропередач, що захоплює певну віддаль від крайніх проводів; 2) див. Зона буферна (охоронна) заповідника....
9. ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ – забруднення (1 і 2), викликане прир., звичайно катастрофічними, причинами (виверження вулканів, зсуви грунту тощо), що не залежать від впливу людини на прир. процеси або є наслідком віддаленого опосередкованого впливу людини на природу. Від 3. п. слід відрізняти вужче поняття прир. забруднення, що відбувається без жодного впливу людини на […]...
10. РЕЗЕРВАТ ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ ПРИРОДНИЙ – один із видів природозаповідних територій, які існують самостійно або входять до складу природозаповідного об’єкта, де виключене будь-яке втручання людини в перебіг прир. процесів....
11. ЖИТЛО Екологія – охорона природи ЖИТЛО – будь-яке місце (споруда або прир. утворення), де тварина чи людина знаходить укриття від несприятливих умов середовища. Розрізняють тимчасове, постійне, перше чи друге (дачне), мобільне, плавуче та ін. Ж. Під час будівництва Ж. для людини слід враховувати її екол., соц. та етнічні потреби....
12. ЧИННИКИ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА Екологія – охорона природи ЧИННИКИ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА – будь-який прир., прир.-ант – роп. та соц. чинник, що помітно впливає на будь-які сторони виробничої і невиробничої діяльності людей....
13. ЗАКОНИ ЕКОЛОГІЇ Б. КОММО-НЕРА Екологія – охорона природи ЗАКОНИ ЕКОЛОГІЇ Б. КОММО-НЕРА – 1) “Все пов’язане з усім”; 2) “Все має кудись подітися”; 3) “Природа знає краще”; 4) “Ніщо не дається задарма” (за всі втручання в прир. процеси доведеться розплачуватися)....
14. ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОЛОГІЧНА – чітко окреслена за прир. умовами велика частина океану або моря; найголовніші з них: узбережна (літораль), відкритого моря (пелагіаль, батіаль) та глибинна (абісаль)....
15. ЗОНА (СМУГА) МАРГІНАЛЬНА Екологія – охорона природи ЗОНА (СМУГА) МАРГІНАЛЬНА – гранична смуга між ландшафтними зонами, в межах яких прир. системи дуже вразливі й перебувають у нестійкому стані (напр., Судано-Сахальська зона в Африці – на пд. від Сахари, де тривалі посухи в 40-х, 60-х, 80-х рр. спричинили широкий наступ пустель)....
16. РЕЗЕРВАТ ЛІСОВИЙ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ ЛІСОВИЙ – ділянка лісу з режимом заповідника або заказника, виділена для збереження прир. стану ліс. екосистем з наук., госп., флористичною або ін. метою....
17. ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ – геогр. ландшафт, створений внаслідок цілеспрямованої діяльності людини. Л. а. змінений настільки, що іноді відбувається мимовільна зміна прир. ландшафту, заміна екол. компонентів. Л. а. займає майже половину площі суходолу планети. На відміну від прир. ландшафтів, де прир. процеси саморегулюються, розвиток Л. а. контролюється людиною....
18. ЗОНА КОМФОРТУ Екологія – охорона природи ЗОНА КОМФОРТУ – 1) оптимальне для людини чи ін. живих організмів співвідношення усіх чинників середовища (для людини – фіз. та соц.-екон.). Напр., для людини, що відпочиває або виконує легку фіз. роботу: т – ра повітря взимку 18-22, влітку 23- 25 С, швидкість руху повітря взимку 0,15, влітку 0,2-0,4 м/с, відносна вологість […]...
19. РЕЗЕРВАТ ОРНІТОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ ОРНІТОЛОГІЧНИЙ – прир. особливо охоронна територія з режимом заповідника (іноді з режимом заказника), створена для охорони птахів....
20. ПАРК ЛАНДШАФТНИЙ Екологія – охорона природи ПАРК ЛАНДШАФТНИЙ, парк пейзажний – один з різновидів парку (прир.) – штучно створений, а частіше окультурений, привабливий для людей антроп. ландшафт, що охороняється; використовується в основному в рекреаційних цілях....
21. ЗОНА САНІТАРНОЇ ОХОРОНИ Екологія – охорона природи ЗОНА САНІТАРНОЇ ОХОРОНИ – район водозабору або ін. джерела водопостачання, де встановлюється особливий режим о хорони вод від забруднення хім. речовинами, зараження шкідливими організмами та проникнення стічних вод. 3. с. о. розділяють на дві підзони – суворого режиму (з огорожею, іноді зі спец, вартою, водоохоронними ліс. насадженнями тощо), де заборонено будівництво, […]...
22. МОНУМЕНТ НАЦІОНАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи МОНУМЕНТ НАЦІОНАЛЬНИЙ – прийнята в США категорія прир. особливо охоронних територій – різновид нац. парку....
23. ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА – територія чи акваторія, в межах якої прир. і соц. явища (окремо чи в сукупності) якісно та кількісно однорідні або варіюють у межах певного (умовного) інтервалу. За інтенсивністю явища у межах 3. з. виділяють підзони. Приклади 3. з. – зона геогр., зона океану геогр., зона екон., прибережна, приміська та […]...
24. ЗОНА ПІДТОПЛЕННЯ Екологія – охорона природи ЗОНА ПІДТОПЛЕННЯ – територія, в межах якої підвищується рівень підземних вод під впливом підпору, що створюється водосховищем або гідро-техн. спорудою до господарсько-неприпустимих позначок, нерідко з виходом на поверхню. Цим самим створюються перешкоди для цивільного, пром. будівництва (включаючи загрозу руйнування раніше споруджених будівель), транспорту, с. г., різко порушуються структура та склад прир. […]...
25. ПРАВИЛО ДАРЛІНГТОНА Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ДАРЛІНГТОНА – зменшення площі острова в 10 разів скорочує кількість видів, що мешкають на ньому (амфібій і рептилій) удвічі. П. Д. слід враховувати під час визначення необхідних розмірів заповідника та ін. прир. (особливо) охоронних територій....
26. ПОРУШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПОРУШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ -1) відхилення від звичайного стану (норми) екосистеми будь-якого ієрархічного рівня організації (від біогеоценозу до біосфери). П. е. може відбутися в одному з екол. компонентів або в екосистемі загалом, мати зовн. чи внутр. причини, антроп. або прир. характер, бути локальним, регіональним чи глобальним. Мається на увазі, що інтенсивність П. е. […]...
27. СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – комплекс прир. у прир.-антроп. та соц.-екон. чинників, що впливають на людину....
28. ЗОНА ПОСУШЛИВА Екологія – охорона природи ЗОНА ПОСУШЛИВА, зона напіваридна, зона семіаридна – 1) територія, на якій періодично наступають посухи; включає геогр. зони степу та лісостепу; 2) територія, для якої характерний семіаридний (напівсухий, напіваридний) клімат, властивий пустелям помірних широт....
29. МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК Екологія – охорона природи МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК – група особливо охоронних культ, об’єктів серед природи та в межах населених пунктів. Включає істор.-архіт. та прир. М.-з. (напр., Києво-Печерська лавра), меморіально-прир. М.-з., суто архіт. М.-з. в середині міст або спец, створені (Музей у Пирогові, що під Києвом)....
30. ГЕОГРАФІЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ЛЮДИНИ – галузь знань про склад та розселення людей на Землі залежно від прир. і соц. чинників....
31. КАТАСТРОФА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи КАТАСТРОФА ЕКОЛОГІЧНА -1) прир. аномалія (тривала посуха, тривалі дощі, масовий падіж худоби тощо), нерідко виникає внаслідок прямого чи опосередкованого впливу діяльності людини на прир. процеси; 2) аварія на техн. об’єктах (атомній електростанції, танкері тощо), що спричинює гостро негативні, несприятливі зміни середовища та, як правило, призводить до масової загибелі живих організмів і […]...
32. ЛІС ЗАХИСНИЙ Екологія – охорона природи ЛІС ЗАХИСНИЙ – прир. або посаджена дерево-чагарникова рослинність, яка зберігається з метою створення сприятливого для життя людини прир. довкілля, регулювання водного режиму, захисту грунту від ерозії тощо....
33. СЕРЕДОВИЩЕ АРТЕПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АРТЕПРИРОДНЕ – штучно створене оточення людей, яке складається з суто техн. (споруди, будинки, асфальт шляхів, штучне освітлення) та прир. (повітря, прир. освітлення тощо) елементів....
34. ЯВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи ЯВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ – явище, спричинене сумарною взаємодією прир. чинників і людини. Досить часто людина є пусковим механізмом прир. явищ....
35. КЛАСИФІКАЦІЯ Екологія – охорона природи КЛАСИФІКАЦІЯ – система підпорядкованих понять (класів, об’єктів) будь-якої галузі знань або діяльності людини, що використовується як засіб для встановлення зв’язків між цими поняттями або системами об’єктів; умовний розподіл сукупності суб’єктів, індивідів, предметів, явищ і процесів на групи за будь-якою подібною ознакою або за кількома ознаками незалежно від значущості і прир. характеру […]...
36. ЧИННИК ЕВОЛЮЦІЇ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЕВОЛЮЦІЇ – будь-який чинник-1, що змушує живе спадково (спадкоємно для надорганізмених прир. систем) змінюватися або, навпаки, зберігати власні структуру та функції. Ч. е. діє у всій ієрархії прир. систем. Розглядаючи природу загалом, термін “Ч. е.” застосовують не лише до живого, а й до неживих прир. систем – Ч. е. Землі, […]...
37. ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ СУСПІЛЬНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ СУСПІЛЬНІ – потреба прир. об’єднань людей (від малої соц. групи до людства загалом) в об’єктах і явищах, необхідних для їхнього існування та розвитку. Через емерджентність П. л. с. не є сумою індивід, потреб людини....
38. ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ – зміни прир. умов і прир. ресурсів у процесі госп. діяльності людини. Розрізняють П. п. напрямлене (напр., створення антроп. ландшафтів, меліорація території) та не напрямлене (непередбачене). Напрямлене П. п. може бути спрямоване на госп. освоєння, поліпшення чи відновлення корисних властивостей прир.-терит. комплексів....
39. ГЕОТЕХНІЯ Екологія – охорона природи ГЕОТЕХНІЯ – галузь науки, що вивчає і розробляє принципи та методи рац. техногенного впливу на прир. процеси....
40. ЗОНА ПЕЛАГІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ПЕЛАГІЧНА – віддалені від суходолу центр, частини Світового океану. Див. також Пелагіаль....