Звичаєве право



Звичаєве право – обов’язкові для виконання звичаї, санкціоновані державою. Виникло водночас з утворенням держави на грунті певних правил поведінки, що склалися у первіснообщинному ладі. З. п. було поширеною формою права в рабовласницьких державах. Воно існувало також і в період феодалізму, наприклад, в Київській Русі. З. п. лягло в основу перших відомих у Європі збірників феодального права – “Руська правда”, “Салічна правда” тощо. У XVI – XVII ст. в Україні діяло козацьке З. п.- система звичаєвих норм, переважна більшість яких виникла у Запорозькій Січі. На нормах козацького З. п. грунтувалася структура й діяльність військово-адміністративних і судових органів, цими нормами регулювалися питання земельних, майнових і особистих відносин. Звичай був одним із джерел “Прав, за якими судиться малоросійський народ” та інших кодифікаційних актів. Сфера дії його особливо звузилася після ліквідації автономії України наприкінці XVIII ст., 3. п. продовжувало діяти переважно у галузі сімейних і майнових відносин селян у селах і повітах.




1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Типи текстів.
Ви зараз читаєте: Звичаєве право