АБРЕВІАЦІЯ

Related posts:

1. ІНВОЛЮЦІЯ Екологія – охорона природи ІНВОЛЮЦІЯ – редукція або втрата в процесі еволюц. розвитку окремих органів або спрощення їхніх організації і функцій, напр., редукція кишок у деяких паразитичних червів, членистоногих. І. називають також дегенеративні зміни найпростіших і бактерій, спричинювані несприятливими умовами існування....
2. ГЕТЕРОГОНІЯ Екологія – охорона природи ГЕТЕРОГОНІЯ – одна з форм чергування поколінь у деяких безхребетних тварин (напр., у комах), за якої статеві покоління змінюють одне одного і різняться будовою особин чи особливостями їх розмноження....
3. ЦИКЛОМОРФОЗ Екологія – охорона природи ЦИКЛОМОРФОЗ – зміна послідовних поколінь особин одного виду, які різняться морфологічно й функціонально, у зв’язку з сезонними відмінностями в умовах життя. У рослин Ц. виражається у зміні будови тіла і зустрічається, напр., у водоростей, у яких відсутнє статеве розмноження (синьо-зелені, криптофітові, евгленові), а також у партеноген. поколінь війчастих та ін. видів […]...
4. МІНЛИВІСТЬ ГЕНОТИПНА Екологія – охорона природи МІНЛИВІСТЬ ГЕНОТИПНА – зміни ознак організму, зумовлені зміною генотипу, які зберігаються в ряді поколінь. М. г. може виникати в разі стрибкоподібних змін ознаки – мутацій (мутаційна М.) або під час комбінації наявних ознак (комбінаційна М.), що відбувається найчастіше при схрещуванні. Необхідна умова еволюції....
5. ЕНДОЙКІЯ Екологія – охорона природи ЕНДОЙКІЯ – одна з форм співжиття тварин різних видів – квартиранство, за якої квартирант оселяється всередині тіла хазяїна, не завдаючи йому значної шкоди (напр., деякі види нематод у кишечнику коней живляться мікроорганізмами)....
6. ДЕГЕНЕРАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕГЕНЕРАЦІЯ – 1) виродження, погіршення з покоління в покоління певних рис або властивостей організму як результат несприятливих умов існування; 2) переродження, глибокі структурні зміни в тканинах організму, що супроводжуються появою в них речовин, не властивих цим тканинам (жир, гіалін тощо); 3) те саме, що біол. редукція, тобто спрощення, ослаблення або майже […]...
7. ПРАВИЛО ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ – кожен вид організмів пристосований до певних умов існування певним чином: не існує двох близьких видів, подібних за своїми адаптаціями до умов довкілля. Напр., кріт (ряд комахоїдні) і сліпак (ряд гризуни) адаптовані до проживання в грунті. Однак кріт риє ходи за допомогою передніх кінцівок, а сліпак – різців, […]...
8. АФІЛІЯ Екологія – охорона природи АФІЛІЯ – редукція листків у рослин. Див. також Безлистість....
9. АМЕНСАЛІЗМ Екологія – охорона природи АМЕНСАЛІЗМ – форма взаємозв’язку між організмами, за якої один із них пригнічує життєдіяльність ін., не зазнаючи негативного зворотного впливу. Напр., виявом А. між плісеневими грибами роду Pinicillum та бактеріями є пригнічення росту бактерій, спричинене дією на них пеніциліну, що виділяється грибами....
10. ВОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ВОДОКОРИСТУВАННЯ – порядок, умови і форми використання водних ресурсів. 1) Використання водних об’єктів для задоволення будь-яких потреб населення і нар. госп-ва; 2) використання води з госп. або побутовою метою без вилучення її з водних об’єктів шляхом пропускання крізь пристрої (напр., гідроелектростанції, водяні млини); 3) сукупність усіх форм і видів використання водних […]...
11. ЧИННИК ТЕРАТОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ТЕРАТОГЕННИЙ – чинник, що зумовлює виникнення виродливостей (потворностей) у ході індивід, розвитку або в короткому ланцюгу поколінь, напр., той, що передається від материнського організму потомству....
12. СУБСТРАТ Екологія – охорона природи СУБСТРАТ – опорний екол. компонент, а в ряді випадків одночасно живильне середовище для рослин, мікроорганізмів. Напр., грунт, дерево, каміння, до яких прикріплені і на яких розвиваються рослинні організми....
13. БЕЗЛИСТІСТЬ Екологія – охорона природи БЕЗЛИСТІСТЬ – афілія, повна редукція листків у рослин. Функцію фотосинтезу в них виконують зелені стебла....
14. ФОРЕЗІЯ Екологія – охорона природи ФОРЕЗІЯ – одна з форм біотичної взаємодії організмів різних видів, що виражається у перенесенні одним ін. без прояву явищ паразитизму; одна з форм мутуалізму....
15. ІНТРОДУКЦІЯ Екологія – охорона природи ІНТРОДУКЦІЯ – переселення особин окремих видів тварин і рослин за межі їхнього прир. ареалу та адаптація до нових умов існування. Розрізняють цілеспрямовану і спонтанну І. Цілеспрямована І. здійснюється переважно з метою введення в культуру нових видів і форм (напр., кукурудза, картопля, інтродуковані в Європу з Америки). У разі спонтанної І. організми […]...
16. КОАДАПТАЦІЯ Екологія – охорона природи КОАДАПТАЦІЯ – 1) взаємне пристосування різних форм живих організмів, що існують разом (напр., комах – до запилення рослин, а рослин – до запилення комахами); 2) взаємне морфол. та функц. пристосування різних органів особини, що виробились у процесі її розвитку....
17. ТРОПОФІТИ Екологія – охорона природи ТРОПОФІТИ – рослини, що пристосувалися до існування в зонах з регулярним чергуванням вологої і посушливої пір року шляхом регулювання свого водного балансу. Напр., на посушливий період одні Т. скидають листя або кінці гілок (листяні дерева), ін. втрачають вологу (надгрунтові лишайники). До Т. відносять також рослини з добовою ритмікою орієнтації листків щодо […]...
18. ОРГАНІЗМИ КОЛОНІАЛЬНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ КОЛОНІАЛЬНІ – організми, у яких особини дочірніх поколінь при нестатевому розмноженні (брунькуванні) залишаються з’єднаними з материнським організмом, утворюючи колонію. О. к. інколи наз. також організми, які постійно чи тимчасово ведуть скупчений спосіб життя. Напр., деякі бактерії, попелиця, більшість птахів....
19. РАДІАЦІЯ АДАПТИВНА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ АДАПТИВНА – виникнення в межах певної систематичної групи форм, пристосованих до різних умов існування, що дає змогу такій систематичній групі рівномірно зайняти простір і різні середовища. Напр., літаючі, плаваючі, бігаючі, риючі форми ссавців....
20. ЯКІСТЬ ВОДИ ПРИРОДНОЇ ВОДОЙМИ Екологія – охорона природи ЯКІСТЬ ВОДИ ПРИРОДНОЇ ВОДОЙМИ – комплекс показників води, які зумовлюють її придатність для існування рослин і тварин. Дослідження індикаторних організмів у біоценозі водойми дає змогу оцінити її стан і придатність для різних видів водокористування, напр., як джерела питної води, для розведення риби, зрошення тощо. Водойми (озера) поділяють за вмістом у їхніх […]...
21. ЗАКОН СПРЯМОВАНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН СПРЯМОВАНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ – заг. хід еволюції завжди спрямований на пристосування до геохронологічно змінних умов існування і обмежений ними. 3. с. е. разом з принципом спрямованості еволюції (Л. Онеагера) пояснює, чому відбувається закономірна зміна форм живого (напр., спрямованість домінує над випадковістю, хоча мінливість іноді буває випадковою)....
22. ЮВЕНІЛИ Екологія – охорона природи ЮВЕНІЛИ – рослини у ранні фази онтогенезу, до формування органів розмноження....
23. АНОМАЛІЯ ВРОДЖЕНА Екологія – охорона природи АНОМАЛІЯ ВРОДЖЕНА, каліцтво – вада розвитку, вроджене морфологічне, а також стійке біохімічне та функціональне порушення онтогенезу, головним чином ембріогенезу. Напр., у людини А. в. – вроджені вади серця, не розділені близнюки, заяча губа (не зрощення бокових частин верхньої губи з її середньою частиною) та ін. У вищих рослин А. в. виявляється […]...
24. СКРУБЕР Екологія – охорона природи СКРУБЕР – циліндричний апарат, де пром. газ (напр., доменний) очищають від небажаних домішок (напр., пилу) рідиною (переважно водою), що контактує з ним....
25. БІВОЛЬТИННІСТЬ Екологія – охорона природи БІВОЛЬТИННІСТЬ – властивість деяких видів тварин (напр. комах) мати два покоління потомства впродовж одного року....
26. ПОПУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ – 1) сукупність особин одного виду, що протягом великої кількості поколінь населяють певний простір, усередині якого практично здійснюється тією чи ін. мірою панміксія; відокремлена від сусідніх аналогічних сукупностей певним ступенем тиску тих чи ін. форм ізоляції. П. має складну біохронологічну структуру: за віком, статтю, просторовим та спорідненим об’єднанням особин. Кожна […]...
27. ЦЕНОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ЦЕНОГЕНЕЗ – пристосування організму до специф. умов ембріонального або личинкового розвитку, яке не зберігається у дорослої особини. Термін введений Е. Геккелем (1866) і застосовується для позначення будь-яких змін онтогенезу. Сучасне розуміння Ц. як суто ембріональних і личинкових пристосувань введене О. М. Сєвєрцовим. До таких пристосувань належать, напр., залози для прядіння у […]...
28. ЗАКОН ФІЗИКО-ХІМІЧНОЇ ЄДНОСТІ ЖИВОЇ РЕЧОВИНИ Екологія – охорона природи ЗАКОН ФІЗИКО-ХІМІЧНОЇ ЄДНОСТІ ЖИВОЇ РЕЧОВИНИ (В. І. ВЕРНАДСЬКОГО) – вся жива речовина Землі є фіз.-хім. єдиною. З цього закону природно випливає: шкідливе для однієї частини живої речовини не може не впливати якимось чином на ін. її частину, або шкідливе для одних видів тварин (рослин) шкідливе і для ін. Звідси будь-які фіз.-хім. […]...
29. БІОКЛІМАТОГРАМА Екологія – охорона природи БІОКЛІМАТОГРАМА – графічне зображення спільного впливу т-ри та вологості (опадів) у різні фази онтогенезу безхребетних, переважно комах....
30. ПЛАНУВАННЯ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ – 1) розміщення будь-яких об’єктів відповідно до поставленої мети (напр., міське П.); 2) вирівнювання поверхні (напр., обводнених ділянок з метою створення умов рівномірного зволоження)....
31. КЛІНА Екологія – охорона природи КЛІНА – поступова зміна будь-якої ознаки або властивості екотопу, популяції, угруповання, ценоекосистеми, пов’язана зі зміною того чи ін. чинника середовища. Клінальна (безперервна) зміна характерна для більшості екол. чинників і ценозів....
32. СТАНЦІЯ Екологія – охорона природи СТАНЦІЯ – 1) пункт зупинки сухопутного транспорту, а також сукупність споруд і пристроїв на цьому пункті; 2) підприємство або установа спец, призначення (напр., електр. С.); 3) косм. літальний апарат (напр., авт. міжпланетна С.)....
33. ПІДТРИМАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ Екологія – охорона природи ПІДТРИМАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ – 1) терит. – збереження прир. екосистем на частині території з таким розрахунком, щоб спеціально виділені ділянки підтримували баланс, що існував раніше чи бажаний, між компонентами, які утворюють середовище; здійснюється за допомогою системи прир. (особливо) охоронних територій; 2) компонентне – штучне додавання якогось компонента, що утворює середовище, при […]...
34. ТЕРОФІТИ Екологія – охорона природи ТЕРОФІТИ – однорічні рослини, що переживають несприятливу пору року у формі насіння. Напр., кріп, коноплі, грицики та багато ін. рослин. Одна з життєвих форм рослин....
35. ШКАЛА ВІРНОСТІ ВИДІВ Екологія – охорона природи ШКАЛА ВІРНОСТІ ВИДІВ – ступінь вірності видів, його приуроченості до певного угруповання чи певних умов довкілля, виражений у балах. Напр., у геоботаніці прийнята шкала Браун – Бланке (вірні види, постійні види, види-супутники, випадкові види тощо)....
36. ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ Екологія – охорона природи ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ – сукупність усіх фаз розвитку організму, які розпочинаються, як правило, від зиготи, включають усі наступні і закінчуються зрілістю, коли організм здатний започаткувати наступне покоління. Тривалість Ж. ц. визначається числом поколінь (генерацій), що розвиваються упродовж року, або числом років, протягом яких здійснюється один Ж. ц. У тварин розрізняють простий Ж. […]...
37. ЛІСОВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи ЛІСОВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДНЕ – процес формування лісу прир. шляхом на обезлісених, напр. зруйнованих пром. розробками, територіях. З метою Л. п. часто залишають насіннєві дерева для прир. засівання вільних площ....
38. КОЧІВЛЯ Екологія – охорона природи КОЧІВЛЯ – 1) короткотермінове відносно недалеке переміщення організмів з однієї місцевості в ін. К. може бути сезонною, періодичною, випадковою, без повернення або з поверненням у початковий пункт (напр., К. синиць, галок, ворон та ін. зимуючих птахів у Європі). Іноді К. називають масове Виселення організмів типу міграції видів у разі їх масового […]...
39. КОМЕНСАЛІЗМ Екологія – охорона природи КОМЕНСАЛІЗМ – форма співжиття особин різних видів, за якої один організм (коменсал) живе за рахунок ін., не завдаючи йому шкоди (напр., риби-причепи, прикріплюючись до акул, використовують їх як засіб переміщення). К. дуже поширений у природі. Взаємодоповнення екол. ніш також можна розглядати як форму К.: зміни середовища, які спричинюються одним організмом, можуть […]...
40. АКЛІМАТИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи АКЛІМАТИЗАЦІЯ – пристосування організмів до нових умов існування, в які вони потрапляють прир. шляхом або, частіше, переносяться навмисно чи випадково людиною. А. включає пристосування до клімат., фіз.-хім. і грунтових умов нового середовища та до нових біоценозів. Це пристосування відбувається або лише внаслідок не спадкових змін норм, реакції організму, обміну речовин, або […]...