АБСОЛЮТНА ІДЕЯ
Культурологічний словник
“АБСОЛЮТНА ІДЕЯ” – центральна категорія філософської системи Г. В. Ф. Гегеля, якою позначався духовний деміург, творець світу в його становленні і діяльному саморозвитку. Формаціями “А. і.”, ступенями саморозвитку у Гегеля виступають логіка (“в собі-буття” “А. і.”), природа (“інобуття” “А. і.”), тобто її буття в матеріальній дійсності) і дух (“для себе-буття” “А. і.”), її буття як суспільної свідомості і самосвідомості).





Яка будова ядра.
Related posts:
- ІДЕЯ Культурологічний словник ІДЕЯ (грец.) – за Платоном особливий вид буття, духовна реальність, яка існує об’єктивно, незалежно від фізичного буття, неосяжна для чуттєвого сприйняття. Ідеї – своєрідні прототипи, моделі фізичних речей....
- КАРТИНА СВІТУ Культурологічний словник КАРТИНА СВІТУ – одна з форм світоглядного відображення об’єктивної реальності в суспільній свідомості, що являє собою науковий образ освоєної в практиці дійсності, компонент світогляду. Цілісна картина дійсності, насамперед узагальнений образ соціального середовища, що становить вихідну умову людського буття, створюється в процесі практичної діяльності людей. Як наукове зображення об’єктивної реальності, яке відповідає безпосередньому сприйняттю […]...
- ВІДВЛАСНЕННЯ Культурологічний словник ВІДВЛАСНЕННЯ – одна з центральних категорій у філософії Гегеля, що означає перехід духовного першпочатку – “Абсолютної Ідеї” – у чужу її ідеальній сутності форму матеріального буття – природи та людської історії....
- Ідея Бога як досвід розв’язання основної напруженості антропологічної ситуації Філософія світ людини Філософська антропологія та релігійні уявлення про людину Ідея Бога як досвід розв’язання основної напруженості антропологічної ситуації Таким чином, сутність людської істоти, що започаткована на подвоєному відношенні суб’єктності, до крайніх меж напружує її життя, перетворюючи його в певному розумінні на “цілковито нестерпне”: перед твариною її обмеженість не постає у такій гостро напруженій формі, […]...
- Ідея Бога в метафізиці Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 4. Спекулятивна теологія Згідно з І. Кантом, є три фундаментальні поняття метафізики: людське Я, світ і Бог. Якщо людським Я в метафізиці цікавиться спекулятивна психологія, світом – спекулятивна космологія, то Бог входить у поле спекулятивної, або умоглядної, теології. Будь-яка філософська система рано чи пізно ставить питання про божественні основи […]...
- Суперечливість уявлень про сутність людини в епоху постмодерну. Ідея “втрати суб’єктивності” (М. Фуко, Ж Дерріда, Ж. Дельоз) Філософія світ людини Багатомірність людського буття та сутності людини Суперечливість уявлень про сутність людини в епоху постмодерну. Ідея “втрати суб’єктивності” (М. Фуко, Ж Дерріда, Ж. Дельоз). Антропоморфність постмодерну (П. Козловський) Визначення постмодерного образу людини пов’язане з багатьма складностями. По-перше, будь-які спроби розглянути історичні типи людського завжди були своєрідними спробами (осмисленими, а інколи й прихованими) оцінити […]...
- Проблема буття як передумова філософування Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 2. Онтологія як підрозділ метафізики Проблема буття як передумова філософування Перебуваючи у постійній взаємодії зі світом, людина прагне осягнути специфіку сутнісні властивості, вияви та форми того, що існує навколо, співвіднести власне буття із нескінченністю Всесвіту. Вихідним поняттям філософського осмислення дійсності, одним з основних предметів філософського знання є буття як […]...
- Ідея порядку і форми впорядкування світу Філософія світ людини Ноосфера і “проблема людини” Ідея порядку і форми впорядкування світу Життя людини в суспільстві неможливе без певної впорядкованості, сукупність якої становлять звичаї, правові та політичні закони, релігійні настанови тощо. На різних ступенях історичного розвитку порядок або устрій суспільств різний, але в тій чи іншій формі він завжди існує. Аналогічну впорядкованість ми бачимо […]...
- МІФ Культурологічний словник МІФ (від грец. mithos – слово, сказання) – оповідання про богів, героїв, спосіб усвідомлення природних та суспільних явищ, уявлення про природу та історію як наслідок діяльності надприродних сил. М. – історично перша світоглядна форма відображення дійсності, в якій художнє, моральне, пізнавальне та практично-перетворююче освоєння світу дані в синкретичній, взаємоопосередкованій єдності. Як елемент світоглядної […]...
- Проблема свідомості – Спекулятивна психологія Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 3. Спекулятивна психологія Проблема свідомості Особливою сферою духовного життя є свідомість. Проблема свідомості надзвичайно складна. Ідеалісти вважають, що свідомість – автономне від матеріального явище, що вона творить буття. Будучи причиною чогось нового, свідомість має мати власну онтологію. Матеріалісти стверджують, що свідомість тісно пов’язана з матерією. Згідно з матеріалістичною філософію, […]...
- ДУХОВНИЙ СВІТ ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник ДУХОВНИЙ СВІТ ОСОБИСТОСТІ – система свідомо-психологічних рис, особливостей, яка в своїй цілісності виявляє міру усвідомлення людиною сутності буття, свого місця й призначення в світі і проявляється в її ставленні до світу і до себе. Д. с. о. не існує поза духовним життям суспільства. Він являє собою специфічну, індивідуально неповторну форму його прояву, існування. […]...
- РЕЛІГІЯ Культурологічний словник РЕЛІГІЯ (від лат. religio – побожність) – форма суспільної свідомості, суть якої полягає у фантастичному відображенні тих сил, що панують над людьми у їхньому повсякденному житті, у відображенні земних сил як надприродних....
- Специфіка філософсько-антропологічного бачення свідомості та самосвідомості Філософія світ людини Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Специфіка філософсько-антропологічного бачення свідомості та самосвідомості Уся людська поведінка, усі сфери діяльності та спілкування людини так чи інакше мають свідомий, цілеспрямований характер. Без свідомості – вищої форми психічної активності людини як суспільної істоти, принципово здатної до інтелектуального осягнення та подвоєння світу, – уявити собі […]...
- Національна ідея Політологічний словник Національна ідея – Аполітичний проект майбутнього нації, імператив її свідомості й чину, смисложиттєвий чинник національного розвитку; 2) певний комплекс вірувань, національного світобачення і розуміння, своєрідний духовно-інтелектуальний потенціал нації, людини – державотворця і співгромадянина; 3) система ціннісних орієнтирів, що полягає в урахуванні інтересів усіх верств суспільства, усіх народів (М. Жулинський); 4) форма державного самоусвідомлення […]...
- Європейського дому ідея Політологічний словник Європейського дому ідея – політична концепція, що перебуває у стадії постійної розробки, визначає утвердження на Європейському континенті надійної системи безпеки життя народів на основі розуміння спільності їх долі. Ідея європейської спільності неодноразово висувалася в історії політичної думки. Так, французький політичний діяч П. Дюбуа ще на початку XIV ст. звертав увагу на можливість створення […]...
- МИСТЕЦТВО Культурологічний словник МИСТЕЦТВО – 1) Естетичне освоєння світу в процесі художньої творчості – особливого виду людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах відповідно до певних естетичних ідеалів; одна з форм суспільної свідомості. Закономірності мистецтва вивчають естетика і мистецтвознавство. Термін застосовується і до певних галузей художньої діяльності (Художня творчість загалом – література, архітектура, скульптура, декоративно-ужиткове […]...
- КУЛЬТУРА ДУХОВНА Культурологічний словник КУЛЬТУРА ДУХОВНА – сфера людської діяльності, що охоплює різні сторони духовного життя людини і суспільства. К. д. включає форми суспільної свідомості (політичну, правову, моральну, естетичну, релігійну, науку й філософію) та втілення їх у літературні, архітектурні та інші пам’ятки людської діяльності. До К. д. належать освіта, виховання, мова і писемність, фольклор, народне мистецтво та […]...
- МОРАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник МОРАЛЬНІСТЬ – 1) Етичне поняття, яке в широкому розумінні є синонімом моралі. 2) Характеристика особливого виду практичної діяльності людей, що мотивуються моральними ідеалами, переконаннями, нормами та принципами. Розрізняючи ці поняття, Г. В. Ф. Гегель визначав мораль як сферу суб’єктивних уявлень людини про добро і зло та інші етичні цінності, мотиви поведінки, цілі і […]...
- ЛОГІКА Культурологічний словник ЛОГІКА (грец. наука про умовивід) – наука про закони, форми та прийоми мислення, які забезпечують досягнення об’єктивної істини в процесі міркування й пізнання....
- МОВЛЕННЯ Культурологічний словник МОВЛЕННЯ – функціонування мови в процесах вираження та обміну думок, конкретна форма існування мови як особливого виду суспільної діяльності. Безпосередніми виявами М. є його різноманітні акти в усній і писемній реалізації. Розрізняють М. монологічне й діалогічне. Поряд із власне М. виділяють внутрішнє мовлення, розраховане на постановку й розв’язання у свідомості мовця різноманітних пізнавальних […]...