Абсолютна рента

Related posts:

1. Абсолютна земельна рента Абсолютна земельна рента – економічна форма реалізації монополії приватної власності на землю, що передбачає сплату власникові за ділянку землі незалежно від її родючості й розташування, а також комплекс відносин економічної власності, які виникають при її створенні між орендарями і найманими працівниками. її джерело – створений найманими працівниками надлишок додаткової вартості над середнім прибутком (різниця між […]...
2. Диференціальна рента Диференціальна рента (лат. differentia – різниця, відмінність, reddo – повертаю, сплачую) – одна з форм доходу сільськогосподарських підприємств, пов’язана з використанням середніх та кращих за родючістю і місце розташуванням земель. Зумовлена обмеженістю основного засобу аграрного виробництва – землі. Ця обставина разом із зростанням чисельності населення робить необхідним (для задоволення потреб у продовольстві) залучати до обробітку […]...
3. Сезонність виробництва Сезонність виробництва – нерівномірність і нерегулярність випуску продукції окремими галузями промисловості, сільського господарства, будівництва впродовж року, спричинені порами року, природними явищами та ін. С. в. позначається на діяльності торгівлі, транспорту, на кількості зайнятих. Зокрема, для сільського господарства характерний зимовий сезон, сівба окремих сільськогосподарських культур навесні, догляд за ними, сінокіс, збір урожаю зернових та ін. С. […]...
4. Аграрно-промисловий комплекс Аграрно-промисловий комплекс – сукупність галузей народного господарства, зайнятих виробництвом, переробкою, збереженням і доведенням до споживача сільськогосподарської продукції. До складу АПК входять три основні сфери: 1) виробництво засобів виробництва для сільського господарства та його виробничого обслуговування; 2) власне сільське господарство; 3) заготівля, переробка, збереження, транспортування і збут сільськогосподарської продукції. Кінцева продукція АПК є результатом взаємодії галузей […]...
5. Диференціальна земельна рента Диференціальна земельна рента (лат. differentia – різниця, відмінність, reddo – повертаю, сплачую) – відносини економічної власності між власниками земель різної якості та розташування (а також орендарями) і найманими працівниками з приводу привласнення новоствореної вартості і передусім додаткового чистого продукту через механізм ціноутворення з урахуванням платоспроможного попиту населення. Д. з. р. існує у формі диференціальної ренти […]...
6. Земельна рента Земельна рента – економічна форма реалізації права власності на землю. В економічній науці немає однозначних оцінок її видів та шляхів використання. За усталеною кваліфікацією, в аграрному секторі економіки існує три види ренти: диференціальна, абсолютна і монопольна. Існування З. р. зумовлене тим, що земля, будучи основним засобом виробництва у сільському господарстві, є обмеженою у просторі. Тому […]...
7. Валова продукція сільського господарства у землеробстві Валова продукція сільського господарства у землеробстві – частина валового суспільного продукту, створена в сільському господарстві, що включає обсяг продукції землеробства за певний період у вартісній формі. Складається з вартості спожитих засобів виробництв і чистої продукції сільського господарства. Обчислюють методом валового обороту, тому до складу продукції сільського господарства зараховують не лише вартість продукції, реалізованої за межами […]...
8. Рентабельність сільськогосподарського виробництва Рентабельність сільськогосподарського виробництва – критерій ефективності виробництва різних видів сільськогосподарської продукції, окремих господарств, галузей і сільського господарства загалом, що визначається відношенням прибутку до обсягу витрат і ресурсів на виробництво продукції. Двома основними показниками P. c. в. є відношення прибутку до собівартості у відсотках і відношення прибутку до основних фондів та обігових засобів у відсотках. За […]...
9. Рента Рента (від лат. reddita – віддана назад) – особливий вид відносно стійкого доходу від певних видів власності (землі, нерухомого майна, облігацій). Особливе значення має земельна Р. як економічна форма реалізації земельної власності. Причиною існування земельної Р. є монополія на землю як об’єкт господарювання, що зумовлює формування суспільної вартості і цін продукції, виробленої на гірших землях. […]...
10. “Зелена революція” і “біотехнологічна революція” МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 4 ГАЛУЗІ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 4.9. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4.9.2. “Зелена революція” і “біотехнологічна революція” Аналізуючи нинішній стан сільського господарства світу, часто вживають поняття “зелена революція”. Зелена, тому що зелений колір – це колір сільського господарства. Революція, тому що у сільському господарстві відбуваються широкомасштабні перетворення на основі агротехніки. У США, Канаді, […]...
11. Типи сільськогосподарського виробництва МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 4 ГАЛУЗІ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 4.9. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4.9.1. Типи сільськогосподарського виробництва Сьогодні, як і в історичному минулому, сільське господарство є тією сферою людської діяльності, де відбувається найтісніший контакт людини з навколишнім середовищем. Земля була, є і, очевидно, ще дуже довго, а може й завжди буде основним засобом виробництва у […]...
12. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 4 ГАЛУЗІ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 4.9. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА Неолітична революція, тобто перехід від збиральницького до відтворювального сільського господарства, відбулася десь за 9 тис. років до н. е. Центрами зернового господарства були Близький Схід, Далекий Схід, Центральна Америка. У Перу та Індонезії основними культурами були коренеплоди. Щонайменше за 8 тис. років […]...
13. Аграрні кризи Аграрні кризи – економічні кризи в сільському господарстві, що проявляються у скороченні обсягів виробництва, посиленні аграрного перенаселення, зростанні нереалізованих запасів та в інших формах. А. к. тісно пов’язані з промисловими. Головною причиною А. к. є суперечність між потребами розвитку продуктивних сил у сільському господарстві та існуючими там типами і формами власності. Перша А. к. почалася […]...
14. Монопольна рента Монопольна рента – особлива форма земельної ренти, яка утворюється в окремих галузях та ділянках землі на основі монопольно високих цін на створені в них товари й виражає відносини економічної власності між власниками таких ділянок (а також найманими працівниками) і покупцями відповідних товарів. Утворюється в сільському, лісовому господарстві, будівництві, у галузях гірничодобувної промисловості. Умова її виникнення […]...
15. Виробничі фонди сільського господарства Виробничі фонди сільського господарства – засоби виробництва, виражені у грошовій формі, які використовуються в сільському господарстві. Залежно від сфери використання основні виробничі фонди поділяються на фонди сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення. До перших належать засоби виробництва, які безпосередньо використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції. За своїм матеріально-речовим складом В. ф. с. г. – це сільськогосподарські машини (трактори, […]...
16. Закон спадної родючості грунту Закон спадної родючості грунту – сформульований англійським економістом Т. Мальтусом закон,. згідно з яким додаткові вкладення праці і капіталу у землю за відповідною межею не супроводжуються бажаним зростанням кількості сільськогосподарської продукції, а їх ефективність, навпаки, знижується. Звідси висновок про те, що земля не може нагодувати постійно зростаючу кількість населення. Тому необхідно вживати всілякі штучні заходи […]...
17. РЕНТА Культурологічний словник РЕНТА (нім. Rente, франц. rente, від лат. reddo – повертаю, сплачую) – дохід з капіталу, землі або майна, що його власники регулярно одержують, не займаючись підприємницькою діяльністю; дохід у формі процента, одержуваного власниками грошового капіталу або держателями цінних паперів із твердим курсом....
18. Сезонні коливання Сезонні коливання – постійна повторюваність підвищення або зниження економічної активності в межах одного року внаслідок змін сезонів, а отже, впливу природних факторів. Найвиразнішими такі коливання є в сільському господарстві та пов’язаних з ним переробних галузях, зайнятих переробкою сільськогосподарської сировини. Менш виражені С. к. у будівництві, на транспорті та в інших галузях. Крім природних факторів, на […]...
19. Агропромислова інтеграція Агропромислова інтеграція – зміцнення економічних зв’язків і органічне поєднання сільського господарства і галузей промисловості, транспорту, торгівлі тощо, які обслуговують сільське господарство, постачають ресурси і доводять його продукцію до споживача, а також форма територіально-виробничого міжгалузевого комбінування підприємств різних галузей з відокремленими технологічними процесами, але пов’язаних технологічно, на основі оптимальної концентрації виробництва для створення кінцевої продукції. Розвивається […]...
20. Аграрні відносини Аграрні відносини – особливий вид відносин економічної власності у суспільстві між його членами, господарствами, державою з приводу виробництва і привласнення різних умов та результатів сільськогосподарського виробництва. Найповніше А. в. виражаються у формах земельної ренти. Головними в А. в. є розподіл землі – основного засобу виробництва в сільському господарстві, тип власності та форма господарювання, а також […]...
21. Товарна продукція промисловості і сільського господарства Товарна продукція промисловості і сільського господарства – вартість усієї продукції підприємств, фірм, компаній, виготовленої за певний період і призначеної для реалізації за їх межами споживачам для виробничого і невиробничого споживання. До складу товарної продукції входять готові вироби, виготовлені на структурних підрозділах, реалізовані напівфабрикати власного виробництва, промислові роботи та послуги за їх межами. У сільському господарстві […]...
22. Землі сільськогосподарського призначення Землі сільськогосподарського призначення – категорія мель, основне цільове призначення яких полягає у використанні в сільському господарстві як засобу виробництва. З. с. п. передаються у власність і надаються у користування: громадянам – для ведення особистої підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби; громадянам, радгоспам колективним та іншим сільськогосподарським підприємствам і організаціям – для ведення товарного […]...
23. Індустріалізація Індустріалізація (лат. industrial – старання, діяльність) – створення великого машинного виробництва в господарстві країни або в окремих його галузях за відносно короткий період. За капіталістичного способу виробництва І., як правило, починається з переходу на машинну базу легкої промисловості через те, що тут потрібно менше авансованого капіталу, а оборот капіталу відбувається швидше. В СРСР І. почалася […]...
24. Льюїс Льюїс (Lewis) Артур Вільям (1915-1991) – англійський економіст, лауреат Нобелівської премії “за новаторські дослідження економічного розвитку, передусім ті, які стосуються країн, що розвиваються”. В “Теорії економічного зростання” (1955) Л. доводив, що досвід розвинених держав не обов’язково дасть позитивний результат у країнах, що розвиваються, і тому не повинен автоматично запозичуватися ними. З цією метою він обгрунтував […]...
25. Аграрно-промисловий комплекс (АПК) Аграрно-промисловий комплекс (АПК) – сукупність галузей народного господарства, зайнятих виробництвом, переробкою, зберіганням і доставкою до споживача сільськогосподарської продукції. АПК об’єднує такі основні сфери: 1) виробництво засобів виробництва для сільського господарства та його виробничого обслуговування; 2) власне сільське господарство; 3) заготівлю, переробку, зберігання, транспортування і збут сільськогосподарської продукції. До першої сфери АПК входять галузі і підприємства, […]...
26. Валова продукція сільського господарства у тваринництві Валова продукція сільського господарства у тваринництві – частина валового суспільного продукту, створена в галузі тваринництва і виражена у вартісній формі. В. п. с. г. у т. складається з: вартості продуктів тваринництва (молоко, м’ясо тощо), в т. ч. побічної продукції (гній, вовна від линяння та ін.); вирощування тварин (приплід, приріст живої маси тварин); кролівництва; бджільництва; звірівництва; […]...
27. Абсолютна додаткова вартість Абсолютна додаткова вартість – вперше обгрунтована К. Марксом економічна категорія, яка означає додаткову вартість, отриману внаслідок подовження тривалості робочого дня за межі необхідного робочого часу. Оскільки праця є органічною єдністю конкретної та абстрактної праці, то за виробництва А. д. в. найманий працівник конкретною працею переносить певну частину вартості засобів виробництва на ново – створений продукт; […]...
28. Валова продукція сільського господарства Валова продукція сільського господарства – частина валового суспільного продукту, створена у сільському господарстві; обсяг продукції землеробства і тваринництва, виробленої за певний період і вираженої у вартісній, грошовій формі. Включає вартість засобів виробництва, спожитих у процесі сільськогосподарського виробництва, і чисту продукцію сільського господарства. Обчислюється В. п. с. г. за методом валового обороту. До неї відносять вартість […]...
29. Міжгалузеві та внутрігалузеві пропорції Міжгалузеві та внутрігалузеві пропорції – кількісно-якісні співвідношення матеріально-речових та особистісних факторів виробництва між галузями або окремими виробництвами чи підгалузями. Кількість таких пропорцій залежить від ступеня розвитку суспільного поділу праці у загальній та особливій формах. Якісний аспект М. та в. п. зумовлюється передусім рівнем розвитку продуктивних сил. У розвинених країнах світу якісні співвідношення виражаються у незначній […]...
30. Рента економічна Рента економічна – форма економічної реалізації власності на окремі фактори виробництва, яку привласнює підприємець внаслідок зменшення витрат на одиницю продукції порівняно з іншими товаровиробниками. Якщо йдеться про сільське господарство, то P. e. означає привласнення додаткового доходу від упровадження передової агротехніки, а отже, зниження собівартості, що не впливає на підвищення цін; а у разі використання найманої […]...
31. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА Розділ 1 Загальна економіко-географічна характеристика світу ТЕМА 4 СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО § 18. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА Зайнятість у сільському господарстві. Сільське господарство – один із найдавніших видів діяльності людини. Навіть нині в цій галузі зайнято близько половини населення світу. Але є великі відмінності у кількості ‘ працівників в аграрному (з лат. – земельний) секторі різних […]...
32. Панщина, відробіткова рента Панщина, відробіткова рента – різновид докапіталістичної земельної ренти за феодалізму, форма експлуатації селян – кріпаків поміщиками. Для П.,в. р. характерними були: наділення селянина землею та іншими засобами виробництва; його особиста залежність від поміщика; панування натурального господарства за низького рівня рільницької техніки і привласнення додаткової та частини необхідної праці методами позаекономічного примусу. Частину тижня селянин зі […]...
33. Рентний продукт Рентний продукт – продукт, створений працею за кращих природних умов завдяки особливостям землі як засобу виробництва (її природній та економічній родючості тощо), що сприяє появі більшого синергічного ефекту від взаємодії особистих та речових факторів виробництва, є більшим, ніж в інших галузях народного господарства, не пов’язаних з природними умовами або залежних від землі незначною мірою. Такий […]...
34. Монокультурне землеробство Монокультурне землеробство – форма та організація сільськогосподарського виробництва, яка базується на тривалому вирощуванні однієї (або переважно однієї) сільськогосподарської культури на тих самих ділянках землі. М. з. існувало в часи освоєння нових земель в окремих країнах у завершальний період розвитку феодального способу виробництва і формування капіталізму, а також за колоніалізму. Певними перевагами М. з. є використання […]...
35. Показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва Показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва – кількісно-якісна характеристика результатів економічної діяльності сільськогосподарських підприємств, фірм і компаній у вартісному та натуральному вимірах. Основними вартісними П. е. е. с. в. є: 1) відношення валової продукції до авансованого на її виробництво капіталу (куди входять вартість використовуваних основних і оборотних виробничих фондів, витрати на оплату робочої сили, вартість землі); […]...
36. Просте товарне виробництво Просте товарне виробництво – виробництво товарів, що базується на власній праці товаровиробника (і членів його сім’ї) та приналежності йому виготовлених продуктів, а отже, на відсутності експлуатації. Виникло на останніх етапах розвитку первіснообщинного ладу, існує дотепер. Основними причинами його живучості є адекватність приватної власності (заснованої на власній праці) біологічній природі людини, економічна відокремленість товаровиробників, існування суспільного […]...
37. Павлик Михайло Іванович Павлик Михайло Іванович (1853 – 1915) – відомий громадсько-політичний діяч Галичини, послідовник марксизму. Реформу 1948 р. у сільському господарстві він вважав засобом звільнення селянства від землі, критикував несправедливі обтяжливі податки. Основною причиною погіршення становища “робітного народу” М. Павлик називав приватну власність, яка об’єктивно зумовлює майнове розшарування, збідніння, панування розумової праці над фізичною, але помилково рушійною […]...
38. Органічна будова капіталу Органічна будова капіталу – відношення постійного капіталу до змінного за вартістю, що відображає технічну будову капіталу (відношення між засобами виробництва і робочою силою, живою працею, яка приводить їх у дію). Отже, О. б. к. відображає взаємозв’язок між вартісною і технічною будовою капіталу. Якщо, наприклад, вартісна і будова капіталу зміниться внаслідок подорожчання сировини, але при незмінній […]...
39. Матеріально-технічна база виробництва Матеріально-технічна база виробництва – сукупність матеріально-речових елементів продуктивних сил, що використовуються для створення матеріальних благ і надання послуг. Головний елемент М.-т. б. в. – основні виробничі фонди (ОВФ): будівлі, виробничі споруди, обладнання, машини, транспортні засоби, залізниці та ін.; у сільському господарстві – багаторічні насадження, робоча, продуктивна худоба – в матеріальноречовій і вартісній формах. На початок […]...
40. Тюнен Тюнен (Ергтут) Йоганн Генріх (1783-1850) – німецький економіст; досліджував економіку сільського господарства, теорію ренти. Обгрунтував один з варіантів теорії продуктивності, припустив існування ізольованої господарської області у вигляді кола із грунтом однакової родючості й з містом (єдиним джерелом попиту на сільськогосподарські продукти) у центрі. Досліджуючи цю модель, дійшов висновку, що оптимальним буде розміщення різних галузей сільського […]...