АДЕКВАЦІЯ

Related posts:

1. ПРИСТОСУВАННЯ Екологія – охорона природи ПРИСТОСУВАННЯ, адаптація – морфофізіол. та/або поведінкова (для тварин) зміна організму або угруповання відповідно до змін умов середовища (для окремої особини – в межах еволюційно досягнутої норми реакції, для популяцій та їхніх груп – у процесі зміни частоти прояву окремих генотипів або складових форм у біогеоценозі). Див. також Адаптація....
2. ЦЕНОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ЦЕНОГЕНЕЗ – пристосування організму до специф. умов ембріонального або личинкового розвитку, яке не зберігається у дорослої особини. Термін введений Е. Геккелем (1866) і застосовується для позначення будь-яких змін онтогенезу. Сучасне розуміння Ц. як суто ембріональних і личинкових пристосувань введене О. М. Сєвєрцовим. До таких пристосувань належать, напр., залози для прядіння у […]...
3. АДАПТАЦІЯ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ БІОЛОГІЧНА – видоспециф. спадкова пристосовуваність організмів до умов існування (клімату, живлення, ворогів, статевих партнерів тощо). Формується в ході еволюц. процесу і виявляється в пристосованості всіх особин даного виду до певних конкретних умов довкілля....
4. РЕАДАПТАЦІЯ Екологія – охорона природи РЕАДАПТАЦІЯ – повторна адаптація організму до умов раніше звичного середовища, що стало для нього новим, напр., через тривалу відсутність у даному регіоні....
5. ПРИСТОСОВАНІСТЬ Екологія – охорона природи ПРИСТОСОВАНІСТЬ – здатність організму до змін відповідно до змін умов існування (для особин – шляхом морфофізіол. та поведінкових реакцій, для груп особин – шляхом виникнення в процесі еволюції нових пристосувань (адаптацій))....
6. УМОВИ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи УМОВИ СЕРЕДОВИЩА – сукупність усіх чинників навколишнього середовища, що впливають на окремі особини, популяції чи угруповання....
7. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ – вузькі морфофізіол. пристосування, адаптація окремих видів рослин і тварин до порівняно сталих специф. умов навколишнього середовища. Напр., спеціалізація кишкових паразитів, повна біол. відповідність гриба-паразита і рослини-живителя. С. о. виникла в процесі еволюц. розвитку....
8. АЛЕЛОГОНІЯ Екологія – охорона природи АЛЕЛОГОНІЯ – безпосередні відношення організмів в угрупованнях з перенесенням енергії і речовини від особини до особини....
9. АДАПТАЦІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ РОСЛИН – процес пристосування рослин до різноманітних умов довкілля, який забезпечує множину їх життєвих форм....
10. ЗРІЛІСТЬ ОСОБИНИ Екологія – охорона природи ЗРІЛІСТЬ ОСОБИНИ – здатність особини до розмноження, як правило, в разі досягнення нею морфол. та психофізіол. характеристик дорослого організму....
11. ІНДЕКС ПОДІБНОСТІ Екологія – охорона природи ІНДЕКС ПОДІБНОСТІ – число, яке застосовують для порівняння подібності або відмінності послідовних проб, узятих вздовж певних градієнтів зовн. середовища....
12. ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ Екологія – охорона природи ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ – форма взаємовідносин у фітоценозі, коли особини або популяції впливають одна на одну шляхом конкуренції або алелопатії....
13. БАР’ЄРНА ФУНКЦІЯ Екологія – охорона природи БАР’ЄРНА ФУНКЦІЯ – здатність живої тканини та організмів тварин і людини за допомогою спец, фізіол. пристосувань (т. з. бар’єрів) забезпечувати вибіркове проникнення із зовн. середовища у внутр. одних речовин і видалення з останнього ін....
14. ПОТЕНЦІАЛ БІОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ БІОТИЧНИЙ -1) спадково зумовлений ступінь стійкості виду до несприятливих умов середовища, включаючи П. 6.-2 та потенціал виживання; 2) потенційна здатність живих організмів збільшувати чисельність у геометричній прогресії (потенціал розмноження). Визначається або середньою величиною приплоду, або показником итиску життя” (швидкість, з якою при гіпотетичному безперешкодному розмноженні особини даного виду вкриють земну […]...
15. ТЕРИТОРІЯ ОСОБИНИ, РОДИНИ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ОСОБИНИ, РОДИНИ – індивід, ділянка мешкання особини чи родини, яка активно захищається....
16. АДАПТАЦІЯ ТІНЬОВА Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ ТІНЬОВА – пристосування організмів до низької інтенсивності світла....
17. ПОТОМСТВО Екологія – охорона природи ПОТОМСТВО – 1) особини наступних поколінь відносно попередніх; 2) сукупність потомків (дітей, онуків, дочірніх особин тощо) однієї певної особини або пари (людини, тварини, рослини)....
18. ІНТЕРСЕКСУАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ІНТЕРСЕКСУАЛЬНІСТЬ – наявність у різностатевої особини поряд з окремими ознаками, типовими для жіночої або чоловічої статі, ознак, що містять у собі риси обох статей. Такі особини називають інтерсексами....
19. АДАПТАЦІЯ Культурологічний словник АДАПТАЦІЯ (від лат. adapto – пристосовую) – 1) Соціальне пристосування, процес або результат процесу, який передбачає гармонійне з погляду індивідуальних прагнень людини задоволення її потреб, створення умов для здорового, щасливого життя в суспільстві. 2) Пристосування органів чуття до особливостей стимулів, що діють на них, до умов довколишнього середовища. 3) Зміна чутливості органів чуття […]...
20. АДАПТАЦІЯ ФІЗІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ ФІЗІОЛОГІЧНА – швидке пристосування органів чуття, метаболічних процесів та фізіол. функцій до порівняно нетривалого впливу певних подразників....
21. АДАПТАЦІЯ МОРФОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ МОРФОЛОГІЧНА – пристосування, які виникають на рівні клітини, тканини й цілого організму і забезпечують існування його в мінливих умовах довкілля....
22. КОМФОРТНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи КОМФОРТНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА – суб’єктивне відчуття та об’єктивний стан повного здоров’я за даних умов середовища, що оточує людину, включаючи його прир. і соц.-екон. показники....
23. ЕКОЛОГІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ РОСЛИН – наука про взаємозв’язки рослинних організмів та їхніх угруповань з навколишнім середовищем. Е. р. включає екологію окремих організмів (особин) – аутекологію, яка вивчає пристосування рослин до умов зростання, встановлює і досліджує їхні життєві форми, відношення до окремих чинників середовища, та синекологію, яка вивчає взаємозв’язки популяцій та ін. угруповань рослин […]...
24. АДАПТАЦІОМОРФОЗ Екологія – охорона природи АДАПТАЦІОМОРФОЗ, адаптіоморфоз – розвиток, зміна і перетворення пристосувань (адаптацій) у процесі еволюції організмів. Частіше вживають поняття адаптаціогенез....
25. КОНТРАДАПТАЦІЯ Екологія – охорона природи КОНТРАДАПТАЦІЯ – розвиток у двох або кількох видів пристосувань, спрямованих проти ін. видів....
26. ПАРАЗИТОНОСІЙ Екологія – охорона природи ПАРАЗИТОНОСІЙ – особина, заражена паразитом, від якої можуть заразитися ін. особини. Сам П. може помітно не потерпати від паразитів, у той час коли заражувані від нього ін. особини можуть тяжко хворіти. П. часто буває основним хазяїном паразита. Такі взаємозв’язки можуть спостерігатися між особинами різних видів....
27. ФІТОІНДИКАЦІЯ Екологія – охорона природи ФІТОІНДИКАЦІЯ – визначення умов середовища за характером і станом рослинності....
28. МОДИФІКАЦІЇ Екологія – охорона природи МОДИФІКАЦІЇ – не спадкові фенотипні відмінності, спричинювані факторами довкілля в однакових за генотипом організмів. М. – це корисна пристосовна (адаптивна) реакція організму на вплив чинників навколишнього середовища, які неодноразово зустрічались раніше у процесі тривалої еволюції даного виду....
29. АМПЛІТУДА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АМПЛІТУДА ЕКОЛОГІЧНА – межі пристосованості виду або угруповання до умов середовища....
30. СУКЦЕСІЯ Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ – ряд послідовних змін рослинного покриву з часом (напр., відновлення корінних лісів після вирубування або пожежі)....
31. АДАПТАЦІЯ ХРОМАТИЧНА Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ ХРОМАТИЧНА – властивість водоростей спрямовано змінювати склад свого пігментного комплексу залежно від глибини і, відповідно, спектр, світлових умов місць існування. Так, на великих глибинах можуть існувати лише червоні водорості, оскільки в них утворюється додатковий пігмент фікоеритрин, який вбирає жовті, зелені й сині промені, що дуже слабко затримуються водною товщею....
32. ЯКІСТЬ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ЯКІСТЬ СЕРЕДОВИЩА – ступінь відповідності прир. умов потребам людини або ін. живих організмів....
33. ЕКОТИП Екологія – охорона природи ЕКОТИП – група особин будь-якого виду, пристосованих до умов певного середовища....
34. ПОВНОТА ФІТОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ПОВНОТА ФІТОЦЕНОЗУ (у застосуванні до лісу – повнота деревостою) – ступінь використання умов середовища домінантним видом рослини; для лісу – запас деревини домінантного виду на одиницю площі (приймається за 1, нижчі показники виражаються в десятих частках); для чагарникових, напівчагарникових та трав’янистих рослин П. ф. визначається за сумою спроектованого покриття виду (видів) […]...
35. ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА, екологія чинникова – розділ екології, що вивчає пристосованість певних видів рослин і тварин до умов існування. Встановлює і досліджує життєві форми, або екобіоморфи, їхнє ставлення до окремих чинників абіотичного і біотичного середовища, сукупний вплив цих чинників на організм....
36. ЕДАТОП Екологія – охорона природи ЕДАТОП, едафотоп – 1) ділянка, однорідна за своїми едафічними (грунтовими) умовами; 2) сукупність умов середовища, створюваних грунтом. Від властивостей та умов Е. значною мірою залежать видова різноманітність і життєдіяльність грунт, організмів....
37. РОЗМНОЖЕННЯ НЕСТАТЕВЕ Екологія – охорона природи РОЗМНОЖЕННЯ НЕСТАТЕВЕ – здатність живих організмів відтворювати собі подібних, що необхідно для підтримання існування виду, шляхом утворення спор або вегетативним способом (брунькування, бульби, цибулини, пагони, вуса, щеплення). Головна особливість Р. н. у тому, що нове покоління є похідним лише однієї батьківської особини і утворюється з соматичних (вегетативних) клітин....
38. ЗАХИСТ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ЗАХИСТ ПРИРОДИ (ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА) – те саме, що й охорона природи, але з акцентом на адміністративно-правовий її аспект або на технол. заходи охорони природи....
39. СТРАТЕГІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи СТРАТЕГІЯ РОСЛИН – сукупність пристосувань, які забезпечують виду можливість існування спільно з ін. організмами та займати певне положення у відповідних біоценозах. Л. Г. Раменський (1935, 1938) виділив три ценобіотичні типи рослин (віоленти, патієнти, експлеренти), які можна розглядати як три основні напрями в С. р. Типи С. р. можуть змінюватися залежно від […]...
40. АДВЕНТИКАТОР Екологія – охорона природи АДВЕНТИКАТОР – вид привнесений, випадковий для даного угруповання....