АДМІНІСТРАЦІЯ

Related posts:

1. Адміністрація Президента України Державне управління Адміністрація Президента України. Постійно діючий орган, що утворюється Президентом України відповідно до Конституції України для забезпечення здійснення ним своїх повноважень як глави держави. Основними завданнями А. П. У. є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення діяльності Президента України щодо: реалізації його повноважень як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції […]...
2. Державне регулювання сільського господарства Державне регулювання сільського господарства – сукупність економіко – правових заходів, спрямованих на формування ринкових відносин (роздержавлення, приватизацію, розвиток конкуренції, підприємництва тощо), пріоритетність соціального розвитку села і рівноправність усіх форм господарювання з метою вдосконалення організації, підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Суб’єктами Д. р. с. г. та інших галузей агропромислового комплексу України є: орган законодавчої влади держави – […]...
3. Відомство Державне управління Відомство. Вид органу виконавчої влади, який здійснює разом із функціями загального управління спеціалізоване регулювання тих або інших сторін суспільного життя. Відомства є самостійними в організаційно-правовому аспекті структурами уряду і не можуть входити до складу міністерств. Основною ланкою системи органів виконавчої влади є міністерства, які утворюються для управління в найважливіших сферах соціально-економічного і політичного […]...
4. Центральні органи виконавчої влади Державне управління Центральні органи виконавчої влади. Новий вид органів виконавчої влади в Україні, особливістю якого є те, що всі питання їх правового статусу та взаємовідносин з іншими органами мають вирішуватися шляхом прийняття законів, що визначають повноваження і порядок діяльності саме цих Ц. о. в. в. с. с....
5. Розпорядження ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.2. Розпорядчі документи Розпорядження Розпорядження – це правовий акт управління державного органу, що видається в рамках наданої посадовій особі, державному органу компетенції і є обов’язковим для громадян та організацій, яким адресовано розпорядження. Групи: 1. Загальні. 2. Часткові. Розпорядження видають Кабінет Міністрів України Місцеві ради Представники Президента України […]...
6. Апарат державного управління Апарат державного управління – система органів державної виконавчої влади (органів державного управління), які беруть участь у реалізації основних завдань і функцій держави повсякденним і оперативним здійсненням виконавчо-розпорядчої діяльності в економічній, соціальній та інших сферах діяльності держави. А. д. у. є відносно самостійною складовою частиною державного механізму в цілому, яка співвідноситься з іншими його частинами за […]...
7. Фінансові установи Фінансові установи – установи або організації, що входять до складу фінансової системи країни і регулюють фінансові ресурси. В Україні основними органами управління є Міністерство фінансів, Національний банк, Державна податкова адміністрація, Державна контрольно-ревізійна служба, Державне казначейство, Рахункова палата, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Аудиторська палата, Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Українська державна інноваційна […]...
8. Адміністративна реформа Державне управління Адміністративна реформа. Вид реформи державного управління, що здійснюється переважно у сфері виконавчої влади і стосується як її організаційної структури, функцій, кадрового забезпечення, так і взаємовідносин з місцевим самоврядуванням. В Україні проведення адміністративної реформи пов’язується із створенням нової, ефективної та демократичної системи державного управління. Під час її проведення має бути вирішено низку завдань: децентралізація […]...
9. Територіальні (місцеві) органи виконавчої влади Територіальні (місцеві) органи виконавчої влади – органи влади, які здійснюють на відповідній території найважливіші функції державного управління в соціально-економічній сфері та провадять політику країни. їх структурними елементами є територіальні (місцеві) підрозділи міністерств та інших центральних органів, які разом з відповідними вищестоящими центральними органами (міністерствами, державними комітетами) формують “виконавчу вертикаль”. Зокрема, такими структурними елементами є відділи […]...
10. Державний апарат Державне управління Державний апарат. Основна ланка механізму держави, що забезпечує повсякденну роботу системи органів влади й управління щодо здійснення практичних заходів, спрямованих на реалізацію функцій держави. Д. а. має певну структуру і складається з державних службовців, що працюють у державних органах, наділених владними повно важеннями для реалізації функцій державної влади усіх типів – законодавчої, виконавчої, […]...
11. Орган державного управління Орган державного управління – первинний елемент апарату державного управління, який створюється державою для здійснення від її імені функцій державної виконавчої влади. Тому інша назва О. д. у. – орган державної виконавчої влади. О. д. у. – це організація працівників (державних службовців) з наданими їй матеріальними (фінансовими, організаційно-технічними та ін.) ресурсами, що має певний обсяг державно-владних […]...
12. КОНТРОЛЬ Культурологічний словник КОНТРОЛЬ (франц. contrerole – подвійний список) – 1) Перевірка, облік, спостереження за чим-небудь. 2) Установи, особи, що перевіряють діяльність будь-якої іншої організації або відповідальної особи, звітність тощо. 3) Заключна функція управління....
13. Організація орендарів Організація орендарів – юридична особа, яку створюють члени трудового колективу державного підприємства в разі прийняття ними рішення про укладання договору оренди майна державного підприємства. Рішення трудового колективу державного підприємства вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини його членів. Загальні збори або збори уповноважених О. о. обирають керівні органи її, затверджують положення про О. о., […]...
14. Поняття та завдання виконавчої влади Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 16. Органи виконавчої та судової влади в Україні. Місцеве самоврядування 1. Поняття та завдання виконавчої влади. Головне завдання виконавчої влади – організація державного управління, забезпечення реалізації законів та інших нормативних актів держави, її функцій у господарській, соціально-культурній та адміністративно-політичній галузях. Виконавча влада організовує діяльність державних підприємств і транспорту, […]...
15. Кабінет Міністрів Державне управління Кабінет Міністрів. України Вищий орган у системі органів виконавчої влади, яка складається з К. М. У., центральних органів виконавчої влади, до яких належать міністерства, державні комітети (державні служби), а також органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, та місцевих органів виконавчої влада. К. М. У. здійснює виконавчу владу безпосередньо та через центральні і місцеві […]...
16. ДОКТРИНА Культурологічний словник ДОКТРИНА (лат. doctrina – вчення) – наукова або філософська теорія, політична система, керівний теоретичний (або політичний) принцип або нормативна формула. 104...
17. Укрморрічфлот має право – УПРАВЛІННЯ ВОДНИМ ТРАНСПОРТОМ Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 3 УПРАВЛІННЯ ТРАНСПОРТОМ В УКРАЇНІ 3.4. УПРАВЛІННЯ ВОДНИМ ТРАНСПОРТОМ Укрморрічфлот має право: – залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до їх компетенції; – здійснювати контроль, проводити перевірки та інспекції на підприємствах, в установах та організаціях з питань, що […]...
18. Система державного управління Державне управління Система державного управління. Система, елементами якої є: суб’єкт державного управління, тобто органи державної влади; об’єкти державного управління, тобто сфери та галузі суспільного життя, що перебувають під організуючим, регулюючим і координуючим впливом держави; державно-управлінська діяльність (процес), тобто певного виду суспільні відносини, через які реалізуються численні прямі та зворотні зв’язки між суб’єктами та об’єктами державного […]...
19. Урядові установи Державне управління Урядові установи&nbsp і організації, підпорядковані міністерствам. Залежно від покладених на них функцій існують такі різновиди урядових установ і організацій, безпосередньо підпорядкованих міністерствам: департаменти, які утворюються для здійснення функцій керівництва окремими підгалузями в межах відповідних секторів державного управління; інспекції, які утворюються для здійснення контрольно-наглядових функцій; виконавчі бюро, що утворюються для здійснення реєстраційно-дозвільних функцій щодо […]...
20. Виконавча влада Державне управління Виконавча влада. Одна із трьох гілок державної влади, яка відповідно до конституційного принципу поділу державної влади покликана розробляти і втілювати державну політику щодо забезпечення виконання законів. управління сферами суспільного життя, насамперед державним сектором економіки. У відносинах із законодавчою і судовою владою вона користується певною самостійністю. Основні її суб’єкти – уряд і підлеглі йому […]...
21. Посадова особа Посадова особа – службовці державних органів, підприємств, установ, організацій різних форм власності, які постійно або тимчасово виконують організаційно-розпорядчі та інші аналогічні функції, пов’язані з владним впливом на підлеглих. Залежно від обсягу посадових повноважень розрізняють такі П. о.: повноваження яких мають внутрішньо організаційний характер (керівний склад підприємств, установ, організацій); повноваження яких мають публічний характер, тобто поширюються […]...
22. Державний комітет Державне управління Державний комітет. Центральний орган виконавчої влади, який, не формуючи безпосередньо урядову політику, покликаний сприяти міністерствам та уряду в цілому в реалізації цієї політики шляхом ви конання функцій державною управління, як правило, міжгалузевою чи міжсекторного характеру. Він може видавати загальнообов’язкові нормативно-правові акти лише у межах повноважень, визначених для нього законами. Д. к. може мати […]...
23. Формування структури органів державної Державне управління Формування структури органів державної влади. Здійснюється за відомим принципом Г. Чандлера “стратегія визначає структуру” шляхом виділення цілей держави, визначення необхідних функцій для їх реалізації та побудови відповідних органів державної влади для виконання визначених функцій. Таким чином, державна влада реалізується через організацію, яка стає її матеріальною силою. Визначення спектра цілей, переліку основних функцій, виділення […]...
24. Державні комітети Державні комітети – центральні органи державної виконавчої влади України, які проводять державну політику у доручених їм галузях управління. Д. к. України створюються, перетворюються та ліквідовуються Президентом України. Він же призначає (затверджує) і звільняє з посад керівників Д. к. Президент України, крім того, затверджує Положення про Д. к. Голови Д. к. входять до складу Кабінету Міністрів […]...
25. Пойченко Анатолій Михайлович Політологічний словник Пойченко Анатолій Михайлович (нар. 6.03.1948) – український політолог, доктор політичних наук, професор, проректор Національної академії державного управління при Президентові України – директор Одеського регіонального інституту державного управління. У 1971 р. закінчив історичний факультет Одеського державного університету ім. Мечникова. Після закінчення аспірантури Московського державного університету ім. Ломоносова захистив кандидатську дисертацію й одержав науковий ступінь […]...
26. ПОЛІТИЧНИЙ Культурологічний словник ПОЛІТИЧНИЙ – 1) Пов’язаний з політикою. 2) Державний, суспільно-правовий; п. лад, п. устрій – форма організації державної влади у країні....
27. ПОЛІТИКА Культурологічний словник ПОЛІТИКА (від грец. – державна діяльність) – цілі й завдання, що їх ставлять суспільні класи в боротьбі за свої інтереси; методи і засоби досягнення цих цілей і завдань, а також діяльність органів державної влади й державного управління, яка відображає суспільний лад і економічну структуру країни. П. називають концентрованим виразом економіки. П. відображає відносини […]...
28. Правоохоронні органи Правоохоронні органи – органи, які наділені державою компетенцією щодо охорони громадських відносин, урегульованих правом. Поділяються на державні і недержавні. До державних П. о. належать суди (Верховний Суд України, Верховний Суд Автономної Республіки Крим, обласні, районні (міські), міжрайонні (окружні), арбітражний та військовий), прокуратура, органи внутрішніх справ (міліція), Служба безпеки України. Відповідно до ст. 1 Закону України […]...
29. Адміністративно-територіальний устрій Адміністративно-територіальний устрій (лат. administratio – керівництво, управління, territorium – територія) – поділ території суверенної держави на певну сукупність адміністративних одиниць (край, область, округ, район, місто, село), відповідно до якого здійснюється управління з єдиного центра і формується вертикальна структура органів державної влади і водночас здійснюється зворотний зв’язок між різними гілками державної влади і жителями цих територій. […]...
30. БЮДЖЕТ Культурологічний словник БЮДЖЕТ (англ. budget, букв. – сумка) – 1) Затверджений у законодавчому порядку розпис доходів і видатків держави на певний строк. 2) План доходів і видатків установи, підприємства або окремої особи на певний період....
31. Органи державно-правового регулювання Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Органи державно-правового регулювання – органи законодавчої, виконавчої і судової влади. Здійснюють загальноосвітній і регулюючий вплив на індивідуальних та інституційних учасників фінансового ринку. Мають законну владу, організаційну оформленість, право видавати загальнообов’язкові нормативні акти, у необхідних випадках вдаватися до організаційного примусу і санкцій, у тому числі адміністративні....
32. Форми державного правління Державне управління Форми державного правління. Способи організації вищої державної влади, що визначають її формальне джерело, порядок утворення й оновлення органів державної влади, принципи взаємодії органів влади між собою та з населенням. Джерелом влади може бути визнана воля однієї людини, воля усього народу або ж воля певної панівної соціальної верстви – олігархії. Прийнято розрізняти монархічну та […]...
33. Учасники цивільного процесу Учасники цивільного процесу – суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин, тобто особи, участь яких у цивільному судочинстві передбачена нормами права і дії яких спрямовані на виникнення, розвиток і припинення цивільного процесу. Це особи, які беруть участь у справі з метою захисту: а) своїх прав та інтересів, що охороняються законом, як сторони, треті особи у справах позовного провадження, […]...
34. УПРАВЛІННЯ Культурологічний словник УПРАВЛІННЯ – у психології – свідомий і цілеспрямований процес впливу на свідомість і поведінку окремих індивідів або членів групи, колективу, організації з метою підвищення організованості та ефективності їх спільної діяльності. Соціально-психологічне У. передбачає вивчення керівником ціннісних орієнтацій, мотивів та інших індивідуальних відмінностей членів групи і створення умов для гармонійного поєднання суспільних і особистісних […]...
35. Процес державного управління Державне управління Процес державного управління. Свідома і цілеспрямована послідовна діяльність, пов’язана з реалізацією державно-владних повноважень суб’єктами державного управління, внаслідок чого відбувається зміна суспільних станів, подій і явиш. П. д. у. спрямований на проведення в життя державної стратегії та політики і є основним способом реалізації суб’єкт-об’єктних відносин на державному рівні, де суб’єктом державного управління є система […]...
36. Політико-адміністративні функції управління Політологічний словник Політико-адміністративні функції управління – особлива сфера діяльності органів виконавчої влади, спрямована на вирішення завдань політико – адміністративного характеру, яка реалізується у формі державного управління за допомогою таких завдань: 1) оборона країни: утримання армії, мобілізаційна робота, участь військ у міжнародних миротворчих операціях; 2) національна безпека; 3) охорона кордонів і митниця; 4) зовнішня політика: зовнішні […]...
37. Акти Кабінету Міністрів України Державне управління Акти Кабінету Міністрів України. Постанови і розпорядження, які Кабінет Міністрів України видає у межах своєї компетенції на основі та на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України і які є обов’язковими для виконання на території України. А. К. М. У., що мають нормативний характер, найважливіше або загальне значення, видаються у формі постанов […]...
38. Джерела вдосконалення державного управління Державне управління Джерела вдосконалення державного управління. Будь-який чинник, що призводить до вдосконалення державного управління. До джерел і ресурсів, здатних удосконалити державне управління, належать такі: територіальний чинник, пов’язаний з раціональним розподілом державної влади і державного управління на території держави; соціальний чинник, що передбачає орієнтацію державного управління на інтереси всіх класів, соціальних Прошарків, професійних груп, національних і […]...
39. Управління в галузі охорони навколишнього природного середовища Управління в галузі охорони навколишнього природного середовища – вид діяльності, який полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності. Мета У. в г. о. н. п. с.- реалізація норм чинного законодавства, контроль за дотриманням вимог екологічної безпеки, забезпечення ефективних і комплексних заходів щодо охорони […]...
40. Ресурси кадрові Ресурси кадрові – сукупність постійних працівників, які мають необхідну професійну підготовку, необхідні знання та вміння для ефективного виконання певних функцій. Для правильного формування кадрової ресурсної складової використовують різні групування персоналу системи. Зокрема, виділяють промислово-виробничий і невиробничий персонал. В основі такого поділу – об’єкти праці персоналу. За функціями персонал підприємства поділяють на такі категорії: керівники, спеціалісти, […]...