АКУЛЬТУРАЦІЯ

Related posts:

1. Акультурація етнічна Політологічний словник Акультурація етнічна – процес і результат взаємовпливу етнічних культур, який полягає у сприйнятті однією з них (зазвичай менш розвиненою) елементів іншої, а також виникненні нових культурних явищ. О. Антонюк...
2. ЕТНІЧНИЙ Культурологічний словник ЕТНІЧНИЙ (від грец. ethnikos – народний) – той, що стосується або належить до якогось народу, його традицій, духовності, культури або до окремої етнічної групи людей....
3. Акультурація в політиці Політологічний словник Акультурація в політиці – процес взаємодії і взаємопроникнення різних систем політичних цінностей. М. Головатий...
4. ЕТНОЦЕНТРИЗМ Культурологічний словник ЕТНОЦЕНТРИЗМ (від грец. племінний, народний та лат. центр) – переконання у зверхності, вищості власної етнічної та культурної групи, відповідно зневага до інших груп. 124...
5. ЕТНОГРАФІЯ Культурологічний словник ЕТНОГРАФІЯ (грец. ethnos – плем’я, народ і grapho – пишу) – “народопис”, народознавство. Наука, яка вивчає культуру, побут і звичаї того чи іншого народу....
6. ЕТНІЧНІ ФАКТОРИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ Культурологічний словник ЕТНІЧНІ ФАКТОРИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ – рушійні сили розвитку економіки суспільства, пов’язані з впливом на економічне життя особливостей етнічної свідомості, типової економічної культури і поведінки нації....
7. ЕТНІЧНА ГРУПА Культурологічний словник ЕТНІЧНА ГРУПА (від грец. ethnos – народ) – національна меншина, частина етносу, що проживає за межами своєї етнічної території. В Україні такими Е. г. є росіяни, поляки, угорці, євреї, німці, білоруси, словаки, чехи, ін....
8. МАРЖИНАЛИЗМ Історія економічних вчень СЛОВНИК МАРЖИНАЛИЗМ (від фр. mazjinal – “межа”, “граничний”, “додатковий”) – напрям економічної думки 70-90-х років XIX ст., що включає концепції австрійської, математичної, кембриджської й американської шкіл в економічній теорії. Для нього характерне застосування в економічному аналізі граничних (маржинальних) величин, принципів причиново-наслідкового (австрійська школа) і функціонального (інші школи маржиналізму) аналізів, суб’єктивний підхід до […]...
9. РЕЦЕПТОРИ Культурологічний словник РЕЦЕПТОРИ (від лат. receptor – той, що сприймає) – чутливі нервові закінчення аналізаторів, що сприймають подразнення і трансформують їх у потоки нервових імпульсів, які по доцентрових нервових волокнах надходять у центральну нервову систему....
10. ДИНАМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник ДИНАМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ – узагальнена назва психологічних концепцій, представники яких розглядають психіку як цілісний внутрішній процес. Термін Д. п. вперше вжив американський психолог Р. Вудвортс у 1918 р. для позначення нового напряму, який підкреслював те, що психічні феномени мають характер процесу, а не стану. Представники Д. п. розглядали реакції організму на зовнішній подразник як […]...
11. ЕТНОНІМ Культурологічний словник ЕТНОНІМ (від грец. ethnos – народ і onima – ім’я, назва)- назва народу, що передбачає визнання одного предка, родину й психологічну сумісність. Назва народу “українці” сформувалася остаточно у XVIII-XIX ст., хоч виникла ще у XII ст. Раніше вживали назв “руський”, “русичі”....
12. ТРИПІТАКА Культурологічний словник ТРИПІТАКА – канонічні зібрання текстів буддизму; записана у 80-х роках до н. е. санскритом; збереглася частково; окремі частини Т. дійшли до нас у перекладі на китайську та ін. мови Східної Азії....
13. КОЗАЦЬКЕ БАРОКО Культурологічний словник КОЗАЦЬКЕ БАРОКО – національний варіант українського бароко, що виник у період Козацько-Гетьманської держави. Являє собою синтез класичних європейських форм та місцевих традиційних елементів....
14. ПРОГРЕС І РЕГРЕС Культурологічний словник ПРОГРЕС І РЕГРЕС – властивість реальних процесів, що полягає у висхідному русі від нижчого до вищого, від менш досконалого до більш досконалого – прогрес; в переході від вищого до нижчого – регрес....
15. ДАОСИЗМ Культурологічний словник ДАОСИЗМ (кит. “дао цзя” – школа дао) – одна з основних (поряд з конфуціанством) релігійно-філософських течій Китаю. Виник у другій половині І тис. до н. е. Після проникнення в Китай буддизму разом з ним Д. і конфуціанство склали сан цзяо (“три релігії”). Згідно з традицією засновником Д. вважається Лао-цзи, але найважливішим його представником […]...
16. КОМЕДІЯ ДЕЛЬ АРТЕ Культурологічний словник КОМЕДІЯ ДЕЛЬ АРТЕ, або комедія масок – вид італійського народного театру, що виник в середині ХУІ століття. Особливість комедії масок – відсутність літературного тексту, акторська імпровізація, постійні персонажі (наприклад, Арлекін, Панталоне), які носили на обличчях напівмаски....
17. ФАСИЛІТАЦІЯ Культурологічний словник ФАСИЛІТАЦІЯ (від лат. – образ, обличчя) – термін соціальної психології, що означає підвищення продуктивності праці під впливом присутності інших....
18. ЕТНІЧНА САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник ЕТНІЧНА САМОСВІДОМІСТЬ – усвідомлення людьми своєї причетності до певного народу; одна з основних етнічних прикмет....
19. ІНТЕНЦІЯ Культурологічний словник ІНТЕНЦІЯ (лат. прагнення) – філософський термін, який означає намір, мету, спрямованість свідомості, мислення на предмет....
20. СУБ’ЄКТИВНА ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК СУБ’ЄКТИВНА ШКОЛА – напрям в економічній теорії, який виник у 70-х роках XIX ст. і охоплює низку шкіл, методологія яких характеризується ідеалістичними поглядами, ігноруванням виробництва, визнанням споживання, підкресленням примату індивідуума....
21. АБРИС Культурологічний словник АБРИС (нім. Abrifi – план, креслення) – контурний малюнок або креслення, зроблені від руки методом окомірної зйомки, безмасштабне креслення. В архітектурній практиці застосовують під час обмірних робіт як спосіб фіксації фасадів, планів, розрізів і деталей споруд. Поняттю А. відповідає термін “крокі”, більш поширений в архітектурній практиці в наш час. У літографії А. – […]...
22. АКАДЕМІЗМ Культурологічний словник АКАДЕМІЗМ (франц. academisme) – 1) Напрям, що склався в мистецьких академіях у XVI-XIX ст.; грунтувався на наслідуванні зовнішніх форм мистецтва античності та епохи Відродження; сприяв систематизації художньої освіти. Виник в Італії (болонська школа живопису, засн. бл. 1585 р.), поширився в багатьох країнах Європи з утворенням академій мистецтв у Парижі (1648), Відні (1692), Берліні […]...
23. АЛЬ ФРЕСКО, А ФРЕСКО Культурологічний словник АЛЬ ФРЕСКО, А ФРЕСКО (італ. a fresco – по свіжому, по вогкому) – техніка настінного розпису, за якою фарби накладають на вогку штукатурку. Відома з часів Стародавнього Єгипту. В Україні Ф. застосовували в розписах церков (напр. Софійський собор у Києві), у 20-х роках ХХ ст. їх відроджували українські монументалісти (М. Бойчук та ін.)....
24. ГРОМАДИ Культурологічний словник ГРОМАДИ – українські культурно-просвітницькі організації 6080-х рр. XIX ст., які своє основне завдання вбачали у поширенні освіти серед простого народу....
25. Метод генетичний Метод генетичний (гр. genesis – походженні – спосіб, метод наукового пізнання економічних явищ і процесів, економічних систем, який грунтується на аналізі їх виникнення, походження, становлення та розвитку. М. г. передбачає аналіз певного вихідного стану економічної системи (в т. ч. окремих економічних явищ і процесів, елементів і підсистем) та виведення з нього наступних станів, більш розвинених […]...
26. ПАРАФРАЗА Культурологічний словник ПАРАФРАЗА – музична п’єса у формі фантазії на теми (мелодії) з іншого твору....
27. НАРОДНІСТЬ Культурологічний словник НАРОДНІСТЬ – 1) Історична форма спільності людей, що утворюється з племен і передує нації. 2) Належність до певного народу; відповідність його духові та національним особливостям....
28. СТАНКОВЕ МИСТЕЦТВО Культурологічний словник СТАНКОВЕ МИСТЕЦТВО – термін, яким визначають твори образотворчого мистецтва, що мають самостійний характер: у живопису – картина, в скульптурі – статуя, погруддя і т. д. У добу Київської Русі – це ікони....
29. КАТАРСИС Культурологічний словник КАТАРСИС (від грец. katharsis – очищення) – термін античної естетики, означає душевну розрядку, естетичну реакцію, що відчуває особистість на завершальній стадії процесу художнього сприйняття....
30. АРХАЇКА Культурологічний словник АРХАЇКА (від грец. archaikos – старовинний, давній) – ранній етап розвитку будь-якого явища. У мистецтвознавстві термін “А.” застосовується до раннього періоду розвитку мистецтва Стародавньої Греції (VII – VI ст. до н. е.)....
31. ПРАКСЕОЛОГІЯ Культурологічний словник ПРАКСЕОЛОГІЯ (від грец. pragma – справа, діяння і… логія) – термін, яким іноді позначають галузь наукових досліджень, що вивчає загальні умови й методи правильної, ефективної та раціональної людської діяльності....
32. ЕСЕ Культурологічний словник ЕСЕ (франц. еssai, букв. спроба) – короткі наукові, критичні та інші нариси, які відзначаються вишуканістю форми. Іноді термін “Е.” вживається з іронічним відтінком. У сучасній літературі Е. – нарис або стаття, насичені теоретичними, філософськими роздумами....
33. АСОЦІАЦІЯ Культурологічний словник АСОЦІАЦІЯ (лат. assotiatio – сполучення, з’єднання) – зв’язок між психічними явищами, при якому наявність одного з них зумовлює появу іншого....
34. СТАРІСТЬ Культурологічний словник СТАРІСТЬ – період життя людини і вищих тварин, що наступає за зрілістю, стадія одряхління, послаблення діяльності організму, згасання психічних функцій і процесів. С. не можна відвернути, її можна лише відсунути на більш пізній віковий період (за 80 і більше років). Для людини дуже важливо не просто збільшити число років життя, а домогтися активності […]...
35. ЗНАК Культурологічний словник ЗНАК – матеріальний предмет, явище, подія, які виступають представником іншого предмета і використовуються для збереження і передачі інформації....
36. ПЛЕНЕР Культурологічний словник ПЛЕНЕР – у живопису термін, який позначає передачу в картині всього багатства змін кольору, зумовлених дією сонячного світла і атмосфери. Пленерний живопис склався у результаті роботи художників на вільному повітрі, а не в майстерні....
37. НЕЙРОПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник НЕЙРОПСИХОЛОГІЯ (від грец. нерв і психологія) – галузь психологічної науки, що вивчає зв’язок психічних процесів, властивостей і станів з роботою мозку....
38. “ВАРВАРСЬКЕ” НАСЕЛЕННЯ Культурологічний словник “ВАРВАРСЬКЕ” НАСЕЛЕННЯ – загальноприйнятий термін назви племен, народів античного часу, які межували з античними державами, але самі перебували ще на стадії родового ладу; “варварами” давні греки називали своїх нецивілізованих сусідів....
39. Етнополітичний організм Політологічний словник Етнополітичний організм – поняття, яким означують людську спільність, що проживає у межах одного територіально-адміністративного утворення – держави. Е. о. є переважно поліетнічним і складається з титульної етнічної спільності й національних (етнічних) меншин або ж невеликих груп вихідців з того чи іншого етносу. О. Антонюк...
40. Етнічність Політологічний словник Етнічність – сукупність характерних рис матеріальної і духовної культури, що відрізняють одну етнічну групу від іншої. Засновниками теорії етнічності вважаються французький філософ, історик Е. Ренан та “австромарксисти” К. Реннер й О. Бауер, які наприкінці XIX – на початку XX ст. започаткували суб’єктивістський напрямок націології, тобто психологічні концепції нації. Найбільшу роль у становленні сучасних […]...