Альвеокок (Alveococcus multilocularis) – Тип Плоскі черви Plathelminthes



МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ

Розділ 3

БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТА МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ

3.4. Медична гельмінтологія

3.4.2. Тип Плоскі черви ( Plathelminthes )

3.4.2.15. Альвеокок (Alveococcus multilocularis)

Альвеокок (Alveococcus multilocularis) – збудник альвеококозу.

Географічне поширення: Україна, Сибір, Аляска, Північ Канади, Південь Франції і Німеччини, північний Казахстан, Північний В’єтнам та ін.

Морфологія. Статевозріла особина (рис. 3.94) нагадує ехінокока, відрізняється більш дрібними розмірами (1,2-3,7 мм), кількістю гачків на сколексі кулястою

формою матки.

Альвеокок (Alveococcus multilocularis)   Тип Плоскі черви Plathelminthes

Рис. 3.94. Альвеокок (Alveococcus multilocularis), статевозріла особина.

Яйця морфологічно не відрізняються від яєць ехінокока, але більш стійкі до холоду.

Фіна – альвеококовий міхур є конгломератом дрібних пухирців розміром 3-5 мм, заповнених жовто-коричневою желеподібною масою з невеликою кількістю сколексів. Характерні центральна зона некрозу, екзогенний ріст із зруйнуванням навколишніх тканин і метастазування.

Життєвий цикл (рис. 3.95): альвеокок – біогельмінт.

Альвеокок (Alveococcus multilocularis)   Тип Плоскі черви Plathelminthes

Рис. 3.95. Життєвий цикл альвеокока:

1 – остаточні хазяї; 2 – зрілий

членик; 3 – яйце; 4 – проміжні хазяї; 5 – печінка проміжното хазяїна.

Альвеококоз – типове природно-осередкове захворювання.

Остаточні хазяї – вовки, лисиці, песці, у яких альвеокок знаходиться в кишківнику.

Проміжні хазяї – гризуни, рідко травоїдні тварини, людина.

Яйця альвеокока виділяються в зовнішнє середовище з фекаліями хворих хижаків. Гризуни заражаються, з’ївши корм, забруднений яйцями альвеокока.

Інвазійна для людини стадія – яйце. Людина заражається через брудні руки при обробці шкір тварин або при вживанні в їжу немитих лісових ягід.

Локалізація в тілі проміжного хазяїна і розвиток паразита в тілі людини аналогічні розвитку ехінокока. Найчастіше первинно уражається печінка, згодом міхурі утворюються й в інших органах (легені, нирки, селезінка, головний мозок та ін.)

Людина – біологічна кінцева ланка в життєвому циклі альвеокока. Хижаки заражаються, поїдаючи гризунів.

Патогенна дія: токсично-алергічна; зруйнування тканини ураженого органа; множинні ураження внутрішніх органів внаслідок відриву дочірніх пухирців і поширення їх з течією крові по організму (метастазовані).

Клініка. Альвеококоз клінічно нагадує картину злоякісних новоутворень відповідної локалізації. Альвеококоз печінки перебігає повільно. Характерні збільшення печінки, селезінки, жовтяниця.

Діагностика. Клінічна: та ж, що при ехінококозі. Лабораторна: біопсія ураженого органа і мікроскопія отриманих зразків; серологічні реакції.

Лікування. Хірургічне. Міхур доводиться видаляти разом з частиною ураженого органа, тому що він не має вираженої капсули.

У неоперабельних випадках – медикаментозне лікування впродовж 3-х років альбендазолом.

Профілактика. Особиста: миття ягід, кип’ятіння води.

Громадська: дотримання правил особистої гігієни, санітарно-просвітня робота.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Екологічні групи рослин.
Ви зараз читаєте: Альвеокок (Alveococcus multilocularis) – Тип Плоскі черви Plathelminthes