АНАЛІТИЧНІ ПРИСЛІВНИКИ З ТЕМПОРАЛЬНОГО СЕМАНТИКОЮ – ОСНОВНІ ТИПИ АДВЕРБІАЛЬНОЇ ДЕРИВАЦІЇ



ПРИСЛІВНИК

7. ОСНОВНІ ТИПИ АДВЕРБІАЛЬНОЇ ДЕРИВАЦІЇ

АНАЛІТИЧНІ ПРИСЛІВНИКИ З ТЕМПОРАЛЬНОГО СЕМАНТИКОЮ

Аналітичні прислівники з темпоральне семантикою також відображають синтаксичний ступінь відіменникової адвербіальної деривації. Вони базуються на прийменникових формах родового, знахідного, орудного та місцевого відмінків. Прийменниковий родовий пов’язується з вираженням часового стосунку щодо часового орієнтира, а також з відображенням параметрів тривалості дії в часі. Для реалізації цих темпоральних значень родовий

відмінок використовує великий потенціал прийменників, зокрема: 1) прийменники під час, за, що вживаються на позначення одночасності, причому перший з них указує на час, частково заповнений повідомлюваною дією, другий також передав часовий момент, але у відмінному лексичному наповненні іменників: “До вечора вони не розмовляли між собою, хоч і бачилися в польовому таборі під час обідньої перерви” (Г. Тютюнник); “У галасі мені хтось показав Край столу місце і значущо мовив: “Тут за часів Паризької комуни Промову виголосив Клемансо” (М. Рильський); 2) прийменники серед, посеред, наприкінці, які уточнюють внутрішні
межі часового орієнтира; перші два позначають момент часу, рівновіддалений від початкової та кінцевої межі часового орієнтира (“Серед розмови, серед вечері зірветься і їде не знати чому і по що” (Б. Лепкий); “Іноді хтось із студентів навмисне посеред лекції скаже, що ось він, мовляв, знає чудернацьку назву села, сільського кутка чи сільської вулиці,- й доцент піддається на ту хитрість, зразу ж починається: Криниця, Криничне, Кринички, Біла Криниця, Глибока Криниця, Добра Криниця, Кам’яна Криниця, Золота Криниця…” (Є. Гуцало); останній стосується кінцевих внутрішніх меж часового орієнтира (“Все-таки наприкінці уроку я трохи заспокоївся” (Л. Смілянський); 3) прийменники у ході, у процесі, в міру, що виражають розгортання повідомлюваної дії в межах позначеного прийменниково-відмінковою формою відрізка часу; останній вирізняється тим, що на перший план висуває зіставний ракурс двох взаємопов’язаних часовою перспективою явищ: “Брянський оцінював бій не лише за його остаточними результатами, хоч це було, звичайно, головне, а ще й за тим, як цей бій був підготовлений, проведений, як розгортався, як переборювалися складні ситуації і несподіванки, що завжди виникають у ході бойових дій” (О. Гончар); ” -…У процесі роботи довірена людина установи мусить увесь час бачити, як режисер провадить ідею сценарію” (Ю. Яновський); “Українська мова, безперечно, досить багата й гнучка, щоб, використовуючи її скарби і розширяючи в міру потреби значення слів і виразів, відтворити нею і розмови Онєгіна з його друзями, і блискучий авторський текст Пушкіна” (М. Рильський); 4) прийменники протягом, впродовж, що позначають відрізок часу, повністю охоплений дією: “Дядько Семен протягом десяти років сторожував біля тракторів” (С. Олійник); “Гуцульські кожушки зберігають та одягають на свята впродовж довгих десятиліть” (Т. Масенко); “…Новаторство й традиціоналізм у формі йдуть протягом віків поруч, як два могутні чинники в розвитку поезії і музики, і мистецтва взагалі” (М. Рильський); 5) прийменники близько, коло, біля, які узагальнено визначають часову приблизність, тобто позначають проміжок часу, з певним наближенням до якого відбувається дія: “Вранці прокидаємось близько десятої години” (Леся Українка); “Сонце виринуло десь біля п’ятої години” (Ю. Смолич); “Одної ясної днини, так коло години десятої вранці, горішньою дорогою, що йде понад Прутом, котилося дві молдаванські каруци” (М. Коцюбинський); 6) прийменники до, напередодні, раніше (раніш), які вказують на часову попередність щодо часового орієнтира: “Напередодні Вітчизняної війни Аліна поїхала з батьком на екскурсію до Ленінграда” (Ю. Яновський); “Коли прогнали її Мирона з економії, то теж подався на заробітки, ще раніше Романа” (М. Стельмах); 7) прийменники після, опісля, пізніше (пізніш), що позначають відрізок часу, після якого відбувається дія: “Знов весна приплине, пісня солов’їна між дерев розсипле переливний сміх, лютий ворог згине, встане Україна після днів безумних і ночей страшних” (В. Сосюра); “Опісля свят аж породила Настя сина” (Панас Мирний); ” – Невже це правда? – вражено здивувалась Марія… Навіть уявити не можна, як це жінка встає пізніше сонця!” . (М. Стельмах); 8) прийменники від, з, починаючи з, які виражають значення початкової часової межі, вказуючи на проміжок часу, в межах якого відбувається лише початок дії: “І почав Саул підозрівати Давида від того дня” (Леся Українка); “З другої половини XVIII ст. поступово козацькі клейноди скасовують: після ліквідації 1764 року царським урядом гетьманства змушений був відмовитися від булави останній гетьман Лівобережної України Кирило Розумовський” (журн.); “… але, писалося далі, починаючи з 1914 року, поведінка Сазона змінилася в інший бік…” (Г. Тютюнник); 9) прийменник до, який виражає кінцеву часову межу розгорання дії чи стану: “І підвівся Остап, і сказав матері, щоб вона влаштувала йому ліжко на ганку; мовляв, він там буде до ранку чекати відповіді і її останнього слова” (М. Хвильовий).

Адвербіалізовані прийменникові форми знахідного відмінка передають більшість тих темпоральних значень, які виражає прийменниковий родовий. Відмінний у них лише інвентар прийменників. Із знахідним відмінком вживаються: 1) прийменники в, на, під, що вказують на часткову (неозначену) одночасність: “І червень стеле в зелені хустинку Таку, як ти носила у жнива” (А. Малишко); ” – Сама ти була думою моєю. На фронті під громи й крики смертні я бачив тебе. В шумі моря, там, в Криму – я чув дихання!.. Усюди, завжди – сама ти!” (А. Головко); 2) прийменники на, за, що визначають проміжок часу, цілком охоплений дією: “На дві хвилини на пероні здіймалася метушня, ніби люди починали гратися в хрещика” (П. Панч); “Сценарій “Аероград” я написав у Москві за два з половиною місяці” (О. Довженко); 3) прийменники над, під, по, за, які передають значення часової попередності: “А над осінь прилітає птиця із північних сивих чагарів” (М. Рильський); “За добрий місяць до початку зими випав білий і наче аж не холодний сніг” (Ю. Яновський); 4) прийменники через, за, які виражають значення часової наступності, що конкретизується як точний відрізок часу, що відмежовує наступне за часовою ознакою явище: “Через тиждень після того, як уперше навідався до їх Олександра, Василь кликнув до себе матір” (Панас Мирний); “Десь за місяць після останньої розмови професор сидів за сніданком” (П. Панч).

Адвербіалізовані прийменникові форми орудного відмінка з семантикою темпоральних відношень визначають усі параметри часу щодо часового орієнтира – одночасність, часову наступність і часову попередність. Така диференціація часу здійснюється за допомогою трьох рядів прийменників, зокрема: 1) прийменників за, з, одночасно з, які виражають одночасність: “За роботою точилися розмови про полювання” (3. Тулуб); “Тільки за обідом чи то вже вночі підходила до якогось із них і ласкала його своїми тихими сірими очима” (М. Хвильовий); “Збудили його рано, разом зі сходом сонця” (Б. Лепкий); “Одночасно з висаджуванням рослин в лунку механічно впорскується вода” (журн.); 2) прийменників за, слідом за, вслід за, які передають часову наступність: ” – Партачі! Партачі! Партачі! – кричав він за кожним невдалим пострілом” (О. Гончар); “Слідом за цим криком загримів хор і загули дзвони” (О. Довженко); 3) прийменника перед, що вказує на часову по передвість: “Недруг не знайде ніде. Перед розплатою схову” (Д. Павличко).

Проміжок часу між двома, здебільшого однорідними, часовими орієнтирами окреслюють прийменники між, поміж: “Є війна. Є перемога і відпочинок поміж битвами” (О. Довженко).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Особистий дохід.
Ви зараз читаєте: АНАЛІТИЧНІ ПРИСЛІВНИКИ З ТЕМПОРАЛЬНОГО СЕМАНТИКОЮ – ОСНОВНІ ТИПИ АДВЕРБІАЛЬНОЇ ДЕРИВАЦІЇ