Головна ⇒ 📌Плани-конспекти уроків по українській мові ⇒ АНАЛІЗ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ. ПОВТОРЕННЯ

АНАЛІЗ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ. ПОВТОРЕННЯ

СЛОВОТВОРЧІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ

Урок № 69

Мета: проаналізувати знання, уміння й навички десятикласників на кінець року; внести корективи; спрямувати учнів на подальше самостійне вдосконалення навичок пізнавальної діяльності; розвивати навички самоаналізу, критичного мислення, самооцінки своєї навчальної діяльності; виховувати готовність неперервно працювати над собою.

Внутрішньопредметні зв’язки: фонетика, лексика, словотвір, стилістика; орфографія; синтаксис і розвиток мовлення.

Міжпредметні

зв’язки: художня література, російська мова.

Тип уроку: повторення, систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення учнів із темою, метою і завданнями уроку

III. Мотивація пізнавальної діяльності десятикласників й актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Аналіз контрольної роботи

Матеріал для вчителя. Учитель надає загальну характеристику результатів контрольної роботи, підкреслюючи позитивні зрушення в навчанні десятикласників. Аналізує типові недоліки, повідомляє кількісні показники, відповідає на запитання

учнів.

Організовує колективну роботу над типовими помилками. Визначає час на усвідомлення індивідуальних помилок учнів і на самостійну роботу з ними.

IV. Повторення. Систематизація та узагальнення засвоєного за рік матеріалу

Запитання і завдання

1. Що ви можете сказати про мовлення як предмет стилістики і культури мовлення?

2. Назвіть види мовленнєвої діяльності та їх різновиди.

3. Назвіть функціональні стилі української мови.

4. Які стилістичні засоби фонетики, лексики, фразеології та словотвору ви знаєте? Наведіть приклади.

Стилістичний практикум

> Спишіть речення. Розкриваючи дужки, доберіть один із варіантів; усно обгрунтуйте доцільність добору. Якою фонетичною особливістю такий вибір мотивовано? Виразно прочитайте.

1. А (під, піді) мною земля така свіжа, така м’яка, мов колиска, а (над, наді) мною небо таке синє, таке ласкаве… (М. Стельмах). 2. Ці дерева густим поясом захищатимуть наш сад (від, од) вітрів (О. Донченко). 3. Гілки сосен, мохнаті (і, й) наїжачені, набрякли від дощових крапель, схилили(сь, ся) (у, в)низ, скупо роняючи краплину за краплиною (Ю. Збанацький). 4. Побризкані росою, трави стояли тихі, приниклі, бо ранок був теж тихий (і, й, та) безвітряний (і, й, та) обіцяв сонячний, жаркий день (Г. Тютюнник). 5. Раді (би, б) діти вишню з’їсти, та високо лізти (Леся Українка).

> Перепишіть речення. Виділіть метафори. Які лексичні можливості лежать в їх основі? Чи впливає це на стилістичне забарвлення?

1. Ясне сонечко усміхається, жито силоньки набирається (Народна творчість). 2. У неділю вранці сонце вмилося десь за обрієм росами. Туманами втерлося, як рушником. А тоді радісно сміхом-промінням сипнуло на лани зелені, на луки (А. Головко). 3. Люблю весну, коли плюскочуть ріки, коли рида од щастя соловей і заглядає сонце під повіки у тишині задуманих алей (Б. Сосюра).

> Прочитайте запозичені з інших мов фразеологізми. Знайдіть їх пояснення в другій частині. Складіть з ними 2-3 речення.

1. Платити такою самою монетою (англійська), золотити пілюлю (французька), розбити на голову (німецька), рильце в пушку (російська).

2. Зм’якшувати заподіяну прикрість, розбити вщент, відповідати таким же вчинком, причетний до чогось осудливого.

> Виразно прочитайте речення. Який стиль вони характеризують? Які стилістичні засоби цьому сприяють? Виділіть їх, записавши речення.

1. Зазиміло, застужило в полі, Свище вітер, шляхи замело. Чорний ворон злітає поволі, Ледве-ледве здіймає крило (М. Братан). 2. Отак собі гарненько сам посиджу, Із молодим дубком погомоню, Позичу в хмар вечірнього вогню та привітаю прохолоду свіясу (А. Малишко).

Колективна робота з текстом

> Прочитайте текст. Поставте запитання за текстом товаришеві по парті. Послухайте його відповідь. Думки тексту, що сподобались вам, запишіть. Які види мовленнєвої діяльності ви використовували, працюючи над текстом?

ТИТАН УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ

Видатний український композитор, етнограф, фольклорист, диригент, піаніст і громадський діяч Микола Віталійович Лисенко походить з козацько-поміщицької української родини. Народився майбутній композитор на Полтавщині. Грати на фортепіано навчався у матері. Здобував освіту в Харківському, а згодом у Київському університетах.

Вирішальний вплив на світогляд композитора мала його участь у роботі Київської громади та дружба з письменником Михайлом Старицьким, істориком Володимиром Антоновичем, фольклористом та етнографом Тадеєм Рильським.

Для завершення музичної освіти Микола Лисенко на деякий час. виїхав з України (був у Лейпцигу та Петербурзі), після повернення композитор жив у Києві.

Навколо Миколи Лисенка концентрувалося тодішнє українське музичне і культурне життя Києва. Проводив концерти як піаніст, виступав з організованими ним хорами в Києві, гастролював по всій Україні, Через активну участь у громадському житті Лисенко перебував під наглядом поліції, його навіть заарештовували.

Протягом усього життя Микола Лисенко записував та вивчав народні твори. Етнографічна спадщина композитора записи весільного обряду (з текстом і музикою), а також дум та пісень, які виконував кобзар Остап Вересай. Перу Лисенка належить кілька наукових розвідок.

Як композитор Микола Лисенко обробив низку українських народних пісень, які склали сім випусків “Збірника українських народних пісень для голосу й фортепіано”. В обробці народних пісень Лисенко зосереджував увагу на засобах народного багатоголосся (так звані підголоски).

Особливо важливе місце в його композиторській праці посідають твори на тексти Тараса Шевченка: “Заповіт”, хорово-оркестрові кантати (“Радуйся, ниво не политая”, “Б’ють пороги”), хорові твори (“Гайдамаки”, “Іван Гус”) та ін.

Багато пісень та романсів Микола Лисенко створив на слова Івана Франка, Михайла Старицького, Степана РуДанського, Лесі Українки, Миколи Вороного. Найвідомішим серед цих творів є гімн “Вічний революціонер”, який був відгуком на події першої російської революції. Гімн на Франкові слова став народною революційною піснею.

Оперна творчість Микола Лисенка надзвичайно різноманітна. Тут і народні співогри “Чорноморці” та “Наталка Полтавка”, оперета “Енеїда”, опери “Різдвяна ніч”, “Утоплена”, “Тарас Бульба”, опера-мініатюра “Ноктюрн”, а також дитячі опери “Коза-дереза”, “Пан Коцький”, “Зима і весна”.

Значення творчості Миколи Лисенка в історії української музики виняткове. Він є основоположником національного напряму української музики, що спирається на оригінальність і багатство народної музичної творчості. Своїми операми, вокальними та інструментальними творами композитор заклав основи національного музичного мистецтва. Композиції Лисенка сягнули високого рівня досконалості, наближаючи українську музичну культуру до західноєвропейської (3 календаря).

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

> Доцільно використовуючи стилістичні засоби різних рівнів мови, напишіть твір на тему “До доброї криниці стежка утоптана”.