АНАЛІЗАТОРИ. ОРГАНИ ЧУТТЯ – ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ’Я

Довідник з біології

ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ’Я

АНАЛІЗАТОРИ. ОРГАНИ ЧУТТЯ

Аналізатори – системи чутливих нервових утворень, які сприймають і аналізують різні зовнішні і внутрішні подразники. Аналізатори забезпечують реакції пристосування організму до змін в зовнішньому і внутрішньому середовищі. Термін введений у фізіологію І. П. Павловим (1909). В сучасній фізіології замість нього частіше вживають поняття сенсорні системи. Кожний аналізатор складається з трьох частин: 1) периферичної, яка сприймає енергію зовнішнього подразнення

і переробляє її в нервовий імпульс; 2) провідного шляху, по якому нервовий імпульс слідує до нервового центру; 3) коркового кінця аналізатора, роз­ташованого у відповідних ділянках кори великого мозку, де від­бувається вищий аналіз.

Відчуття, які спричиняє зовнішнє середовище, сприймаються органами чуття – це комплекс анатомічних структур, які сприй­мають енергію зовнішнього подразнення, перетворюють її на нер­вовий імпульс і передають в певні відділи мозку, у тому числі і в кору великого мозку, де відбувається вищий аналіз. До органів чуття відносяться: органи зору, слуху, відчуття земного тяжіння (гравітації),

смаку, нюху, дотику.

Значення органів чуття полягає в тому, що, сприймаючи змі­ни в навколишньому середовищі, вони дозволяють організму орі­єнтуватися в ньому і адекватно реагувати на ці зміни.

Органи чуття обумовлюють основні види чутливості: дотик і положення тіла в просторі, нюх, смак, зір, слух.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...



WordPress › Error

There has been a critical error on your website.

Learn more about debugging in WordPress.